Урок на тему: "Створення поетичного та музичного образів пісень"

Тема: Створення поетичного та музичного образів пісень

 

Мета: Сприяти розвитку музично-поетичного мислення учнів.

 

Завдання: Розвинути творчі, акторські здібності учнів; навчити практично використовувати елементи музичної мови у створенні музичного твору; допомогти учням у складанні вірша (паралельне та перехресне римування) на задану мелодію; виховувати любов до рідного краю, шанобливе ставлення до людей, до своєї родини, рідної школи.

 

Музичний матеріал. В. Івасюк. "Балада про мальви", українська народна пісня "Од Києва до Лубен", Ф. Шуберт. Пісня-балада "Лісовий цар".

 

Літературні твори. Й. Гете. "Вільшаний король" (переклад М. Рильського); вірш Г. Цепкової "Нап’юсь води".

 

Обладнання. Портрети композиторів та поетів, записи музичних творів, таблиці з нотними записами пісні В. Івасюка "Балада про мальви" та української народної пісні "Од Києва до Лубен", пісні-балади Ф. Шуберта "Лісовий цар", репродукція картини "Лісовий цар", малюнки учнів, тексти віршів, магнітофон, музичні інструменти (баян, фортепіано)

 

Хід уроку.

 

І. Організаційний момент.

Вхід до класу під музику Ф. Шуберта "Ave Maria".

Музичне привітання.

Оголошення теми уроку.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

• З чого складаються пісні? (З музики і слів).
• Що таке музичний образ? (Узагальнене відтворення засобами музичного мистецтва явищ дійсності та духовного світу людини.)
• Які елементи музичної мови використовуються у розкритті музичного образу? (Лад, темп, ритм, тембр, динаміка, тональність)
• Що означає слово "кульмінація"? (Найбільш напружений момент)
• Як виділяють кульмінаційні моменти у віршах та музичних творах? (За допомогою голосу, сили звучності, інтонації, високих звуків і т.д.)
• Що таке балада? (Віршований твір на героїчну, легендарну або казкову тему)

 

ІІІ. Вокально-хорова робота.

1. Учні виконують вправи на розвиток діафрагматичного дихання:

• промовляють звук [с] форте та стаккато;
• роблять глибокий вдих , повільно видихають на звук [ш] піанісимо.

2.   Розспівка.

Учитель: Зараз ми з вами розспіваємося. Але роз співка в нас буде незвичайна. Ми її придумаємо самі (пропонується довільна тема, наприклад, про настрій учнів). Текст повинен бути римований.

•       Який у вас сьогодні настрій? (Гарний)

Гарний настрій у нас - …  (учні придумують риму)

Залюбки ми йдемо в клас!

•       Перше і друге речення закінчуються римою "нас – клас". Таке римування називається паралельним.
•       Який характер мелодії повинен бути у поспівці з таким текстом? (Веселий, бадьорий)
•       Які елементи музичної мови ми використаємо, щоб мелодія теж була веселою? (Мажорний лад, динаміку – форте, темп – престо, тривалості – короткі і т.д.)

Якщо учні не зможуть почати мелодію самостійно, вчитель допомагає їм скласти мелодію першої фрази.

 

3.   Робота з нотною таблицею.

Учні відтворюють ритм, сольмізують та сольфеджують мелодію, визначають тональність, розмір, визначають, що це пісня "Од Києва до Лубен", яку вони вчили в 6-му класі. Пригадавши слова пісні і проаналізувавши мелодію, учні роблять висновок, що мелодія і слова доповнюють одне одного і створюють єдиний образ пісні танцювально-жартівливого характеру.

 

4. Аналіз пісні В.Івасюка "Балада про мальви"

• Чому автор назвав пісню "Балада …"? (Тому, що вона має легендарно-героїчний зміст)

Учні виразно читають текст пісні (змінюють мовні інтонації, виділяють кульмінації). Самостійно визначають найкраще акторське читання вірша. Потім аналізують мелодію пісні.

• Чому пісня починається в мажорному ладу, піано? (Тому, що змальовує картини мирного життя, образ ночі)
• Мелодія переходить в мінорний лад, звучить форте. Чому? (Розкривається трагічний образ)
• Порівняйте кульмінації мелодії з кульмінаціями тексту. Чи співпадають вони?

Після виконання твору порівнюють з піснею "Од Києва до Лубен" і роблять висновок, що у піснях розкриті різні образи і тому використовуються різні елементи музичної мови.

• Чи сприймалися б ці пісні слухачами, якби звучали ось так? (Учитель виконує мелодії даних пісень, навмисно змінюючи лад, темп на протилежні)
• Ні, слухачі б не сприймали, тому що музичний образ суперечить поетичному.

 

 

5. Аналіз мелодії  української народної пісні "За городом качки пливуть".

Учні сольфеджують мелодію, записану на дошці, аналізують її: визначають лад, розмір, темп і т.д.

• Про що б розповідалося в пісні з такою мелодією? (Про щось світле, радісне)
• Складіть свій текст до цієї мелодії. Наприклад:

Хто чергує у нас в класі?

- Оля і Микола.

Отже, знаємо, що буде

Чистота зразкова!

Учитель звертає увагу на те, що мелодія починається із сильної долі і наголос у тексті теж на першому складі. Стопа, яка має два склади з наголосом на першому складі, називається хорей. Потім знайомить дітей з народним текстом цієї пісні, який теж має світлий, веселий характер і починається з наголосу на першому складі.

Висновок: мелодія та вірш мають свої наголос та розмір, які повинні співпадати.

 

5. Робота з текстом вірша Г.Цепкової "Нап’юсь води …"

Нап’юсь води із чистої криниці,

На покуть сяду під рушник святий.

Як хороше у батьківській світлиці,

Де грає в вікнах промінь золотий.

 

• Виразно прочитайте вірш, визначте характер, кульмінацію.
• Знайдіть римовані слова у вірші. (Криниці – світлиці, святий – золотий)
• Отже, римуються перше і третє, друге і четверте речення. Таке римування називається перехресним. А з якого складу починається вірш? (З ненаголошеного, наголос падає на другий склад)
• Стопа з наголосом на другому складі називається ямб.
• Якщо скласти мелодію до такого тексту, то вона буде починатися паузою або із-за такту. А які елементи музичної мови ми повинні тут використати? Як виділимо кульмінацію? (Мінорний лад, помірний темп, мецо –форте і т.д. кульмінацію виділяємо високими нотами та динамікою форте)

Кожен учень самостійно складає мелодію, проспівує її. На основі кращих варіантів, з допомогою вчителя учні складають єдину мелодію, яку записують на дошці. Після цього з задоволенням виконують пісню, "співавторами " якої вони є самі.

 

ІV. Слухання музики.

1. Слово вчителя.

- Зараз ми послухаємо музичний твір німецького композитора Франца Шуберта, назву якого я навмисно вам повідомляти не буду. (Вчитель показує портрет композитора, коротко розповідає про його творчість, пояснює значення слова "романтизм", нагадує, що учні входили в клас під музику Ф.Шуберта "Ave Maria".

- Слова в цьому творі звучать на німецькій мові, тому, слухаючи твір, зверніть увагу на інтонації, супровід. А також подумайте, скільки образів може бути в цьому творі? Який його характер і про що в ньому може розповідатися?

 

2. Слухання твору.

Після прослухування учні відповідають на поставлені запитання: характер тривожний, три образи, може розповідатися про щось страшне і т.д.

 

3. Повідомлення вчителя.

•       Ви слухали баладу Ф. Шуберта "Лісовий цар", яку композитор написав на вірш німецького поета Й.-В.Гете. в оригінальному варіанті у поета балада називається "Вільшаний король", і найближчим до неї по духу вважають переклад українського поета М. Т. Рильського (показ портретів).

 

4. Знайомство з текстом перекладу.

Кілька учнів читають вірш за особами, дотримуючись відповідної інтонації, образу (автора, батька, хлопчика, лісового царя). Клас оцінює акторське виконання.

 

5. Повторне слухання балади Ф. Шуберта.

Завдання: порівняти інтонації виконавців з інтонаціями, які чуються в творі. Учні роблять висновок: хоча мова й різна, проте інтонації страху, спокою, лестощів – однакові.

 

6.   Перегляд ілюстрацій до балади "Лісовий цар", виконаних учнями, які раніше слухали цей твір.

         Звертається увага на те, що в малюнках використано темні кольори, оскільки розкривається тривожний, трагічний образ.

 

V. Підсумок уроку.

Учитель: Який вид діяльності на уроці вам найбільше сподобався? Який можна зробити висновок?

Учні: Всі види мистецтва тісно пов’язані між собою. Музичний та поетичний образи у піснях повинні відповідати один одному, доповнювати один одного, і лише тоді пісня буде сприйматися слухачами, жити серед людей.

 

VІ. Домашнє завдання.

• Намалювати свої ілюстрації до балади Ф. Шуберта "Лісовий цар".
• Скласти римовані рядки про свою школу, на основі яких на наступному уроці будуть складати власну пісню.
• Придумати до слів свою мелодію.