Урок на тему: "Початок "Великої війни". Стратегічні плани воюючих сторін"

Підготувала

Викладач історії та правознавства

ДНЗ «КЦПОММ», м. Кривий Ріг

Гомон Є.О.

 

Урок з всесвітньої історії для 10 класу на тему: «Початок «Великої війни». Стратегічні плани воюючих сторін

 

 

Всесвітня історія І курс

Тема 1. Передумови Першої світової війни. Війна та революції

Урок 1. Початок «Великої війни». Стратегічні плани воюючих сторін

 

Мета уроку:

навчальна: сформувати історичні знання про передумови, причини, привід І Світової війни, стратегічні плани воюючих сторін, проаналізувати міжнародні кризи і конфлікти кінця ХІХ – поч. ХХ ст.;

розвивальна: розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати, систематизувати та узагальнювати історичний матеріал, висловлювати власні судження, щодо історичних подій даного періоду, працювати з історичними документами;

виховна: виховувати повагу до історичного минулого, непримиренне ставлення до війни, як способу вирішення міжнародних конфліктів, зацікавленість історією.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи: пояснювально-ілюстративний, частково-пошуковий, розповідь, бесіда, пояснення.

Навчальні технології: «Мікрофон».

Обладнання:

1. Щупак І. Я. Всесвітня історія: підруч 10 кл. загальноосвіт. навч. закладів / І.Я. Щупак, Л.В. Морозова. – Запоріжжя: Прем’єр , 2010. – 272 с. (Параграф 6 (С.56-65)).

2. Історичні документи: З таємної «Доповідної записки професорів» канцлерові Німеччини про цілі війни 1914 року (Додаток 1); З таємної доповіді міністра закордонних справ Росії про цілі Антанти. 14 вересня 1914 року (Додаток 2).

3. Земерова Т.Ю. Всесвітня історія у визначеннях, таблицях і схемах. 10-11 кл. /Т.Ю. Земерова, І.М. Скирда. – Харків: «Ранок», 2014. – 128 с.

4. Відеоролик «Репортаж Лоранс Александрович, журналістки Euronews, присвячений 100-літтю події. Вбивство Гаврилом Принципом, боснійським революціонером, ерцгерцога Австрійської імперії Франца Фердинанда і його дружини Софії. Події, які стали приводом до Першої світової війни». Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=TriAC329Poo

Інтеграційні зв’язки: географія.

Опорні поняття: Світова війна, воєнно-політичний блок, анексія, гонка озброєнь, шовінізм.

 

 

 

Хід заняття

 

І. Організаційний момент (1 хв.).

Перевірка присутності учнів на уроці, їх готовності до уроку.

ІІ. Актуалізація знань, умінь та уявлень учнів (4 хв.).

1. Пригадайте, за яких обставин виник Троїстий союз? Коли це сталося?

2. Чому наприкінці ХІХ ст. загострилися англо-німецькі відносини і, навпаки, потеплішали англо-франко-російські?

IІІ. Мотивація навчальної діяльності (1 хв.).

ХХ ст. ввійшло в історію як «коротке ХХ століття». Як ви гадаєте, чому його так назвали? Цьому сприяло багато факторів і подій. Однією з таких подій була І Світова війна. Що в ній було такого особливого, і чому вона мала такий сильний вплив на подальший світовий розвиток ми і з’ясуємо в ході вивчення цієї теми.

ІV. Оголошення теми, плану уроку та очікуваних результатів (1хв.).

Тема уроку: Початок «Великої війни». Стратегічні плани воюючих сторін

План:

1. Створення воєнно-політичних блоків. Міжнародні кризи та конфлікти наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

2. Гонка озброєнь, посилення мілітаризму.

3. Причини, привід війни. Стратегічні плани противників.

Очікувані результати (після цього уроку учні зможуть):

1. називати причини, привід І Світової війни;

2. характеризувати міжнародні кризи та конфлікти кінця ХІХ – поч. ХХ ст.;

3. надавати оцінку стратегічним планам противників у війні;

4.  застосовувати і пояснювати опорні поняття даної теми.

V. Вивчення нового матеріалу (32 хв.).

1. Створення воєнно-політичних блоків. Міжнародні кризи та конфлікти наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Учні опрацьовують пункт 2 параграфу «Створення воєнно-політичних блоків» і разом з учителем складають таблицю:

Створення Троїстого союзу та Антанти
Назва	Троїстий союз	Антанта
Дата створення	1882 р.	1907 р.
Учасники	Німеччина, Австро-Угорщина, Італія	Велика Британія, Франція, Росія
Наслідки	- підтримка миру в Європі рівновагою військово-політичних союзів; - гонка озброєнь, посилення мілітаризму; - наближення світової війни.

 

Вчитель розповідає про міжнародні кризи і конфлікти кінця ХІХ – поч. ХХ ст. (Англо-бурська війна 1899-1902 рр.; Першу Марокканську кризу 1905-1906рр.; Другу Марокканську кризу 1911 р.; Боснійську кризу 1908-1909 рр.; Італійсько-турецьку війну 1911-1912 рр.; Першу Балканську війну 1912-1913 рр.; Другу Балканську війну 1913 р.). (Таблиця в додатку).

 

2. Гонка озброєнь, посилення мілітаризму.

Учні самостійно опрацьовують пункт 4 параграфу «Гонка озброєнь, посилення мілітаризму».

Бесіда: Скажіть, як ви гадаєте, чи ефективним є метод гонки озброєнь у вирішенні міжнародних протиріч? Чи є якийсь більш гуманний спосіб вирішення проблеми?

(Учні мають сказати, що зброя ніколи не вирішить суті конфлікту, а лише принесе хаос і розруху. Більш доцільною є дипломатія).

 

3. Причини, привід війни. Стратегічні плани противників.

За поясненням вчителя учні складають схему

 

Причини війни

 

Нерівномірність економічного та соціально-політичного розвитку ворогуючих країн

 

 

 

Наявність двох ворогуючих блоків

 

 

 

Загарбання нових територій, контроль над ринками збуту та джерелами сировини. Гонка озброєнь

 

 

 

Бажання урядів воюючих країн відвернути увагу народів від внутрішніх проблем

 

 

 

Привід:

28 червня 1914 року – вбивство у м. Сараєво спадкоємця айстро-угорського престолу Франца Фердинанда сербським націоналістом Г. Принципом.

Перегляд відеоролика. Репортаж Лоранс Александрович, журналістки Euronews, присвячений 100-літтю події. Вбивство Гаврилом Принципом, боснійським революціонером, ерцгерцога Австрійської імперії Франца Фердинанда і його дружини Софії. Події, які стали приводом до Першої світової війни. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=TriAC329Poo

 

Стратегічні плани сторін винесено на домашнє завдання. В класі опрацьовуємо лише документи (Додатки 1,2). З таємної «Доповідної записки професорів» канцлерові Німеччини про цілі війни 1914 року (Додаток 1); З таємної доповіді міністра закордонних справ Росії про цілі Антанти. 14 вересня 1914 року (Додаток 2).

 

VI. Систематизація і узагальнення нових знань ( 3 хв.).

«Мікрофон»: проблемне питання: Перша світова війна: випадковість чи закономірність?

(Одна частина відстоюватиме думку, що Перша світова війна була випадковістю, що насправді країни ще не знаходилися на грані війни, і лише вбивство Ф. Фердинанда поставило їх у ситуації війни.

Інша частина учнів (більшість) доводитимуть, що світ уже давно перебував на грані війни через імперіалістичні протиріччя і нові реалії часу.

В результаті всі прийдуть до висновку, що війна все ж була закономірністю, а не випадковістю).

VII. Перевірка очікуваних результатів (1 хв.).

Рефлексія.

VIIІ. Підбиття підсумків уроку (1хв.).

Виставлення оцінок.

ІХ. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання (1 хв.).

Опрацювати параграф 6 підручника. Скласти таблицю «Стратегічні плани противників у І Світовій війні».

Країна	Стратегічні плани
Німеччина
Велика Британія
Франція
Австро-Угорщина
Росія
США

 

 

Міжнародні кризи та конфлікти в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Японо-китайська війна 1894–1895 рр	Японія захопила ряд китайських територій (острів Тайвань і Пескадорські острови).
Американо-іспанська війна — перша війна за переділ світу 1898 р.	До США, які одержали в цій війні перемогу, відійшли колишні іспанські володіння — острови Пуерто-Рико і Гуам. Куба була проголошена «незалежною», але фактично потрапила під протекторат США. Американці також захопили Філіппіни, заплативши Іспанії компенсацію в розмірі 20 млн. доларів.
Англо-бурська війна 1899–1902 рр.	Великобританія захопила дві бурські республіки у Південній Африці — Трансвааль і Оранжеву республіку. Ці території були багаті на алмази і золото. Після перемоги над бурами англійці об’єднали в суцільний масив свої володіння на півдні Африки.
Російсько-японська війна 1904–1905 рр.	У результаті своєї перемоги Японія одержала південну частину російського острова Сахалін, а також території, орендовані Росією в Північно-Східному Китаї. Восени 1905 р., скориставшись перемогою над Росією, Японія нав’язала протекторат Кореї (у 1910 р. Корея стала японською колонією).
Перша Марокканська криза 1905 – 1906 рр.	Гострий конфлікт між Німеччиною, Великобританією і Францією за панування в Марокко. Німцям не вдалося взяти участь у розділенні цієї країни. Вона потрапила під контроль Франції і частково Іспанії.
Боснійська криза 1908 – 1909 рр.	Австро-Угорщина приєднала до себе давно окуповані її військами Боснію і Герцеговину. Це поставило під загрозу існування незалежної сербської держави. Сербія готувалася дати відсіч будь-якому вторгненню, розраховуючи на допомогу Росії. Але Росія не була готова до війни з Австро-Угорщиною, на боці якої виступала Німеччина. Тому російський уряд, а слідом за ним і сербський, були змушені визнати владу Австро-Угорщини над Боснією і Герцеговиною.
Друга Марокканська криза 1911 р.	Вона була викликана тим, що Німеччина направила до берегів Марокко свій військовий корабель і заявила про намір захопити частину території цієї країни, де вже хазяйнувала Франція. Конфлікт міг призвести до війни. Але Німеччина не зважилася на зіткнення з Антантою і була змушена відмовитися від втручання в марокканську проблему.
Італо-турецька  (Триполітанська) війна 1911 р.	Користуючись слабкістю Османської імперії, Італія захопила останні турецькі володіння в Північній Африці — Триполітанію і Кіренаїку. На базі цих територій була створена італійська колонія Лівія.
Перша Балканська війна (9 жовтня 1912 – 30 травня 1913 р.)	Сталася між Балканським союзом (Болгарія, Сербія, Греція, Чорногорія) і Туреччиною. За Лондонським мирним договором 1913 р. Туреччина, яка зазнала поразки у війні, втратила всі свої європейські володіння, крім Стамбула і невеликої частини Східної Фракії.
Друга Балканська війна (29 червня – 10 серпня 1913 р.)	Війна Болгарії проти Греції, Сербії та Чорногорії, до яких приєдналися Румунія і Туреччина. Завершилася поразкою Болгарії, яка за Бухарестським мирним договором 1913 р. віддала Румунії Південну Добруджу, Греції – Південну Македонію і частину Західної Фракії, Сербії – майже всю Північну Македонію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Документи

1. З таємної «Доповідної записки професорів» канцлерові Німеччини про цілі війни 1914 року

Щоб забезпечити «тривалий мир», потрібно: а) у Франції грунтовно поліпшити наш західний кордон від Бельфору до моря. Треба завоювати частину північно-західного французького берега каналу, щоб мати стратегічні гарантії проти нападу Англії й дістати сприятливіший вихід до океану. На Францію треба накласти нещадно високу суму у вигляді воєнної контрибуції. Нам не слід також забувати, що Франція має порівняно великі колонії... б) втримання Бельгії народ вважає за питання честі, що не підлягає обговоренню... в) на кордоні з Росією треба створити з російських земель прикордонний пояс, доступний німецькій сільськогосподарській колонізації. Та ми не зупинимося перед тим, щоб указати й на російські остзейські провінції... г) оскільки ця війна є війною Англії проти впливу Німеччини на світовому ринку, на морі та в заокеанських країнах, то треба домогтися повернення на світовий ринок та забезпечити собі морські шляхи. В Африці зведемо нашу колоніальну імперію. Та потрібні задовільні придбання і в інших частинах світу. Для забезпечення колоній необхідна свобода морів. Гарантії її: укріплена позиція на берегах Ла-Маншу; підрив ланцюга англійських опорних пунктів, що охоплюють усю земну кулю. Вдарити по Єгипту, хребту англійського світового владарювання. Контрибуції мають бути такими, щоб вони відшкодували державі її воєнні видатки... й дали б можливість відновити та розширити нашу військову могутність.

 

 

2. З таємної доповіді міністра закордонних справ Росії про цілі Антанти. 14 вересня 1914 року

1. Головна мета союзників – зламати могутність Німеччини та її претензії на військове й

політичне панування... 

2. Територіальні зміни повинні визначатися принципом національностей. 

3. Росія приєднує до себе нижню течію Німану та східну частину Галичини, а до Царства Польського вона приєднує східну Познань, Сілезію та західну частину Галичини. 

4. Франція повертає назад Ельзас-Лотарингію, додавши до неї яку хоче частину рейнської Пруссії та Палатинату. 

5. Бельгія істотно розширює свою територію. 

6. Шлезвіг-Голштінія повертається Данії... 

9. Сербія приєднує до себе Боснію і Герцеговину, Далмацію та Північну Албанію... 

11. Греція приєднує до себе південь Албанії, за винятком Валлони, яка відійде до Італії. 

12. Англія, Франція та Японія поділять між собою німецькі колонії... 

14. Німеччина й Австрія заплатять воєнну контрибуцію.