Урок на тему: "Робота в режимі пріоритету витримки та ISO"

Витримка — це проміжок часу, необхідний камері для експозиції. Або іншими словами час, протягом якого світло впливає на світлочутливий матеріал

Відповідно, якщо витримка коротка (затвор спрацьовує швидко), то світла на матрицю падає мало і кадр виходить темніше. І, навпаки, якщо ви встановлюєте велике значення (повільна робота затвора), то світла падає достатня кількість і кадр виходить світліше. Отже, спершу потрібно запам'ятати просту річ. Перед тим, як зробити знімок - оцініть світлові умови, в яких він знаходиться. Якщо зйомка проводиться в приміщенні і світла не вистачає, найкраще постаратися залучити додаткове світлове джерело. Наприклад, ввімкнути лампу або розсунути штори. І тільки в тому випадку, якщо світла все ще не буде вистачати, змінювати значення витримки в більшу сторону. Якщо ж світла достатньо (в приміщенні або на вулиці), то витримку можна зробити менше, тоді знімок вийде більш контрастним і виразним. Довгою витримкою вважаються значення від 1 до 1/30, середньою - 1/125 - 1/500, а короткою - 1/500 і вище.

- це режим фотозйомки, який призначений для фотографування швидкорухомих об’єктів (наприклад: спортивні змагання). На фотокамері Canon – це режим Tv (значення англ. Time Value системи APEX), а на фотокамері Nikon – режим S (англ. Shutter Priority).

Режим пріоритету витримки використовується в тих випадках, коли глибина різкості і значення діафрагми не мають вирішального значення, але важлива величина витримки, від якої залежить різкість рухомих об'єктів. Найбільш часті приклади використання режиму пріоритету витримки - зйомка спорту або фоторепортаж. В обох випадках можливі два рішення: «заморожування» об'єктів, що рухаються короткою витримкою або, навпаки, підкреслення руху за рахунок розмазування об'єкта на довгих витримках. При використанні пріоритету витримки слід пам'ятати про те, що на відміну від програмного режиму, цей режим обмежений діапазоном шкали діафрагми. Вихід за межі цього діапазону в ту або іншу сторону призводить до неминучої перетримки або недовитримки, оскільки діафрагма не може закритися або відкритися більше, ніж це передбачено її конструкцією.

У режимі пріоритету витримки ви можете змінювати витримку, а діафрагму для оптимальної експозиції камера підбере сама. Основне правило: якщо ви знімаєте рухомі об'єкти, то можете використовувати коротку витримку, щоб заморозити його рух в кадрі.

ISO – це світлочутливість плівки (пластинки, матриці). Тобто наскільки сенсор фотокамери чутливий до кількості одержуваного нею світла.

Але треба мати на увазі, що збільшення світлочутливості призведе до того, що зображення матимуть шуми. Справа в тому, що при збільшенні чутливості вашої матриці за допомогою підвищення ISO, вона буде сприймати навіть дуже невеликі світлові сигнали. Матриця при підвищеній чутливості не тільки починає фіксувати більше світла, а й значно більше шуму. Додатково до цього вона ще генерує і свій власний шум.

Параметр ISO - один з найважливіших параметрів при фотографуванні Він знаходиться в одному ряду з такими важливими параметрами, як значення витримки, балансу і діафрагми.

Взагалі, параметр ISO відповідає ще й за наявність шумів на фотознімку. Шуми – це помітне спотворення фотографії. Називають шуми ще й зерном.

У цьому випадку діє правило: при зйомці ISO опускають до мінімуму, потім за допомогою настройки діафрагми та витримки підбирають необхідну експозицію. Тільки тоді, коли ці значення більше змінювати вже не виходить, вдаються до підвищення світлочутливості.

Для отримання максимально якісного фотознімка з камери, знімати необхідно на найнижчих показниках параметра ISO.

Шкала ISO зазвичай починається зі значення 100, а кожне наступне значення змінюється в два рази, до граничних можливостей камери: 100, 200, 400, 800, 1600... Початкова і кінцева точки діапазону залежать від фотокамери, яку ви використовуєте.

Шкала ISO схожа на витримку в тому сенсі, що коли ISO змінюється в два рази, експозиція також змінюється на 1 крок, і вони пропорційні один одному. Зменшення ISO відповідає низькій експозиції, збільшення - дасть більш сильний вплив світла, експозиція збільшиться.

ISO є одним з трьох параметрів, що впливають на експозицію, разом з витримкою і діафрагмою. Діафрагма визначається об'єктивом, витримка часом експозиції, а ISO властивостями сенсора. Тобто, ISO визначає зміна експозиції фотографії при зміні чутливості сенсора.

Як правило, чим менше ISO, тим вища якість зображення. При подвоєнні ISO ви по суті вдвічі підвищуєте експозицію, також подвоюється і цифровий шум. Цей шум знижує деталізацію фотографії, роблячи зображення зернистим і нерівномірним.

Чим вище значення ISO - тим вище чутливість і більше шумів на фотографії, і чим нижче - тим менше шумів і якісніше виходить знімок. При зйомці варто прагнути знижувати ISO до мінімуму, комбінуючи його показник зі значеннями витримки і діафрагми і домагаючись бажаної експозиції. У добре освітлених місцях ISO варто виставляти не більше 100-200. Як працює показник ISO: