Урок на тему "Складнопідрядні речення з підрядними умовними, наслідковими, допустовими.

Урок №

Тема. Складнопідрядні речення з підрядними умовними, наслідковими, допустовими.

Мета: ознайомити учнів із складнопідрядними реченнями умовними, наслідковими, допустовими; формувати вміння розпізнавати такі речення, визначати в них граматичну основу, головну і підрядну частини, конструювати їх і застосовувати в мовленні; розвивати пунктуаційну грамотність, увагу, логічне мислення

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання

2. Бесіда з учнями

 — Які речення називаються складнопідрядними з підрядними причини?

 — Якими сполучниками приєднуються підрядні речення причини до головного речення?

 — Які розділові знаки ставляться в цих реченнях?

— Які речення називаються складнопідрядними з підрядними мети?

 — Як підрядні речення мети приєднуються до головного речення?

3. Творче завдання

Пригадайте і запишіть кілька прислів’їв і приказок, які є складнопідрядними реченнями з підрядними причини і мети.

Д о в і д к а:

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися. Щоб урожаї добрі мати, треба землю глибше орати. Щоб уволю всього мати, слід багато працювати. Не клади пальця в рот, бо відкусять. Не дивись високо, бо запорошиш око. Аби чоловіка розпізнати, треба його за серце взяти. Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з’їсти. На те й лихо, щоб з ним битись. Годуй діда на печі, тому що й сам там будеш.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Тренувальна вправа.

У поданих складнопідрядних реченнях визначте головну і підрядну частини; поставте питання від головної до підрядної. З’ясуйте значення підрядної частини. Вкажіть, з яким словом у головному реченні чи з головним реченням у цілому поєднується підрядна частина. Назвіть засоби зв’язку підрядної частини з головною. Накресліть схеми речень.

 1) Коли в людини є народ, тоді вона уже людина. (Л. Костенко)

 2) Якби могли дерева говорити, то рідний край навчили б нас любити. (С. Жук)

3) Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу. (Леся Українка)

4) Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому. (М. Коцюбинський)

5) Світлиця з матового скла, з одкритою стелею, так що видно багато неба і зовсім не видно землі. (Леся Українка)

6) Хоч і тепло ще, а осінь вже підходить крадькома. (Н. Забіла)

7) Троянди паморозь іскристо-сиза вкрила, хоч бідні пуп’янки ще прагнуть розцвісти. (М. Рильський)

8) Якби я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти (Д. Павличко).

9) Якщо на Василів вечір (14 січня) зірок на небі рясно — чекайте ягідного літа (3 календаря).

2. Самостійна робота.

Заповніть таблицю, опрацювавши теоретичний матеріал за підручником.

Коментар учителя

Складнопідрядним реченням із підрядним умови називається таке складне речення, в якому залежна частина вказує на умову, при якій стане можливим те, про що йдеться в головній частині. Цей вид підрядного речення пояснює головну частину в цілому. Підрядне речення умови відповідає на запитання за якої умови? і приєднується до головного сполучниками підрядності коли (коли б), якби (аби), якщо, як, як же, раз. Цим сполучникам у головному реченні може відповідати вказівне слово — частка то або обставинне слово тоді чи вставні слова значить, виходить та ін. Підрядні речення допустові вказують на те, що могло б завадити дії у головній частині. Вони відповідають на питання незважаючи на що? всупереч чому? і приєднуються до головної частини сполучниками хоч (хоча), дарма що, як не, куди не, незважаючи на те що, нехай. Підрядні наслідкові вказують на наслідок того, про що мовиться в головній частині. Вони пояснюють головну частину в цілому, не відповідають на жодне питання і приєднуються сполучником так що.

Зверніть увагу!

 Підрядне наслідкове за будовою подібне до складнопідрядного речення з підрядним способу дії, у якому в головній частині є співвідносне слово так, а підрядна частина з’єднується з головною сполучником що. Якщо сполучник так що не розчленовується, а слово так, крім того, не може змінювати місця, то підрядна частина є наслідковою (кома в такому складнопідрядному реченні ставиться перед сполучником так що). Якщо слово так належить до головного речення, то підрядне є обставинним способу дії. У такому випадку так можна переста вити в інше місце у реченні.

 4. Робота з підручником. (Учитель пропонує учням виконати вправу з підручника.)

 5. Самостійна робота.

Перепишіть, вставляючи пропущені букви та розділові знаки. Визначте вид речень. Накресліть їх схеми.

1) Сонця не було ще видно хоч деякі шпилі порожевіли. (М. Коцюбинський)

 2) Здоровен..ий дуб ро..лігся ро..ширився своїм кострубатим гіллям так що аж темно під ним. (М. Коцюбинський)

 3) Сонця було так б..гато що небо аж побіліло від нього. (О. Гончар)

4) Дарма що стояло тихе сонячне бе..вітря листя тр..потіло на деревах вздовж шляху. (Ю. Смолич)

5) Скільки не дивись на море воно ніколи не набридне. (В. Козаченко)

6) На горизонті тр..мтіло голубе мар..во так що на пр..бережних барханах і к..мишах пропливали голубі тіні. (О. Десняк)

7) Якщо ти за своє жит..я не посадив жодного дерева — плати за чисте повітря. (О. Довженко)

6. Творче завдання.

 Складіть речення за схемами, з’ясуйте вид підрядних речень.

 1) […], (коли б …). 2) (Якщо …), [то …]. 3) (Дарма що …), […].

 4) [ , (хоч … ), …]. 5) (Аби … ), [то …]. 6) […], (так що …).

7. Робота біля дошки та в зошитах. (Учитель пропонує учням виконати вправу з підручника.)

 8. Переклад українською мовою.

 1) Леса вокруг Залужжя не перевелись, хотя с севера и подступал к ним вплотную город. (С. Баруздин)

2) Снег все становился белее и ярче, так что слепило глаза. (К. Паустовский)

3) Мы сидели на углу бастиона, так что в обе стороны могли видеть все. (М. Лермонтов)

4) Только правда, как бы ни была она тяжела, легка. (А. Блок)

5) Войска все шли и шли, хотя спустилась ночь. (А. Фадеев)

6) Нужное слово, если оно вовремя сказано, всегда дорогу к сердцу найдет. (М. Шолохов)

7) И лес шумит дружней, когда деревьев много. (Нар. творчество)

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Творче завдання.

 З поданих пар речень утворіть складносурядні та складнопідрядні речення з різними видами підрядних (там, де це можливо).

 1) Стояла тепла погода. Люди гуляли у парку.

2) Було темно. Ми загубили стежку.

3) Настав ранок. Учні поспішали до школи.

 2. Навчальний диктант.

Ще донедавна в Україні оминали по можливості сварки, хрестили рота, коли з язика злітало недобре слово. Великим гріхом вважалося когось проклинати. То не забобони, а глибинні закони космічного співжиття. Думки — вічна енергія. Вони утворюють у Космосі світлі і темні хмари, бо мають властивість притягуватися до собі подібних. Провисають над землею, звідки пішли, і невдовзі повертаються до неї. Ми самі, а не хтось інший, провокуємо стихійні лиха. Згадаймо, що війни, кров, ненависть завжди доповнювали якісь катаклізми, голод, мори. Тож кожна думка — «матеріальна». І найбільше зло робимо собі, проклинаючи когось. (За К. Мотрич)

VІ. Підбиття підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання

 Вивчити теоретичний матеріал за підручником; виконати письмово вправу.