Урок. "Україна в умовах Північної війни. Іван Мазепа"

Урок №   Дата __________________    (1 слайд)

Тема. Україна в подіях Північної війни.

Мета: розкрити перебіг Північної війни та участь у ній України; дати оцінку переходу гетьмана І. Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ; з’ясувати роль Полтавської битви в подальшій долі України; удосконалювати навички аналізу й порівняння історичних подій; виховувати почуття національної гідності на прикладах національної історії.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття і терміни: Полтавська битва.

Основні дати: 1700—1721 рр. — Північна війна між Швецією та Росією; 4 листопада 1708 р. — перехід гетьмана І. Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ; 13 листопада 1708 р. — зруйнування російськими військами Батурина; 17 листопада 1708 р. — обрання гетьманом І. Скоропадського; 25 травня 1709 р. — зруйнування російськими військами Чортомлицької Січі; 8 липня 1709 р. — Полтавська битва;

 

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ми з вами продовжуємо вивчати події в Україні наприкінці ХVІІ – на початку ХVІІІ століття. Протягом уроку ви будете отримувати гроші за правильні, змістовні відповіді, а наприкінці уроку ви зможете обміняти їх на оцінки.

Який історичний діяч зображений на 10 ти гривневій купюрі? (І.Мазепа). Оскільки урок наш пов'язаний саме з цим історичним діячим розраховуватися з вами я буду 10 гривневими купюрами.

 

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ               (2  слайд )

Запитання 

1) Яку мету переслідував польський уряд, узаконюючи козацький устрій на Правобережжі?

2) За що боролися учасники національно-визвольного повстання на Правобережжі 1702—1704 рр.?

3) Яка роль І. Мазепи в подіях 1702—1704 рр. на Правобережжі?

 

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Актуалізація знань учнів

Евристична бесіда                                 (3 слайд)

1. За яких обставин Іван Мазепа обирається гетьманом Лівобережної України?
2. Якої зовнішньополітичної орієнтації дотримувався Мазепа на початку свого гетьманування? Чому?
3.  Які були причини Північної війни?
4.  Яку політику проводив гетьман І. Мазепа до 1708 р.?

 

 

 

Оголошення теми, мети уроку.(4 слайд)

 

План уроку (5 слайд)

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.                                                        (6 слайд)

У серпні 1700 р. Росія розпочала війну проти Швеції за вихід до Балтійського моря й утвердження в Прибалтиці. Ця війна дістала назву Північної. Українські козаки вимушені були воювати за інтереси Росії і брати безпосередню участь у війні.

 

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Гетьманщина в умовах Північної війни Росії зі Швецією (1700— 1721 рр.)

Робота з схемою «Участь українців у Північній війні»

Слайд 7

У ч и т е л ь.

Щирим прихильником Москви гетьман І. Мазепа залишався доти, доки Петро І не почав ламати основи української автономії. Тоді Мазепа вирішив йти на союз зі Швецією. . Ця війна ніяким чином не торкалася інтересів України. Проте від самого початку козацькі полки постійно брали участь у воєнних діях, воюючи на територіях Московської держави, Прибалтики, Речі Посполитої не проти своїх ворогів, а обстоюючи інтереси царя. Ці походи були важким тягарем для козацтва. Усе це призводило до занепаду господарства й торгівлі, посилювало незадоволення політикою московського царя. Охоплена антимосковськими настроями старшина тиснула на гетьмана. Та й сам Мазепа почав розуміти згубність відносин України з Московською державою.

 У 1706 р. Іван Мазепа завдяки посередництву польського короля Станіслава Лещинського розпочав таємні зносини зі шведським королем Карлом ХІІ. У вересні 1707 р. уже був готовий проект українсько-шведського договору, а на початку наступного року представник гетьмана уклав спільну угоду з польським і шведським монархами.

 

2. Перехід І. Мазепи на бік Карла ХІІ.

Робота з документами.

Документ 1. Із записів принца Максиміліана Емануїла, учасника походу Карла XII (1709)

«Уже здавна він (Мазепа) був ображений на свого покровителя царя, і тому він вирішив... перейти зі своїм військом до Карла і прийняти сторону Станіслава; він декілька разів шукав уже тоді приязні короля та пропонував йому свої послуги... (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 132)

Документ 2. З промови Івана Мазепи перед Запорозьким військом

(26 березня 1708р.)

«...Бог мені свідок, що, віддаючись у руки шведського короля, я роблю це не з легковажності і не з приватних інтересів для себе, а з любові до вітчизни. У мене немає ні жінки, ні дітей: я міг би податися в Польщу або будь-куди й спокійно перебувати там решту днів мого життя; але, управляючи стільки часу Україною із дбалістю і відданістю, наскільки вистачило мені здібностей, я за обов’язком честі та сердечної любові не можу, згорнувши руки, лишити цей край на свавільство неправедного гнобителя. Мені добре відомо, що цар має намір переселити нас усіх в інший край, а вас, запорожці, всіх обернути в драгунів і ваші житла зруйнувати дощенту. Якщо ви, запорожці, ще зберегли вашу вольність, то цим зобов’язані тільки мені, Мазепі. Якби царів намір здійснився, ви всі були б пов’язані, закуті й спроваджені на Сибір. Уже Меншиков вирушав зі страшною силою війська і треба визнати особливу опіку Провидіння над нами, що саме в цю пору шведський король вступив у наш край і подав усім доброзичливим людям налію на визволення від гнобителів. Я вважаю за свій обов’язок удатися до шведського короля і сподіваюся, що Бог, який убезпечив нас, допоможе нам скинути з себе ганебне ярмо». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: В Г «Основа», 2004. — С. І А—135)

Документ 3. Із промови гетьмана Мазепи до урядників

військових і цивільних напередодні розриву з Москвою

«Ми стоїмо тепер, братіє, між двома проваллями, готовими нас пожерти, коли не виберемо Для себе шляху надійного, щоб їх оминути. ...Коли король шведський, завше переможний, подолає царя російського і зруйнує царство його, то ми з волі переможця неминуче будемо при- мислені до Польщі і віддані в рабство полякам.

А як допустити царя російського вийти переможцем, то вже лиха година прийде до нас од царя того, бо ви бачите, що,... прибравши собі владу необмежену, карає народ той своєвільно, і не тільки свобода і добро народне, але й саме життя його підбиті єдиній волі та забаганці царській.

Отже, зостається нам, братіє, з видимих зол, які нас спіткали, вибрати менше, щоб нащадки наші, кинуті в рабство,... наріканнями своїми та прокляттями нас не обтяжили». (Тараненко М. Г. Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. - С. 194)

 

Завдання

1. Про що говорить Мазепа у своїй промові до Запорозького війська?
2. Що змусило Мазепу піти на угоду з шведами? Висловіть свою думку щодо цього

 

Уч и тел ь. Чи можна вважати дії Мазепи зрадою союзу з Росією, зрадою української державності? (слайд 8 причини переходу І Мазепи.)

 

Слайд 9 - 10

Перед яким вибором постав Мазепа? Яким був вихід з ситуації?

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 11

Інформація для вчителя. Узявши за мету звільнення Гетьманщини з-під влади Московської держави, I. Мазепа розпочав таємні переговори зі шведським королем Карлом XII.

У 1708 р. Карл ХІІ із 35-тисячною армією вирушив у похід на Москву. Пізніше до нього мав приєднатися генерал Левенгаупт із 16-тисячним військом та важкою артилерією. Шлях на Москву був перекритий великими залогами російських військ у Пскові, Новгороді та Смоленську. Карл ХІІ, віддаючи перевагу маневренній війні, вирішив здійснити обхідний маневр через Білорусію. Але через погані дороги, вороже ставлення місцевого населення і дії партизанів шведська армія втратила потрібну рухливість. Ударом по шведах став розгром росіянами армії Левенгаупта біля села Лісне в Білорусії. Після цього шведський король вирішив рушити в Україну, де він сподівався на допомогу І. Мазепи.  

Коли шведський король перетнув кордон Гетьманщини, то І. Мазепа ні у воєнному, ні політичному відношенні не був готовий зустріти Карла ХІІ як свого союзника. До того ж українське населення чинило завзятий опір шведам. Мазепа опинився перед вибором, чи стати на бік шведів, чи залишитися на боці Петра І. 4 листопада 1708 р. стало переломним днем. Гетьман залишив у Батурині 3-тисячну залогу на чолі з полковником Дмитром Чечелем, а сам із 4-тисячним загоном козаків рушив до ставки Карла ХІІ. Коли Мазепа розкрив козакам свої наміри, то багато з них його залишили. Вони не зрозуміли несподіваної зміни поглядів гетьмана, що напередодні закликав бути вірними російському цареві й боротися зі шведами. Основна маса українського населення розглядала шведів як загарбників. Також далася взнаки непопулярна соціальна політика гетьмана в попередні роки.

 

Позначити на контурній карті село Лісне, м Батурин, шлях просування в Україні шведського війська.

 

Слайд 12

Дізнавшись про зраду І.Мазепи, Петро І діяв швидко й рішуче. Він наказав

О. Меншикову розгромити гетьманську столицю Батурин, де були великі запаси зброї, артилерії та продовольства.

 

Робота в групах

Далі учні продовжують працювати над питанням про воєнно-політичні акції Петра І проти українців, але цього разу вони працюють у групах. Кожна група отримує завдання для роботи з джерелами інформації.

1.   а група

Документ 4. М. Аркас про зруйнування Батурина «ЗО жовтня у Погребках, де стояв цар табором, була військова рада; на ній ухвалено взяти й зруйнувати Батурин. 31-го Меншиков прибув із військом до гетьманської столиці і почав перемовлятися з полковником Чечелем, але ні до чого недоговорилися, а козаки завзято гукали з мурів: «Усі тут помремо, а в столицю не пустимо!» Завзято одбивалися козаки од московського війська. Коли се 1 листопада уночі один з полкових старшин Прилуцького полка, Іван Ніс, прийшов до Меншикова і розказав йому, що знає потайну хвіртку — нею можна увійти у Батуринський замок. Через сю зраду загинув Батурин. Меншиков з частиною війська наполіг з усієї сили з противного боку Батурина, де скупчилося обороняти місто усе військо козацьке, а тим часом остання частина москалів пробралася через тайник у замок. Щойно чутка ся розійшлася, як городяни під проводом диякона і його дочки, кинулися вибивати москалів з тайника. Але було вже пізно, і Меншиков узяв гетьманську столицю, спалив її. Усіх жителів, старих і малих, жінок і дітей, перебито до одного, частину старшин замордовано лютими карами, трупи їх прив’язано до дошок і пущено униз по річці Сейму на знак того, шо Батурин загинув; останніх із старшин... закували у кайдани і повезли до Глухова. ... Привезених у Глухів старшин мордували і колесували». (Козацькі ва­тажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 109)

Завдання

1. Як ви вважаєте, знищення Батурина та його мешканців було лише помстою російського царя?
2. А які ще цілі переслідував Петро І?
3. Відповідь обгрунтуйте.

 

2-а група

Документ 5. М. Аркас про показову «страту» Івана Мазепи й обрання нового гетьмана

«5-го листопада скидали Мазепу з гетьманського уряду, — справляли се так, як у театрі: спорудили шибеницю і винесли опудало, — ніби то самого Мазепу; на опудало повісили орден Андрія Первозваного, вичитали над ним усе те, що робив для гетьмана цар, усю до його царську ласку, а тоді прочитали усі провини гетьмана проти царя. Меншиков і Головкін вийшли на поміст і роздерли патент на чин Кавалера ордена, з опудало здерто орден Андрія Первозваного, а кат зачепив його канатом і повісив на шибениці.

Слайд 13 6-го листопада була рада; на ній стверджено за гетьмана Стародубського полковника Івана Скоропадського, котрого заздалегідь призначив цар Петро.

Старшина хотіла було обрати за гетьмана Полуботка, але цар не пристав на се, кажучи, що Полуботок дуже хитрий і що з нього може вийти другий Мазепа.

11-го листопада приїхав у Глухів Київський митрополит Іоасаф із духовенством і 12-го, після молебну, на котрому був і цар, виголошено анафему і вічний прокльон зрадникові Мазепі. При тому митрополит ударив своїм жезлом портрет Мазепи у груди, а духовенство і клір, обернувши свічки до портрета, співали: «Анафема, анафема, анафема!»

(Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 109–110)

Завдання

1. Як ви вважаєте, з якою метою була здійснена церемонія «страти» Івана Мазепи?

2. Про що свідчить проголошення церковного прокляття Івану Мазепі?

 

3-я група

Документ 6. Д. Дорошенко про зруйнування Чортомлицької Січі

«...Цар Петро вислав військо на Запорожжя. У цьому війську був і полковник прилуцький Галаган, який зрадив Мазепу і пристав до царя. Сам колишній запорожець, Галаган провів москалів аж на саму Січ, що була тоді над річкою Чортомликом. На Січі було небагато козаків, але вони хоробро відбивали всі московські атаки. Москалі взяли січовиків зрадою з допомогою Галагана. Незважаючи на дане слово, що тим, хто піддасться добровільно, не буде ніякого лиха, москалі вирізали всіх запорожців, які піддалися; більшу частину полонених вимордували найлютішими муками. Січ спалили дощенту й зруйнували весь запорозький край».

(Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993)

Завдання

1. За що була зруйнована Чортомлицька Січ?

2. Як це відбувалося?

 

Слайд 14

8 квітня 1709 р. Мазепа і Гордієнко підписали угоду з Карлом XII, яка передбачала утворення з українських земель, що перебували у складі Росії, очолюваного І. Мазепою князівства, під формальною протекцією Швеції. Питання про долю правобережних і західноук­раїнських земель не піднімалося, оскільки шведський король визна­вав їх частиною Польщі.

Робота з документом

Умови українсько-шведського договору

• Україна стає незалежною і вільною. Всі землі, загарбані Москвою, повертаються назад Україні. • Шведський король зобов’язувався захищати Українську державу від ворогів, коли про це попросить гетьман. • Мазепа стає довічним князем України. • Шведський король не має права претендувати на посаду князя в Україні, але для стратегічних потреб шведське військо має право займати п’ять українських міст: Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч

 

Та цим планам не судилося здійснитися. Петро І продовжував каральні акції в Україні, ввівши майже 100-тисячну армію. У квітні 1709 р. російські війська під командуванням П. Яковлева здійснила каральний похід на Січ. Січ була знищена через зраду полковника Галагана. Лише небагатьом запорожцям вдалося врятуватися. Зраднику Галагану за «відмінно виконане завдання і вірну службу» цар дарував село Моровиця, а щодо запорожців видав указ, щоб їх, де б хто не зустрів, карати на смерть.

 

2. Полтавська битва. Смерть І. Мазепи.                 Слайд 15

Робота з підручником с. 190

Розповідь учителя (супроводжується роботою з картою)

На той час основні сили шведів підійшли до Полтави. Це місто лежало на перехресті шляхів, що вели на Слобожанщину, Запорожжя і далі на Москву і Крим. Крім того, тут були зосереджені великі припаси, яких украй не вистачало шведам. Залога міста, що складалася з козаків і російських солдат на чолі з комендантом А. Келіним, відмовилася здатися. Облога міста тривала три місяці. Шведи, які мали лише чотири гармати, не могли зламати опір захисників. Тим часом до Полтави підійшли головні сили росіян. Вирішальна битва Північної війни відбулася 27 червня 1709 р. під Полтавою і завершилася поразкою Карла ХІІ і Мазепи.

Робота з історичним текстом, ілюстраціями про Полтавську битву, картосхемою битви

 

Документ 7. Д. Дорошенко про Полтавську битву

«Карл задержався на кілька тижнів під Полтавою, Петро стягнув сюди своє військо, яке 27 червня 1709 року прийшло до страшного бою. Москалі перемогли потомлене і змучене шведське військо; їх було вдвічі більше, як шведів, та й артилерії мали вони вдесятеро більше. Карл був поранений у сутичці ще за кілька днів до генерального бою, і 27 червня його носили на носилках. Вороже ядро розірвалося коло нього, він упав на землю, і шведи подумали, що його вбито. Це викликало серед них паніку, і бій був програний. Карл з Мазепою подалися швидше до Дніпра й переправилися коло Перевалочної, помандрували степами й утекли до Бендер, що були під турецькою владою. З ними втекла старшина, запорожці й кількасот шведів. Недобитки шведської армії дійшли з-під Полтави аж до Дніпра, але тут мусили здатися, бо не було чим переправитись, а ззаду вже напирали москалі. Грізна колись шведська армія перестала існувати».

(Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 150)

Завдання

1. Які моменти Полтавської битви зображені на ілюстраціях?

2. Охарактеризуйте наслідки Полтавської битви для України.

 

Питання про місце Івана Мазепи в національно-визвольному русі вивчається шляхом проведення узагальнюючої бесіди з учнями. Учні висловлюють свої думки щодо цього питання, а потім роблять висновок.

Висновок.

Гетьманування Івана Мазепи — це одна із славних сторінок в історії боротьби українського народу за свою державну незалежність. Сам Іван Мазепа є видатною історичною особистістю: розумний політик, тривалий час утримував владу в Гетьманщині, яка була розорена в часи Руїни, зумів об’єднати Лівобережжя і Правобережжя під своєю булавою. Зробив великий внесок у розвиток української освіти, науки, книгодрукування, церковного будівництва. Високо підніс авторитет гетьманської влади. Всі свої сили він спрямував на реалізацію цієї високої мети, використовуючи при цьому різні методи боротьби. Він знайшов у собі мужність стати у слушний час на боротьбу з московським свавіллям. Але, на жаль, внаслідок численних помилок і прорахунків плани Мазепи виявилися нереалізованими, а його гетьманування закінчилося трагічно.

Місце і роль Івана Мазепи в історії українського народу визначається тим, що в умовах розгортання централізаторської політики Петра І він здійснив спробу вибороти незалежність України. Проте орієнтація на верхівкові методи боротьби і підтримку лише вузького кола однодумців-змовників, а також відірваність від життєвих потреб народу значною мірою спричинили крах його планів.

 

 

 

 

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Тестові завдання (слайд 17)

 

Відповіді слайд 18

 

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Північна війна лягла важким тягарем на плечі українського народу. У далеких походах і на будівництвах гинули українські козаки. Зазнавала розорення економіка України, населення знемагало від поборів, повинностей і постоїв царських військ.

У таких умовах проти політики царя виступив гетьман І. Мазепа. Але у своїх діях він поклався на хитрість, розрахунок та інтриги, а не на героїзм та ентузіазм народу. Як наслідок виступ Мазепи ідтримала незначна частина його оточення. А в битві під Полтавою (27 червня (8 липня) 1709 р.) між шведами і росіянами вже від гетьмана нічого не залежало. Поразка шведів стала й поразкою планів гетьмана по здобуттю незалежності України. Царська влада доклала всіх зусиль, щоб витравити пам’ять про гетьмана в українському народі. Йому було проголошено анафему. «Мазепинством» став називатися в Російській імперії український національно-визвольний рух. Заслугою гетьмана стало те, що він створив прецедент виступу української еліти проти російського центру.

 

Роздати вклейки з основними датами уроку.

 

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал за підручником.

 

Цікаво знати

Російські війська, що прибули під Полтаву, розмістилися табором на північ від міста біля с. Яківці. Лівий фланг росіян прикривав Дяківський ліс, правий — глибокі яри, а з тилу — річка Ворскла. Перед укріпленим табором неширокою смугою простягалося поле між Яківецьким і Будищанським лісами. Козацькі полки І. Скоропадського розмістилися між Малими Будищами і Решетилівкою, щоб не допустити відступ шведів на Правобережжя. Загалом російська армія налічувала 42 тис., хоча деякі дослідники називають і 50, і 100 тис. Шведський король, який мав удвічі менше сил, вирішив дати росіянам генеральний бій. 8 липня шведська армія, що вишикувалася чотирма колона­ми, без попередньої розвідки насвітанку рушила полем на російський табір. Першою несподіванкою для шведів стало те, що вони напоролися на російські редути — польові земляні укріплення у вигляді квадратів. Шведи з ходу не змогли їх подолати, захопивши лише два недобудовані. Тоді Карл ХІІ вирішив проскочити зі своїми полками між редутами і вийти на оперативний простір. Прохід між редутами і атака російської кінноти завдали шведам відчутних утрат. До того ж їх лівий флан загубився у Яківецькому лісі й був знищений.

Після кількагодинного важкого бою шведські війська опинилися перед свіжими головними силами росіян, що вийшли з укріпленого табору. Шведський король вирішив їх атакувати, зосередивши свої відбірні війська на флангах. Гвардія Карла ХІІ зуміла проломити лівий фланг росіян. Виникла загроза пораз­ки. Тоді Петро І сам повів в атаку російські резерви, яких підтримала артилерія з російського табору. Шведів було відкинуто. Шведському королю заважало ке­рувати боєм те, що напередодні його було поранено в ногу і він міг пересуватися на ношах, які були прив’язані до коней. Під час бою коней Карла ХІІ було вбито, а він сам упав із ношей і знепритомнів. Шведи, вважаючи, що король загинув, стали тікати, їх не зміг зупинити і Карл ХІІ, який прийшов у тил шведам ударили козаки І. Скоропадського. На 11 годину ранку Полтавська битва завершилася поразкою шведів. Шведи втратили понад 9 тис. убитими і 3 тис. полоненими. Російські втрати склали 1345 убитими і 3290 пораненими.

На місці битви Петро І улаштував пир, на який запросив шведських поло­нених воєначальників, де проголосив тост за «вчителів», тобто за шведів.

Після поразки під Полтавою Мазепа з Гордієнком та частиною своїх прихильників (близько 2 тис. козаків) через Переволочну й Очаків утік із Карлом ХІІ у турецькі володіння (під Перевалочною здалася у полон переслідувана решта шведської армії — 16 тис. солдатів). Ще під Очаковом до Карла ХІІ прибув посланець від Бендерського серафіра (начальника турецького війська) і запросив його до Бендер, куди й пода­лися І. Мазепа і Карл ХІІ. Тут шведський король отримав листа від царя Петра, у якому були викладені три основні вимоги:

 1) уступити цареві всю Унгрію, Карелію, Естляндію та Ліфляндію;

2) визнати польським королем Августа;

 3) видати цареві Мазепу.

Своєму послу в Стамбулі Толстому Петро доручив підкупити великого візира, якому обіцяно 300 тис. талярів за видачу Мазепи. Це стало відомо гетьману, який дуже занепокоївся, хоча правитель Бендер заспокоював його від імені самого султана. Але він знав, що на турків покладатися не можна. Це остаточно підірвало слабке здоров’я гетьмана, і 22 серпня 1709 р. він помер. Його тіло відвезли в Ясси і там, у колі військової старшини і самого короля Карла ХІІ, поховали в міському монастирі.

Цікаво знати

Труну з тілом гетьмана Мазепи везли шестеро білих запряжених коней, перед труною бунчужний ніс булаву, а за труною йшли жінки й оплакували небіжчика. За ними верхи на конях їхали Генеральний писар Пилип Орлик, небіж Мазепи Войнаровський і вся генеральна старшина.