урок - громадські слухання
Пропонується розробка уроку історії України в 9 класі з використанням інтерактивної технології ситуативного моделювання - громадські слухання на тему "Особливості соціально-економічного розвитку українських земель напередодні селянської реформи 1861 р." Урок будується за допомогою включення учня у гру. Імітаційна гра допоможе учням зануритися в історичну епоху й зробити пізнавальний процес цікавим і таким, що запам'ятається.
Тема. Особливості соціально-економічного розвитку
українських земель напередодні селянської реформи 1861 р.
9 клас
Мета: визначити особливості соціально-економічного розвитку Наддніпрянської України в 50-х рр. XIX ст., причини й результати Кримської війни; розвивати вміння аналізувати і узагальнювати історичний матеріал, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між історичними явищами, обґрунтувати і аргументувати свою думку; виховувати в учнів повагу до свого працьовитого народу, виховувати в дев’ятикласників риси громадянина - активного, здатного до соціальної творчості.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форма уроку: імітаційна гра „громадські слухання”. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП
Дана форма уроку полягає в моделюванні суспільного слухання за допомогою імітаційної гри, щоб учні зрозуміли мету і порядок слухань, ролі і обов’язки учасників слухань. Учні одержують практичний досвід у визначенні і поясненні ідей, інтересів, пов’язаних з предметом слухання.
Вчитель заздалегідь пояснює учням такі ролі:
а) законодавці - особи, які будуть проводити слухання, один із законодавців обирається групою, як головуючий;
б) групи з особливими інтересами, які викладають законодавцям свою точку зору на питання;
в) секретар - особа, яка буде записувати пропозиції, що надходять;
г) відповідальний за часовий регламент - особа, яка буде стежити за часом доповідей.
Пояснивши учасникам слухань мету проведення слухань, вчитель об’єднує учнів у групи. Всі групи отримують завдання вивчити предмет слухань і визначити своє ставлення до нього, підібравши аргументи і докази на захист своєї точки зору. Слід відвести достатньо часу для підготовки учнів до громадських слухань, відповідно до їх ролей.
Після того, як буде проведено слухання, члени органу чи організації, що їх
проводять, аналізують аргументи, обговорюють проблему і повідомляють, що вони мають намір робити надалі.
В другій половині уроку чи наприкінці його (залежно від обговорюваної проблеми, а отже і від тривалих слухань) вчителю неодмінно слід обговорити факти і аргументи, що стосуються теми. Бажано обговорити думки учнів із приводу даного виду діяльності як способу вирішення суспільно важливих проблем і визначення державної політики.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
Актуалізація опорних знань учнів
Визначте головну особливість соціально-економічного розвитку України першої половини XIX ст.
В чому проявлялася криза феодально-кріпосницької системи?
На середину XIX ст. криза феодально-кріпосницької системи різко загострилася. Кріпосницька система остаточно зжила себе. Вона суттєво стримувала загальний економічний розвиток. Невдоволення нею проявляли гноблені поміщиками селяни. Знищення кріпацтва вимагала українська інтелігенція. Розуміли невідворотність змін і правлячі верстви суспільства. Всі суспільні суперечності загострила Кримська війна.
Питання про необхідність реформ наприкінці 50-х рр. XIX ст. опинилося у центрі суспільного-політичного руху, у якому брали участь представники всіх станів суспільства. Пропоную вислухати думки представників цих станів на громадських слуханнях.
Громадські слухання проводяться органами законодавчої влади з метою одержання інформації на якій ґрунтуватимуться закони чи інші рішення, що стосуються інтересів населення. Слухання можуть проводити і групи з особливими інтересами, громадські організації чи об’єднання, щоб з’ясувати суспільну думку.
От і ми з вами спробуємо з’ясувати суспільну думку 50-х рр. XIX ст. Отже, тема сьогоднішніх громадянських слухань „Реформа кріпосницької системи: за і проти”.
З-поміж учнів класу обрані члени урядової комісії, які й будуть проводити слухання. Прошу урядовців зайняти свої місця. Ви будете оголошувати виступи доповідачів і приймати рішення з обговорюваного питання.
Решта учнів класу об’єднана в групи з особливими інтересами:
- Поміщики, які розуміють наявність соціально-економічної кризи в державі і прагнуть знайти з неї вихід.
- Поміщики, які не розуміють кризових явищ і не бажають змін.
- Селяни.
- Військові.
- Інтелігенція.
- Студентство.
- Промисловці.
Тепер необхідно обрати секретаря, який вестиме стенограму засідання і записуватиме пропозиції, які надходять.
Також необхідно вибрати одну особу, яка буде стежити за часом доповідей, щоб дати можливість виступити кожній групі.
Отож, ми починаємо.
Шановне панство!
Дозвольте громадські слухання на тему „ Реформа кріпосницької системи: за і проти” вважати відкритими. Від кожної групи виступає один доповідач, який викладає позицію групи протягом 2 хвилин. За цим ідуть запитання урядовців до доповідача (не більше двох хвилин). Члени групи доповідача можуть допомагати йому відповідати на запитання урядової комісії. До виступів сьогодні записалося 7 осіб. Прохання до доповідачів здавати після виступу свої доповіді секретарю.
Першу доповідь виголосить представник від радикальної групи поміщиків (прізвище, ім’я учня). Підготуватися (прізвище, ім’я наступного доповідача).
Подальший розвиток не лише наших індивідуальних господарств, але й всього господарства країни, на моє глибоке переконання, стає неможливим при збереженні кріпацтва. Наші господарства дають 90% всього товарного хліба. Але збільшити його виробництво чи втримати на існуючому рівні вже неможливо. Гостро відчувається нестача кваліфікованої робочої сили. Ми не маємо коштів для придбання сільськогосподарської техніки і найму робітників. Ще в 1848 р. 75% великих землевласників мали такі борги, що не могли забезпечити своїх селян насінням і харчами.
В селян немає економічного стимулу, вони зовсім не зацікавлені працювати на нас. Продуктивність праці кріпака нині дорівнює продуктивності праці англійського фермера 1750 р. і центральноєвропейського селянина 1800 р., коли там панували різні форми кріпацтва. Отже, кріпацтво сьогодні гальмує розвиток сільського господарства і всієї економіки. Сьогодні конче потрібні рішучі кроки і першим з них нехай буде скасування кріпацтва.
Чому, на вашу думку, можливості економічного розвитку в умовах кріпацтва вичерпались?
Тому, що економіка опинилася в глухому куті. Не забувайте, що в Україні відбувається промисловий переворот і відстале сільськогосподарське виробництво не в змозі забезпечити заводи і фабрики сировиною, а населення достатньою кількістю продовольства.
Криза в сільському господарстві, яке засноване на застарілій феодально-кріпосницькій системі, зумовлює і кризу в промисловості. Через те перспективи розвитку економіка не має.
Дякую. Чи будуть ще запитання в членів комісії? Тоді заслухаємо (прізвище, ім’я учня) - представника від другої групи поміщиків. Підготуватися (прізвище, ім’я наступного доповідача).
Сільське господарство нині переживає зрушення, не бачить сьогодні цього лише сліпий. Особливо вплинуло на сільське господарство заснування портів на Чорному морі та право вільного плавання торговельних кораблів. Розширюється виробництво зерна на продаж та посіви цінних технічних культур, зростає суспільний поділ праці, з’являється спеціалізація окремих районів України, розвивається внутрішня і зовнішня торгівля. Зміни в сільському господарстві дають поштовх до розвитку промисловості. А розвиток промисловості впливає на розвиток міст.
Не розумію тих поміщиків, які ведуть мову про якусь там раціоналізацію виробництва. Яка раціоналізація може бути на селі, де є поміщик, селянин і земля. Що тут раціоналізовувати-и-и? Жалієтесь на брак грошей? То це елементарно вирішується. Скорочуєте селянські наділи і одночасно збільшуєте панщину - от вам і гроші.
Ні, кріпосницька система надійна, випробувана віками і мусить бути збережена. Не ми її впроваджували і не нам її знищувати.
Дякую за виступ. У кого є запитання до доповідача?
Дозвольте мені. Поясніть, а яке відношення до піднесення сільського господарства має відкриття портів на Чорному морі?
Пряме відношення. Тепер ми вивозимо в Європу надлишок сільськогосподарської продукції не через Росію, Царство Польське чи Австрію, а через чорноморські порти. Там діють низькі митні тарифи. Економічно вигідно, до того близько і зручно.
Якщо до доповідача не має більше запитань, то перейдемо до слухання наступної доповіді, з якою виступить представник від селян (прізвище, ім’я учня).Підготуватися (прізвище, ім’я наступного доповідача).
Вельмишановне панство!
Дозволю собі нагадати вам, що із 13,5 млн. населення України залежні від поміщиків селяни становлять 5,3 млн., а державні - 5,2 млн. чоловік. І для цих 10,5 млн. селян кріпосницька система - це таке лихо, від якого звільняє тільки смерть. Попередній доповідач тут роздавав рецепти, де знайти гроші - збільшити панщину та зменшити селянські наділи. Але він не вказав, що наслідком цього є масове зубожіння селян. Нині серед поміщицьких селян кількість безземельних наближається до 1 млн. осіб. До цього додайте ще часті неврожаї і голод. Від села до села зараз бродять десятки тисяч жебраків, сподіваючись отримати крихту хліба на проживання. І ви ще запитуєте нас, які причини „київської козаччини” 1855 р. і чому ми пішли у 1856 р. „у Таврію за волею”? Ми всі з готовністю повірили, що в Криму дійсно сидить цар і роздає нам волю. І ми рушили туди. А ви нас зустріли поліцією і військами.
Ви, панове урядовці, не гірше мене знаєте, що протягом 1856-1860 рр. в Україні відбулося 276 виступів, які охопили 352 села зі 160 тис. мешканців. Від імені всіх селян заявляю, знімайте кріпосницькі пута, бо ми вже не можемо і не хочемо жити по-старому. Бо як підніметься розлючена селянська маса, то ось що вам буде. ( Оця одна зернинка - це цар, оцих кілька зерняток - то ви - пани, а ця жменя, що покриває вас всіх - то ми селяни).
Так що на нашому боці і правда, і сила.
Чи будуть запитання до доповідача?
Всі присутні знають, що в 1853-1856 рр. Росія вела тяжку кровопролитну війну з Туреччиною. Як ви, селяни, в цей грізний час могли і сміли повставати і в 1855 р. і в 1856 р.?
Дозвольте мені. Південна Україна була прифронтовою зоною, в якій запровадили воєнний стан. На плечі українців лягло утримання армії. Війна нищила наші господарства, з яких забирали молодь. Було збільшено податки. Села утримували на постої армійські підрозділи. Для військових потреб ми віддавали продукти харчування, худобу, підводи.
Часто під виглядом військових повинностей російські чиновники чинили таке здирництво, що забирали останнє. Як було терпіти ?
Зауважу, що у 1855 р. 180 тис. селян, проголосивши себе козаками, відмовились служити панам і готові були взяти участь в Кримській війні. Погоджувалися воювати за чужі інтереси і загинути аби лиш бути вільними.
Ваша позиція зрозуміла. Переходимо до наступної доповіді, яку виголосить (прізвище, ім’я учня) - представник від армії. Підготуватися (прізвище, ім’я наступного доповідача).
Цілком очевидним є той факт, що наша країна зараз переживає кризу, і економічну, і суспільно-політичну. А Кримська війна, яку ми так бездарно програли, цю кризу лише посилила. За спиною Туреччини стояли передові європейські країни - Англія, Франція, Італія. А Росія виявила себе в цій війні відсталою, як у військово-технічному, так і в соціально- економічному відношенні. Якщо причина відставання і поразки в Кримській війні, а я переконаний, що так воно і є, криється в існуванні кріпосницької системи, то цю систему - у відставку!
По- військовому чітко і лаконічно. Питань до вас немає. І ми заслухаємо п’яту доповідь, з якою виступить (прізвище, ім’я учня) - представник від української інтелігенції. Підготуватися (прізвище, ім’я наступного доповідача).
Я - представник малочисельного прошарку української інтелігенції, яка палко прагне змін. До відкритої політичної боротьби ми ще не готові. Але наша участь в суспільно- політичному русі за проведення аграрної реформи проявляється в літературно-публіцистичній роботі. Прудкокрилими птицями розлітаються по світу антикріпосницькі поезії Тараса Шевченка. А „Народні оповідання” Марка Вовчка є „одним суцільним обвинуваченням проти кріпацької неволі. Наша позиція чітка - кріпосницькій системі - ні, радикальним реформам - так. Головуючий Прошу запитання до доповідача. Немає. Тоді до слова запрошується представник від студентства (прізвище, ім’я учня). Підготуватися (прізвище, ім’я наступного доповідача). Доповідач VI Чудово усвідомлюю, що можу бути після цього виступу арештований. Але мовчати не можу. У 1856 р. я і мої друзі утворили в Харківському університеті таємне товариство. А в нинішньому 1860 р. діяльність нашого товариства поширилася і на студентів Київського університету. Ми виступаємо не лише проти скасування кріпосництва, ми кидаємо виклик владі: „Геть самодержавство! Хай живе республіка!” Головуючий Вас - невеличка жменька. Проти вас - державний апарат. Армія. Поліція. Невже ви не боїтесь? І на що розраховуєте? Доповідач VI Ми не боїмося. І розраховуємо лише на те, щоб своєю діяльністю заставити владу звернути увагу на те, що діється в країні і почати шукати шляхи виходу з кризи. Головуючий І, нарешті, остання доповідь на наших слуханнях (прізвище, ім’я учня) - представника від промисловців.
Через кризовий стан сільськогосподарського виробництва, ми не можемо нарощувати виробничі потужності наших заводів і фабрик. Особливо потерпають цукрозаводчики. На підприємствах гостро відчувається нестача робітників. От якби селяни стали особисто вільними та й ще залишилися без засобів до існування, то ми б цю проблему вирішили. Реформа на селі сьогодні необхідна! Це позиція промисловців і фабрикантів.
Запитання до доповідача. Немає. Прошу секретаря передати комісії пропозиції доповідачів.
(Розглядаються пропозиції)
Комісія розглянула пропозиції всіх доповідачів і прийняла рішення рекомендувати Його Імператорській Величності Олександру II і уряду країни негайно розпочати підготовку до проведення реформ не лише в аграрному секторі, айв інших сферах економічного і суспільно-політичного життя. На цьому наші громадські слухання оголошуються закритими. Всім спасибі.
Друзі, щойно ви були учасниками громадських слухань. На основі отриманої інформації спробуйте в письмовій формі тезисно викласти особливості соціально-економічного розвитку українських земель напередодні 1861 р.
Орієнтовний виклад тез
- Різке загострення кризи кріпосницької системи.
- Застій у всіх сферах життя.
- Кримська війна як яскравий прояв гострої кризи в країні.
- Посилення селянського руху.
- Невдоволення всіх верств населення існуванням кріпосницької системи.
- Курс царського уряду на реформи.
(Учні зачитують тези)
Оцінювання внеску кожного учня в роботу. Домашнє завдання Напишіть листа Олександру II, в якому запропонуйте необхідні реформи, щоб Росія вийшла б на рівень провідних європейських держав.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку