Урок "УРОК ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ №2 (можна проводити у будь якому класі) Мета: вдосконалювати вміння виразного читання, повторити про особливості виразного читання (засоби, вимоги, те

Про матеріал
УРОК ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ №2 (можна проводити у будь якому класі) Мета: вдосконалювати вміння виразного читання, повторити про особливості виразного читання (засоби, вимоги, техніку, паузи тощо); навчити учнів виразно читання поетичних творів і закріпити ці знання під час проведення конкурсу на кращого декламатора поезії; розвивати усне мовлення школярів, пам'ять, навички виразного читання поетичних творів; збагачувати словниковий запас; сприяти розвитку декламаторських здібностей; виховувати в учнів етичні та естетичні смаки; любов до слова, рідної мови, народу, країни; прищеплювати інтерес до результатів власної пра¬ці; пунктуальність. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: бібліотечка найулюбленіших поетичних творів школярів, портрети письменників-поетів.
Перегляд файлу

УРОК ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ №2

(можна проводити у будь якому класі)

 

Мета: вдосконалювати вміння виразного читання, повторити про особливості виразного читання (засоби, вимоги, техніку, паузи тощо); навчити учнів виразно читання поетичних творів і закріпити ці знання під час проведення конкурсу на кращого декламатора поезії; розвивати усне мовлення школярів, пам'ять, навички виразного читання поетичних творів; збагачувати словниковий запас; сприяти розвитку декламаторських здібностей; виховувати в учнів етичні та естетичні смаки; любов до слова, рідної мови, народу, країни; прищеплювати інтерес до результатів власної пра­ці; пунктуальність.

Тип уроку:      засвоєння нових знань.

Обладнання: бібліотечка найулюбленіших поетичних творів школярів, портрети письменників-поетів.

 

 ХІД УРОКУ

 

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

  • Що ми розуміємо під виразністю читання?
  • Які засоби виразного читання ви знаєте?
  • Чим повинен володіти читець під час виразного виконання твору?
  • Для чого необхідні знання про специфіку техніки виразного читання?
  • Яка роль надається розділовим знакам у виразному читанні?
  • Чому під час читання потрібно дотримуватись пауз?
  • Для чого, на вашу думку, читцеві у виконанні того чи іншого тво­ру необхідно пройнятися ним, зрозуміти і сприйняти його персо­нажів?
  • Яке значення приділяється інтонації у виразному читанні?
  1.                     Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
  2.                      Сприйняття засвоєння учнями навчального матеріалу

Діяльність мистецтва

заснована на тому, що людина,

сприймаючи слухом чи зором

вираження почуттів іншої людини,

здатна перейматися

тим самим почуттям...

Л. Толстой

 

Без почуття й мистецтво все даремне,

коли ж говорить в вас думка,

То слово щире і буремне

Усі людські серця зруша...

Коли немає серця в вас

Гете

1. Вступне слово вчителя

Сьогодні на уроці ми вирушимо в подорож «Світ виразного пое­тичного слова», під час якої зустрінемося з прекрасними ліричними творами, які приваблюють нас своїм лаконізмом, щирістю, емоційніс­тю, образністю поетичної мови. Своєрідність лірики полягає в тому, що в центрі уваги поета і читця перебувають не події, факти, люди, а людські переживання, думки, виражені в конкретно-чуттєвій формі.


Завдяки глибокій емоційності поезія може активно впливати на слу­хача, змушувати його хвилюватися, переживати, радіти, співчувати, але не залишатися байдужим. Емоційний стан слухача залежить від емоцій­ного заряду читця, який конче повинен з'ясувати для себе важливі пи­тання, що стосуються задуму твору і його змісту,— що схвилювало автора і стало зерном дослідження поета? Яким настроєм перейнятий ліричний герой (поет)? З якою метою написаний твір?

Поезія примушує нас жити напруженим емоційним життям і прагне навчити сприймати дійсність як опосередковану через поетичне слово.

Виразне читання є одним із засобів перевірки розуміння нами тво­ру. Щоб з'ясувати, як глибоко вплинула поезія на нас, журі під час ви­явлення кращого декламатора поезії, може поставити кілька запитань, наприклад: яким настроєм пройнятий твір? Що сподобалося вам у цьому вірші? Чи можна порівняти цю поезію з музичним твором і з яким?

Для вироблення в учнів відчуття правильності виразного читання доцільно зіставити кілька варіантів читання у класі. Звертається увага на лексику вірша, готується партитура окремих строф, якщо виникають ускладнення в осмисленні тексту.

2. Образні уявлення за допомогою виразності читання поетичного твору

Бачення автора — це посередник між життям і твором у процесі його написання. Завдяки баченню встановлюється зв'язок між поетичним твором і його виконавцем. І, нарешті, бачення допомагає встановити контакт між виконавцем (читцем) та слухачем.

Звичайно, бачення поета, читця та слухача можуть бути схожими, але ніколи не бувають тотожними, бо вони неодмінно пропускаються крізь призму індивідуального сприйняття кожного з них.

Поезія дає змогу митцеві впливати за допомогою різноманітних за­собів: і відтворенням зорових картин, і безпосереднім висловленням важливості думки, ідеї, і змалюванням психічного стану (переживання, почуття настрою, афекту), і використанням символів і підбором звуків. Мова поезії діє на людей у різних аспектах: ідея — на розум, почуття — на душу (психіку), образ — на уяву, музика — на слух.

3. Поетична милозвучність

У поетів процес творчості супроводжується переживанням музики звуків, яку буває нелегко відчути і важко відтворити. М. Гоголь у статті «Про малоросійські пісні» писав: «Поезія думок більше доступна кожному, ніж поезія звуків, або краще сказати, поезія Поезії! її тільки один обранець, один справжній в душі поет розуміє».

Декламація поетичного твору вимагає і виховання почуття музичності поетичної мови та мовних звуків, і вміння відтворити їх музичність, а тому і деяких знань засобів милозвучності.

У поетичній мові підбір слів певного звукового складу зумовлюється як законами ритмізації, так і вимогами звукопису.

4. Рима

Рима виконує у вірші виключно важливу функцію як ритмічну, так і композиційну та смислову. Рима загострює увагу на словах, які нею зв'язані. Вона повертає нас до попереднього рядка, змушує пригадати його, змушує усі рядки, що оформляють одну думку, триматися вкупі...

Відомо, що рима не повинна сковувати читання, не повинна звуча­ти настирливо, бездумно заявляти про себе. Разом з тим римою не мож­на нехтувати, особливо в тонічних віршах, де вона грає значнішу роль у ритмічній організації, ніжу віршах силабо-тонічних. Іноді забувають, що рима — ритмотворчий елемент.

5. Ритм

Накреслюючи теоретичні основи декламації, дослідники виходять з того, що основним мистецтвом читання поетичних творів має бути ритм, і завдання виконавця — пробуджувати реакцію слухача на ритм.

Щоб оволодіти ритмом, його треба відчувати, або, як кажуть, влови­ти. Ритм — це основна сила, основна енергія вірша. В процесі читання важливо відчути ритмічну своєрідність твору. Ритм як розмірена повто­рюваність певних одиниць становить найголовнішу ознаку віршованої мови на відміну від прозової.

6. Малювати інтонацією

Логічну мелодію, ритм, темп, намір, підтекст, словесну дію — усе це об'єднує інтонація і живий потік людської мови.

Уміння відтворювати зміст художнього твору, здійснюючи всі згадані вимоги декламаційного мистецтва, називають іще вмінням живописати інтонацією, або малювати інтонацією.

Малювати інтонацією означає передусім засвоїти авторський текст настільки, щоб він став своїм, щоб слова автора вимовлялися від себе як власні.


Таким чином, обов'язок виконавця — малювати інтонацією, тоб­то технічно грамотно, логічно правильно, зримо та емоційно насичено відтворювати ідейний зміст тексту, збуджуючи уяву слухача, впливаючи на нього своїми почуттями та вольовими імпульсами.

Вчитуючись у твір, декламатор намагається уявити собі живі карти­ни і живих героїв, змальованих автором, збагнути найголовнішу ідею, висловлену в творі. Осмислити свою виконавську позицію та свій ви­конавський намір. Поділити твір на частини.

Встановити виконавські завдання для кожної із частин, виявивши їх підтекст. Вдатися, якщо у цьому є потреба, до партитурних знаків для розмітки найскладніших частин, періодів мовних тактів, скористатися, якщо є така можливість, фонозаписом. І, нарешті, вправлятися у ви­разному читанні.

7. Партитурні знаки

Ось реєстр партитурних знаків, які ставляться над рядками (знаки, що ставляться над рядками, помічені зірочкою), у рядках і під рядками.

  1.           * — знак акценту над наголошеними голосними для позначення на­голосу;
  2.           Паузи:

а) І — коротка,

б) II — середня,

в) III —довга;

3. Лейми:

а) V — односкладова,

б)  V V — двоскладова.

4.   - пряма лінія під словом для визначення наголосу при поси­ленні звука;

5.* стрілочка вгору — підвищення тону;

6.*  стрілочка вниз — зниження тону;

7* гачок — інтонаційний перелом;

8.--- - риски розтягнуті, уповільнити вимову;

9. —> — стрілка означає: пришвидшити вимову;

10. дужка ріжками догори — ліга означає (знак легато) — зв'язати слова, вимовляючи

їх на одному диханні;

11 .* дужка загнута догори зі стрілочкою— «зачин»; для позначення інтонаційної незавершеності;

12. дужка догори із рискою посередині — «фігура легато» при енжамбемані;

  1.          < > — тупокутні дужки; в них беруться слова, які треба відмітити особливим тоном;
  1.     | | — квадратні дужки, вписуються слова, що вимагають необхіднго тону;
  1.          _ІІ_ — фігурні дужки, що вказують на зміну адресата;
  2.          « » — лапки служать для позначення іронічного відтінку;

8. Проведення конкурсу на кращого декламатора поезії

  1.    Участь у конкурсі пропонується взяти всім учням класу. За їх пропо­зицією обирається журі, яке буде оцінювати конкурсантів за 12-баль-ною системою, враховано такі позиції: вміння тримати себе перед ау­диторією, виразність, чіткість; грамотність, цікавість обраної поезії, її актуальність; артистизм, дотримання інтонацій, пауз, розділових знаків, тембр тощо.
  1.    Декламування поезії.
  2.    Підбиття підсумків журі, нагородження переможців.

V. Закріплення опанованого теоретичного матеріалу

Запитання

  1.           Хто такий декламатор? Якими знаннями він повинен володіти?
  2.           Яке значення мають образні уявлення для виразного читання поезії?
  3.           Чому декламація поетичного твору вимагає виховання почуття музичності поетичної мови та мовних звуків?
  4.           Яка роль приділяється римі під час виразного виконання поезії?
  5.           Поясніть, як зрозуміти, що ритм — це основна сила, основна енер­гія вірша?
  6.           Яким чином під час виразного читання поетичного твору здійсню­ється малюнок інтонацією?
  7.           Для чого нам необхідно знати партитурні знаки під час декламуван­ня поетичного твору?

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності на уроці

VIII. Домашнє завдання

Знати зміст твору Т. Тютюнника «Дивак», підготувати малюнок «Олесь і світ природи».

 

doc
Додано
15 січня
Переглядів
492
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку