Розвинути творчі, акторські здібності учнів; навчити практично використовувати елементи музичної мови у створенні музичного твору; допомогти учням у складанні вірша (паралельне та перехресне римування) на задану мелодію; виховувати любов до рідного краю, шанобливе ставлення до людей, до своєї родини, рідної школи.
Тема: Створення поетичного та музичного образів пісень
Мета: Сприяти розвитку музично-поетичного мислення учнів.
Завдання: Розвинути творчі, акторські здібності учнів; навчити практично використовувати елементи музичної мови у створенні музичного твору; допомогти учням у складанні вірша (паралельне та перехресне римування) на задану мелодію; виховувати любов до рідного краю, шанобливе ставлення до людей, до своєї родини, рідної школи.
Музичний матеріал. В. Івасюк. "Балада про мальви", українська народна пісня "Од Києва до Лубен", Ф. Шуберт. Пісня-балада "Лісовий цар".
Літературні твори. Й. Гете. "Вільшаний король" (переклад М. Рильського); вірш Г. Цепкової "Нап’юсь води".
Обладнання. Портрети композиторів та поетів, записи музичних творів, таблиці з нотними записами пісні В. Івасюка "Балада про мальви" та української народної пісні "Од Києва до Лубен", пісні-балади Ф. Шуберта "Лісовий цар", репродукція картини "Лісовий цар", малюнки учнів, тексти віршів, магнітофон, музичні інструменти (баян, фортепіано)
Хід уроку.
І. Організаційний момент.
Вхід до класу під музику Ф. Шуберта "Ave Maria".
Музичне привітання.
Оголошення теми уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
ІІІ. Вокально-хорова робота.
Учитель: Зараз ми з вами розспіваємося. Але роз співка в нас буде незвичайна. Ми її придумаємо самі (пропонується довільна тема, наприклад, про настрій учнів). Текст повинен бути римований.
Гарний настрій у нас - … (учні придумують риму)
Залюбки ми йдемо в клас!
Якщо учні не зможуть почати мелодію самостійно, вчитель допомагає їм скласти мелодію першої фрази.
Учні відтворюють ритм, сольмізують та сольфеджують мелодію, визначають тональність, розмір, визначають, що це пісня "Од Києва до Лубен", яку вони вчили в 6-му класі. Пригадавши слова пісні і проаналізувавши мелодію, учні роблять висновок, що мелодія і слова доповнюють одне одного і створюють єдиний образ пісні танцювально-жартівливого характеру.
Учні виразно читають текст пісні (змінюють мовні інтонації, виділяють кульмінації). Самостійно визначають найкраще акторське читання вірша. Потім аналізують мелодію пісні.
Після виконання твору порівнюють з піснею "Од Києва до Лубен" і роблять висновок, що у піснях розкриті різні образи і тому використовуються різні елементи музичної мови.
5. Аналіз мелодії української народної пісні "За городом качки пливуть".
Учні сольфеджують мелодію, записану на дошці, аналізують її: визначають лад, розмір, темп і т.д.
Хто чергує у нас в класі?
- Оля і Микола.
Отже, знаємо, що буде
Чистота зразкова!
Учитель звертає увагу на те, що мелодія починається із сильної долі і наголос у тексті теж на першому складі. Стопа, яка має два склади з наголосом на першому складі, називається хорей. Потім знайомить дітей з народним текстом цієї пісні, який теж має світлий, веселий характер і починається з наголосу на першому складі.
Висновок: мелодія та вірш мають свої наголос та розмір, які повинні співпадати.
Нап’юсь води із чистої криниці,
На покуть сяду під рушник святий.
Як хороше у батьківській світлиці,
Де грає в вікнах промінь золотий.
Кожен учень самостійно складає мелодію, проспівує її. На основі кращих варіантів, з допомогою вчителя учні складають єдину мелодію, яку записують на дошці. Після цього з задоволенням виконують пісню, "співавторами " якої вони є самі.
ІV. Слухання музики.
- Зараз ми послухаємо музичний твір німецького композитора Франца Шуберта, назву якого я навмисно вам повідомляти не буду. (Вчитель показує портрет композитора, коротко розповідає про його творчість, пояснює значення слова "романтизм", нагадує, що учні входили в клас під музику Ф.Шуберта "Ave Maria".
- Слова в цьому творі звучать на німецькій мові, тому, слухаючи твір, зверніть увагу на інтонації, супровід. А також подумайте, скільки образів може бути в цьому творі? Який його характер і про що в ньому може розповідатися?
Після прослухування учні відповідають на поставлені запитання: характер тривожний, три образи, може розповідатися про щось страшне і т.д.
Кілька учнів читають вірш за особами, дотримуючись відповідної інтонації, образу (автора, батька, хлопчика, лісового царя). Клас оцінює акторське виконання.
Завдання: порівняти інтонації виконавців з інтонаціями, які чуються в творі. Учні роблять висновок: хоча мова й різна, проте інтонації страху, спокою, лестощів – однакові.
Звертається увага на те, що в малюнках використано темні кольори, оскільки розкривається тривожний, трагічний образ.
V. Підсумок уроку.
Учитель: Який вид діяльності на уроці вам найбільше сподобався? Який можна зробити висновок?
Учні: Всі види мистецтва тісно пов’язані між собою. Музичний та поетичний образи у піснях повинні відповідати один одному, доповнювати один одного, і лише тоді пісня буде сприйматися слухачами, жити серед людей.
VІ. Домашнє завдання.