16 червня о 18:00Вебінар: Збереження здоров’я дітей з особливими освітніми потребами

Урок на тему "Османська імперія" з використанням ІКТ для 8-го класу.

Про матеріал

Відкритий урок - дослідження з використанням ІКТ

Мета: розглянути особливості економічного, політичного та культурного розвитку імперії Османа в епоху Нового часу; вдосконалити вміння учнів працювати з історичними текстами, таблицями, картою, та використовувати порівняння знань з історії України.

Перегляд файлу

 

 

Урок всесвітньої історії у 8 класі

На тему:

«Османська імперія»

 

 

 

                                                                              Розробила :

 вчитель історії та правознавства

                                                             Гайворонської філії №1

                                                                  Гайворонського НВО № 2

                                                                         «ЗШ – гімназія І-ІІІ ступенів»

                                        Семко Н.Г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2018 р.32

Тема.  Османська імперія

Мета: розглянути особливості економічного, політичного та культурного  розвитку  імперії Османа  в  епоху Нового  часу;  вдосконалити вміння учнів працювати з історичними текстами, таблицями, картою.

Основні поняття та терміни: «Османська імперія», «султан», «яничари», «гайдуки».

Основні дати та події:

  1520–1566 рр. — роки життя Сулеймана І;

  1683 р. — розгром турків під Віднем.

Обладнання: підручник, історичний атлас, пакети історичних документів.

Тип уроку: комбінований, з елементами лабораторної роботи з текстами та історичними джерелами.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

  показувати на карті території Османської імперії;

  називати особливості розвитку Османської імперії;

  характеризувати завойовницьку політику Османської імперії;

  аналізувати особливості політики Сулеймана І;

  розкривати відносини турків та запорізьких козаків;

  наводити приклади досягнень культури в Османській імперії;

  застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Бесіда за запитаннями

  1. Яку назву отримав період в історії людства, що розпочався на рубежі XV–XVI ст.?

           (РАННІЙ НОВИЙ ЧАС)

  1. Які зміни в житті людей дозволили вважати, що наступила нова епоха?

(географічні відкриття, зародження культури, архітектури, освіти, винаходи)

       3.  Як називаються економічні відносини, які прийшли на зміну феодалізму? (буржуазія)

       4.  Назвіть держави, де відбулися буржуазні революції.

       5.  Які зміни в житті людей, характерні для цього часу, ви можете назвати?

 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Уч и т е л ь. Східний світ жив своїми, відмінними від Заходу, законами. Тут, на Сході, була дуже велика роль традицій, правил поведінки, які передавалися від покоління в покоління, тому цю цивілізацію називають  «традиційними  суспільствами».  Османська  імперія  була  однією з них і свого часу чимало впливала на долю України.

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Економічний та соціально-політичний стан імперії Османа

Випереджальне завдання на самостійне опрацювання  тексту  підручника   й методом «Чиста дошка» відповісти на запитання.

1.  Назвіть титул верховного правителя держави Османа.

2.  Якими повноваженнями був наділений турецький султан?

3.  Назвіть основні категорії суспільства Османської імперії.

4.  Якими були права та обов’язки кіннотників імперії?

5.  Назвіть категорії населення, які сплачували податки.

6.  Охарактеризуйте становище немусульманських верств населення.

7.  Складіть схему державного управління імперії.

Один учень до дошки , складає схему  пояснює.

Схема державного управління в османської імперії

Другий учень біля дошки записує результати  роботи  до  таблиці  «Населення  Османської імперії». Робота з термінами записуємо в зошиті ( таблиця)

Категорії

Становище

Султан

 

Верховний власник землі; володів законодавчою, виконавчою та судовою владою; заохочував розвиток торгівлі

Кіннотники

отримували від султана землі з селами за умови несення служби у війську і спорядження декількох вершників з числа селян власним коштом

Яничари

турецька регулярна піхота

Башибузуки

  воїни-добровольці, що служили тільки за військову здобич

Землероби

мали право обробляти землю й передавати дітям свій наділ, за це вони повинні або платити податки до казни султана, або оброк його кінним воїнам

Ремісники

працювали переважно на замовлення держави або заможних людей

Немусульмани

сплачували особливий грошовий податок — бжизью

Війни Османської імперії

Робота з атласом у кожного на парті.

Учитель  пропонує  учням  за  допомогою  карти  історичного  атласа  «Османська імперія у XVI–XVII ст.» виконати завдання:

1.  Назвіть території, які увійшли до Османської імперії в 1512 р.

2.  Назвіть території, які були завойовані за часів правління Селіма I.

3.  Назвіть території, які були завойовані за часів правління Сулеймана I.

4.  Назвіть держави, які перебували у васальній залежності від Османської імперії.

5.  Назвіть дати і місця найважливіших подій.

6.  Назвіть держави, які межували з імперією Османа.

Результати роботи заносяться до таблиці.

Дата

Приєднані території

Важливі події

Сер. XIV ст.

Болгарія, Сербія

 

1453 р.

Візантія

1453 р. — узяття Константинополя

Правління

Селіма I

(1512–1520)

 

Вірменія, частина Грузії, Мала Азія, частина Месопотамії, Сірія, Палестина, частина Аравійського

півострова, Єгипет

 

Правління

Сулеймана I

(1520–1566)

Угорщина, частина Грузії, Ірак,

Барка, Тріполітанія

1526 р. — битва при Могачі; перемога турецьких військ;

1529 р. — облога Відня

Залежні території

 

1511 р.

1520 р.

1541 р.

1546 р.

сер. XVI ст.

1574 р.

к. XVI ст.

1672 р.

 

Князівство Молдавія

Алжир

Князівство Трансільванія

Ємен

Князівство Валахія

Туніс

Феццан

Кримське ханство

Правобережна Україна

 

 

 

1571 р. — битва при Лепанто

 

 

1683 р.– розгром турків під Віднем

 

 

Учитель.   На основі знань, отриманих вами на уроках  історії  України,  охарактеризуйте  відносини  Туреччини  та  Запорозької Січі.

Передбачувані відповіді учнів:

Турецько-татарські напади на Україну призводили до:

  знищення й спустошення українських земель;

  пограбування й спалення українських міст та сіл;

  захоплення в полон українських чоловіків, жінок, хлопчиків та дівчат, які потрапляли в рабство (полонених називали ясир);

  чоловіки  ставали  веслярами на  турецьких  галерах-каторгах, жінки та дівчата потрапляли до гаремів, хлопчиків віддавали до султанської гвардії, де з них виховували вірних захисників султанського престолу — яничар;

  всіх, хто чинив опір, убивали.

Д. Вишневецький на острові Хортиця заснував Запорозьку Січ для відсічі нападів турків і татар. З часом козаки почали здійснювати походи на турецькі землі.

Найбільш  вдалими  були  походи  козаків  проти  турків  на  початку XVII  ст.  Цей  період  увійшов  в  історію  козацтва  як  «доба  героїчних походів». Найбільш  успішними  були  походи  під  проводом П. Сагайдачного.

1606 р. —  козаки  завдали  удару по  турецьких фортецях Аккерман, Кілії, Варні;

1608 р. — здобули Перекоп, а згодом Ізмаїл, Кілію та Аккерман;

1616 р. —  козаки  здобули Кафу — найбільший невільничий  ринок у Криму — і звільнили бранців.

Наш доповідачі та дослідники, яким було дано випереджальне завдання розкажуть нам про правителів Османської імперії та поділяться цікавою інформацією, яку їм вдалось дослідити.

Селім І (Перевознюк А) Постать в історії

Селім народився 1470 р. Він був надзвичайно честолюбною людиною. Одного разу заявив, що хоче, як Александр Македонський, підкорити весь світ. Щоби посісти престол, він примусив батька зректися, а затим, перше ніж його старші брати встигли оговтатися, захопив першість. Згодом він наказав їх убити. Жорстокість Селіма I жахала і ворогів, і друзів. Під час війни проти іранського шаха він наказав винищити 40 000 осіб, єдиною провиною яких була вірність шахові.

У переможній війні проти Ірану Селім I завоював країни Закавказзя — Азербайджан, частину Вірменії, Грузії, Дагестан і Курдистан. Після цього розпочав завоювання Сирії та Єгипту. Приєднавши їхні землі до своєї імперії, він проголосив себе халіфом — головою всіх мусульман. Своєму синові Сулейману I він заповідав об'єднати завойовані землі та зробити їх невід'ємною частиною імперії.

Сулейман І Пишний (Виденська Ю.) Постать в історії

Періодом найвищого розквіту Османської імперії вважають правління Сулеймана І Пишного (1520—1566 рр.). Він був, мабуть, наймогутнішим із турецьких султанів за весь час існування Османської імперії.

Сулейман був єдиним сином Селіма І, і його ще юнаком почали залучати до участі у вирішенні державних справ. Одним із головних напрямків діяльності Сулеймана І стали війни з метою підкорення країн Близького Сходу, Східної Європи та узбережжя Середземного моря. Сулейман І уславився ще й тим, що створив великий флот. Турецькі кораблі в XVI ст. плавали всіма морями та океанами, сягаючи навіть берегів Індії.

Під час ведення війн за підкорення країн Європи Сулейман І виявив себе не лише видатним полководцем, а й людиною, яка чудово орієнтувалась у складнощах європейської політики та протиріччях християнського світу. Християнство як релігія не викликало інтересу Сулеймана І, але він чудово розумів велику користь від релігійного розколу в Європі. Головною перепоною на шляху до підкорення Європи була Габсбурзька імперія, тому султан став усіляко підтримувати її релігійних ворогів — протестантів. В Угорщині, наприклад, він сприяв поширенню кальвінізму. Таке ставлення до протестантів стало причиною того, що прихильники протестантства дивилися на Сулеймана І як на свого захисника.

 Сулейман І багато уваги приділяв розвиткові своєї держави. При ньому було впорядковано законодавство імперії. Головною особливістю законів Османської імперії залишався поділ громадян держави на дві групи з різними правами та обов'язками — мусульман і немусульман. Поважаючи законодавчу діяльність султана, народ називав його шанобливо “кануні” (“законодавець”). Величезним був внесок Сулеймана І і в розвиток культури, яка за його правління досягла рівня набагато вищого, ніж у більшості країн тогочасної Європи.

Анастасія Лісовська (Левченко Я) Величезний вплив на Сулеймана І, за свідченнями сучасників, справляла його дружина Роксолана,  Таємничу Роксолану не раз зображували в історичних творах письменники (один із найвідоміших творів — роман П. Загребельного “Роксолана”). Найвідоміша та найвпливовіша жінка Османської імперії за часів Сулеймана І Пишного – Роксолана або Хюррем Султан – була українкою за своїм походженням.

Звали її Анастасія Гаврилівна Лісовська, і була вона дочкою священика Гаврила Лісовського з Рогатина (містечко на Західній Україні, недалеко від Тернополя).

У 1512 р. у ході спустошливих татарських  набігів Анастасія потрапила до полону. Через всю Україну пройшла вона невільницькою дорогою до міста Кафи (сучасної Феодосії), потім потрапила до Стамбулу.  Історики припускають, що Роксолана-Анастасія потрапила до гарему султана Сулеймана Пишного у віці 15 років.  Викупити її на невільницькому ринку вирішив один з підданих  султана – Рустем-паша, якого вразила сліпуча краса дівчини.  Однак, дізнавшись, кому буде призначатися рабиня, торговець подарував її султанові в знак поваги. Саме це дало можливість Роксолані  у подальшому стати законною дружиною Сулеймана, що було б неможливим, якби її купили за гроші. Потрапивши в палацу султана, Роксолана доклала багато сил, використовуючи свою чарівність та хитрість, щоб завоювати прихильність володаря Османської імперії. У 1530 році  Сулейман офіційно одружився із Роксоланою. Для  історії османів це був неабиякий випадок, що султан офіційно оженився на жінці з гарему.  Роксолана стала для нього всесвітом, вона цінувала мистецтво і розбиралася в політиці, була прекрасної танцівницею і поліглотом, вміла любити і приймати любов .

У 1533 році султан Сулейман оголосив Роксолану своєї не просто старшою, але єдиною дружиною. І таке в турецькій історії трапилося уперше.

Учитель:  А зараз наші дослідники розвіють міф про те, що за часів життя Насті Лісовської а саме Роксолани у гаремі султана, турки не нападали на Україну.

(Мартинюк А., Рудь Я.)

1. В українській суспільній  думці, а також у фольклорі (перекази та легенди) присутня версія, що Роксолана нібито дбала про долю України та відмовляла султана від походів.  Однак дослідження історичних джерел  цю версію розвінчують. Учасники історико-наукової конференції у Рогатині 1995 р.  навели наступну історичну статистику. У ХVІ ст. були зафіксовані 69 нападів татар на українські землі. З них 23 - у першій чверті століття, а після смерті Роксолани - 37.   За часів  її заміжжя (середина 20-х - середина 50-х рр. ХVІ ст.)  було лише 9 нападів, при цьому це були наскоки нашвидкуруч, тому що 7 з них зазнали поразки. 2. На листи-протести польського короля Августа ІІ Сулейман відповідав, що наскоки були здійснені без його відома, і погрожував карою кримському ханові. В той же час, польський посол К. Зборовський на сеймі 1538 р. зауважував, що татари ходять тільки за наказом султана.  Мирні договори між Османською імперією і Польським королівством, до якого входили українські землі, стримували військові набіги. Традиційними були й обміни посольствами і дружніми листами між польськими й турецькими монархами, і обов'язкова теза у них проходила наступна: "щоб Україна зоставалася в спокої". За майже півстоліття перебування на троні Сулеймана Пишного, вся військова міць імперії якого була спрямована проти християнського світу, він жодного разу не спрямував своїх завойовників на Україну.  Саме про це говорить Д. Маркусь [20, с. 170], досліджуючи часи панування султана Сулеймана.

Однак Олександра Шутко також зауважує, що версія про те, що нібито під час перебування Роксолани в Стамбулі зменшилася кількість набігів кримських татар на українські землі, не занадто переконлива, оскільки такою була вимога мирних угод, укладених султаном Сулейманом з польським королем. На такий крок османи пішли, щоб умовити поляків не вступати в анти-османський союз із Габсбургами й відмовитися від претензій на молдавські землі.

Ослаблення османської імперії

У ч и т е л ь. Період правління Сулеймана I був вершиною могутності імперії Османа, потім настав час рівноваги сил та занепад держави.

  безперервні війни призвели до погіршення становища населення;

  після Великих географічних відкриттів торгові шляхи перенесені із Середземного моря до Атлантики;

  військові  все  більше  почали  виявляти  інтерес  до  господарської діяльності, відходили від служби;

  утворення в 1684 р. анти-турецької «Священної ліги», до якої увійшли Австрія, Польща, Венеція. Росія.

Культура османської імперії

 На домашнє задання учням потрібно самостійно прочитати відповідний пункт підручника й скласти розгорнутий план відповіді на питання «Культура Османської імперії».

Орієнтовний план відповіді

1.  Вплив мусульманської релігії на освіту (медресе при мечетях).

2.  Розквіт  турецької поезії наприкінці XV–XVI  ст.  (Челебі, Ахмед-паша).

3.  Розвиток науки (історик і географ Хаджі Халіфі).

4.  Досягнення турецьких архітекторів (мечеті, лазні, мавзолеї).

5.  Особливості турецького живопису.

Учитель: Турецька культура в XVI — XVII ст. розвивалася під впливом ісламу. Релігійні норми ісламу забороняли здобувати світську освіту (всі школи в Османській імперії існували тільки при мечетях). Коран не дозволяв митцям зображувати людей і тварин, бо намальований образ начебто міг зажадати для себе душу. Але, попри ці та інші заборони, в Османській імперії з'явились і цікаві наукові праці, і літературні твори, і дуже гарні пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва.

У розвиткові тогочасної турецької культури можна вирізнити два періоди: від другої половини XV ст. до кінця XVI ст. — піднесення, а в XVII ст., як і в Османської імперії в цілому, — занепад.

Піднесення турецької культури знайшло відображення насамперед у розвиткові літератури та образотворчого мистецтва. Особливою популярністю користувалася поезія. Другу половину XVІ і XVII ст. вважали “золотим віком” турецької поезії. Блискучим поетом тієї доби був Мояла Махмуд, відомий під псевдонімом Абдуль Баки.

Цікава інформація

Анекдоти про ходжу Насреддіна

1. “Проповідь у мечеті”. Якось Насреддін, зійшовши на кафедру для проповіді, сказав: “Віруючі, чи знаєте ви, що я хочу вам сказати?”. Йому відповіли: “Ні, не знаємо”. Тоді ходжа мовив таке: “Якщо ви не знаєте, так що мені вам казати?” Із цими словами він зійшов з кафедри й пішов своєю дорогою. Коли наступного разу він знову зійшов на кафедру і запропонував те саме запитання, громада йому відповіла: “Знаємо”. “Ну, коли ви знаєте, то навіщо мені говорити”. Відповів і пішов. Громада, приголомшена, вирішила, що коли ходжа зійде знову, відповість: “Одні з нас знають, а інші — ні”.

Піднявшись якогось разу на кафедру знову, ходжа, за звичаєм, звернувся зі своїм запитанням. Йому відповіли, як домовились. Ходжа, зберігаючи спокій, вигукнув: “Дуже добре! Нехай ті, що знають, розкажуть тим, хто не знає”.

2. Ходжу запросили на званий обід. Він одягнув поношене плаття, і ніхто не звернув на нього уваги. Тоді ходжа повернувся додому, переодягся в пишний одяг, зверху одягнув ще й шубу і повернувся. Ходжу з повагою зустріли і посадили за стіл для поважних гостей. Показуючи на смачні страви, господар звернувся до ходжи: “Будь ласка, ходжа, скуштуйте!”. А ходжа, підсунувши до їжі шубу, відповів: “Прошу, шубка!”. “Що ти робиш, ходжа?”, — здивувалися гості. “Раз пошана шубі, хай шуба і їсть!”, — оголосив ходжа.

 Поміркуйте:

Які риси, притаманні людській натурі, висміюються в анекдотах?

V. Закріплення знань учнів

1.  Співвіднесіть терміни та поняття.

а) Султан 

1) болгарські та сербські партизани

б) Гайдуки

2) глава держави імперія Османа

в) Яничари

3) воїни-добровольці, що служили тільки  за військову здобич

г) Башибузуки

4) привілейована піхота в турецькій армії

2.  Співвіднесіть дати та події.

а) 1453 р

1) облога Відня

б) 1526 р.

2) битва при Лепанто

в) 1529 р

3) узяття Константинополя

г) 1571 р.

4) розгром турків під Віднем

д) 1683 р.

5) битва при Могачі, перемога турецьких військ

Відповідь: 1 а — 2, б — 1, в — 4, г — 3; 2 а — 3, б — 5, в — 1, г — 2, д — 4.

VІ. Домашнє завдання

1.  Прочитати відповідний параграф підручника.

2.  Підготувати повідомлення про особливості східної цивілізації.

doc
До підручника
Всесвітня історія 8 клас (Сорочинська Н.М., Мартинюк О.О., Гісем О.О.)
Додано
28 лютого 2018
Переглядів
7367
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку