Урок на тему " Поетична збірка Івана Франка "Зів'яле листя".

Про матеріал

Матеріали уроку спрямовано на розвиток предметних та ключових компетентностей у здобувачів освіти засобами інтерактивного навчання, технології критичного мислення, прийомами візуалізації, інтеграції різних видів мистецтва.

Перегляд файлу

Українська література 10 клас

Тема. Поетична збірка І.Франка «Зів’яле листя». Любовні мотиви в поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня». Широка емоційна гама почуттів ліричного героя, ствердження невмирущості почуттів, ідеалу в поезії «Чого являєшся мені...».

Мета. Формувати компетентності. Предметні компетентності: розповідати про збірку «Зів’яле листя»; виразно й осмислено читати твори, аналізувати їх; визначати й коментувати засоби художнього увиразнення; знати і пояснювати відмінність між громадянською та інтимною лірикою.

Ключові компетентності: висловлювати судження про важливість кохання в житті людини; порівнювати специфіку виражальних засобів у поезії і музиці в розкритті інтимних мотивів; аналізувати сучасні інтерпретації інтимної лірики І. Франка в музичних композиціях.

Емоційно-ціннісне ставлення: усвідомлення того, що кохання – найвеличніше з почуттів, яке надихає людину на шляхетні вчинки.

Тип уроку. Комбінований.

Обладнання. Портрет І.Франка, портрети жінок, що справили найбільший вплив на творчість І.Франка, аудіозапис пісень «Чого являєшся мені...», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…», кроссенс «Лото», ілюстрації до збірки «Зів’яле листя» А. Чебикіна.

Епіграф:
                                                          Так! Тільки божество бува таке блаженне!
                                                          З любові я святий!.. Святе моє кохання!
                                                          І де ж на світі є хтось інший, окрім мене,
                                                          Щоб мав такі, як я, шляхетні почування.
                                                                                         Агатангел Кримський

І.Організаційний момент.

Очі-наше дзеркало душі. Що можна передати очима (радість, любов, добро, тепло). Передайте по колу усмішку очима.

Вступне слово вчителя (на фоні ніжної ліричної мелодії). У чому життєдайна сила кохання? Любов, тільки любов, омиваючи серця людей чарівним дощем, стверджує завжди людське в людині, вивищує нас над злом. З незапам"ятних часів любов піснею возвеличується, чаклує різцем пензля. Не було й немає на планеті Земля народу, який би так влучно виразив словом це величне божественне почуття у стислій приказці, химерній казці, у зворушливій мелодії.
Та інтимна лірика І Франка – це вогняний біль від нерозділеного кохання, яке митець проніс через усе життя. І як наслідок – лірична драма « Зів’яле листя», до якої увійшли поезії, написані у 1886 -1896 рр., тоді й було видано окрему збірку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Експрес-опитування

Назвіть перші поетичні збірки поета і час їх видання.
Розтлумачте зміст назви «З вершин і низин».
Назвіть твори цієї збірки, ідеї яких видаються вам актуальними.
Поясніть образи-символи та ідеї поезії І.Франка «Гімн».
Яке значення мала збірка «З вершин і низин»?
Яка лірика називається громадянською, інтимною?
Кому належать слова: «У Франка є прекрасна річ — лірична драма «Зів’яле листя». Се такі ліки, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові лірикові, співцеві кохання і настроїв…»

ІІІ. Цілепокладання.

Повідомлення теми, мети, завдань уроку; визначення очікуваних результатів.

Мета: з’ясувати найголовніші відомості про кохання І.Франка, охарактеризувати мотиви його інтимної лірики, пояснити популярність пісенної лірики поета; розвивати й удосконалювати навички аналізу ліричного твору, вміння висловлюватися щодо форми і змістової глибини поезії.

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

- Скажіть, будь ласка, для чого нам слід вивчати питання теми уроку? ( Щоб знати історію особистого життя І.Франка, з’ясувати причини смутку, душевного болю, розкритих у поетичних творах. Можливо, вони допоможуть вам зробити правильний вибір у житті. Зрозуміти, чим привернули увагу митців твори, покладені на музику).

Інтимна лірика І. Франка – це вогняний біль від нерозділеного кохання, яке митець проніс через усе життя. І як наслідок – лірична драма « Зів’яле листя», до якої увійшли поезії, написані у 1886 -1896 рр., тоді й було видано окрему збірку, по яку ми будемо говорити сьогодні на уроці. А ще познайомимося з Музами І.Франка, із його натхненням, коханням,мукою.

V. Цілереалізація. Сприйняття й усвідомлення навчального матеріалу.

1.Перегляд відеоролика «Тричі мені являлася любов».

Дослідники творчості І.Франка вважають, що поет був сильно закоханий тричі: у Ольгу Рошкевич, Юзефу Дзвонковську та Целіну Зигмунтовську. Поетові жодного разу не довелося зазнати всієї глибини щастя взаємної любові. Саме тому він свято беріг спогади про скупі дари цього величного почуття, створюючи вірші-перлини.

2. Робота із структурною схемою «Характеристика збірки «Зів’яле листя» (Додаток 1).

Прийом «Увійди в образ».

Розповідь учнів про трьох жінок, які стали для Івана Яковича причиною найтяжчого болю та невимовного щастя.

Учениця в ролі Ольги Рошкевич.

Я була освіченою. Перекладала Золя і Гонкурів, роман Ланської «Обрусителі», оповідання шведської письменниці Марії-Софії Шварц «Сімнадцяті і двадцять перші уродини». Збирала весільні пісні (збірка «Наша любов тривала 10 років»), працювала у виданнях Франка, стежила за розвитком жіночого руху, була причетною до відкриття у Станіславі (тепер Івано-Франківську) жіночої гімназії. Франко присвятив мені свою першу збірку «Баляди і розкази».

«Іван Франко ділився зі мною кожною новиною, кожним своїм успіхом і розчаруванням, кожним літературним задумом. Ми мріяли одружитися. Для себе готували подарунок: збірку весільних пісень з Лолина, які я збирала. Збірці судилося вийти тоді, коли ми вже були не разом. Перешкодою до щастя став арешт Франка та його захоплення соціалізмом. Мій батько цього простити не міг, хоч дуже поважав його, пророчив хлопцеві велике майбутнє. Згодом батько вигнав Франка, проти нашого зв’язку весь світ! Я ж його кохаю!»

«Франко знаходить найрізноманітніші способи, щоб листуватися зі мною. То він передає через Ярославу книжечку, в якій наколоті букви. Я ховаюся від батьків і ночами виписую букви і складаю слова від коханого. А то друзі привозять чистий аркуш паперу, який потрібно було потерти цибулиною, щоб проявився текст. У хаті щодня сварки. Мама нарікає на свою долю, що нагородила її такою впертою донькою. Батько сердиться. Він розуміє, що тепер не так легко буде віддати Ольгу заміж.

Я, начитавшись роману Чернишевського «Що робити?», надумала фіктивно одружитися, щоб вийти з-під опіки батька. Але церковний шлюб з Володимиром Озаркевичем, теж священиком, ніжним, делікатним братом майбутньої української письменниці Наталі Кобринської, був довічним.

Перед одруженням я написала Франку: «Не кажи, що я за тебе забула! Ти мені ніколи з думки не зійдеш,- що буду робити, про що буду думати, все те буде тісно пов’язане з твоєю роботою, з твоїми думками. Мене не буде ніхто примушувати; буду працювати, оскільки лиш зможу, і буду з того рада».

Франко знав, що так станеться. Знав…Але не витримав. Лист мій про те, що я виходжу заміж, звалив його з ніг».

Він писав мені: «Наші шанси не рівні. Ти щаслива вже тим. Що можеш вибрати межи мужчинами чесними і розумними… Але мені нема вибору аніякого: втративши Тебе, я втратив надію на любов чесної і розумної жінки, а притім такої, котра б могла зв’язати свою долю з моєю…»

Я йому відповіла: «Не мучся, покохай якусь достойну твоєї любові дівчину. Оглянься по світу. Світ такий широкий… Я наперед благословляю тебе на любов».

Читання вірша «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»

Студія літературного критика.

Робота в групах:

І група. Визначити провідний мотив, рід та вид лірики.
Провідний мотив-опис переживань ліричного героя через нерозділене кохання. Очевидно, вірш був написаний під впливом почуттів до Целіни Журовської.
Ідея: любов може викликати не лише радісні почуття, а й сум, горе. Настрій вірша песимістичний. Головна думка – кохання – це радість і страждання, це почуття не залежить від розуму й не підкоряється здоровому глузду. У вірші йдеться про красиву дівчину, яка полонила серце ліричного героя. Вона непривітна, бо не кохає ліричного героя.

ІІ група. Визначити художні особливості вірша.

Вірш побудований на антитезі ( „Чом твої устонька –тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва?”, „ І чом твій усміх - для мене скрута, Серце бентежить, як буря люта?”, „Ти мої радощі, ти моє горе!” та ін.).

Образ закритої для спілкування дівчини допомагає створити метафора „ з горіха зерня”, „Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче!”. Яскраво доповнюють характеристику метафоричні епітети „Чом твоє серденько – колюче терня?”, „Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва?”, порівняння „твоє слово остре, як бритва?”. Завершує характеристику протиставлення „Тебе видаючи, любити мушу, Тебе кохаючи, загублю душу”.

Учениця в ролі Юзефи Дзвонковської.

«Я була вродлива, розумна дівчини з досить – таки передовими й оригінальними поглядами. Хлопці не приховували перед Франком , що я була окрасою їхнього гуртка і що всі вони були закохані в мене. Однак я нікому не відповідала взаємністю, хоч з усіма була однаково привітна, добра…Може, це від того, гадали вони, що я ”високого походження”. А може, я присвятила себе чомусь високому, їм не зрозумілому. Я таки справжня загадка. На Франка я справила сильне враження. Він оцінив мій критичний розум, зрозумів, що ця моя позлітка “ польськості” швидко злетить, опаде, а наверх зрине людина, одне слово, Франко покохав мене. Мало того, він вирішує, що після Ольги Рошкевич я саме та жінка, яка може йти поруч, тобто може бути його дружиною. Між Ольгою та мною було багато спільного — витонченість натури, шляхетність, делікатність, краса, самопожертва наче дублювала одну жінку в іншу.

Ще десь на початку 1883 року Франко написав вірш, котрий як- найточіше пояснює його тодішній душевний стан- “ Як почуєш вночі край свойого вікна...” Я не відповіла взаємністю Франкові.. Він страждав. Лиш потім довідався про справжню причину, чому я так зробила, - і в його поезії зринуть квіти непроминальної любові.

“ Я була хвора на сухоти. Скоріше чи пізніше хвороба мала звести

мене в могилу. Тому не могла стати його дружиною. Відмовила, як і всім іншим, хто старався «о руку». Інші не знали нічого, а Франкові сказала чесно і відверто, що кохання не для мене».

Учениця в ролі Целіни Журовської.

«Байдужість моя до Франка була вражаюча. Я навітъ не читала й не мала наміру читати "Зав’яле листя". Для чого? Мені прочитали, запитали, що найбільше вразило в тій збірці, і я преспокійно відповіла, що з усього найбільш сподобався опис квартири в одному вірші, бо подібну квартиру я мала по вул. Вронських у Львові. І більше нічого.

Франко буквально мене переслідував. Я йду з роботи, а він – слідом. Я зупиняюся – зупиниться й він. То тривало місяцями. Він, як школяр, боявся промовити до мене й слово, підступити ближче, годинами вистоював перед моїми вікнами. Це смішило і злило водночас.

Коли потім мене запитають, чому не відповіла взаємністю Франкові, я відверто, спокійно, не видумуючи різних причин, відповіла, що він просто не подобався. Був рудий, а мені імпонували брюнети, особливо брюнети з синіми очима. I прізвище не подобалося, не мав солідного становища, грошей і надій на них.

Тим часом Франко страждав. Целіна Зигмундовська була звичайна приземлена жінка, яка мала свої плани і свої розрахунки. Чи винна була в тому, що її обрав за об’єкт свого «невиплаканого серця» Франко?

Саме їй присвятив вірш, який став шедевром любовної світової лірики, «Чого являєшся мені у сні?..» Його перекладено на десятки мов світу, накладено на музику.

Учениця в ролі Ольги Хоружинської.

«Я, Ольга Хоружинська, жінка, котра була поруч, - Франкова дружина. Родом зі Слобожанщини, з маленького села Борки на Харківщині, де народилася у сім′ ї титулярного радника. Саме тоді, коли в Києві перебував Франко(1885р.) я приїхала з Харкова Позаду Інститут шляхетних дівчат.

Тепер я - слухачка Вищих жіночих курсів, які зробили зі слобожанської

провінціалки розвинену й освічену дівчину з демократичними поглядами.

Я була привітна, дотепна і відразу впала в око Франкові. Він мені теж

сподобався енергією, розмахом думки, культурою, розумом. Куди до нього

тутешнім женихам! Та й зовнішність — гарні очі, високий лоб... Я своїм

товаришкам розповідала , що Франко — людина “ передових поглядів”, на

жінку дивиться, як на товариша і друга, сподвижника в боротьбі. Переді

мною Франко не приховує, що йому такий друг і потрібен. Саме зараз.

Я буду тою, хто піде з ним поруч, ділитиме з ним кусник черствого хліба, горе, біду, все. Буду його захисницею і прихистком. Зроблю те, на що не відважилася ще жодна жінка.Я прийшла до нього в найтяжчі хвилини життя і врятувала. По-різному говорять про мене. Дехто вважає, що, вихована в буржуазній родині, де все робила прислуга, не була доброю господинею, не вміла дати ладу хаті й забезпечити своєму чоловікові спокійного життя, не вміла пристосуватися до обмежених сімейних фінансових ресурсів. Інші згадують, що " була добра, чула до людського горя, але непрактична в житті, не навчена до біди". Я вивчила українську мову, була вірною дружиною, доброю матір’ю (народила Франкові чотирьох дітей), дала гроші на його навчання в аспірантурі. Допомагала чоловікові в літературній праці, видавала заснований ним журнал "Життє і слово", на свій кошт опублікувала книжку Франка "В поті чола" і вдруге збірку "3 вершин і низин». Разом із чоловіком збирала казки, легенди, писала статті. Хіба цього замало? Хіба це не свідчення жертовності й любові?»

Читання вірша «Чого являєшся мені...»

Студія літературного критика.

Робота в групах:

І група. Визначити провідний мотив, рід та вид лірики.
Мотив твору-опис нерозділеного кохання, яке й зруйнувало надію ліричного героя на щастя,і подарувало найсолодші мрії. Твір можна поділити на дві частини: перша – від початку до слів „...у серці здавлюю на дні”, а друга – від слів „О ні!” до кінця. Перша сповнена питаннями ліричного героя до своєї коханої: „Чого являєшся мені у сні? Чого звертаєш ти до мене чудові очі ті ясні...” У вірші присутній образ ліричного героя та його коханої. Настрій твору сумний. Головна його думка – кохання надає смислу нашому існуванню, навіть якщо воно не взаємне. Зміст твору наштовхує на думку, що причиною для написання стала особиста любовна трагедія І.Франка-любов до Целіни Журовської.

ІІ група. Визначити художні особливості вірша.

Поезія починається з риторичних запитань. Образ дівчини поет малює за допомогою епітетів („очі ті ясні, сумні”, порівнянь (очі „немов криниці дно студене”, бажання на вустах „мов зарево червоне”) Страждання ліричного героя автор передає метафорами ( „Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні – Пісні.”), повторами („Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні”). У другій частині ліричний герой закликає свою „зіроньку” являтися йому хоч у сні . Його почуття передаються тут протиставленнями: „тужити – не жити”.

Узагальнювальне дослідження. Осмисливши зміст поетичних творів, зробивши опертя на епіграф уроку, охарактеризуйте ліричного героя.

Музична пауза (слухання пісень «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…», Чого являєшся мені...»; слова - І.Франка).

Завдання: вслухайтеся в мелодію й поміркуйте, чи відображає їхній характер мотиви творів? Які музичні інструменти підсилюють характер поезій?

- Чи знаєте ви, які поезії І.Франка із збірки «Зів’яле листя» стали піснями?

М. Лисенко, романс “Безмежнеє поле” .
“Я не кляв тебе , о зоре”, “Оце тая стежечка”.
Я. Степовий, “Як почуєш вночі” .
А. Кос-Анатольський, «Ой ти, дівчино, з горіха зерня” .
Данькевич ,“Чого являєшся мені...” .

Г. Майборода, “”Не минай з погордою”.

У майстерні художника Андрія Чебикіна (виявляємо обізнаність у сфері культури).

За серію ілюстрацій до збірки «Зів'яле листя» народний художник України Андрій Чебикін здобув звання лауреата Національної премії України імені

Т. Шевченка.

Завдання: розгляньте ілюстрації художника. Яке враження вони на вас справили? Які особливості поетичного світу збірки І. Франка відтворив художник?

Слово вчителя.

Як бачимо, своєю ліричною драмою І. Франко виявив надзвичайне вміння перенести власний і чужий біль душі на щире золото поезії найвищого ґатунку. Автор запитував себе в передмові до збірки, чи варто було кидати у вир життя такі песимістичні вірші, і сам відповідав: «…може образ мук і горя хорої душі вздоровить деяку хору душу в нашій суспільности?» Можливо, що сучасне покоління знайде в цих віршах щось таке, «що відгукнеться в його душі зовсім не песимістичними тонами». Сподіваюся, що ці чудові чуттєві поезії залишать свій слід у ваших серцях і допоможуть вам зробити правильний вибір у житті. Любов ніколи не буває голосною і галасливою, вона завжди живе у тиші і великому терпінні.

VI. Підсумок уроку.

Завдання: подані зображення погрупуйте за назвами поезій (Додаток 3, «Кроссенс «Лото»).

Вправа «Мікрофон».

• «Я хочу прочитати всі вірші збірки «Зів’яле листя», тому що...»

• «Найбільше враження на мене справила поезія...»

• «Ліричний герой збірки навчив мене...»

VІІ. Домашнє завдання.

• Опрацювати матеріал уроку за допомогою конспекту.

• Вивчити напам’ять вірш «Чого являєшся мені...»

• Скласти усний міні-твір «Чого навчив мене ліричний герой збірки “Зів’яле листя”»?

Додаток 1. Структурна схема «Характеристика збірки «Зів’яле листя».