Тема: Розробка ескізного малюнка виробу. Створення візерунка для вишивання рушника . Виготовлення виробу.
Мета уроку:
навчальна: ознайомити учнів з історією вишитих рушників; переконати учнів, що вишитий рушник, виконаний власноруч, стане особливо цінною річчю, адже він виконаний в індивідуальній, неповторній манері і яскраво відображатиме особистість свого творця;
виховна: сприяти розвитку естетичного смаку, уваги, координації рухів, розвивати творчість, фантазію; виховувати відповідальність, цікавість, працелюбність, уважність, акуратність, любов до праці, почуття прекрасного;
розвиваюча: викликати інтерес до відродження національної культури, розвивати пам’ять, мислення;
Дидактичні задачі уроку: учні виробляють акуратність, терпіння, прагнення домагатися мети; навчаються експериментувати і фантазувати.
Очікувані результати:
● розуміти особливості техніки виготовлення рушника
● використовувати різні види швів для створення рушника;
Формувати предметні компетентності:
Розвивати ключові компетентності:
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Після закінчення уроку, учні будуть знати основні види декоративних, лічильних та додаткових швів; конструкційні матеріали які необхідні для виготовлення запланованого виробу; розрізняти і знати види вишивок для оздоблення рушника.
Наочність: демонстрація моделі-аналога, презентація, картки( вправа «Хмара слів»), інструкційна картка швів;
Навчально-методичне забезпечення уроку:
для вчителя: фото рушників, таблиця з правилами техніки безпеки, інструкційна картка вишивання хрестиком, матеріал для виробу;
для учнів: тканина для вишивки(канва), олівець, ручка, голка, нитка (муліне), ножиці, п’яльця , спец.одяг;
Тип уроку: комбінований.
Методи та прийоми роботи: бесіда, інтерактивні методи, практичні методи, пояснювально-ілюстративний метод;
Форма роботи: індивідуальна, парна, фронтальна
Інтеграція: малювання, креслення
Техніка виконання: технологія обробки текстильних матеріалів ручним способом
Метод проведення: пізнавально-практичний
Час заняття: 45 хвилин
Структура уроку:
Хід уроку
І. Організаційний момент.
1. Привітання з класом;
2. Призначення чергових;
3. Перевірка присутності на занятті (повідомлення черговими);
4. Перевірка наявності спец. одягу (фартуха, косинки).
ІІ. Актуалізація знань учнів (3 хв.)
Вправа «Хмара слів»
Ваша задача знайти слова , які відносяться до теми : «В’язання спицями». Які техніки ви ще побачили ?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (3 хв)
Легенда: «Український рушник»
Viktoria Podkopaeva, [18.12.20 00:12]
Було це дуже давно, коли зродилися кришталеві сльози-намистинки, що росою в народі звуться, коли пташки до сонечка літали та щоранку тією росою вмивалися.
Жила тоді в одному селі мати і мала вона трьох красенів-синів. Працьовиті були вони і люди їх поважали. Одного лише хлопці не вміли — вишивати як їх ненька. Сядуть біля неї, коли з усім упораються, та й кажуть:
— Ви, матусенько, шийте та вишивайте, та пісню співайте, а ми подивимось, як народжується у ваших руках квіти та птахи.
Горнулася мати до синів і такі мудрі слова їм говорила:
— Долю я вам кожному вишию, а пам’ять про себе в рушниках залишу, то ж бережіть їх.
Багато вишила мати за своє життя рушників і всі між синами розділила. Даруючи, навчала:
— Сини мої, мої голуби! Пам’ятайте навік прохання своєї неньки. Куди б не їхали, куди б не йшли, а рушник в дорогу беріть. Хліб у нього загортайте та людей пригощайте. Хліб на рушнику життя величає, здоров’я береже.
Та життя людини, як дитина, швидко минає. Померла старенька, мати. Осиротіли сини. Поховали свою неньку, а на могилі рушник білий прослали, щоб вітер порох на неї не трусив.
Правду кажуть чи ні, та чутка про те диво й понині ходить. Переповідають, що на тому рушникові квіти через три дні розцвіли. Хто вишив їх, ніхто не знає. Лише вітер про те розповідає і просить вишити рушник на згадку.
Питання до класу: Як ви вважаєте чи зберегли ми цю традицію?
IV.Повідомлення теми уроку
Тема сьогоднішнього нашого уроку : «Історія виникнення вишивки. Створення візерунка для вишивання рушника . Виготовлення виробу».
V. Вивчення нового матеріалу (10 хв.)
Вишивка — це вид народного декоративного мистецтва або орнаментальне або сюжетне зображення на певних предметах (тканині, шкірі, рушниках, одязі, наволочках та ін..), яке виконане різними ручними або машинними швами. В Україні вишивання було дуже поширеною ручною працею жінок і, зокрема, дівчат.
Українські вишивки дуже різноманітні і гармонійні за поєднанням кольорів. Колір у народній вишивці має символічне значення.Традиційними українській вишивці є червоний, чорний та білий кольори. Рідше зустрічається синій, зелений та жовтий.
Червоний колір – це колір життя, сонця, здоров’я, крові. Тому він і переважає у народних вишивках. Чорний в противагу червоному нагадує про сум, горе, смерть. Хоча однозначного тлумачення символіки кольору в народній вишивці немає. Адже і святкові вироби часто вишивали в різних місцевостях чорними нитками.
Вишивки Тернопільської області відзначаються густим, темним, аж до чорного, колоритом. Виконані вовняними нитками, густі без пробілів, орнаменти суцільно вкривають рукави жіночих сорочок.
Сорочки на Полтавщині вишивали головним чином білими нитками, дуже рідко червоними ти сірими. Полтавські рушники вишивали червоними нитками і зображали на них Світове дерево або Дерево життя. Воно символізує людський рід, усе живе на землі. У вишиванках зображення дерева замінює фігуру жінки-матері – берегині людського роду.
Вишивки Київщини виділяються дрібними орнаментальними мотивами. Вони найчастіше червоного кольору з графічним окресленням малюнка чорним.
Вишивки Полісся (Рівненська та Волинська обл.) прості та чіткі, складаються з повторення поодиноких або вписаних одне в одне різноманітних ромбів, зірок, ламаних ліній.
Багато і щедро вишивали на Буковині. Яскраво і різноманітно прикрашали рукави святкових сорочок. Вишивали різнокольоровими нитками.
Вишивки Закарпаття характеризуються різноманітністю візерунків, багатством кольорових сполук, здебільшого червоного з жовтим та зеленим. Два або три відтінки жовтого кольору прояснюють вишивку і надають їй золотавого відблиску. Типовим є густе заливання тла, коли велика кількість дрібних елементів заповнює площину.
Питання до класу: «Вишивка якої області вам сподобалась більш усього? Чому?»
За мотивами орнаменти вишивки поділяються на три групи:
геометричні (абстрактні);
рослинні;
зооморфні (тварини).
Та не лише візерунок, а й кожен колір несе в собі потужну енергетику, символіку, і тим самим впливає на власника вишиванки.
Червоний підсилює енергію. Найчастіше він присутній на весільних чоловічих сорочках. Такий життєрадісний орнамент символізує любов, пристрасть та агресію. Оскільки він стимулює всі функції, надто активним людям його не радять.
Білий –чистоти та доброти .
Жовтий – означає радість. Підсилює веселий норов і відкритість людини. Такі відтінки переважають на Гуцульщині, оскільки саме гуцули славляться своєю щирістю та комунікабельністю.
Помаранчевий. У вишивках зустрічається нечасто – його більше використовують як акцент, який підсилює життєву енергію.
Вишневий та коричневий вважають енергетично важкими кольорами-вампірами. У вишивках вони не домінують, але на Полтавщині зустрічаються як акценти, оскільки там фарбували нитки дубовою корою.
Блакитний, зелений та рожевий символізують духовний спектр. Ці кольори переважають на Поділлі та Бойківщині і вважаються благодатними, сприяють спокійному життю.
Синій- символізує воду. На Київщині на вишивках переважають сині та червоні кольори.
Фіолетовий – найбільш благодатний колір, що тонко поєднує чоловічу та жіночу сутність. З давніх зразків української вишивки відомо, що саме такі відтінки полюбляли діти та вагітні жінки.
Чорний – поглинаючий. Колір закритості, який свідчить про те, що людина прагне замкнутися в собі. Вишивальниці часто трактують його як колір землі, хоча найчастіше одяг із чорним орнаментом вдягали під час посту.
Значення орнаменту української вишивки.
Геометричний малюнок
Переплітається зі слов'янською міфологією.
Рослинний орнамент
Квіти, гілки та листя відображають чистоту і процвітання роду. Тому весільний наряд вишивають квітами. Вони означають постійне оновлення і нескінченність.
Маки на рушнику сприяють виконанню бажань
Для заміжніх жінок підходить вишивка з гронами ягід і плодів.
На чоловічих сорочках не повинно бути кольорів, тільки листя і плоди. Вони «програмують» удачу молодим хлопцям.
Чоловікові середнього віку підходить вишиванка з іншою символікою.
Вишивка тварин і птахів
Це обрядові символи. Їх рідко вишивають на одязі, але на рушниках і обереги у них особливе значення.
Види швів технік
Шви поділяються на основні і додаткові. Основні в свою чергу діляться на декоративні і лічильні.
В декоративних (вільних) швах стібки вишивають по намальованому контуру орнаменту. Ними вишивають рослинні орнаменти. Це двостороння гладь, полтавська гладь, художня гладь, рушникові шви. Також сюди належать прості декоративні шви: назадголку, попередголку, стебловий шов, ланцюжок (тамбурний шов), а також шов качалочки, яким виконують і геометричні та рослинно-геометричні орнаменти.
Лічильними називаються такі види швів, для виконання яких необхідно порахувати нитки полотна. Це пряма і коса гладь, занизування, низинка, хрестик, зерновка, виколювання, вирізування, різноманітні види мережок та ін. Лічильними швами виконують геометричні або рослинно-геометричні орнаменти.
Додаткові шви – це краєві шви (ними оформлюють краї серветок, рушників), з’єднувальні шви (змережування, яким можна з’єднати окремі деталі блузок, суконь, спідниць та ін.), зубцювання (шви, якими оформлюють краї манжетів, рукавів, комірців в виробах), пухлики.
(Фронтальне опитування )
1. Ми з вами сьогодні продивилися дуже багато різних варіантів вишивок, чим вони відрізняються ?
2. За мотивами орнаменти вишивки поділяються на три групи, які?
Відповіді дітей (геометричні (абстрактні), рослинні, зооморфні (тварини).
3. Та не лише візерунок, а й кожен колір несе в собі потужну енергетику, символіку, і тим самим впливає на власника вишиванки. Які кольори ви будете використовувати для вишивки свого рушничка?
4. Шви поділяються на ...( основні і додаткові. Основні в свою чергу діляться на декоративні і лічильні).
VI. Практична робота учнів(20 хв.)
(Наголосити учням, що на практичну роботу відводиться 15-20 хв.)
1.Вступний інструктаж: призначення й характеристика операції
Звертання уваги на технологічну послідовність вишивання рушника, акцентування уваги на найбільш поширені помилки, нагадування про дотримання правил ТБ.
Як би ви виконали такий виріб?
(відповіді дітей)
2. Поточний інструктаж: Контроль якості виконуваних робіт, аналіз недоліків у роботі і шляхів їхнього усунення.
Учитель контролює правильність виконання роботи та дотримання учнями правил безпеки праці, надає консультацію та практичну допомогу, збирає інформацію для оцінювання роботи учнів. Озвучує критерії оцінювання роботи.
3.Заключний інструктаж: Короткий аналіз виконаної роботи, акцентування уваги на організацію робочого місця – своєчасне його прибирання, догляд за інструментами після роботи.
Підбиття підсумків практичної роботи:
VІІ. Підсумок уроку
1.Рефлексія (2 хв.)
Вправа "Дерево успіху".
Зелений лист- впорався із завданнями, жовтий лист- не всі завдання виконав, червоний лист- не впорався із завданням.
Я впевнена, що ви відкрили для себе багато цікавого. Сподіваюся також, що я спонукала вас до подальшої творчої роботи. Мені було приємно з вами працювати. Бажаю успіхів у творчий діяльності! До зустрічі на наступних уроках творчості та мистецтва!