Урок "Молдавські походи. Облога Жванця."

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ.

8 КЛАС

 

 

Розділ 3. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини ХVII ст.

Тема уроку. Молдавські походи. Облога Жванця.

 

 

 

Підготувала

Морозова Л.В. вчитель історії

вищої категорії, учитель-методист

Володимирівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1

Волноваської районної ради

Донецької області

 

 

 

2018 р.

Підготувала

Морозова Л.В. вчитель історії

вищої категорії, учитель-методист

Володимирівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1

Волноваської районної ради

Донецької області

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ.

8 КЛАС

Розділ 3. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини ХVII ст.

Тема уроку. Молдавські походи. Облога Жванця.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, формування вмінь і навичок.

Учні мають навчитися:

• розуміти Хмельниччину як національно-визвольну, соціальну та релігійну війну;
• розміщувати в хронологічної послідовності битви і походи Національно-визвольної війни;
• показувати на карті кордони Української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв Національно-визвольної війни;
• розповідати про перебіг Національно-визвольної війни;
• аналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами;
• обґрунтовувати  власні судження про військово-політичну діяльність Богдана Хмельницького, його сподвижників.

Методико-дидактичне забезпечення уроку: Власов В.С. Історія України: підруч. для 8-го кл. загальноосв. навч. закл./ В.С. Власов. – Київ: Генеза, 2016. – 256 с.; проектор, комп’ютер, інтерактивна дошка, відео «Чи не той то Хміль», 91 серія з циклу «Історія України» «Жванецька битва», презентація для інтерактивної дошки, тематичний акцентований конспект «Молдавські походи. Події 1653 року», атласи, матеріали для самостійної роботи учнів.

Поняття: господар , гетьман.

Персоналії:  Богдан Хмельницький, Тиміш  Хмельницький, Василє Лупу,

Розанда Хмельницька-Лупу, Мартин Калиновський, Ян ІІ Казимир, Іслам-Гірей, Іван Богун.

Дати: серпень-вересень 1650 р. – Перший молдавський похід, травень-червень 1652 р. – Другий молдавський похід, 22-23 травня 1652 р. – битва біля гори Батіг,  квітень-березень 1653 р. – останні молдавські походи, вересень-грудень 1653 р. – облога Жванця, 5 грудня 1653 р. – угода між кримським ханом та польським королем під Кам’янцем.

 

Структура уроку

І. Підготовчий етап та перевірка вивченого (5-10 хв.)

1. Перевірка готовності класу до уроку

Вправа «Твій настрій».

2. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Гра «Пароль»

3. Перевірка виконання домашнього завдання. Повторення навчального матеріалу. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

    Вправу «Покажи на карті»

ІІ. Основний етап (25-30 хв.)

1. Мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Бесіда. Обговорюємо пісню «Чи не той то Хміль».

2. Оголошення теми, визначення навчальних цілей (очікуваних результатів) уроку.

Бесіда.

3. Опрацювання нового навчального матеріалу. Формування та вдосконалення вмінь і навичок.

Технологія  ТАК.

Прийом «Дай відповідь».

Робота над поняттям.

Робота по карті.

Прийом «Твій сигнал»

Метод «Уявний мікрофон».

ІІІ. Завершальний етап (10 хв.) 

1. Систематизація, узагальнення вивченого на уроці. Контроль навчальних досягнень.

Гра «Згадай сигнал»

Робота в групах.

Робота з історичними джерелами. Прийом «Зроби висновок»

2. Підведення підсумків уроку.

Хронологічна задача «Події - місце».

Метод «Уявний мікрофон»

Вправа «Твій настрій»

3. Інструктаж до виконання домашнього завдання.

 

План уроку (зміст)

1.  Перший молдавський похід.

2.  Другий молдавський похід.

3.  Походи 1653 року.

4.  Становище Гетьманщини в 1653 року.

 

 

І. Підготовчий етап та перевірка вивченого (5-10 хв.)

1. Перевірка готовності класу до уроку.

1. Учні сідають по своїм місцям. Привітання вчителя. Перевірка відсутніх.

2. Створення робочого настрою. Вправа «Твій настрій».

Демонструються три варіанта настрою у вигляді смайлів. Учням пропонується обрати один з них, який характеризує настрій на момент початку уроку. Пропонується під час уроку досягти настрою розуміння та сприйняття навчального матеріалу (слайд 1).

2. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Учням пропонується пограти в гру «Пароль». Для проведення гри школярам варто запропонувати встати. Кожний восьмикласник повинен назвати «Пароль» тобто поняття, дату, особу  чи словосполучення, пов’язане з матеріалом домашнього завдання, при чому так, щоб воно не повторювалося. Це слово дає право бути активним учасником уроку і зайняти своє місце.

Орієнтовні відповіді.

Козацтво, гетьман, 1648 р., договори, війна.

3.  Перевірка виконання домашнього завдання. Повторення навчального матеріалу. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Учитель звертає увагу, що на попередніх уроках учні ознайомилися з подіями Національно-визвольної війни 1648 – 1651 років. Саме ці знання будуть базовими для вивчення нового матеріалу. Виходячи з цього, учням пропонується виконати вправу «Покажи на карті» (слайд 2).

•            Позначте на карті територію козацької держави за Зборівським миром? Коли був підписаний він, між ким?Які воєводства та скільки козаків у реєстрі?

Орієнтовна відповідь.

Зборівський договір був підписаний між козаками та поляками 8 серпня 1649 р. Охоплював територію Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств, реєстр 40 тис. козаків.

•            Позначте на карті територію козацької держави за Білоцерківським договором? Коли був підписаний він, між ким? Які воєводства та скільки козаків у реєстрі?

Орієнтовна відповідь.

Білоцерківський договір був підписаний 18 вересня 1651 р. Обмежувався територією Київського воєводства, реєстр зменшувався до 20 тис. козаків.

Учні узагальнюють, що територія Гетьманщини зменшилася в результаті поразок козаків в 1951 році.

ІІ. Основний етап (25-30 хв.)

1. Мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Бесіда. Обговорюємо пісню «Чи не той то Хміль».

Учням пропонується прослухати українську історичну пісню «Чи не той то Хміль»

Питання учням:

• Про що ви почули в історичній пісні?

Орієнтовна відповідь.

Про Б.Хмельницького та його боротьбу з ляхами.

• Про який період української історії оспівується в пісні?

Орієнтовна відповідь.

Про національно-визвольну війну українського народу середини XVIІ ст.  

• Чим закінчується пісня, який підсумок цієї боротьби?

Орієнтовна відповідь.

Перемога Хмеля.

• Хто був союзником Хмельницького?

Орієнтовна відповідь.

Союзниками Хмельницького були татари.

Народ оспівує своїх переможців в своїх піснях і підтвердження людської любові та вдячності до Богдана-Зіновія Хмельницького ми можемо побачити на прикладі сама цієї пісні  «Чи не той то Хміль». Чому саме народ залишив свої враження до цієї особи, чим були вдячні люди Хмельницькому, скільки перемог здобув він для України ми сьогодні і дізнаємося.

2. Оголошення теми, визначення навчальних цілей (очікуваних результатів) уроку.

Назва теми демонструється на слайді (слайд 3).

Тема нашого уроку «Молдавські походи. Облога Жванця».

Бесіда з коментарями вчителя:

•         Ви бачите тему уроку на дошці, а як ви гадаєте, що ви будете знати після уроку?

Відповіді учнів.

Після цього уроку ви зможете (слайд 4):

• розуміти Хмельниччину як національно-визвольну, соціальну та релігійну війну;
• розміщувати в хронологічної послідовності битви і походи Національно-визвольної війни;
• показувати на карті кордони Української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв Національно-визвольної війни;
• розповідати про перебіг Національно-визвольної війни;
• аналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами;
• обґрунтовувати  власні судження про військово-політичну діяльність Богдана Хмельницького, його сподвижників.

3. Опрацювання нового навчального матеріалу. Формування та вдосконалення вмінь і навичок.

1. Перший молдавський похід?

Опрацювання нового матеріалу відбувається за технологією  ТАК.

Учитель організовує роботу в тій послідовності, яку запропоновано у підручнику. Розповідаючи матеріал пункту, учитель записує на дошці  або заповнює каркас тематичного акцентованого конспекту (ТАК) (слайд 5), який учні записують у зошит (слайд 6).

Алгоритм складання ТАК .

Алгоритм. Як скласти тематичний акцентований конспект.

1. Сформулювати тему уроку.
2. Записати тему уроку в центрі сторінки, взявши в рамку.
3. Розподілити матеріал на блоки, з огляду на внутрішню історичну логіку.
4. Записати сигнали у вигляді віяло, використовуючи загальноприйняті символи, скорочення, абревіатури.
5. Сформулювати  ідею по змісту уроку, головну думку.
6. Записати тезу внизу сторінки.

 

 

   

Розповідаючи про перший сигнал блоку «Василє Лупу» звертається увага на поняття «господар», яке записується в історичний словничок і пропонується показати територію Молдови та Валахії на карті (слайд 7).

Прийом «Дай відповідь»

Розповідь вчителя закінчується запитанням.

• Яким були результати першого похода козаків до Молдови?

Учні роблять висновок, що результати для козаків були позитивними і Богдан Хмельницький отримав союзника в обличчі молдавського господаря Василє Лупу, показують м. Ясси та позначають похід Б. Хмельницького на карті (слайд 8).

2. Другий молдавський похід.

Учні в голос по черзі читають текст пункту 2 (с.133). Читання переривається на виділення з тексту пункту опорних сигналів (основних смислових моментів) матеріалу та складання або заповнення запропонованого каркасу ТАК, які спрямовані на сприйняття та осягнення змісту. Учитель разом з учнями заповнює схему (слайд 9).

Далі пропонуємо учням роздивитися карту «Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (події 1651-1657 рр.)» (слайд 10), схему Батозької битви (біля гори Батіг) 22-23 травня 1652 року, яка вважається знавцями воєнного мистецтва класичним зразком воєнної тактики, застосованої карфагенським полководцем Ганнібалом у битві під Каннами 216 р. до н.е. (слайд 11) та записати у зошит ТАК.

 За методом уявного мікрофона учні дають відповідь на питання:

• Які наслідки для козаків мав другий молдавський похід?

Орієнтовна відповідь.

    Козаки вщент розбили польське військо під командуванням великого коронного гетьмана Мартина Калиновського та повернулися до умов Зборівського договору.

3. Останні молдавські походи.

Учням пропонується мовчки прочитати текст третього пункту підручника, обговорити в парах можливі опорні сигнали запропонованого каркасу ТАК та записати їх олівцем в зошиті (слайд 12).

 

Застосовується прийом «Твій сигнал».

Перевіряючи роботу учнів, вчитель по черзі від кожного ряду запрошує вписати опорні сигнали, створюючи ігрову ситуацію (відгадай слово, відкрий слово, або хто швидше) та пропонуючи пояснити кожний з сигналів. Особлива увага звертається на антиукраїнську коаліцію та наслідки третього походу.

4. Становище Гетьманщини наприкінці 1653 року.

Демонструється 91 серія з циклу «Історія України» «Жванецька битва». Учні самостійно заповнюють каркас або складають останній блок ТАК за текстом 4 пункту (слайд 13).

 

Учні узагальнюють, що кожний з молдавських походів мали різні результати.

Звертається увага, що в підписанні Кам́янецької угоди між Яном ІІ Казимиром та Іслам-Гіреем               5 грудня 1653 року Богдан Хмельницький участі не приймав.

 (Можливе об’єднати 3 та 4 пункти запропонувавши роботу в групах з метою заповнення 3 та 4 блоків ТАК за матеріалом підручника).

ІІІ. Завершальний етап (10 хв.) 

1. Систематизація, узагальнення вивченого на уроці.

І варіант

Варіантом контролю навчальних досягнень може бути гра «Згадай сигнал», учитель показує сигнал ТАК, учні дають відповідь. (слайд 14).

ІІ варіант

Робота з історичними джерелами. Прийом «Зроби висновок»

Робота в групах, або всім класом. Кожна група отримує завдання.

1 група

На підставі поданих фактів зробіть висновок про наслідки тривалої війни на становище Української держави:

з 1648 р. до середини 1653 р. чисельність населення скоротилася майже на 40%, удвічі – до 40-50 тис. козаків – скоротилося за цей час боєздатне військо.

Орієнтовна відповідь.

Тисячі людей були вбиті, потрапили у татарський полон, померли від голоду,епідемій,почалося переселення до Слобожанщини.

 

2 група

Мартин Калиновський отримав листа, в якому, зокрема писалося: «Не хочу приховувати від вашої милості, що зухвалий мій син Тиміш зібрав кілька тисяч війська для того, щоб змусити до шлюбу дочку молдавського господаря. Застерігаю вас, вашу милість, аби ви відступили з військом до польського кордону і звільнили волоське прикордоння, яке займаєте; син мій за характером запальний і на вашій особі може зробити першу пробу свого воєнного щастя»

Як ви вважаєте хто автор цього листа, коли воно було написано.

Як відомо, Мартин Калиновський, який, до речі, також домагався руки Розанди, сприйняв гетьманського листа як виклик. Поміркуйте, чому. (слайд 15).

 

3 група

Робота з документом Мирона Костина на с. 133.

 

4 група

Під тиском обставин поляки розпочали переговори про мир. Також у цей час дійшли відомості про рішення Земського собору в Москві, що остання вступає у війну проти Польщі. Посередником у переговорах між козаками й поляками знову виступив кримський хан. 5 грудня 1653 р. під Кам'янцем-Подільським хан Іслам- Гірей та Ян Казимир уклали в усній формі кримсько-польський договір. Його умови передбачали припинення воєнних дій та згоду поляків виплатити кримському хану викуп у 100 тис. злотих (так звані «поминки»), і на підставі таємного договору дозволив протягом 40 днів грабувати населення і брати ясир на Волині. Після цього війська розійшлися. Хмельницький вирушив до Переяслава, де 8 січня 1654 р. був укладений союзницький договір із Московською державою. Щодо визначення в договорі правового статусу Гетьманщини, однозначної інформації немає. Одні джерела стверджують, що умови Зборівського договору відновлювалися, а інші — козаки залишаються лише при своїх давніх (до початку війни) правах і привілеях. Хмельницький, який не брав участі в укладенні договору, дізнавшись про його зміст, зібрав Старшинську раду. Проінформувавши про Кам'янецьку угоду, гетьман заявив про необхідність повного розриву з Річчю Посполитою.

Чому Б. Хмельницький вирішив повністю розірвати відносини з Річчю Посполитої?

Чи були у козаків союзники на яких можна було повністю покластися? Як ви вважаєте, чому?

 

На цьому етапі уроку після групової роботи, звертаємо увагу на причинно-наслідкові зв’язки історичних подій та узагальнюємо вивчене  на уроці з допомогою вже закінченого тематично акцентованого конспекту (слайд 14).

 

Учні виказують свої судження. Учитель підводить учнів до висновків, спираючись на ТАК, що положення Гетьманщини погіршувалося. А вірних союзників не було. (слайд 16, 17).

Учні формулюють тезу до ТАК і записують її знизу сторінки.

ТЕЗА: події 1650-1653 років показали відсутність міцних союзників у війні з Річчю Посполитою, а тривала війна виснажувала країну, що призводило до  погіршення положення Гетьманщини і підштовхувало до пошуків нових союзників.

Учням роздаються печатний варіант ТАК «Молдавські походи. Події 1653 р.» для порівняння або доопрацювання учнями.

2. Контроль навчальних досягнень.

1. Учням пропонується хронологічна задача «Події - місце»

Учням пропонується розмісти в хронологічної послідовності битви і походи Національно-визвольної війни (слайд 18).

2.                 Співвіднести історичні особи з державою, з якої вони були пов’язані (слайд 19).

3. Підведення підсумків уроку.

    1. Завдяки молдавським походам Хмельницький прагнув зміцнити становище своєї держави в тогочасній Європі. На кінець 1653 р. в Гетьманщині загострилися кризові явища, спричинені тривалою війною. Вони ставили під сумнів можливість подальшої успішної боротьби з Річчю Посполитою і примушували Хмельницького шукати допомоги в турецького султана й московського царя.

    2.  Співставлення очікуваних результатів уроку з реально виконаними (слайд 20) «Сьогодні на уроці я навчився…».

   3.  Рефлексія. Метод «Уявний мікрофон» (слайд 21)

  -  Що більше всього вас вразило або запам’яталось на уроці?

       4. Вправа «Твій настрій». (слайд 22)

          Демонструється слайд з варіантами настрою у вигляді смайлів, які учні вже бачили на початку уроку. Учням пропонується обрати один з них, який характеризує настрій на момент закінчення уроку і порівняти його з попередньої обраним.

Інструктаж з виконання домашнього завдання.

Обов’язкова частина (слайд 23):

1.     вивчити § 20, використавши ТАК;
2.     повторити поняття та дати;
3.     внести до хронологічної таблиці події 1650-1653 років.

Для допитливих

Знайди цікаву інформацію про Молдавські походи та історичних особистостей цього періоду і підготуй повідомлення.