Урок на тему: "Наш край під владою Речі Посполитої. Люблінська унія"

Тема: Наш край під владою Речі Посполитої. Люблінська унія.

 

Мета:

■ розкрити політику впливу Речі Посполитої на Житомирщину;

■ проаналізувати зміни в адміністративно - територіальному устрої й соціально - економічному розвитку;

■ показати суттєві зміни в становищі українських земель у результаті укладання Люблінської унії;

■ розвивати навички встановлення причинно - наслідкових зв'язків та роботи учнів з історичною картою;

■ виховувати любов до рідного краю, інтерес до історії власного народу.

 

Очікувані результати:

• учні засвоять і зможуть пояснити зміст термінів і понять;

• учні вдосконалять вміння роботи з історичними джерелами та історичною картою;

• характеризувати політику Речі Посполитої на Житомирщині;

• порівнювати та аналізувати зміни в адміністративно - територіальному устрої, організації влади на території Житомирщини в даний період;

• зможуть давати розгорнуту відповідь на поставлені запитання ;

 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, карта «Воєводства Правобережної України в II половині XVI - XVII століття та обласний поділ України» роздатковий матеріал (інформаційні картки, схема «Адміністративно - територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої», схема «Адміністративне управління», уривок історичного джерела)

 

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності.

II. Вивчення нового матеріалу.

III. Закріплення.

IV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання.

Хід уроку

 

Діти отримали випереджувальні завдання підготувати повідомлення про самоврядування міста Житомира, особливості його сільського життя, заняття й побут населення нашого краю в складі Речі Посполитої.

 

I. Організація навчальної діяльності.

Учитель повідомляє учням тему уроку, його завдання, інформує про основні види роботи.

 

II. Вивчення нового матеріалу.

Вступне слово вчителя

В 1965 р. після підписання Люблінської унії, економічна та політична ситуація в Україні різко змінилася, Литва остаточно об'єдналася з Польщею в єдину державу - Річ Посполиту.

Бесіда з дітьми

• Пригадайте основні умови Люблінської унії?

Діти дають відповідь. Учитель коментує, і доповнює відповіді учнів.

• З'ясувавши основні умови Люблінської унії, пригадаймо фатальні її наслідки.

Учні отримують інформаційні картки та інформують клас про їх зміст. Дану інформацію у вигляді тез учні занотовують у зошити.

 

ІНФОРМАЦІЙНІ КАРТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поки учні працюють з інформаційними картками, учитель прикріплює на дошці (завчасно) приготовану схему та аналізує її.

 

 

Схема «Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої»

 

 

Для кращого розуміння та засвоєння давайте звернемося до підручника

 

Робота з підручником

Владу на території Київського воєводства здійснювало багато сановників

( урядників ). Учитель перелічує та записує їх на дошці. Діти шукають визначення термінів у підручнику і записують їх.

• КОМОРНИК

• ПІДКОМОРІЙ

• ПІДСКАРБІЙ

• МОСТОВНИЧИЙ

• ВОЙСЬКИЙ

 

Ми з'ясували з вами організацію влади на території Київського воєводства. А зараз перейдемо до вивчення адміністративного управління.

Учні отримують схему "Адміністративне управління", як роздатковий матеріал.

 

 

 

 

 

 

 

 

Кожне воєводство мало свої сеймики, які обирали послів для участі в загальнодержавних сеймах. Це були:

•   КАШТЕЛЯН

•   СТАРОСТА

Учні записують визначення понять у зошити.

Старостинський уряд називали громадським судом, який складався зі старости, його заступника - підстарости, судді та писаря.

Учитель називає прізвища житомирських старост і період перебування їх на цій посаді.

 

• Роман Сангушко

       ( 1557 - 1571 рр. )

• Костянтин Вишневенький

      ( 1571 - 1574 рр.)

• Михайло Чарторийський

      ( 1574 - 1582 рр.)

• Януш Заславський

     (1594 - 1606(04)рр.)

• Олександр Заславський

     ( 1606(07) - 1626(29) рр.)

 

З'ясувавши організацію влади й особливості адміністративного управління переходимо до розгляду особливостей соціально - економічного розвитку нашого краю.

Вам було дано випереджувальне завдання підготувати повідомлення про місцеве самоврядування, особливості сільського життя, заняття та побут населення.

Під час виступу учнів, які підготували повідомлення, усі інші діти роблять короткий запис у зошитах. Відповіді учнів доповнюються матеріалами з підручника та уривком з історичного джерела:

Порівняно з литовською добою, внутрішній устрій Житомира в другій половині XVI—XVII ст. не зазнав значних змін. Місто продовжувало управлятись на засадах магдебурзького права. Магістратський уряд ділився на раду, що складалася з радців на чолі з бурмістром і лаву, яку очолював війт. В ухвалі про порядок судів і справ міських у Польській короні, говорилось, що « бурмістр і рада мають раз на тиждень або й більше, уразі потреби, сходитися в ратуші, радити про добро громади і запобігати шкоді, лагодити і розсуджувати різні суперечки, вживати заходів, щоб їжа та напої в місті були не занадто дорогі.

Продавців, які порушують накази, райці повинні карати. Крім того, вони мають наглядати пекарів, різників і шинкарів, запобігати шахрайству в мірах і вазі під час продажу товарів, дивитись, щоб корці та інші міри мали на собі міський знак. Рада повинна попереджати сварки в місті, боронити від кривд сиріт і вдів, не дозволяти і викорінювати шкідливі і безчесні ігри — карти, кості тощо. Кожного року рада має складати рахунок з усіх міських прибутків перед старшими і визначнішими з громади. Що старші ухвалять, інші повинні сповняти ».

 

ІІІ. Закріплення.

 

Учитель пропонує учням заповнити таблицю «Суспільно-політичні зміни на території Житомирщини». За браком часу учні продовжать заповнювати таблицю вдома.

 

ПЛАН	ДО ПРИЙНЯТТЯ ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНІЇ	ПІСЛЯ ПРИЙНЯТТЯ ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНІЇ
Адміністративне управління
Вищі стани управління
Селянство (селяни)
Міщани

 

IV. Підсумки уроку.

Отже, Люблінська унія, внаслідок якої утворилася нова держава - Річ Посполита, негативно позначилася на долі України вцілому, і, зокрема, на землях нашого краю. Відбулися зовнішні зміни (новий адміністративно-територіальний поділ, поширення польських законів у політичному і господарському житті), які поступово спричинили внутрішні зміни на території Житомирщини.

 

V. Домашнє завдання.

• закінчити таблицю "Суспільно-політичні зміни на території

Житомирщини";

• підручник ст. 4-8.