Урок на тему "Повторення вивченого про звертання, вставні слова та словосполучення"

Тема: Повторення вивченого про звертання, вставні слова та словосполучення

Мета:  - Повторити, узагальнити й систематизувати знання учнів про речення зі звертаннями, вставними  словами та словосполученнями; удосконалити навички ставити розділові знаки при них, доцільно використовувати ці конструкції в усному та писемному мовленні;

• Розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні  завдання; розвивати вміння редагування, моделювання,  конструювання синтаксичних конструкцій зі звертаннями та вставними словами;
• Виховувати ввічливість, культуру спілкування, повагу до батьків.

Тип уроку: повторення, формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: мікрофон,  «хмара слів», паперове сонце, «дерево сподівань», паперові листочки, сигнальні картки, роздатковий матеріал.

Форми, методи та прийоми роботи на уроці: психологічний тренінг, робота з картками, «Мікрофон», «Дерево сподівань», «Експрес-опитування», пошукова робота,  робота біля дошки, метод «Спостереження», фразеологічна хвилинка, «Розумовий штурм», «Творче конструювання» (робота в парах), встановити відповідність, усний тест   «Так - Ні», «Незакінчене речення».

О Ч І К У В А Н И Й  Р Е З У Л Ь Т А Т.

Учні повинні знати: відомості про звертання, вставні слова та словосполучення; найчастіше вживані вставні слова і словосполучення; вивчені пунктуаційні правила.

Учні повинні вміти: знаходити звертання, вставні слова та словосполучення; правильно використовувати в мовленні і виразно читати речення із звертання, вставними словами , обґрунтовувати вживання розділових знаків за допомогою правил, правильно вживати розділові знаки при звертаннях, вставних словах і словосполученнях.

Епіграф                                                                 Рідний батьку, живи!

Рідна мамо, живи!

Найсвятіше у світі у мене – це ви!           

                                                                                       Вільям Лігостов

ХІД УРОКУ:

І. Організація класу

Любі діти! У наш клас завітали гості щирі,

Привітайте в добрий час

Гостей усмішкою й миром.

(Доброго дня вам!)

Ми вам раді добрі люди,

І вітаєм щиро вас.

Та запрошуєм ласкаво

На урок у 8-й клас.

  Сідайте!

Проведімо невеличкий психологічний тренінг, який допоможе нам налаштуватись на урок. Ваше завдання повторювати за мною репліки, змінюючи при цьому займенник «ви» на «ми».

• А зараз, вирушаючи на урок, виберіть із хмари слів тільки ті, які будуть потрібні нам на уроці, запишіть їх на промінчиках і прикріпіть до нашого сонечка.

Нехай наше сонце своїми променями зігріє ваші серця добром, красою, прагненням чути і відчувати рідне слово.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Слово вчителя. Однією з ознак вихованості споконвіку вважають уміння дотримуватися норм етикету. Неабияке значення має мовний етикет. У Д.Білоуса є прекрасна поезія «У спілкуванні людям личить те, що народ від серця зичить». Послухаймо цю поезію у виконанні учнів нашого класу.

Чи всі ми вмієм спілкуватись

По-українськи привітатись?

Чи всі вітання наші ґречні,

Теплом зігріті і сердечні?

А є ж і тут чудесні форми,

Питомі українські норми:

Шановні і вельмишановні,

Панове і товариші!

А побажання - шани повні,

Бо теплі, щирі, від душі.

А в спілкуванні людям личить.

Те, що народ від серця зичить:

Здорові будьте, як вода,

Багаті будьте, як земля,

Веселі будьте, як весна!

І ви, добродію, і пане,

Військовий - пане капітане.

І ви, добродійко, і панно

(хіба звучить не бездоганно?)

Й звертання кожне не єдине:

І господарко, й господине!

Звучить яскраво і ласкаво.

Але чому? Для вас цікаво?

Тому, що ввічливо, пристойно,

Велично, гідно і достойно!

2. Метод «Мікрофон».

Запитання для учнів.

— Що ж таке мовний етикет?   (це дотримання основних правил спілкування).

•            Яких саме правил? Перелічіть, будь-ласка. (— Бути уважним, доброзичливим, виявляти повагу до співрозмовника.

— Обов'язково вживати доречні слова ввічливості.

— Уважно  слухати  співрозмовника,   ніколи  не  перебивати.

— Поважати  думку співрозмовника, навіть якщо ти з нею не згоден.

— Ніколи не виявляти свого поганого настрою.

— Не говорити надто голосно.

 — Не вживати грубих слів.)

— Чи додержуєтесь ви правил поведінки під час спілкування?

Слово вчителя. Вміння спілкуватись є одним із найважливіших у нашому житті. Ми спілкуємося усюди – вдома, з членами родини, у школі,  у магазині, коли хочемо купити щось, з друзями, з домашніми тваринами, тощо. І від нашого вміння правильно побудувати комунікативну взаємодію з іншими залежить, чи досягнемо ми поставленої мети.

 III. Оголошення теми й мети уроку.

•         Діти, запишіть сьогоднішнє число, класна робота, тему уроку «Повторення вивченого про звертання, вставні слова та словосполучення» та епіграф. До нього ми повернемося трішки пізніше.                                                                                 

1. Дерево сподівань 

•         Діти у вас на партах є листочки, запишіть на них свої очікування від уроку. Приклейте листки на наше дерево сподівань і очікувань.

Отже, ми ставимо собі за мету поглибити свої знання з теми «Звертання, вставні слова та словосполучення», вдосконалити вміння визначати звертання, вставні слова, словосполучення; ставити розділові знаки. Тобто маємо показати, що ми, насправді, це знаємо і вміємо. Нумо до роботи!

ІV. Основний зміст уроку

Перше наше завдання – мовна розминка, яку ми проведемо у формі експрес-опитування. Що означає слово «експрес»? (Швидкий транспортний засіб (потяг, пароплав, літак, автобус тощо). Отже, відповідати ви повинні правильно, швидко, без зупинок. Уважно слухайте один одного. Якщо згодні з відповіддю, то покажіть це сигнальною карткою зеленого кольору, якщо ні — червоного. Приготувалися? Почали!

1. «Експрес-опитування»

- Що називається звертанням?

- Чи є звертання членом речення?

- Якими частинами мови можуть бути звертання?

- У чому полягає відмінність між звертаннями непоширеними і поширеними?

- Які розділові знаки ставляться при звертаннях?

- Яка основна функція звертання?

- Які слова називаються вставними?

- Чи відповідають вони на запитання?

- Чи є членами речення?

-  Назвіть групи вставних слів за значенням?

- Як виділяються вставні слова в усному та писемному мовленні?

Дуже добре ви справились із цим завданням, а тепер ми застосуємо ваші теоретичні знання на практиці.

2. Звернення до епіграфа.

Повернімося до епіграфа нашого уроку. Це рядки із пісні «Найсвятіші на світі» на слова Вільяма Лігостова (відомого українського письменника, поета, гумориста, драматурга) та на музику Олександра Білаша.

 – Де в цьому епіграфі є звертання? Дайте їм характериcтику. (Відповіді учнів).

Дуже добре! Наше наступне завдання – це пошукова робота.

3. Пошукова робота.

У вас на партах є текст. Прочитайте виразно його, випишіть із нього  звертання, усно дайте їм характеристику.

Є в нашій мові прекрасні звертання,

Добрі і мудрі чудові слова.

Тими словами усяк без вагання

Маму найкращу свою назива.

Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю!

Мамонько рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю!

Я і до тата умію звертатись,

Хочу в словах передати тепло.

Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,

Щоб у душі його сонце цвіло.

Татку, татусеньку, таточку, тату,

Кращого в світі немає навкруг!

Татоньку, хочу тебе я обняти,

Ти мій порадник, заступник і друг!

- Діти, а як ви пестливо і ніжно звертаєтесь до своїх батьків? (Відповіді учнів). Молодці, впевнена, що вашим батькам  дуже приємно чути від вас такі звертання.

4. Лінгвістичне дослідження.

А на нас чекає наступне завдання. Це лінгвістичне дослідження.

Виконаємо ми його за варіантами. 1-й варіант: виписати та пояснити речення з непоширеними звертаннями; 2-й варіант: виписати та пояснити: речення з поширеними звертаннями. Розставити потрібні розділові знаки.

1.О слово рідне  Хто без тебе я?

2.Мово веселим струмочком біжи та об’єднай всі джерельця малі!

3.Слово моя ти єдиная зброє, ми не  повинні загинуть обоє.

4.Рідна мово моя  ти – як хвиля  Дніпрова!

5.Не цурайтесь мови  люди  рідного    джерельця.

Ключ: В-1. Непоширене звертання №2,№3,№5

           В-2. Поширене звертання №1, №4

- Що допомогло вам відрізнити непоширені звертання від поширених?. (Нам допомогли наші знання про те, що непоширені звертання складається з одного слова, а поширені – з кількох слів.)

5.Робота біля дошки. А тепер попрацюємо трішки біля дошки.

Подані іменні словосполучення поставити у кличному відмінку.

Пан лікар – пане лікарю

Уляна Семенівна – Уляно Семенівно

Друг Богдан – друже Богдане

Юрій Степанович – Юрію Степановичу

Сестра  Оля – сестро Олю

Петро Іванович – Петре Івановичу

Марія Миколаївна – Маріє Миколаївно

6. Дослідження учнів.

Діти, мені відомо, що деякі учні вашого класу досліджували форми звертань в усній народній творчості, а інші – форми звертань різних народів світу.

Давайте послухаємо, що ж нового й цікавого ви довідались. (Додаток 1).

Молодці! Дуже цікава інформація, дякую вам!

Фізкультхвилинка

Зупиняємо урок –

Робимо зарядку.

Руки вгору, руки вниз.

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки

І зроби чотири кроки.

Вище руки підніміть

І спокійно опустіть.

Розведіть їх в сторони.

Сплесніть у долоні.

Повторіть так кілька раз

За роботу — все гаразд.

7.  А зараз послухайте вірш «Батькова любов» і скажіть, чому син відмовився дослухати казку, яку розповідав йому батько?

Батькова любов

Вже ніч надворі. Не спить дитина.

Схилився батько над ліжком сина

i виявляє любов i ласку.

— Послухай,— каже,— синочку, казку.

Так, значить, дід жив i, значить, баба.

Була в них, значить, ще й курка ряба.

I сіла, значить, вона в гніздечко

i, так сказати, знесла яєчко.

Дід бив яєчко i баба била.

Ну, баба, значить, теж не розбила.

А, так сказати, пробігла мишка... —

I тут синочок схопився з ліжка:

- Все значить, значить та так сказати...

Не треба казки! Я хочу спати!

- То чому ж син не дослухав казку до кінця? (Йому стало не цікаво слухати батька, бо той у своєму мовленні використовував дуже багато слів-паразитів)

А що це за такі слова-паразити? (Це вставні слова, що не несуть певного смислового навантаження та вживаються для зв’язування слів)

• Діти, дуже важливо знати де в реченні доречно використовувати вставні слова і які саме. Потрібно слідкувати за тим, щоб ваше мовлення не було перенасичене цими компонентами.

А тому пропоную вам наступне завдання.

8. «Диво в решеті» (усно)

- Діти, чи відомо вам, що це в мене в руках?  (Визначення ЛЗ слова –Решето - господарська річ у вигляді дерев'яного обода з натягнутою з одного боку сіткою для просіювання чого-небудь). 

Фразеологічна хвилинка

Пригадайте будь-ласка, які вам відомі фразеологізми із цим словом.

Голова (пам'ять), як [те] решето — дуже погана пам'ять.

Носити воду решетом, ірон. — робити що-небудь даремно, марно витрачати час.

Решетом не накрити, жарт. — дуже товсте (про обличчя). Пика така, що й решетом не накрити.

У решеті повозити когось — обдурити кого-небудь.

Як води у решеті — зовсім нема.

Чудеса (диво) в решеті — уживається для вираження здивування з приводу чогось.

«Диво в решеті» саме таку назву має наше наступне завдання. Вам потрібно вибрати із решета одне речення і відредагувати його (усно). Визначити в яких випадках вставні слова, словосполучення є зайвими?  

1.               Здається, свято батьків, безперечно, з’явилося як вираз вдячності і любові, які любляча дочка присвятила своєму батькові.
2.               Як відомо, День Матері відзначають,  між іншим,  у другу неділю травня, який вважається місяцем Пречистої Діви Марії.
3.               Як уже мовилося, в Україні жінка споконвіку асоціювалася, принаймні, з берегинею сім'ї. 
4.               Звичайно, голос матері народжується, мабуть, не в грудях, як у інших людей, а десь у душі.
5.               На мій погляд, тема сім’ї, як кажуть, одна з найважливіших тем людства.
6.               Мабуть, найбільше пісень складено, нарешті, про маму.

9. Метод «Спостереження».

Дуже важливо відрізняти вставні слова від однозвучних із ними слів – членів речення.

Ось, н-д: У даних реченнях, написаних на дошці, визначіть у якому реченні є вставне слово. Розставте де потрібно розділові знаки. 

1. Мені осіння ніч короткою здається. 2. Здається ти й позаторік тут був. 

10.  Метод «Розумовий штурм»

 А тепер спробуйте самостійно скласти і записати по два речення так, щоб подані слова і словосполучення в одному з них були вставними, в іншому – членами речення. Слова для 1-го варіанту: Уявіть собі, правда; для 2-го варіанту: На щастя, одне слово.

11.Метод «Творче конструювання» (Робота в парах)

Записати речення, дібравши замість крапок вставні слова із зазначеним значенням. Якщо ви все зробите правильно, то у вас має вийте цілісний текст про весну.

1. Весна – це … найкраща пора року (відтінок упевненості).

2. З цим погодяться … всі (відтінок припущення).

3. Весна … днем красна (вказівка на джерело вислову).

4. Скоро зацвітуть сади, але… вночі можливі заморозки ( активізація уваги).

5. … треба підготуватися, щоб вчасно захистити цвіт (зв'язок із попередньою думкою).

6. Пізня весна… дарує  сухе погоже літо ( джерело повідомлення).

12. Встановити відповідність між реченнями і типом вставних конструкцій за вираженням ставлення мовця до повідомлюваного.

V. Підсумок уроку.

На завершення пропоную вам невеличкий тест, який допоможе нам узагальнити відомості про вставні слова і словосполучення. Якщо відповідь так, то підніміть зелену картку, якщо ні - червону.

УСНИЙ ТЕСТ  «Так - Ні».

1)   Вставними називаються слова, які виражають став­лення мовця до висловленого ним. (Так)

2)   Вставні слова не є членами речення.(Так)

3)   Вставні слова (словосполучення, речення) виділя­ються інтонацією, а на письмі — комами.(Так)

4)   Вставні слова на щастя, на жаль, як на зло, соромно сказати виражають впевненість. (Ні)

5)   Слова навіть, майже, приблизно,  все-таки, мовби, невже, нібито ніколи не бувають встав­ними. (Так)

6)   Слова мабуть, по-перше, по-друге, щоправда, крім того, а втім, отже, бувають тільки вставними. (Так)

7)  Якщо слово в реченні відповідає на питання, то, воно вставне.(Ні)

8)   Якщо вставні речення виражають додаткове заува­ження або пояснення, то вони відокремлюються дужками або тире.(Так)

9)   У реченні Буває, часом сліпну від краси слово буває — вставне. (Так)

10) У реченні Диво дивнеє з тим серцем на світі буває слово буває вставне. (Ні)

VI. Рефлексія

Діти, чи справдились ваші очікування від уроку? Чи виконали ми ті завдання, які визначили на початку уроку ? Звернімося до листка „ Цілі уроку ”. Може, впродовж уроку з’явилися якісь запитання?

 Метод «Незакінчене речення». Продовжіть речення.

1. На уроці я закріпив (ла)…

2.Найбільше мене зацікавило…

3.Мені потрібно попрацювати над…

VIІ. Оцінювання.

VIІІ.  Домашнє завдання

1) Виписати з підручників хімії, фізики або алгебри текст зі вставними словами і словосполученнями.

2)  Зробити синтаксичний розбір будь-якого простого речення ускладненого звертанням або вставним елементом. Схема на с.156 підручника.

3) Написати міні – твір «Про що «говорять» народні весняні прикмети »

– Слово вчителя: Завершити нашу роботу на уроці хочу словами німецького філософа Людвіга Фейєрбаха: «Людина тільки тоді чогось досягне, коли вірить у свої сили».  Ви повинні вірити у свої сили. Дякую за роботу.

Додаток 1   

 Звертаннями користуються у всіх державах з сивої давнини. Наприклад, наше українське "пан" - дуже старе, бо використовувалось ще за часів Київської Русі. Пан — це давньогрецький бог лісів і гаїв, взагалі благодійник природи, захисник усього живого. Але "пан" - це звертання не до багатої людини, а до кожного: "Добрий вечір, пане господарю, стережи, Боже, твого товару" - щедрували під вікнами найбіднішого селянина. Останніми роками повертається до нас і такий ґречний засіб спілкування, як "добродій". Улюбленим зачином листів багатьох українських письменників було:" Вельмишановний добродію", "Великоповажна добродійко"

   У різних державах користуються різними звертаннями: в Англії до нетитулованого чоловіка звертаються зі словами "сер", "містер", а до одруженої нетитулованої жінки — "місіс", хоча до жінки з аристократичних кіл звертаються "леді" чи "міледі", а до її чоловіка — "мілорд". До дівчат в англомовних країнах звертаються "міс", у Скандинавії — "фрекен", в Німеччині — "фрейлін". А ось ввічливе згадування про заміжню жінку у німців "фрау", до чоловіків "гер".

    В Іспанії та Італії чоловік "дон", жінка "донна" чи "донья". У Стародавньому Римі до вільно народженої жінки казали "матрона", що в широкому розуміння означає мати сімейства. У середньовічних італійців звертання до заміжньої жінки було "мадонна". У Франції жінкам кажуть "мадам", чоловікам "мсьє", дівчатам "мадемуазель".

    А у народів Сходу вживають такі звертання: до чоловіка — "ага", до жінки — "ханум". Причому, якщо звертання вживається після імені, цим наголошується вияв особливої пошани. Цікаві й звертання до чоловіків: "ходжа" - до знатної особи, "хаджі" - до особи, що здійснила паломництво до Мекки.

Додаток 2

Бруно Ферреро

Коли Бог творив маму.

Одного разу добрий Бог вирішив створити… маму. Шість днів та ночей Він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і каже:

— Ти стільки часу тратиш на неї!

— Так… Але чи ти читав вимоги замовлення? Вона повинна складатися зі 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все — від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук.

Ангел похитав головою і недовірливо спитав:

— Шість пар рук?

— Не в руках проблема, — відповів Бог, — а в трьох парах очей, що вона повинна мати.

— Аж стільки! — скрикнув ангел. Бог ствердно кивнув. Потім додав:

— Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: “Що ви там робите, діти?”, навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару — на потилиці, щоб бачити те, Ідо не мала би бачити, але що має знати. Ще Іншу пару, щоб таємно сказати синові, який попав у халепу: “Розумію, сину, і люблю тебе”.

— Господи, — сказав ангел, — вже пізно, йди відпочивати.

— Не можу, — відповів Господь. — Вже майже закінчую.

Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.

— Надто ніжна, — сказав, зітхаючи.

— Але витривала! — відповів Господь із запалом. — Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати.

— Вміє думати? — спитав ангел.

— Не тільки думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин.

Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя.

— Тут щось стікає, — сказав здивовано.

— Так, це — сльоза, — відповів зі смутком Бог.

— А для чого вона? — спитав ангел.

— Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль.

— Господи, Ти — справді геній! — вигукнув захоплено ангел.

Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів:

— Правду кажучи, це не Я створив… ту сльозу…

Бог не створив сліз. То чому їх творимо ми?