Урок на тему: "Раціональне харчування -основа нормального обміну речовин"

План уроку з предмету «Біологія і екологія»

Професія: «Помічник машиніста електровоза»

ТЕМА ЗА ПРОГРАМОЮ: «Обмін речовин і перетворення енергії»

ТЕМА УРОКУ: «Раціональне харчування – основа нормального обміну речовин»

МЕТА УРОКУ:

• сформувати поняття про принципи та вимоги раціонального харчування; з’ясувати наслідки надмірного або недостатнього вживання білків, жирів та вуглеводів; проаналізувати свій добовий раціон і його відповідність критеріям раціонального харчування; навчитися робити розрахунки власного основного обміну для складання збалансованого раціону.
• розвивати вміння логічно мислити , аналізувати та порівнювати вплив на здоров’я незбалансованого харчування, проаналізувати харчову і енергетичну цінність продуктів харчування щоденного вжитку; розвивати пізнавальний інтерес, вміння працювати з отриманою інформацією, робити висновки;
• виховувати прагнення до здорового способу життя та бережливе ставлення до свого здоров’я, дисциплінованість, сумлінність, відповідальність, ініціативність.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Вид уроку: урок-дослідження

Форма організації навчальної діяльності: індивідуальна, фронтальна.

Методи: словесні, ілюстративні, наочні, інтерактивні, частково пошукові.

Дидактичне забезпечення: мультимедійні презентації (викладача, здобувачів освіти), роздатковий матеріал.

Матеріально-технічне забезпечення: проектор, екран, персональний комп’ютер.

Міжпредметні зв’язки: хімія, медицина, санітарія та гігієна, фізіологія харчування, математика, статистика.

Хід уроку

І. Організаційна частина

Повідомлення теми і мети уроку:

«Найбільше багатство людини –  це здоров’я»

(Гіппократ)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності:

Викладач: Найбільший скарб, який подарувала людині природа – це життя. Життя людини – це дар, який ми повинні цінувати. Життя дало нам багато цінностей, але найдорожча, найважливіша та найбільша цінність – це здоров’я.

В Україні вітаючись говорять: «Доброго здоров’я!» або «Здоров’я вам!» «Здоровенькі були!». Такими словами, вітаючи один одного, ми бажаємо здоров’я.

У народі є вислів: «Здоровому все здорово!». Здорова людина красива та приємна у спілкуванні, легко долає труднощі. Уміє по справжньому працювати та відпочивати. А  їжа – це джерело здоров’я, спосіб впоратися з депресією і поганим настроєм. Від того що ми їмо, залежить наша здатність радіти життю, працювати і творити. А при неправильному харчуванні – хворіти і нервувати. Отже, щоб бути здоровим потрібно правильно і раціонально харчуватися, про що і піде мова на нашому уроці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Перед тим як перейти до вивчення нової теми, давайте пригадаємо що ми дізнались на минулих уроках.

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Питання для бесіди:

1. Яке прислів’я правильне?

«Ми живемо, для того щоб їсти» чи «Ми їмо, для того щоб жити»

2. Для чого людина споживає їжу?

3. Для чого потрібна енергія, яка знаходиться в їжі?

4. Які поживні речовини входять до складу їжі?

5. Які продукти є джерелом білків?

6. Які основні функції виконують білки?

7. Які продукти є джерелом жирів?

8. Які основні функції виконують жири?

9. Які продукти є джерелом вуглеводів?

10. Які основні функції виконують вуглеводи?

11. Яку роль виконують вітаміни?

12. Яке значення мінеральних речовин?

13. Що таке метаболізм?

14. З яких 2-х процесів складається обмін речовин?

IV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь викладача з елементами бесіди

Один із засновників харчування, відомий арабський лікар Авіценна (980р.-1037р.)

народився  в місті Бухара ( Узбекистан), перший розробив правила раціонального харчування. Його рекомендації щодо різноманітності їжі та помірної кількості її споживання важливі і тепер.

Фахівці у галузі раціонального харчування стверджують, що 80% нашого здоров’я безпосередньо залежить від здорового харчування, яке полягає у встановленні гармонії між продуктами харчування та гомеостазом організму людини.

1.Раціональне харчування – основа нормального обміну речовин.

Раціональне харчування – це харчування за якого до організму з харчовими продуктами надходять усі поживні речовини, вітаміни та мінеральні солі в кількостях, необхідних для нормальної життєдіяльності. Тобто, раціональне харчування – це розумне, розраховане забезпечення людини їжею.

1.1Основні принципи раціонального харчування:

• Поживність та калорійність їжі мають відповідати енергетичним витратам організму;
• Максимальна різноманітність їжі;
• Добра засвоюваність їжі, яка залежить від її хімічного складу і способу приготування;
• Дотримання індивідуального режиму харчування, що визначається масою, віком та рівнем рухової активності кожної людини;
• Високі органолептичні властивості їжі (зовнішній вигляд, консистенція, смак, запах, колір, температура);
• Для забезпечення пластичних витрат дотримуватись білкового оптимуму, що становить 100-110 гр. на добу, а під час фізичної роботи до 130-140 гр.;
• Санітарно-епідемічна безпечність.

1.2 Вимоги до раціонального харчування:

Харчовий раціон – це набір продуктів необхідних людині на певний період.

1. Харчовий раціон (що їсти?);
2. Належний хімічний склад – оптимальна кількість збалансованих між собою поживних речовин (скільки їсти?);
3. Режим харчування (коли їсти?);
4. Умови прийому їжі (як їсти?).

(Викладач)

На основі цих принципів і вимог можна сформулювати такі основні рекомендації щодо раціонального харчування:

1.3Рекомендації щодо раціонального харчування:

• Забезпечення різноманітності і збалансованості харчового раціону (набір продуктів необхідних людині на певний період), в якому співвідношення білків, жирів та вуглеводів згідно з сучасними вимогами становить 1,0 : 2,3 : 5,8.
• Необхідно вживати овочі та фрукти, що містять вітаміни, пектинові речовини (які забезпечують зв’язування та видалення з організму токсинів, сполук важких металів, радіонуклідів); клітковину (забезпечує моторну і секреторну функцію кишок, є джерелом речовин для мікроорганізмів кишечника, які синтезують вітаміни.
• Дотримання сумісності продуктів і вживання змішаної їжі, яка засвоюється краще.
• Дотримання режиму харчування і приймання їжі в одні й ті самі години, щоб забезпечити нормальну секрецію травних соків.
• Харчуватися краще 4-5 разів на день (3 основних прийоми їжі та 2 додаткові), інтервал між споживанням їжі не має перевищувати 3.5-4 год. Перший сніданок – 25% добового раціону, обід - 35%, підвечірок - 20% і вечеря – 20%.
• Необхідно їсти перші страви, що збуджують апетит, підвищують секрецію залоз і є важливим джерелом вітамінів, і мікроелементів.
• Кількість випитої рідини на добу має складати не менше 1-1.5л. на добу. Для пиття можна використовувати мінеральну негазовану воду, свіжі вижаті соки, какао, цикорій(рідше чай і каву);
• Вранці натщесерце бажано випити склянку (або 2) води кімнатної температури. Інтервал після прийому рідини та прийомом їжі повинен бути 20-30хв.;
• Останній прийом рідини 1-1.5 години до сну. Останній прийом їжі за 2-3 години до сну;
• Їжте не поспішаючи, ретельно пережовуючи їжу;
• Бажано обмежити споживання солі до 5-7г на добу;
• Харчування має бути максимально різноманітним;
• М’ясо, птицю, рибу можна запікати, готувати на пару, грилі, вживати ці продукти краще з рослинним гарніром;
• Хліб обов’язково повинен бути присутнім у раціоні, найкраще зерновий, з висівками, білковий;
• Важливими умовами харчування є гарний настрій під час приймання їжі, повільне і добре її пережовування, розумна кулінарна обробка харчових продуктів, категорична відмова від тютюнокуріння й вживання алкогольних напоїв.

Висновок: отже, раціональне харчування сприяє збереженню здоров’я, опірності шкідливим чинникам середовища, високій працездатності та активному довголіттю.

2. Енергетичний баланс людини.

Викладач:

Основним критерієм раціонального харчування є дотримання енергетичного балансу організму, тобто кількість енергії, що находить в організм, має дорівнювати кількості енергії, що витрачається в процесі життєдіяльності.

2.1 Енергетичний баланс людини – це співвідношення між кількістю енергії, що надходить в організм, і кількістю енергії, що виділяється ним.

• Якщо цей баланс буде позитивним, маса тіла збільшуватиметься, якщо негативним – зменшуватиметься. Харчування людини буде раціональним за умови вираховування всіх енергетичних витрат людини за певний проміжок часу. Через те виникає необхідність визначення енергетичної цінності харчових продуктів і вимірювання енергетичних витрат організму за різних навантажень.
• Щоб можна було виявити відхилення в інтенсивності обміну речовин використовується термін «основний обмін». Основним обміном називають кількість енергії, яка використовується організмом лише для підтримки життя у стані спокою, натще, за температури приміщення близько 20°С. Ця енергія вимірюється в кілокалоріях. Основний обмін у здорової людини середнього віку становить близько 1600 – 1700 ккал на добу.
• Енерговитрати збільшуються при пониженні температури навколишнього середовища, під час приймання їжі.

• Енергетичні витрати організму вимірюють двома основними методами: прямою і непрямою калориметрією. Пряма калориметрія – метод безпосереднього вимірювання кількості теплоти, виділеної організмом за певний час. Для цього використовують калориметри – герметичні камери з подвійними стінками, між якими циркулює вода. Непряма калориметрія – метод визначення кількості виділеного теплоти за кількістю спожитого кисню та виділеного вуглекислого газу.

2.2Кількість витраченої енергії залежить від виду діяльності людини.

2.3 Щоб визначити потребу дорослого працездатного населення у харчових речовинах і калоріях слід звертати увагу на професійні групи, оскільки розхід енергії залежить від діяльності м’язів. У зв’язку з цим все населення поділяють на IV групи інтенсивності праці:

• До І групи належать працівники, праця яких потребує розумового та нервового напруження: вчені, викладачі, диспетчери, деякі категорії службовців.
• До ІІ групи належать працівники сфери обслуговування, праця яких не потребує значних фізичних зусиль: продавці, медсестри, санітарки, технічки, працівники радіоелектронної промисловості.
• До ІІІ групи належать працівники сфери обслуговування, праця яких пов’язана зі значними фізичними зусиллями. Це частина працівників сфери масового харчування, текстильники, водії трамваїв, тролейбусів, верстатники та інші.
• До IVгрупи належать робітники, праця яких потребує значних фізичних зусиль: гірники, шахтарі, водії вантажівок, металурги, ковалі, працівники сільського господарства.

Витрати енергії людьми різних професій (за добу)

• У середньому за добу людина витрачає близько 2600 – 4300 ккал залежно від віку, фізичного навантаження та клімату.

2.4Харчова цінність (поживність) їжі характеризується хімічним складом продукту з урахуванням його споживання в загальноприйнятій кількості. Усі речовини, що входять до складу харчових продуктів та їжі, поділяють на 2 групи: поживні (білки, жири, вуглеводи) й додаткові (вітаміни, органічні кислоти, мінеральні солі, харчові добавки).

• Енергетична цінність (калорійність) характеризує ту частку енергії, що вивільняється з поживних речовин їжі в процесі окиснення і використовуються для забезпечення фізіологічних функцій організму. В результаті окиснення 1гр. жиру організм отримує 39,2 кДж (9 ккал); 1гр. білка – 17,6 кДж (4 ккал), 1гр. вуглеводів – 17,6 кДж (4 ккал). Енергетична цінність продукту вимірюється в кілокалоріях (ккал) або кілоджоулях (кДж) у розрахунку на 100гр. продукту.
• Здобувачі освіти, скориставшись критеріями для складання раціонального меню, та золотим правилом при складанні раціонального меню, запропонували такий режим харчування та склали приблизний раціон для свого сніданку, обіду та вечері.(випереджальне завдання)

2.5 Критерії для складання раціонального меню.

При складанні раціонального меню необхідно врахувати наступне:

• Ідеальний харчовий раціон людини має містити білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, воду та вітаміни;
• Калорійність (енергетична цінність) – це кількість прихованої енергії, яка знаходиться в їжі;
•  Енергетична цінність одного 1гр. білку складає (4ккал), енергетична цінність 1гр. жиру (9ккал), енергетична цінність 1гр. вуглеводів – (4ккал). Вітаміни, макро і мікроелементи, та вода не мають енергетичної цінності.
• Необхідно приймати їжу регулярно, дотримуватись режиму харчування (для того, щоб «привчити» організм до надходження їжі в один і той самий час), що сприяє нормальній роботі шлунка і кишківника та кращому засвоєнню поживних речовин;
• Проміжки між окремими прийомами їжі не повинні перевищувати 4-5 годин. Таким чином забезпечується краще перетравлювання і засвоєння їжі, а також виключається відчуття голоду;
• Для підлітків (14-17р) потреба в калоріях становить 3000-3100 ккал на добу;
• Потреба білку для підлітків у зв’язку з інтенсивними процесами їх росту і розвитку більша, ніж у дорослих. Для юнаків 110гр., для дівчат 100гр., із них білки тваринного походження повинні складати 60% від добової норми.
• Кількість вуглеводів у харчуванні підлітків має бути у 5 разів більша, ніж білків і жирів, тобто 420-520гр. на добу;
• Кількість жирів 100-120гр., із них тваринні повинні складати 70%, а рослинні – 30%.
• Ідеальний харчовий раціон людини має містити білки, жири, вуглеводи у співвідношенні 1,0:2,3:5,8.

2.6 Золоте правило при складанні раціонального меню.

• Кількість енергії, що надходять в організм з їжею, повинна відповідати її витратам. Інакше кажучи, скільки з’їв,стільки маєш витратити енергії під час фізичних навантажень;
• Щодня підліток у середньому повинен одержувати 50-52 ккал енергії з вживаної їжі на 1кг маси тіла (і стільки ж витрачати);
• При складанні добового раціону необхідно розподілити кількість їжі, що з’їдається на день, на 3 або 4 приймання;
• Загальна формула для підрахування калорійності

К = Б×4ккал + Ж×9ккал + В×4ккал,

де К – калорійність сніданку, обіду та вечері, підраховується додаванням калорійності всіх страв, що входять до складу меню;

• Калорійність добового раціону визначається додаванням калорійності сніданку, обіду та вечері.

(випереджальне завдання)

2.7 Здобувачі освіти презентують складений добовий раціон та підраховують його калорійність.

Слід пам'ятати що:

- на I сніданок повинно припадати 25% добового раціону;

- ІІ сніданок – 10%;

- обід 40%;

- вечеря 25%

Здобувач освіти: презентує раціон І сніданку та доповідає про його енергетичну цінність (калорійність).

Здобувач освіти: На І сніданок наша група запропонувала таке меню:

• Макарони з маслом, котлета з яловичини, салат з помідорів.
• Чай, булка з сиром.

Енергетична цінність склала 950ккал.

Ми підрахували К_{сніданку}, скориставшись загальною формулою.

 К_{(макаронів в 100гр.)}= 10,7×4ккал+1,3×9ккал+74,2×4ккал ≈ 350 ккал;

 К_{(масла в 10гр)}= 750ккал/10гр = 75 ккал;

 К_{(макаронів з маслом)}≈430 ккал;

 Аналогічно обчислюємо:

 К_{(котлети)}= 214 ккал;    К_(чай)= 75 ккал;

 К_{(салату)}= 75 ккал;     К_{(булочка)}= 125 ккал;

        К_(сиру)= 35 ккал;

 Разом К_{(І сніданку)}= 950 ккал.

Здобувач освіти: презентує раціон ІІ сніданку та доповідає про його енергетичну цінність (калорійність).

Здобувач освіти: доповідає про енергетичну цінність обіду.

Здобувач освіти: доповідає про енергетичну цінність вечері.

Підраховуємо калорійність всього добового раціону (учні всієї групи)

К_{(всього раціону)} = К_{(сніданку)} + К_{(сніданку ІІ)} + К_(обіду) + К_{(вечері)}

К_{(всього раціону)} = 950 + 250 + 800 + 900 = 2900 (ккал)

Викладач.(Питання до групи):

• Чи відповідає дана енергетична цінність добового раціону нормі?
• Якщо не відповідає то чому?
• Що можна змінити або додати до нашого меню, щоб калорійність відповідала нормі?
• Які ще потрібно знати правила раціонального харчування?

Висновок: отже, визначення метаболічних потреб й організація раціонального харчування відбуваються на основі енергетичного балансу.

3.Наслідки нестачі чи надлишку поживних речовин в організмі людини.

Викладач:

 З давних-давен люди надавали великого значення харчуванню як засобу збереження здоров’я. Вони помітили, що від неправильного харчування затримується ріст і розвиток дітей, виникає низка хвороб, погіршується працездатність.

(Здобувач освіти отримали випереджальне завдання)

• Презентація здобувача освіти: «Наслідки нестачі і надлишку білків»

Як нестача так і надлишок білка негативно впливають на здоров’я людини.

Недостатнє вживання білків призводить до порушення працездатності, пригнічення захисних сил організму, підвищеної сприйнятливості до інфекцій і в крайніх випадках – до дистрофіїі «голодних набряків». За надмірного вживання білків посилюються процеси гниття в товстій кишці, що спричиняє розлади травлення. Надлишок білка призводить до збудження ц.нс та залоз внутрішньої секреції, перевантаження органів травлення, відкладання жиру в печінці. Крім того, надлишок білків сприяє розвитку подагри в осіб, які мають схильність до цього захворювання.

• Презентація здобувача освіти: «Наслідки нестачі і надлишку вуглеводів»;

За недостатнього вживання вуглеводів, під час великих фізичних навантажень для утворення енергії використовуються запасний жир і білок організму, а глюкоза може утворюватися із глікогену. Першою ознакою пониження вмісту цукру в крові є сильне відчуття голоду і зниження фізичної й розумової працездатності. Якщо вміст цукру в крові знижується настільки, що перестає задовольняти потреби в ньому головного мозку, то наступає втрата свідомості й судоми (гіпоглікемічний шок). За надлишкового вживання вуглеводів вони перетворюються на жири і в такому вигляді відкладаються про запас. Надмірне вживання вуглеводів може призвести до розладів травлення через посилення процесів бродіння в товстому кишечнику, а за тривалого споживання великої кількості – до цукрового діабету. При надлишку вуглеводів у їжі жировий запас поповнюється, що призводить до збільшення маси тіла людини (ожиріння).

• Презентація здобувача освіти: «Наслідки нестачі і надлишку жирів»;

Зі зниженням вживання жирів зменшується  надходження жиророзчинних вітамінів, що може спричинити гіповітамінозиза жиророзчинними вітамінами A, D, E і K. Цими порушеннями є куряча сліпота, рахіт, безплідність, порушення зсідання крові, тощо. Крім того, може спостерігатися нестача незамінних жирних кислот, що зумовлює появу шкірних захворювань, порушення обміну речовин, пошкодження мітохондрій та ін. Надлилишок жиру в організмі негативно впливає на стан людини. При цьому відкладається велика кількість жиру. У результаті порушується функція печінки, серця, розвивається атеросклероз. За надмірного вживання насичених жирних кислот може підвищуватися вміст холестеролу, що призводить до утворення жовчних каменів, атеросклерозу. З підвищенням у раціоні вмісту жирів збільшується відкладання жиру в організмі (ожиріння).

Висновок: отже, як нестача, так і надлишок поживних речовин призводять до порушень обміну речовин і розвитку захворювань, тому харчування має бути повноцінним і достатнім.

V.Узагальнення знань учнів.

Ми знайшли цікаві факти про харчування(повідомлення учнів)

1. Повідомлення здобувача освіти:

«Статистичні дані про їжу»;

• На споживання їжі людина витрачає близько 6 років життя;

За 70 років життя людина з’їдає близько:

• 5-8 т. хлібопродуктів;
• 11-12 т. картоплі;
• 3-4 т. овочів;
• 6 т. фруктів;
• 1.5-2 т. масла і жирів;
• 10-14 тис. літрів молока;
• 6-7 т. м’яса і риби;
• 50 тис. літрів напоїв;
• Людина випиває за добу 2-2.5 л. води взимку та до 3л.влітку;
• Зайві 100 гр. вуглеводів дають утворення 30 гр. жиру;
• Зайва вага скорочує тривалість життя на 7 років;
• Сигнал про тамування голоду доходить до головного мозку через 10 хв. після початку їжі.

2. Повідомлення здобувача освіти: «10 продуктів які зміцнюють імунітет та продовжують життя людини».

Всім добре відомо, що у холодну пору року вплив на організм різних вірусів та інфекцій значно посилюється, і ми стаємо дуже вразливими для респіраторних захворювань. Способів зміцнити імунітет існує чимало - загартовування, спорт, прогулянки, але не менш важливо стежити за своїм харчуванням і включити до раціону правильні продукти. Про ці диво-продукти, що активують захисні сили організму, ми й розповімо вам сьогодні. 

Часник. Зміцнює імунну систему та допомагає боротися з вірусами. Ще у Стародавньому Єгипті суміш солі з часником використовували як жарознижуючий засіб. А у XIX столітті Луї Пастер виявив, що часник є природним антибіотиком і здатен вбивати бактерії. Справа у тому, що в часнику міститься аліцин, який блокує потрапляння вірусів в організм, і білок, що захищає його від несприятливих впливів. Тому часник корисний і для лікування простудних захворювань, і у профілактичних цілях. Головне, пам'ятайте, що їсти його потрібно сирим. 

Мед. Мед - це просто джерело вітамінів, мінеральних речовин і мікроелементів. Завдяки цьому він має безліч чудових властивостей - нормалізує роботу внутрішніх органів, поліпшує склад крові, підвищує імунітет і навіть запобігає передчасному старінню. Можна їсти його в чистому вигляді, можна розводити водою - великої ролі це не грає. І те, й інше однаково корисно. 

Броколі. У капусті броколі міститься величезна кількість вітамінів. І саме вітаміну С, який відповідає за імунітет, у ній в декілька разів більше, ніж у цитрусових. Треба лише пам’ятати, що зберігати броколі потрібно

обов'язково в замороженому вигляді, так її вітамінний потенціал зберігається довше. Окрім цього, у ній міститься ще й гормон щастя - серотонін, тому їсти цю капусту вдвічі корисно - і для тіла, і для душі. 

Журавлина. Журавлина також збагачена вітаміном С, крім того, морси та відвари з неї мають жарознижуючу дію, добре втамовують спрагу і перешкоджають розмноженню бактерій та мікробів. Пити їх корисно і в профілактичних цілях, а особливо – під час грипу та температури. 

Кисломолочні продукти. Стан імунної системи безпосередньо залежить від стану шлунково-кишкового тракту. На жаль, в житті сучасних людей існує багато чинників, які порушують його нормальну роботу - неправильне харчування, стреси, перевтома. Ось тут на допомогу шлунку приходять пробіотики - живі мікроорганізми, що створюють сприятливе середовище, насичуючи організм корисними біфідо та лактобактеріями. Пробіотики не обов'язково купувати в аптеці, адже кисломолочні продукти, такі як йогурт чи кефір, є їх натуральними джерелами. 

Шипшина. Продукту, в якому міститься більше вітаміну С, ніж у шипшині, просто не існує! Наприклад, у лимоні його аж у 40 разів менше! І, крім того, тут багато калію, магнію, заліза та органічних кислот. Поєднання всіх цих корисних речовин робить його ідеальним для підвищення імунітету, а також підтримки працездатності. З шипшини готують настоянку. Для цього потрібно 1 ст. ложку ягід залити склянкою теплої води і дати їй постояти кілька годин (можна залишити на ніч). А якщо додати до настоянки ще й ложечку меду, і пити цей напій щодня, то ніяким застудам та інфекціям вас не здолати. 

Морква. У моркві багато різних вітамінів і мінералів, але головна її перевага - високий вміст каротину. Вживання в їжу свіжої моркви та морквяних соків допомагає зміцнити імунітет, запобігає появі авітамінозу, а також зменшує ризик захворювання на застуду чи грип. А якщо ви все ж таки захворіли, морквяний фреш, змішаний з медом, допоможе вам швидко встати на ноги. 

Морська капуста. Морську капусту поетично називають морським женьшенем, і це порівняння цілком справедливе. Ламінарія - ідеально збалансований натуральний комплекс вітамінів, мікроелементів і мінеральних речовин. Вона покращує імунітет, знижує ризик захворювання застудою, добре впливає на травлення, нормалізує обмін речовин. Приємним бонусом можна вважати те, що від неї ще й краще росте волосся. 

Імбир. Корінь імбиру - один з кращих засобів для підвищення імунітету та загального зміцнення організму. Крім цього, він має антиоксидантну, протизапальну, заспокійливу і спазмолітичну дію. Спробуйте щодня випивати хоча б чашку імбирного чаю, це додасть вам сил і захистить від хвороб. 

Козяче молоко. Завдяки високому вмісту кобальту, козяче молоко є найпотужнішим натуральним імуномодулятором. Його регулярне вживання допомагає зміцнити імунітет і протистояти інфекціям та вірусам. У холодну пору року всього лише одна склянка козячого молока у день знижує ризик захворіти на застуду вдвічі. Та й відновити сили після перенесеної хвороби воно також допомагає відмінно.

VІ. Підведення підсумків уроку. (підсумки роблять здобувачі освіти)

Вправа «Мікрофон»

Назвіть по черзі по одній рекомендації щодо раціонального харчування.

Виконаємо тест «Чи правильно ви харчуєтесь?»

Згадайте деякі правила правильного харчування та оцініть в балах, наскільки ви цих правил дотримується. Якщо ви дотримуєтесь цього правила, поставте навпроти 2 бали, якщо іноді – 1 бал, зовсім не дотримуєтесь – 0 балів.

Підрахуйте суму набраних балів і зіставте з відповідями.

Оголошення оцінок

VII.Домашнє завдання.

• Опрацювати 30 підручник В.І.Соболь «Біологія і екологія» 10 клас.
• Дати відповіді на завдання для самоконтролю ст.120.
• Підготувати повідомлення на тему«Негативний вплив на обмін речовин чужорідних сполук та їх знешкодження в організмі людини.»(2-3 учні по бажанню)
• Виписати 5 прислів’їв про їжу.