Урок на тему: "Що таке Інтернет?"

План уроку

Тема уроку: Що таке  Інтернет?

Мета уроку:

•    ознайомити учнів із характеристиками та особливостями роботи глобальної мережі Інтернет;
•    розглянути основні принципи роботи в мережі Інтернет;
•    розвивати в учнів логічне мислення, навички самостійного пошуку та аналізу даних, культуру мовлення методом усного опитування;
•    виховувати навички самоконтролю і самоаналізу, виховувати світогляд, розуміння та повагу до майбутньої професії.

Методична мета: ефективно використовувати інтерактивні та інформаційні технології на уроках інформаційних технологій з метою пізнавальної активності учнів.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

Вид уроку: комбінований

Методи та прийоми: словесні (пояснення, бесіда), пояснювальні (аналіз інформації, дискусія), частково-пошуковий (робота в мережі Інтернет, пошук та опрацювання інформації, створення віртуальної дошки), інтерактивні (мозговий штурм, робота з інтерактивними плакатами, тести)

Методичне забезпечення: роздатковий матеріал, домашні завдання розроблені в додатку Web 2.0 Linoit, Тhinglink.com, онлайн тести з  використанням  форми на Google диску, яка  підключена до електронної таблиці Google, хмаринки слів Wordcloud.

Обладнання та наочність: (екран+проектор), комп’ютери, навчальна презентація.

Програмне забезпечення: редактор презентацій PowerPoint 2007

Хід уроку:

1. Організаційний етап:

• Привітання.
• Повідомлення теми і мети уроку.

2. Актуалізація опорних знань учнів: (з використанням методу «Мозковий штурм» засобами Інтернет майданчику Linoit для роботи з веб-нотатками)

Учні отримали випереджувальне завдання: оформити домашнє завдання по темі: «Комп’ютерні мережі» з використанням  онлайн сервісу Linoit, який призначений для індивідуальної та групової роботи з нотатками, стікерами, фото, відео, організованими в один віртуальний стіл.

• Питання для обговорення?
  1. Що таке комп’ютерна мережа?
  2. Які функції виконують мережі?
  3. Назвіть основні складові КМ?
  4. Яку функцію виконую сервер і робоча станція?
  5. Що таке архітекутра?
  6. Які ви знаєте типи КМ?
  7. Охарактеризуйте локальні та регіональні КМ.
  8. Охарактеризуйте глобальні КМ.
  9. Створіть комп’ютерну мережу. Виберіть необхідні пристрої та з’єднайте їх.

IІІ. Сприйняття та засвоєння нових знань (проходитиме у вигляді лекції з елементами бесіди).

Питання для розгляду:

1. Що таке Інтернет?
2. Основний протокол Інтернет.
3. World Wide Web.
4. Домени. Ієрархія доменів.
5. Чим багатий Інтернет?

Лекція викладача.

Орієнтовані питання для розгляду:

1. Що таке Інтернет?
2. Інтернет протокол.
3. Всесвітня павутина.
4. Домени. Ієрархія доменів.
5. Інформаційні ресурси Інтернету

1. Глобальна мережа Інтернет. Основні послуги Інтернет.

Інтернет – це всесвітня комп’ютерна мережа, що є сукупністю різнорідних комп’ютерних мереж та окремих комп’ютерів, яка використовує стек протоколів TCP/IP для передачі інформації між користувачами.

Інтернет (від англ. Internet) – всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж.

Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітньої павутини (World Wide Web — WWW) та електронна пошта.

Комп’ютери, які працюють у мережі Інтернет, називаються вузлами (іноді хостами). Інтернет взагалі можна уявити як множину вузлів, кожен з яких зв’язаний каналами зв’язку з іншими. Серед вузлів є такі, що надають послуги іншим комп’ютерам — сервери. Наприклад, під час отримання електронної пошти ви звертаєтесь до поштового серверу, бажаєте переглянуть будь-яку Web-сторінку – зв’язуєтесь з певним Web-сервером.

Протокол TCP/IP

Незалежно від того, що комп’ютери в Інтернеті відрізняються своїми платформами, операційними системами, вони прекрасно «спілкуються» один з одним. Це можливо завдяки тому, що вони послуговуються однаковими правилами передавання даних – протоколом TCP/IP. Він прийнятий усіма учасниками Інтернету і підтримується більшістю виробників мережного обладнання.

IP-адреси

Усі комп’ютери, об’єднані в локальну мережу, знаходять один одного в автоматичному режимі. Люди взагалі не беруть участь у пересиланні повідомлень завдяки тому, що кожен комп’ютер має свою адресу, яка називається IP- адресою.

IP- адреса – запис, який точно визначає місцезнаходження комп’ютера в мережі і є записом чотирьох чисел у діапазоні від 0 до 255, відділених крапками, наприклад, 220. 15.68.33.

IP-адреса (айпі-адреса, скорочення від англ. Internet Protocol Address) - унікальна мережева адреса вузла в комп'ютерній мережі, побудованій за протоколом IP. У мережі Інтернет потрібна глобальна унікальність адреси. У випадку роботи в локальній мережі потрібна унікальність адреси в межах мережі. У версії протоколу IPv4 IP-адреса має довжину 4 байти.

В 4-й версії IP-адреса являє собою 32-бітове число. Зручною формою запису IP-адреси (IPv4) є запис у вигляді чотирьох десяткових чисел значенням від 0 до 255, розділених крапками, наприклад: 192.168.0.1.

У 6-й версії IP-адреса (IPv6) має 128-бітове представлення. Адреси розділяються двокрапкою (напр. fe80:0:0:0:200:f8ff:fe21:67cf або 2001:0db8:85a3:0000:0000:8a2e:0370:7334). Велика кількість нульових груп може бути пропущено за допомогою подвійної двокрапки (fe80::200:f8ff:fe21:67cf). Такий пропуск може бути єдиним в адресі.

Іноді зустрічається запис IP-адрес виду 192.168.5.0/24. Даний вид запису замінює собою вказання діапазону IP-адрес. Число після косої риси означає кількість одиничних розрядів в масці підмережі. Так 192.168.5.0/24 означає діапазон адрес хостів від 192.168.5.1 до 192.168.5.254, а так само 192.168.5.0 - адреса мережі і 192.168.5.255 - широкомовна адреса мережі.

IP-адресу називають статичною (постійною, незмінною), якщо вона призначається користувачем у налаштуваннях пристрою, або якщо призначається автоматично при підключенні пристрою до мережі і не може бути присвоєна іншому пристрою.

IP-адресу називають динамічною (непостійною, змінною), якщо вона призначається автоматично при підключенні пристрою до мережі і використовується протягом обмеженого проміжку часу, зазначеного в сервісі що призначає IP-адреси (DHCP).

Адреси, використовувані в локальних мережах, відносять до приватних. До приватних відносяться IP-адреси з наступних мереж:

• 10.0.0.0/8
• 172.16.0.0/12
• 192.168.0.0/16

Також для внутрішнього використання:

• 127.0.0.0/8
• 169.254.0.0/16 - використовується для автоматичної настройки мережевого інтерфейсу в разі відсутності DHCP.

В ОС Windows свою IP-адресу можна дізнатися, набравши ipconfig у командному рядку.

В ОС Unix свою IP-адресу можна дізнатися, набравши ifconfig в командному рядку.

IP-адресу, що відповідає доменному імені, можна дізнатися за допомогою команди: nslookup 2ip.com.ua

Приклад:

На місці злочину були виявлені чотири обривка паперу. Слідство встановило, що на них записані фрагменти одного IP-адресу. Відновіть IP-адресу.

Доменні імені DNS

IP-адреси зручні для ідентифікації комп’ютерів в Інтернеті, але не прийнятні для роботи користувачів (не наочні, погано запам’ятовуються, велика ймовірність помилки при введенні). Тому замість числових IP-адрес застосовується літерна система доменних імен DNS (Doman Name Server- доменне ім’я серверу).

Наприклад, www.google.com.ua – 173.194.122.196

1plus1.ua - 195.137.240.100

Доменне ім’я однозначно визначає сервер в Інтернеті й складається за ієрархічним принципом. На найвищому рівні (домен верхнього рівня) звичайно розташовується назва країни, наприклад:

• uk (Велика Британія),
• ua (Україна).

Але частіше замість назви країни ставиться скорочення, відповідне типу організації, якій належить домен:

• com (комерційний домен),
• gov (урядовий),
• mil (військовий),
• edu (освітній),
• net (мережний),
• org (інших організацій).

Ліворуч від домену верхнього рівня через крапку дописується позначення міста або організації.

Інформаційні ресурси Інтернету:

• Гіпертекстова система WWW (World Wide Web)

• Електронна пошта

• Віддалений доступ до мережі

• Тематичні конференції Usenet

• Розмова в мережі або IRC (Internet Relay Chat)

• Голосове спілкування і відео конференції

• FTP (File Transfer Protocol – протокол передавання файлів)

4.       Закріплення матеріалу і самоперевірка (з використанням методу «Мозковий штурм»)

1. Уявіть перед вами стоїть людина із ХХ ст. Вам необхідно пояснити таке поняття, як Інтернет і навіщо ви його використовуєте.

• Усне фронтальне опитування:

1. Що дає нам Інтернет?
2. Що вам найбільш подобається в Інтернеті?
3. Інтернет – це добро чи зло?

2. Учні відповідають на онлайн тести з  використанням  форми на Google диску, яка  підключена до електронної таблиці Google (відповіді учнів будуть автоматично зберігатися в ній). Учні знаходять дане завдання за допомогою QR Coder.

Висновок: Інтернет – це ресурс, відкритий для кожного, а отже в ньому діють певні правила, яких потрібно дотримуватися (наприклад, як правила дорожнього руху). Все, що є незаконним в реальному житті, так само є незаконним і в онлайн - форматі.

VІІ. Підведення підсумків уроку.

• Аналіз відповідей учнів.
• Аргументація та оголошення оцінок.

V. Домашнє завдання.

Завдання 1. За допомогою сервісу https://www.thinglink.com створити інтерактивний плакат: «Що таке Інтернет?» (демонструю свій плакат https://www.thinglink.com/user/843076180989968385/scenes).

Завдання 2. Підготувати міні-проект за темою «Історія створення Інтернет».

Завдання 3. Що означає для вас Інтернет (представити у вигляді хмаринки слів wordcloud - https://www.jasondavies.com/wordcloud/)