Урок на тему "Перехід до суцільної колективізації. Голодомор 1932-1933рр. в Україні"

Про матеріал
Даний матеріал з використанням інтерактивних форм роботи допоможе вчителям та викладачам при підготовці та проведення уроку чи заняття
Перегляд файлу

Тема. Перехід до суцільної колективізації. Голодомор 1932– 1933 рр. в Україні.

Мета: визначити причини хлібозаготівельних криз 1927–1929 рр., охарактеризувати процес суцільної колективізації та розкуркулення селянських господарств, проаналізувати зміни у житті, побуті й психології, показати жахливі наслідки Голодомору 1932–1933 рр.; охарактеризувати становище в галузі освіти, визначити основні досягнення науки та гальмівні чинники її розвитку; охарактеризувати розвиток літератури і мистецтва, які увійшли в історію як роки «розстріляного відродження»; проаналізувати політику держави щодо церкви та її наслідки, дослідити процес ліквідації УАПЦ; формувати  навички критичного мислення; виховувати  негативне ставлення до проявів терору і будь-яких проявів тоталітаризму.

Очікувані  результати:

1) усвідомлення змісту злочинної антиукраїнської політики радянської влади;

2) ознайомлення з досягненнями культури у висвітленні подій 1932 – 1933 рр. в Україні;

3) вміння працювати з джерелами, аналізувати їх і висловлювати власну думку стосовно досліджуваної проблеми;

4) розуміння важливості збереження і розвитку демократичної української держави;

5) формування громадянської активності та соціальної відповідальності.

Тип заняття: комбіноване.

Обладнання: мультимедійний проектор, відеоролики пісень «Свіча», «Свічка пам’яті», навчальні фільми «Великий злам», «Куркулі», підручник, стінна карта «Радянська модернізація України. Стан економіки в 1928–1939 рр.», атлас, ілюстративний і дидактичний матеріал.

Основні поняття і терміни: колективізація, колгоспи, товариства спільного обробітку землі (ТСОЗи), хлібозаготівельна кампанія, куркуль, розселянювання, хлібозаготовельна криза, радгоспи, МТС, саботажники, «чорні дошки», політвідділ МТС, репресії, п’ятисотники, «закон про п’ять колосків», голод, геноцид українського народу, демографічні втрати, «культурна революція», процес СВУ, ВУАН, інтелігенція, ідеологія, всеобуч, «розстріляне відродження», репресії, соціалістичний реалізм.

Основні  поняття та терміни: куркуль, голодомор, геноцид, модернізм.

Основні дати:

• 1927–1928 рр. — хлібозаготівельна криза;

• 1928 р. — створення МТС в Україні, початок суцільної колективізації;

• грудень 1929 р. — курс на «ліквідацію куркульства як класу»;

• лютий 1930 р. — початок форсованої колективізації;

• 2 березня 1930 р. — стаття Й. Сталіна «Запаморочення від успіхів» та початок масового виходу селян з колгоспів;

• 7 серпня 1932 р. — Закон «Про охорону соціалістичної власності» («закон про п’ять колосків»)

Хід заняття

I. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань

На минулому занятті ми говорили з вами, що для побудови економічно   сильної держави керівник СРСР Й. Сталін запровадив індустріалізацію.

 

Бліцопитування

  1. Дайте пригадаємо з вами, що означає  поняття «індустріалізація».

 

В період індустріалізації виникло таке явище як «Стаханівський рух»

 

  1. В чому суть  стахановського руху?

 

    Під час і після виконання п’ятирічних планів були як  позитивні та  і негативні  наслідки.

 

 

  1. Назвіть позитивні та негативні наслідки індустріалізації.

 

Робота з картою

Покажіть на карті новобудови перших п’ятирічок.

 

IІI. Мотивація навчальної діяльності

     Шлях суспільства до соціалізму більшовики пов’язували  із індустріалізацією країни. Наступним кроком стало переведенням селянства на рейки великого сільськогосподарського виробництва.

Колективні господарства (колгоспи) були зручною формою, за допомогою якої можна було викачувати ресурси до державного бюджету.

  Як це відбувалося і до  яких наслідків це призвело ми вивчемо  на сьогоднішньому занятті.

 

IV. Вивчення нового матеріалу

План

  1. Перехід до суцільної колективізації та розкуркулення.
  2.  Голодомор 1932–1933 рр. в Україні — геноцид українського народу.
  3. Нищення української інтелігенції. «Розстріляне відродження»

Література

  1. Турченко Ф. Г. Новітня історія України. Ч 1. 1914 – 1939рр. 10 кл.- К.: Генеза, 2003. С. 271-315.
  2. Турченко Ф. Г. Новітня історія України. Ч – 1. (1917 – 1945). –К.: Генеза, 1994. С. 221-257.

Інтернет джерела.

1. http://www.memory.gov.ua/page/pamyat-pro-golodomor-1932-1933 

2. http://holodomor33.org.ua/about/svidchennya-ochevydtsiv/ 

3. http://www.istpravda.com.ua/themes/holodomor/

4. http://www.istpravda.com.ua/articles/2016/11/23/149335/  

5. http://osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/16131/  

6. http://memorial.4uth.gov.ua/famine-of-1932-33/writers-and-poets-of-famine

7. http://uamoderna.com/md/kysla-holodomor-in-films

8. https://www.youtube.com/watch?v=WVEgEfjlaPE

9. https://www.youtube.com/watch?v=A7_4y9VG6wY

10. https://uk.wikipedia.org

11. http://memorialholodomor.org.ua/holodomor/theme-holodomor-in-art/    

 

Проблемне питання

 

 «Чи справді можна вважати колективізацію - війною радянського режиму проти українського народу?».

 

 

 

1.  Перехід до суцільної колективізації та розкуркулення.

 

Узявши курс на індустріалізацію влада одразу зіткнулася з трьома проблемами: коштів, сировини й робочих рук для розвитку індустріалізації. Одержати все це можна було від селянства, що становило переважну більшість населення.

Керівники більшовицької Росії вважали, що для побудови соціалізму у сільському господарстві слід скасувати приватну власність на землю і перейти до колективного ведення господарства.

Особливе занепокоєння влади викликає Україна. Потужна національна еліта, економічно незалежне і національно свідоме селянство становлять головну загрозу для комуністичного режиму.

Для того щоб краще вникнути в суть та зрозуміти що таке колективізація ми будемо працювати з фрагментом документального фільму «Великий злам». На слайді запитання на які ви маєте дати відповідь передивившись фрагмент фільму.

 

Робота з фільмом «Великий злам»

Запитання

  1. Назвіть, на вашу думку, головну причину колективізації.

(хлібороби міцно тримались за землю, індустріалізація, притримування хліба селянами, наявність власного поля

  1. Якими були методи впровадження колективізації?

(25 тисячники направлялись в Україну, які проводили мітинги, збори)

  1. Що таке «Великий перелом»?

(колективізація)

  1. Які були наслідки колективізації?

(репресії, смертність, паспортна система, погіршення становища у селі, відсутність техніки)

 

Продивившись фрагмент фільму «Великий злам» та давши відповіді на запитання,   самостійно сформулюйте визначення  що ж таке колективізація?

 

Студенти самостійно формулюють визначення

Робота зі словником

К о л е к т и в і з а ц і яце примусове створення селянських колективних господарств, що призвело до втрати селянами  власності на землю та результатів своєї праці.

 

Методи впровадження колективізації

• «Революція згори»: силовий тиск та залякування селян;

• опора на комуністів та безземельних селян-пролетарів;

• примусова організація колгоспів;

• ліквідація заможних господарів (розкуркулення);

• заборона залишати село.

 

Робота з агітплакатами  

Перед вами декілька агітаційних плакатів 20-х рр. Уважно  розгляньте  їх  і  скажіть,  яку  політику  проводила  радянська           влада    на селі.   одного  боку – підтримка  найбіднішого  селянства,  а  з  іншого – розпалювання  класової  ворожнечі  на  селі).

- На кого вони були розраховані?        (на бідняків)

- Наскільки об`єктивну інформацію вона подавали?

      Як бачимо колективізація в СРСР  розцінювалась як рай для селян, але методи її впровадження були інші.

 

     Темпи суцільної колективізації фактично означали війну проти селянства, яке у відповідь чинило масовий спротив.

Форми опору селянства:

  • антиколгоспні й антирадянські виступи (за приблизними підрахунками, загальна кількість повстанців в Україні 1930 р. становила майже 40 тис. чол.);
  • селянство почало продавати або забивати худобу, ховати чи псувати реманент.

 

       У 1928-1932 рр. в Україні було винищено близько половини поголів'я худоби. На його відновлення потрібні були десятиліття.

 

ЛІКВІДАЦІЯ КУРКУЛЬСТВА ЯК КЛАСУ

 

У ході колективізації постало питання про  долю заможних селян.

Чи знаєте ви як називали заможних селян на селі?

Фільм «Куркулі»

РОБОТА З плакатами

Офіційна ідеологія зображувала  куркулів як лютих ворогів радянської влади, жорстоких експлуататорів.

  1. Охарактеризуйте ці агітплакати.

     Знову зявляються агітплакати проти заможних селян, було посилено оподаткування, обмежено оренду землі, заборонено використовувати найману працю, купувати машини, реманент.

      В грудні 1929 р. на конференції  Й. Сталін поставив завдання «ліквідації куркульства як класу». 30 січня 1930р. була опублікована постанова ЦК ВКП(б) «Про захо­ди по ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації».

 

ОЗНАКИ КУРКУЛЬСТВА

  • використання найманої праці;
  • пара коней;
  • використання механічного двигуна в господарстві;
  • наявність млина, олійниці, кузні, зернотертки, шкуродерні.

 

Особливо інтенсивно терор проти заможних селян провади­вся в перші місяці 1930 р. На 1 червня було «розкуркулено» 90 тис. селянських господарств України, що становило 1,8 % їхньої загальної кількості. Конфісковано й передано в колгос­пи худоби, різноманітного реманенту, будівель на суму 90— 95 млн крб.

У 1931 р. було «розкуркулено» ще 23,5 тис. сімей, або близько 150 тис. чол. Випадки «розкур­кулення» траплялися й у наступні роки. Всього в Україні за роки колективізації експропрійовано близько 200 тис. селян­ських господарств. Разом з усіма членами сімей це становило приблизно 1,2-1,4 млн чол.

Характерно, що під «розкуркулення» потрапляли не лише заможні господарства, а й ті, які не погоджувалися йти в колгоспи. їх називали «підкуркульниками».

По суті, кампа­нія «ліквідації куркульства як класу» була формою репресій щодо всього селянства. Загроза «розкуркулення» висіла над селянами й примушувала їх вступати у колгоспи.

Понад половину з них - близько 860 тис. чол. - виселили на Північ і до Сибіру. Ця безправна категорія населення називалася «спецпереселенцями», зазна­вала нелюдських страждань, використовувалася на найваж­чих роботах. Багато з них, особливо літніх людей, дітей, жінок, загинуло.

 

ПІДСУМОК

Тим часом офіційна пропаганда малювала картину щасливого, заможного життя колгоспників.

      На кінець 1937 р. суцільну колективізацію в Україні було завершено. В УСРР нараховувалося 27,3 тис. колгоспів, які обєднували 96,1 % селянських дворів і обробляли 99,7 % посівних площ.

 

Тобто, колективізація була успішно завершена.

В цьому питанні ви повинні знати:

  • що таке колективізація, як вона впроваджувалась та які її наслідки;
  • хто такі куркулі, коли почалась кампанія ліквідації куркульства як класу та яка їх доля.

 

 

 

 

II. Голодомор 1932 – 1933 рр. – геноцид українського народу.

 У світі сталося багато трагедій, які забирали життя людей.

Коли гинуть люди від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану – це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворогів, - це друге. А коли люди гинуть від голоду – це зовсім інше. Особливо – голоду, який створили навмисно. Ви вже знаєте, що в Україні родючі землі і вона багата хлібом. Ще нашу Україну називали «житницею Європи».

Хіба можна уявити, що народ – хлібороб помирає від голоду?

В ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувались цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше – помирали діти.

Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини. Це злочин проти народу. Це злочин проти усього людства.

А чи так давно це сталося? Ні. Ще досі живі свідки тих часів. Серед них можуть бути ваші родичі. Запитайте у них, що вони знають про Голодомор. Можливо ви почуєте від них багато нового і страшного, але не бійтеся чути це. Не бійтеся питати про це.

Ця трагедія ніколи не повториться. Наша пам'ять не дозволить нікому це зробити.

Це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам’яті. Ми не можемо це забути.

        З 1998 р. в Україні  на законодавчому рівні було започатковано відзначення Дня пам’яті  жертв Голодомору кожну четверту суботу листопада,  а в 2006 році Верховна Рада  ухвалила Закон України «Про Голодомор1932 – 1933 років в Україні», який  визнає Голодомор геноцидом українського народу.

 

     Навчаючись у школі, ви неодноразово чули про голодомор на уроках, виховних годинах, різних шкільних заходах, запалювали свічку скорботи 26 листопада.

     Сьогоднішнє питання  голодомору ми будемо вивчати  в контексті голодомор у  мистецтві, а конкретно ми розглянемо:

1) тема голодомор у кінематографі;

2) тема голодомор у музичному мистецтві ;

3) тема голодомор у творах живопису.

 

 

А) тема Голодомору  в  кінематографі.

 На зняття табу з теми Голодомору першим відреагувало документальне кіно:

У 1983 р. у Канаді виходить перший у світі фільм тоді ще, за визначенням, про голод – «Незнаний голод» Т. Гукала, а 1984-му – документальна стрічка С. Новицького «Жнива розпачу» із залученням кінохроніки, архівних документів і свідчень очевидців.

  • в 1989 році вийшли фільми «33-й ... спогади очевидців» Н. Лактіонова-Стезенка та «Ой, горе, це ж гості до мене» О. Коваля, 
  • «Пієта» (1993) М. Мащенка,
  •  тетралогія «Українська ніч 33-го» (1994) Л. Мужука і В. Георгієнка.

 

       Український Оскарівський комітет обрав фільм «Поводир, або Квіти мають очі» представляти Україну у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою» на здобуття премії «Оскар» 2015 року, проте стрічка не потрапила до короткого списку Американської кіноакадемії.

 

ФІЛЬМ «Голодомор 1932-1933рр.»

 

Отже, тема геноциду українського народу висвітлена більше в документалістиці, ніж в художніх фільмах. Це зрозуміло, але з нашої точки зору, все ж таки потрібно знімати і художні фільми, тому що вони більш затребувані серед молодого покоління, ніж документальні.

     Питання для обговорення:

  1. Хто згоден з цією точкою зору? Чи вважаєте Ви, що потрібно більше знімати  художніх фільмів про Голодомор?
  2. Чи можуть художні фільми бути історичними джерелами?
  3. В чому цінність документалістики?

 

Б) тема Голодомору  в музиці.

Відома композитор Леся Дичко сказала, що «трагічні сюжети найбільше передаються через музику. Літургії, реквієми завжди мали дуже великий доступ до людського серця. Тільки музика може подати цінність людського життя, його неповторне значення».

 

Тема Голодомору зайняла важливе місце в українському музичному  мистецтві спочатку діаспори – Олександр  Яковчук, Вірко Балей. Якщо О. Яковчук (Канада) для творчого втілення тематики трагедійного звучання обирає   великий концертний твір  "Тридцять третій" на текст В. Юхимовича, сучасний американський композитор українського походження В.Балей (США) пише оперу   – "Червона земля. Голод" .

Слід відзначити, що в сучасному музичному мистецтві України приділено значну увагу подіям 30-х років.

Цій темі присвятили свою творчість композитори:

  •  Мирослав Скорик (пісня «Свіча» на слова поета Б.Стельмаха, яку виконує Оксана Білозір;
  •   Леонід Татаренко (пісня «Ви наша молитва, мамо» на слова поета О.Осадчого);
  • композитор і поет В.Філонік (пісня «Жертвам Голодомору»);
  • А.Шейченко «Пам'яті жертв голодоморів» слова до цієї пісні були написані Л.Степаненко, А.Салогуб український поет і композитор, який теж присвятив свою творчість жертвам радянської влади.

 В їхній музиці сплелися інтонації українських дум, народних плачів, реквіємів, літургій.

Пропонуємо Вашій увазі відеоролик пісні «Свіча» у виконанні О.Білозір.

 

ПІСНЯ  «Свіча»

 

Питання для обговорення:

  1. Чи згодні Ви, що «трагічні сюжети найбільше передаються через музику»?
  2. Як вплинула на Вас пісня «Свіча»? Чи чули Ви її раніше?
  3. Які українські музичні твори на історичну тематику Вам відомі?

 

В). Тема Голодомору в живописі

 

Робота з  сторінкою  офіційного сайту «Меморіал жертв Голодомору»

http://memorialholodomor.org.ua/holodomor/theme-holodomor-in-art/page2/ 

 

Як бачимо тема голодомору  не оминула жодну культурну сферу. Різні митці пишуть картини, знімають фільми, пишуть вірші, пісні, але найбільш правдиво ми можемо взнати про ті страшні часи із свідчень очевидців, які пережили голодомор. У 19  вийшла друком книга, де зібрані свідчення очевидців – «Чорна книга», нажаль через брак часу ми не зможемо ознайомитись з цією книгою, але вона знаходиться у мене в кабінеті, тому, коли будете готувати заходи  про голодомор – звертайтесь.

Страшні були часи навесні 1933р помирало щохвилини 17, щогодини 1041, щодоби 25000 українців.

Карта Голодомору, визнання голодомору

Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.

У Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській рівень смертності був вищій у 5-6 разів.

У Донбасі - у 3-4 рази. Фактично, голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України. В таких же масштабах голод спостерігався у тих районах Кубані, Північного Кавказу та Поволжя, де жили українці.

Дослідники називають різні цифри загиблих під час голодомору: 5, 7, 9 та 10 мільйонів.

 

    Перед вами слайд, де синім позначено країни, що визнали голодомор. Зараз ви ці країни назвете та запишите їх (перевіримо як ви знаєте географію)

 

 

 

Голодомо́р 1932—1933 років — акт знищення українського народу, організований керівництвом комуністичної партії шляхом створення штучного масового голоду, що призвів до смерті переважної більшості українського населення.

 

Підсумок 

Англійському політичному діячу і публіцисту епохи Просвітництва Едмунду Берку належать такі слова «єдине, що потрібно для тріумфу зла – це те, щоб добрі люди нічого не робили», тому завжди майте активну громадянську позицію і соціальну відповідальність – 26 листопада о 16 годині запаліть свічку пам’яті у своєму вікні і вшануйте пам'ять жертв Голодомору 1932 – 1933 рр. Наш народ сильний і незламний, завдяки нашій історичній пам’яті.

 

 Відео (Підсумок свічка пам’яті)

 

Закріплення:

1) Чому важливо зберегти пам'ять про Голодомор?

2) Які уроки на майбутнє ми можемо винести з тих страшних подій?

3) Значення культури у висвітленні історичних подій?

4) Що потрібно робити для збереження прав і свобод людини?

 

В цьому питанні ви повинні знати:

  • Що таке голодомор;
  • Дата голодомору;
  • Організатори;
  • Наслідки

 

  1. Нищення української інтелігенції. «Розстріляне відродження».

 

Радянська влада в Україні у 1920-30-х  роках приділяла серйозну увагу розвитку культури, поєднаної з більшовицькою ідеологією. Сьогодні, коли Україна є самостійною державою, ми повинні уважніше придивитися до подій 20-30-х років ХХ століття, щоб усвідомити, яких величезних втрат зазнала українська культура і, водночас, поставити запитання: “Навіщо, з якою метою велася боротьба сталінського режиму з діячами культури?”

     В жоден період історії розвитку української літератури  літературний процес не був таким складним і динамічним, як у ці роки. 

     На літературну арену виходять молоді, талановиті сили. Яскравими зорями спалахують таланти: Григорій Косинка, Микола Зеров, Михайло  Драй-Хмара, Микола Куліш, П. Филипович,  М. Хвильовий та багато інших. То був період бурхливого розквіту національної культури. Але недовго тривав цей розквіт.

    У 1930-х роках держава ставила на меті обмежити внутрішній світ людини лише тими цінностями, які не суперечили комуністичній ідеології, застосовуючи при цьому методи виховання, пропаганди і терору.

  До незгодних із генеральною лінією партії застосовувались репресії. Практично велася жорстока боротьба з діячами культури, які прагнули зберегти національні традиції. Для України це обернулося знищенням культурної еліти.

     Сталінська гільйотина запрацювала на Україні на повну потужність з 1933-го року, позбавивши життя понад 500 майстрів пера.

Вони прожили дуже мало, але встигли зробити дуже багато…

Вони стали “розстріляним відродженням”. Цей термін ввів у обіг відомий український літературознавець Ю. Лавріненко,  автор антології «Розстріляне відродження» створеної в 1959 році.

      Микола Зеров. Один із найяскравіших талантів української літератури, поет, критик, перекладач, історик, теоретик літератури, педагог, лідер неокласиків.

 

 

ФІЛЬМ «Микола Зеров»

 

 ЗАЧИТАТИ

      Справа  № 0019. Зеров Микола Констянтинович звинувачується в керівництві контреволюційною терористичною організацією. Засуджується до 10 років трудово-виправних робіт у таборі на Соловках. Проте 3 листопада 1937 року поета було розстріляно.

 

 

     Михайло Драй-Хмара. Він був яскравою особистістю, неповторною індивідуальністю. Поет, славіст, поліглот. Він був особливою людиною і серед письменників, і серед людей у цілому житті.      

 

ФІЛЬМ «Михайло Драй-Хмара»

 

 

ЗАЧИТАТИ

         Вирок 1938 року підкосив його сили, віру, здоров’я. В одному з останніх колимських листів дружині читаємо: «Я не можу тобі писати… Я падаю на роботі, і тоді мене підвішують… Ноги опухли…» Кончина була зовсім близько. Він помер 19 січня 1939 року від загального виснаження і серцевого нападу.

 

      Куліш Микола - український драматург, публіцист, театральний, громадський та культурний діяч.

ФІЛЬМ «Куліш Микола»

 

     Хворий на туберкульоз, позбавлений права на прогулянки і медичну допомогу, М. Куліш був страчений в урочищі Сандормох поблизу м. Медвєж'єгорськ (Карелія, РФ) за вироком особливої трійки УНВС Ленінградської обл.

Реабілітований 4 серпня 1956 р. за відсутністю складу злочину.

 

М. Хвильовий  (справжнє ім'я  Фітільов Микола Григорович) український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози.

 

ФІЛЬМ «М. Хвильовий»

 

     13 травня 1933 року в Харкові, у будинку письменників «Слово», покінчив життя самогубством.

Узагальнення

 

    30-ті роки були роками наступу сталінської  системи на всі сфери культурного життя, але таланти  не вмирають. Вони повертаються із забуття.

 

Вірш М.Драй-Хмари „Переквітує квітень”.

ПЕРЕКВІТУЄ КВІТЕНЬ

Переквітує квітень, 
Перешумить весна, 
І буде тихе літо, 
Глибінь ясна.

В глибінь загляне осінь, 
Пожуриться сама, 
І під гудіння сосон, 
Впаде зима.

Та дням нема спокою: 
На весну скресне сніг,— 
Дивись — стежки знайомі, 
Сліди од ніг.

І знов цвітуть черешні, 
І зеленіє луг... 
Сьогоднішнє, вчорашнє — 
Незмінний круг.

 

В цьому питанні ви повинні знати:

  • Що таке розстріляне відродження;
  • Діячі розстріляного відродження їх подальша трагічна доля

 

ВІДПОВІДЬ НА ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ

 

 ЗАКРІПЛЕННЯ.

  1.           Що таке колективізація?
  2.           Якою була доля розкуркулених селян?
  3. Які негативні наслідки мала політика «ліквідація куркульства як класу?».
  4. Чи можна вважати голодомор 1932-1933 рр. – геноцидом українського народу?
  5. Чому період 1930-х рр. ввійшов в історію як період  „ розстріляного відродження”?

 

 

 

1

 

docx
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 10 клас (Струкевич О.К., Дровозюк С.І., Котенко Л.В.)
Додано
14 березня
Переглядів
288
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку