Розробка уроку з історії України для 9 класу на тему "Соціально-економічний розвиток українських земель на початку ХХ століття"
Мета уроку : розкрити особливості економічного розвитку українських земель на початку XX століття; з'ясувати головні напрямки розвитку промисловості і сільського господарства на території України; розвивати вміння учнів аналізувати події та явища, робити висновки й аргументувати їх фактами; виховувати шанобливе ставлення до минулого своєї Батьківщини.
Тема. Соціально-економічний розвиток українських земель на початку ХХ століття
Мета: розкрити особливості економічного розвитку українських земель на початку XX століття; з'ясувати головні напрямки розвитку промисловості і сільського господарства на території України; розвивати вміння учнів аналізувати події та явища, робити висновки й аргументувати їх фактами; виховувати шанобливе ставлення до минулого своєї Батьківщини.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття: економічна криза, концентрація виробництва, синдикат.
Обладнання: картки із завданням, мультимедійна презентація до уроку.
ХІД УРОКУ
Добрий день.
Зібратися разом – це початок,
триматися разом – це прогрес,
працювати разом – це успіх.
Тож я бажаю вам успіху на сьогоднішньому уроці.
Вправа «Незакінчене речення»
Робота з історичним документам
Ви вже знаєте з попередньо теми, яку ми вивчили, що на західноукраїнських землях стрімко розвивається політичний рух. Це проявляється у створенні низки політичних партій. Зараз я вам роздам уривок історичного документу над яким ви попрацюєте .та дасте відповідь на питання.
Із відозви Народного комітету УНДП до народу (5 січня 1900 р)
Стоячи на ґрунті наукового соціалізму… заявляє Русько-українська партія радикальна, що здійснення усіх її ідеалів соціалістичних можливе при повній самостійності політичній русько-українського народу і повнім, необмеженім праві його: рішати самому у всіх справах його дотикаючих. Зокрема в Австрії стремить вона до утворення окремої руської політичної території з руських частей Галичини і Буковини з якнайширшою автономією.
… Ідеалом нашим повинна бути незалежна Русь – Україна, у якій би всі частини нашої нації з’єдналися в одну новочасну культурну державу… Та поки осягнемо сей наш ідеал.. мусимо на ґрунті теперішніх відносин і в рамках австрійської держави змагати до витворення окремої національної провінції зі своєю окремою адміністрацією і своїм національним Соймом…
Запитання.
Чим було зумовлено появу в програмах провідних партій Галичини пункту про незалежність України?
Робота з картою «Україна на початку ХХ ст.».
Учні знаходять на карті українські землі і пригадують, до складу яких держав вони входили на початку ХХ ст., коли і за яких обставин вони опинилися у складі Росії та Австро-Угорщини.
Бесіда за питаннями
1. Пригадайте особливості економічного розвитку українських земель у складі Росії в другій половині ХІХ ст.
2. Які наслідки для розвитку економіки мало скасування кріпацтва?
3. Яку економічну політику проводив Російський уряд щодо українських земель?
4. Які факти свідчать про те, що промисловість України розвивалася в одному напрямі?
5. Які феодальні пережитки зберігалися в сільському господарстві України після скасування кріпацтва? Які нові ознаки з’явилися в сільському господарстві?
IV. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Сьогодні ми з вами будемо говорити про українські землі у Складі Російської імперії на початку ХХ століття.
Тема уроку « Соціально-економічний розвиток українських земель»
Ми повинні розкрити особливості економічного розвитку українських земель на початку XX століття; пояснити причини . економічної кризи 1900-1903 pp.; з'ясувати особливості розвитку промисловості і сільського господарства на території України.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
План
Випереджальне завдання
Упродовж розгляду нового матеріалу розпочніть складання таблиці «Соціально-економічний розвиток українських земель на початку ХХ ст
|
Наддніпрянська Україна |
Промисловість |
|
Сільське господарство |
|
Становище населення |
|
1.Розвиток промисловості.
Розповідь учителя. Початок ХХ століття для українських земель був пов'язаний з економічною кризою 1900-19003 рр. Від неї особливо постраждали найрозвиненіші галузі промисловості – кам’яновугільна та металургійна. Відбувається скорочення виробництва, а деякі фабрики взагалі припинили своє існування. Криза супроводжувалася скороченням кількості дрібних фабрик і заводів та поглинанням їх великими підприємствами. У результаті відбувається концентрація виробництва, що призвело до монополізації. Найпоширенішою формою монополістичних об’єднань у промисловості стали синдикати.
Завдання.
Користуючись підручником, назвіть найбільші синдикати у Наддніпрянщині.
Важливою особливістю промислового розвитку українських земель був нерівномірний розвиток регіонів. Поступово на українських землях склалася певна спеціалізація промислових районів. Наддніпрянщина стала основним виробником багатьох видів продукції в Російській імперії.
Завдання. Розгляньте діаграму
Частка України в промисловому виробництві Російської імперії
Погляньте на діаграму промисловості в підручнику та скажіть, які галузі також відігравали велику роль в економіці Російської імперії?
Чи можна на підставі наведеної інформації зробити висновок про те, що промисловість Наддніпрянщини у складі загальноімперської мала характер сировинного придатка, а не виробника готової продукції? Обґрунтуйте свою думку.
2. Розвиток сільського господарства.
Робота в групах
Завдання. Опрацюйте історичні джерела та виконайте завдання.
Джерело
Н. Полонська-Василенко про поміщицькі та селянські господарства
«Управління латифундій здебільшого нагадувало адміністрацію великих капіталістичних підприємств з управителями та великим штатом службовців. У тих господарствах десятки тисяч найманих робітників працювали в цукроварнях, млинах, цегельнях, заводах для переробки сировини. У той час як латифундії зростали й перетворювалися на сільськогосподарські фабрики, дрібноземельні та середньоземельні поміщики зі значними труднощами вели свої господарства, не спроможні конкурувати з земельними магнатами, купувати сільськогосподарські машини, наймати потрібне число робітників.
У приватній власності деяких селян було по кілька сотень десятин. Такі селяни мали худобу, сільськогосподарські машини, млини, наймали робітників і характером своїх господарств мало відрізнялися від поміщицьких. Водночас десятки тисяч селян не мали ні землі, ні худоби і змушені були іти в найми до поміщиків, заможних селян, працювати в різних промислових підприємствах, на цукроварнях, в шахтах. Позбавлені можливості користуватися надільною землею за браком реманенту, вони здавали її в оренду заможним селянам».
Зі спогадів Павла Скоропадського
«Нам оголосили, що будуватимуть для нас селянську хату і що ми повинні допомагати робітникам у вільний від уроків час. До нас приставили дядька Явла. Він нас вчив, як з маленькими сокирами в руках обтісувати колоди, робити зарубки тощо. Через місяць хата була вже під солом’яним дахом; тут, у комірчині, знаходилось усе необхідне для селянського господарства. Потім нас повели в поле неподалік току і заявили, що це поле нам дідусь віддав і ми його повинні підготувати під пшеницю, засіяти, а восени, якщо хліб вродить, то дідусь урожай у нас купить. Той же Явло почав навчати нас орати і поганяти биків; через кілька днів і брат, і я вже подолали основні труднощі, навчилися вести плуг, щоб не було «огріхів», і дуже поважно покрикували на биків «цоб», «цобе».
Потім від руки засівали зоране нами поле. Надзвичайно переживали, піде дощ чи ні. Дощ пішов, і ми дуже раділи, коли з’явилися перші ряди. Уродив хліб. Ми молотили його ціпами, а потім урожай звезли волами до діда».
Завдання та запитання.
Робота зі схемою
3. Зміни в становищі населення.
Повідомлення учня на тему «Становище населення на початку ХХ століття»
Запитання .
4. Українські промисловці-меценати.
Повідомлення учня (презентація)
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. . Робота над випереджальним завданням.
«Соціально-економічний розвиток українських земель на початку ХХ ст.».
|
Наддніпрянська Україна |
Промисловість |
|
Сільське господарство |
|
Становище населення |
|
2. Проблемне питання. Визначте, які проблеми були найважливішими для соціально-економічного розвитку українських земель на початку ХХ століття. Якими шляхами їх було можливо розв’язати?
3. Робота з термінами та особистостями.
Концентрація виробництва - зростання кількості великих підприємстві зосередження на них значної частки засобів виробництва, робочої сили та продукції
Синдикат – форма монополістичного об’єднання у промисловості
Кооператив – добровільне обєднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності.
Особистості – М. Ливитський та інші.
Вправа «Експрес-тести»
1. Назвіть хронологічні рамки економічної кризи в Україні на початку XX ст.
А 1905-1907 pp.;
Б 1900-1903 pp.;
В 1900-1905 pp.;
2.Який термін відповідає визначенню: «Об'єднання підприємств, які диктують умови і кількість товарів, які виробляють, регулюють ціни та обсяг реалізації продукції»?
А Об'єднання приватних підприємств;
Б олігархія;
В монополія;
Г кооператив.
3. Найпоширеніша форма монополістичних об’єднань це:
А. синдикати
Б трести
В. кооперативи
4. Провідна роль у сільському господарстві Наддніпрянської України належала:
А. тваринництву
Б. зерновому виробництву
В. буряковому виробництву
5. Добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності – це:
А. Концентрація виробництва
Б. монополізація
В. Кооператив
Г. Синдикат
6. Для заснування кооперативів багато зусиль доклав:
А. Микола Левитський
Б. Василь Тарновський
В. Лазар Бродський
7. Значення кооперативного руху в Наддніпрянщині на початку ХХ ст. полягало (2 відповіді):
А. У наданні гуманітарної допомоги селянам.
Б. Наданні фінансової допомоги селянам
В. Призупиненні процесу втрати селянами землі та перетворення їх на пролетаріат
Г. Активізації процесу втрати селянами землі і перетворення їх на пролетаріат
8. Як називають добу українського меценатства на кінець ХІХ – початок ХХ століття?
А золотою
Б. благодійною
В. культурною
VI. Підсумок уроку.
Заключне слово вчителя. Оцінювання.
VII. Домашнє завдання.
Опрацювати параграф 23
Робота з контурною картою
Позначте міста, які були центрами розвитку промисловості..