Урок на тему: "Тема: Московська держава за часів правління Івана ІV Грозного."

Про матеріал

Розробка уроку на тему: "Московська держава за часів правління Івана ІV Грозного."

Перегляд файлу

Тема: Московська держава за часів правління

Івана ІV Грозного.

Мета: ознайомити учнів зі змінами в житті Московського царства в період завершення централізації країни; з історичною особою Івана Грозного; основними напрямами внутрішньої та зовнішньої політики царя; вдосконалити вміння учнів встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, співвідносити однотипні процеси та явища в історії різних держав, виховувати непримиренне ставлення до жорстоких методів досягання поставленої мети, здатність об’єктивно оцінювати історичне минуле, формувати принципи моральності, гуманізму, толерантного ставлення до думок інших людей.

Тип уроку: засвоєння нових знань (з елементами критичного мислення)

Обладанання: підручник, атлас, роздавальний матеріал, репродукція картини І.Рєпіна «Іван Грозний та син його Іван» та В.Васнєцова «Цар Іван Васильович Грозний. 1897 р.».

Хід уроку

І Організаційний момент

ІІ Актуалізація знань учнів

«Незавершені речення»

1.Назва договору про державний союз Польщі та Литви. (Люблінська унія)

2. Офіційна назва держави, яка утворилася в результаті союзу Польщі та Литви. ( Річ Посполита)

3.Обєднання православної та католицької церкви отримало назву –(Берестейська унія)

4. Господарство, орієнтоване на виробництво продукції на ринок, засноване на праці кріпосних селян. (Фільварок)

5.Станово-представницький орган влади у Польщі. (Сейм)

6.Великі землевласники на території Польщі. (магнати)

7Який орган в Польщі , який міг не тільки впливати на рішення короля, але навіть обмежувати його дії.(сейм)

8. Якщо б один із депутатів сейму вимовляв: «Не дозволяю», то який принцип вступав в дію. (вільного вето)

9.Який із королів Польщі був представником шведської династії (Сигізмунд ІІІ Ваза).

10.Головний напрям зовнішньої політики Польщі…(відносини з Московською державою)

ІІІ Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. У якійсь країні сталася коротка історія , яка була кульмінацією попередніх подій і визначила її історичну долю. Слухаючи її , зверніть увагу на репродукцію картини І. Рєпіна . « Під час мирних переговорів , страждаючи за Росію, читаючи гіркоту на обличчях бояр, чуючи, можливо, і загальне невдоволення , царевич наповнився ревнощів благородних , прийшов до батька і почав вимагати, щоб той послав його з військом звільнити Псков від ворогів, відновити честь Росії. Іоанн з обуренням закричав : «Бунтар! Ти разом із боярами намагаєшся скинути мене з престолу!» - і підняв руку. Від випадкового удару у скроню син упав. Після поранення жезлом царевич прожив чотири дні. Йому не допомогли ні англійські лікарі, ні юродиві. У палаті поруч молився цар. Та все було марним – на світанку царевич помер.»

Питання: Яка подія висвітлена в цій історії і на картині відомого російського художника?

Учитель. Іван Грозний – кумир Петра І , один з найулюбленіших героїв Сталіна – постать дуже суперечлива. З одного боку реформатор, поет. З іншого – тиран, який уславився своєю жорстокістю, що доходила до садизму. Він син великого князя всея Русі Василія ІІІ, був і залишається однією з найбільш суперечливих постатей російської історії. За 50 років свого правління він провів реформи апарату влади й управління, реорганізував військо, розв’язав деякі проблеми зовнішні на Сході. Ці зміни відбувалися на тлі зміцнення самодержавної влади царя і посилення закріпачення селян.

Хто ж такий Іван Грозний: підступний тиран, деспот чи надзвичайна, видатна людина? Досі це питання так і залишається нерозв’язаним .

IV Вивчення нового матеріалу.

І. «Занурення в епоху»

XVI ст. було відзначене важливими змінами у житті країни. Насамперед зміцнилася влада великого князя (центральна влада) в Московській державі. Для цього Іван Грозний у 1547 р. прийняв титул «цар» замість «великий князь». Це був акт великого політичного значення: носій титула дорівнювався за чином імператору Священної Римської імперії, це вивищувало його над європейськими королями: датським, англійським, французьким. У тому числі найближчими сусідами і суперниками – польським та шведським. Він зрівнявся зі східними сусідами – казанським,астраханським ханами – Золотої Орди, у недалекому минулому повелителями Русі. Столиця держави, Москва , віднині увінчалась новим титулом – вона стала «царським градом» , а руська земля -Російським царством. Урочиста коронація відбулася в головному Московському соборі – храмі Успіння Богородиці, а корону Іван отримав з рук митрополита Макарія, що вказувало на особливе становище церкви в державі . яка відтепер проголошувалася « матір’ю» царської влади і ставала її гарантом , а цар – обранцем Бога. Також Іван IV запровадив Земський собор (1549 р.) –станово-представницький орган влади, опору царя.

Іван Грозний продовжив політику своїх предків – московських князів. які стали головною політичною силою Русі і змогли завершити процес її об’єднання. Але на той час, коли головною тенденцією європейських країн, які створювали держави нового типу – монархії, був перехід від феодалізму до капіталізму, в Росії XVI ст.. правителі укріплювали особисту владу засобами феодальної держави.

І .«Історичний портрет Івана Грозного»

Учні працюють в парах.

Завдання: на основі прочитаних текстів, методом «ключових фраз» створити історичний портрет Івана Грозного

Текст 1. В.О.Ключевський про Івана Грозного

Цар Іван народився у 1530 р. Від природи він отримав розум жвавий і гнучкий, вдумливий і трохи глузливий… Але обставини. Серед яких проходило дитинство Івана, рано зіпсували цей розум, дали йому неприродний, хворобливий розвиток. Іван рано став сиротою –на четвертому році лишився батька, а на восьмому втратив матір. Він з дитинства бачив себе серед чужих людей. У душі його рано й глибоко врізалося і все життя зберігалося відчуття сиротіння, занедбаності, самотності, про що він щоразу твердив: «Родичі мої не піклувалися про мене». Звідси його боязкість, що стала основною рисою його вдачі. Як всі люди, що виросли серед чужих, без батьківського погляду і материнської ласки, Іван рано засвоїв звичку ходити озираючись і прислухаючись. Це розвинуло у ньому підозрілість, яка з роками перетворилася на глибоку недовіру до людей. У дитинстві йому часто доводилося стикатися із байдужістю або зневагою з боку оточуючих. Потворні сцени боярського свавілля й насилля, серед яких виріс Іван , були першими політичними його враженнями. Вони перетворили його боязкість на нервову лякливість, з якої з роками розвинулася схильність перебільшувати небезпеку, утворилося те, що називається страхом з великими очима. Постійно тривожний і підозрілий, Іван рано звик думати, що оточений лише ворогами і виховав у собі сумну схильність виглядати, як плететься навкруги нього нескінченна сітка підступів, якою здавалося йому, прагнуть обплутати його з усіх боків.(Ключевський В.О. Курс русской истории –М., 1985. – Т 8-9)

Текст 2.

Іван Грозний – великий князь з 1533р., перший московський цар з 1547 р.. За характером недовірливий, навіть боягузливий, звик думати, що його оточують тільки вороги. Проводив політику посилення царської влади та розширення території держави найжорстокішими методами, убив свого сина. Мав літературний талант, за його ініціативою побудовано храм Василя Блаженного на честь захоплення казанського ханства.Саме у період його правління московська держава стала однією з наймогутніших країн Європи і водночас однією з найжорстокіших щодо народів, які опинилися під її владою.(Дрібниця В.О. Всесвітня історія. Нова історія XVI-XVIII ст.)

ІІ. «Реформи Івана IV»

Текст 1. «Реформи Івана Грозного»

Метод «Чиста дошка»

( на дошці записані питання, учні дають відповіді на питання,з дошки витираються запитання,поки дошка не буде чистою)

У 50-х роках 16 ст. з метою зміцнення своєї влади Іваном IV були проведені реформи:

Питання:

1.Що таке Земський собор? Та які його повноваження?

У 1549 р. був скликаний перший Земський собор(дорадчий орган при царі)-збори представників від бояр , вищого духівництва. Земельних власників, московських купців. Земські собори розглядали найважливіші загальнодержавні питання, не обмежували владу царя. У Московській державі затверджувалася станово-представницька монархія.

2. Що таке Судебник? В чому його значення?

Затверджено новий збірник законів -Судебник(1550 р.), який фактично прикріпив селян до землі, селяни могли перейти від одного феодала до іншого тільки в Юр’їв день – один раз на рік, сплативши попередньому власникові всі борги.

3.Які новостворені органи управління стали прообразом сучасних міністерств?

1550-ті рр. – було сформовано органи центрального управління –прикази, кожний приказ відав якоюсь однією галуззю управління країною(це був прообраз сучасних міністерств);

4.Визначте результати змін у військовій сфері?

- створено постійне піхотне військо, створено особисту гвардію царя –Обрану тисячу.(1070 дворян),що повинна була стати опорою самодержавної влади. Були прийняті заходи для посилення артилерії. За Івана IV вперше в історії російських збройних сил з’явилися у військах інженерні частини, що будували фортеці і рухливі облогові вежі, а також мінери-підривники.

1556 р.-було видано «Уложення про службу», відповідно до якого всі поміщики і вотчинники несли обов’язкову військову службу, починаючи з 15-літнього віку.

5.Чи торкнулися реформи московського царя церковної сфери?

1551 р. –затвердження «Стоглаву»-це церковний собор, який дістав назву Стоглавого (його постанови складалися із ста глав).Іван IV хотів заручитися підтримкою церкви в проведених ним реформам.

1555 р.-була ліквідована система боярських кормлінь –спосіб утримання посадових осіб (намісників) за рахунок місцевого населення.

Отже. Реформи Івана Грозного були спрямовані на посилення московської держави, зростання її військової могутності. Зміцнення становища дворянства.

IV група «Опричнина та її наслідки для Росії»

Заключним актом встановлення особистої влади царя була опричнина(1564-1572).У 1564 р. Іван Грозний зажадав виділення йому в особисте володіння частини державних земель –опричнину (від російського опричь- все, що окрім того), решта земель – земщина –належала дворянам

Метод «пошук помилок»

Уважно прочитайте цей текст намагаючись запам’ятати якомога більше фактів.

Текст 2.

Пряма зрада, опір реформам з боку бояр і князівської знаті, що претендували на вирішальну роль у керуванні державою й не бажала підкорятися урядовцям апарату влади, спонукали Івана Грозного на надзвичайні заходи. У 1564 р. він залишив Москву, загрожуючи зректися від престолу. Зажадав розділу держави на земщину (земля князів і бояр) й опричнину, де цар може правити на власний розсуд.

В опричнину забиралися кращі землі, у тому числі, й ті, що належали князям і боярам. «Обрана тисяча» або опричники склала основу військ. Емблемою яких була мітла і голова собаки, які символізували відданість цареві, готовність вимести зраду з країни й знищити ворогів держави.

Терор певною мірою сприяв зміцненню центральної влади. Центральна влада набувала відверто деспотичного характеру. Терор зовсім не сприяв розвитку економіки країни, підривав її обороноздатність. У 1572 р. опричнина була скасована.

(Загладин Н.В. Всемирная история.-2001р.)

Уважно прочитайте цей текст намагаючись знайти помилки допущені в ньому.

Текст 3.

Пряма зрада, підтримка реформ з боку бояр і князівської знаті, що претендували на другорядну роль у керуванні державою й не бажала підкорятися урядовцям апарату влади, спонукали Івана Грозного на надзвичайні заходи. У 1574 р. він залишив Рязань, загрожуючи зректися від престолу. Зажадав розділу держави на опричнину(земля князів і бояр) й земщину, де цар може правити на власний розсуд.

В опричнину забиралися гірші землі, у тому числі, й ті, що належали князям і боярам. «Обрана сотня» або опричники склала основу військ. Емблемою яких була мітла і голова вовка, які символізували відданість цареві, готовність вимести зраду з країни й знищити ворогів держави.

Терор певною мірою сприяв послабленню центральної влади. Центральна влада набувала відверто деспотичного характеру. Терор посприяв розвитку економіки країни, підвищив її обороноздатність. У 1582 р. опричнина була скасована.

«Коло ідей»

1.Чи завжди є ефективною політика «сильної руки»?

2. Які альтернативи силовим методам розв’язання внутрішніх суперечностей у державі можна запропонувати?

«Займи позицію»

Висловлювання істориків про Івана Грозного

*Не вимовить історик слово виправдання такій людині. (С.М.Соловйов)

* В історії середньовічної Росії , мабуть не було такого десятиріччя, в якому б було проведено стільки реформ, як за часів правління Обраної ради. (В.Б.Кобрін)

*Іван Грозний –великий князь, за якого Московська держава стала однією з наймогутніших країн Європи. (В.В.Крижанівська)

V. Підбиття підсумків уроку

1) За часів царювання Івана Грозного в Московській державі зміцнилася станово-представницька монархія.

2) Остаточно сформувалися й закріпилися феодальні відносини.

3) Реформи царя передбачали зміни на краще, але передовсім вони слугували інтересам самого царя. Який прагнув закріпити свою владу за допомогою терору.

VI. Домашнє завдання

1.Опрацювати зміст параграфа 18 підручника 2.Виписати в зошити «Напрямки зовнішньої політики Івана Грозного»

Добровеличківський НВК «ЗШ І-ІІІ ст.№2-гімназія»

Урок із всесвітньої історії у 8-А класі на тему: Московська держава за часів правління

Івана ІV Грозного.

$C:\Documents and Settings\User\Мои документы\Downloads\portret_carya_ivana_iv.jpg$

Вчитель: Коваленко А.О.

2016 р.

Московська держава за Івана IV

Мета: сформувати в учнів уявлення про зміни у Московському царстві у період завершення централізації країни; розглянути основні напрями політики Івана IV; удосконалювати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти однотипні процеси та явища в різних країнах.

Основні поняття та терміни: «опричнина», «Лівонська війна», «дворянство», «бояри», «вотчина», «террор», «Церковний собор», «накази», «посадські люди».

Обладнання: підручник, історичний атлас, документи, пакети документів.

Тип уроку: комбінований урок.

Додаткові джерела інформації:

1. Карамзин Н. М. История государства Российского. — Т. 8–9.

2. Кобрин В. Б. Иван Грозный. — М., 1989.

3. Сахаров А. Н., Буганов В. И. История России с древнейших времен до конца 17 века. — М., 2002.

4. Скрынников Р. Г. Иван Грозный. — М., 1983.

5. Толстой А. Н. Князь Серебряный. — Чебоксары, 1986.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• встановлювати хронологічну послідовність подій;

• показувати на карті завоювання Івана IV;

• характеризувати особливості правління та реформи Івана ІV;

• характеризувати державну владу за часів Івана ІV.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація знань учнів

Установіть відповідність.

а) Річ Посполита;	1) Назва договору про державний союз Польщі та Литви
б) Берестейська унія;	2) союз православної та католицької церков
в) фільварок;	3) станово-представницький орган влади у Польщі
г) сейм;	4) господарство, орієнтоване на виробництво продукції на ринок, засноване на праці кріпосних селян
д) Люблінська унія	5) офіційна назва держави, яка утворилася в результаті союзу Польщі та Литви

Відповідь: а — 5; б — 2; в — 4; г — 3; д — 1.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Уч и т е л ь. В історії Росії, мабуть, немає такої особи, про яку існують настільки суперечливі думки, як Іван Грозний. Він очолював державу 50 років. За цей час було проведено реформи апарату влади й управління, реорганізовано військо, розв’язано деякі зовнішньополітичні проблеми на Сході. Ці процеси відбувалися на фоні зміцнення самодержавної влади царя, який вів жорстоку боротьбу зі своїми противниками, посилення закріпачення селян.

Хто ж такий Іван Грозний: підступний тиран, деспот чи велика, видатна людина? До наших днів це питання так і залишається нерозв’язаним.

ІІІ. Опрацювання нового навчального матеріалу

Посилення Московського князівства

Уч и т е л ь. Наприкінці XV ст. почався етап формування єдиної держави. Цьому сприяло прагнення з боку Московського царства завоювати нові території.

За часів правління Івана III (1462–1505) та Василя III (1505–1533) до Московського князівства були приєднані нові території.

Робота з картою

Учитель пропонує учням за допомогою карти атласа «Московське царство у XVI ст.» назвати землі:

1. Приєднані до Московського князівства у першій половині ХVІ ст.

2. Приєднані до Московського князівства за часів Івана ІV.

Уч и т е л ь. Московське царство було феодальною державою.

Робота з поняттями

Учитель пропонує учням за допомогою методу «Мікрофон» дати визначення термінам і поняттям: «феодал», «феодальні відносини», «вотчина», «маєток». За необхідності терміни можна записати в зошит.

Феодал — власник феода — землі, населені селянами, отримані ним за службу. Феодал збирав податки, мав право суду, міг оголошувати війну іншим феодалам.

Феодальні відносини — відносини, побудовані на феодальному землеволодінні, у ці відносини вступали сеньйор і васал, феодал і залежні селяни.

Вотчина — повна спадкова власність (землі, отримані в спадок).

Маєток — землі, отримані палацовими і військовими слугами (дворяни — люди їх двору) за службу і на час служби.

Історичний портрет Івана IV

Цей етап уроку проводиться за допомогою методів «Займи позицію» та «Прес». На дошці вміщено вислови істориків про Івана Грозного:

• Не вимовить історик слово виправдання такій людині. (С. М. Соловйов)

• В історії середньовічної Росії, мабуть, не було такого десятиріччя, в якому б було проведено стільки реформ, як за часів правління Обраної Ради. (В. Б. Кобрін)

• Іван Грозний — патріот Російської землі, який на користь народу вів нещадну і справедливу боротьбу проти реакційного боярства, що стало на шлях державної зради. (Радянські історики 1930–1950-х рр.)

Завдання

Учні напередодні уроку отримують пакети документів для ознайомлення і потім складають історичний портрет Івана ІV.

Текст 1

Доля Івана IV — справжня трагедія героїчного воїна, який програв за не залежних від нього обставин, причому він кинув на терези все своє надбання і разом з утратою щойно придбаної території похитнув засади своєї тільки побудованої держави. Якби Іван IV помер у 1566 р., у момент своїх найбільших успіхів на західному фронті, свого приготування до остаточного завоювання Лівонії, історична пам’ять надала б йому ім’я великого завойовника, творця найбільшої у світі держави, подібного до Олександра Македонського. У разі такого раннього кінця, на 36-у році життя, Іван IV залишився б в історичній традиції оточений славою чудового реформатора, організатора військово-служивого класу, засновника адміністративної централізації Московської держави (Виппер Р. Ю. Иван Грозный. — М.-Л.: Издательство Академии Наук СССР, 1944. http://militera.lib.ru).

Текст 2. В. О. Ключевський про Івана Грозного

Цар Іван народився у 1530 р. Від природи він отримав розум жвавий і гнучкий, вдумливий і трохи глузливий… Але обставини, серед яких проходило дитинство Івана, рано зіпсували цей розум, дали йому неприродний, хворобливий розвиток. Іван рано став сиротою — на четвертому році лишився батька, а на восьмому втратив і матір. Він з дитинства бачив себе серед чужих людей. У душі його рано й глибоко врізалося і все життя зберігалося відчуття сиротіння, занедбаності, самотності, про що він щоразу твердив: «Родичі мої не піклувалися про мене». Звідси його боязкість, що стала основною рисою його вдачі. Як всі люди, що виросли серед чужих, без батьківського погляду і материнської ласки, Іван рано засвоїв звичку ходити озираючись і прислухаючись. Це розвинуло у ньому підозрілість, яка з роками перетворилася на глибоку недовіру до людей. У дитинстві йому часто доводилося стикатися із байдужістю або зневагою з боку оточуючих. Потворні сцени

боярського свавілля й насилля, серед яких ріс Іван, були першими політичними його враженнями. Вони перетворили його боязкість на нервову лякливість, з якої з роками розвинулася схильність перебільшувати небезпеку, утворилося те, що називається страхом з великими очима. Постійно тривожний і підозрілий, Іван рано звик думати, що оточений

лише ворогами, і виховав у собі сумну схильність виглядати, як плететься навкруги нього нескінченна сітка підступів, якою, здавалося йому, прагнуть обплутати його з усіх боків (Ключевский В. О. Курс русской истории. — М., 1985. — Т. 8–9).

Текст 3

Іван Грозний (1530–1584) — великий князь з 1533 р., перший московський (російський) цар з 1547 р. За характером недовірливий, навіть боягузливий, звик думати, що його оточують тільки вороги. Проводив політику посилення царської влади та розширення території держави найжорстокішими методами, убив свого сина. Мав літературний талант, за його ініціативою побудовано храм Василя Блаженного на честь захоплення Казанського ханства. 1547 р. він офіційно взяв титул царя та великого князя «всея Русі». Саме у період його правління Московська держава стала однією з наймогутніших країн Європи і водно час однією з найжорстокіших щодо народів, які опинилися під її владою (Дрібниця В. О., Крижанівська В. В. Всесвітня історія. Нова історія XVI — к. XVIII ст. — К., 1989. — С. 76).

Реформи Івана Грозного

Учні знайомляться з історичними текстами і заповнюють таблицю.

Текст 4

У 50-х роках XVI ст. з метою зміцнення своєї влади ним (Іваном ІV) були проведені реформи: утворено Земський собор (дорадчий орган при царі), затверджено новий збірник законів — Судебник, який фактично прикріпив селян до землі, селяни могли перейти від одного феодала до іншого тільки в Юр’їв день — один раз на рік, сплативши по передньому власникові всі борги.

Було сформовано органи центрального управління — прикази, створено постійне піхотне військо, створено особисту гвардію царя — Обрану тисячу; видано Уложення про службу, яке регулювало порядок військової служби дворян. Згідно з Уложенням, служити у війську повинен був кожний, хто володів землею. Наслідком реформ стала централізація управління державою, зміцнення влади царя.

Заключним актом встановлення особистої влади царя була опричнина (1564—1572).У 1564 р. Іван IV зажадав виділення йому в особисте володіння частини державних земель — опричнину (від російського опричь — все, що крім того), решта земель — земщина — належала дворянам (Дрібниця В. О., Крижанівська В. В. Всесвітня історія. Нова історія

XVI — к. XVIII ст. — К., 1989. — С. 76).

Текст 5

Пряма зрада, опір реформам стародавніх родів бояр і князівської знаті, що претендувала на вирішальну роль у керуванні державою й не бажала підкорятися урядовцям апарату влади, що складався з незнатних людей, спонукали Івана Грозного на надзвичайні заходи. У 1564 р. він залишив Москву і, загрожуючи зректися від престолу, зажадав розділу держави на земщину (вотчина князів і бояр), що керується Боярською думою, й опричнину (від слова «опричъ» — «окрім»), де цар може правити на власний розсуд.

В опричнину забиралися кращі землі, у тому числі ті, що належали князям і боярам. «Обрана тисяча» дворян склала основу опричних військ, емблемою яких були мітла і голова собаки, які символізували відданість цареві, готовність вимести зраду з країни й знищити ворогів держави.

Терор певною мірою сприяв зміцненню центральної влади. У той же час розправи далеко не повністю підірвали політичний вплив боярської знаті. Центральна влада набувала відверто деспотичного характеру, піддані не виявляли жодної ініціативи, яку могли неправильно розтлумачити. Терор зовсім не сприяв розвитку економіки країни, підривав її

обороноздатність. У 1572 р. опричнина була скасована. Пізніше вона була відновлена, але терор вже не набував колишніх масштабів (Загладин Н. В. Всемирная история. История России и мира с древнейших времени до наших дней. — М.: Русское слово, 2001. — С. 204–205).

Текст 6

У 1549 р. при дворі Івана IV утворився урядовий гурток («Обрана рада»), до складу якого входили княжата, бояри та улюбленець царя, талановитий політичний діяч Олексій Адашев.

Він походив з багатої, але незнатної дворянської родини. Більшість же в Обраній раді складали бояри. Обрана рада обговорювала плани державних реформ, зовнішньої політики, керувала їх здійсненням, ухвалювала рішення судових і місницьких справ, впливала на формування центрального й місцевого апаратів управління.

У 1546 р. був скликаний Земський собор — збір представників від бояр вищого духівництва, землевласників, московських купців та ін.

Уряд удавав, що питає поради, а насправді він отримував від Собору потрібні для себе відомості й висував йому свої накази. Виборна основа Соборів не доведена, жодна з нарад не залишила після себе слідів законодавчої роботи і навіть будь-якого самостійного рішення.

З 1550 по 1653 рік було скликано 16 Соборів. Собори були відновлені рішенням урядової влади і так само довільно тією ж владою були знищені.

У середині 50-х років ХVI ст. були реорганізовані центральні органи управління, що отримали пізніше назву «приказів». Кожний «приказ» відав якоюсь однією галуззю управління країною: Розбійний — «розбійними справами», Посольський — зовнішньополітичними, Помісний — помісним землеволодінням, Розрядний — комплектуванням дворянської армії та ін.

У 50-х рр. ХVI ст. було реорганізовано й місцеве управління. Суд перейшов по повітах від намісників до рук губних старост, які обиралися з місцевого дворянства. Влада феодальної аристократії на місцях була значно підірвана. Губна реформа завдала сильного удару системі кормлінь. Ті намісники, які раніше довільно брали «корм» з населення, переводилися на грошову платню.

Остаточна ліквідація кормлінь пов’язана з іншою реформою місцевого управління — земською, здійсненою в середині 50-х років ХVI ст. Земські власті збирали в установленому розмірі податі, які надходили до царської казни та йшли, перш за все, на забезпечення дворянської армії.

Земська реформа переважно поширилася на чорносошній півночі. Губні та земські установи були станово-представницькими органами дворянства, а також заможного селянства.

Була проведена й військова реформа, суть якої полягала у тому, що вотчинники (бояри) і поміщики (дворяни) зрівнювалися у правах щодо служби. Військова реформа середини 50-х рр. ХVI ст. зміцнила боєздатність армії (Мишина И. А., Жарова Л. Н., Михеев А. А. Всемирная история. Эпоха становления цивилизаций к. XV–XX вв. — К.: Генеза, 1995. —

С. 65–66).

Реформи Івана Грозного

Назва реформи	Зміст	Значення

ІV. Закріплення знань учнів

Уч и т е л ь. Зовнішні й внутрішні умови розвитку Російської держави вимагали встановлення сильної центральної влади, здатної утримувати боєздатну армію. Проте, порівняно з країнами Західної Європи, об’єктивні передумови затвердження абсолютизму в Росії ще не сформувалися належним чином. Нові виробництва мануфактурного типу

(друкарня першодрукаря Івана Федорова, створена у Москві у 1563 р., ливарне виробництво, де виготовлялася артилерія, стрілецька зброя) були збудовані за державний кошт. Самостійні соціальні прошарки, здатні виступати опорою абсолютизму, ще не сформувалися. Центральна ж влада, навпаки, прагнула створити собі нову опору у вигляді служивого дворянства, опричників.

Найважливішим фундаментом влади була віра широких верств населення у «доброго царя», здатного захистити їхні інтереси. Проте витрати держави на Лівонську війну вимагали збільшення податків, збирання яких було непростою справою. Кліматичні умови Росії обмежували врожайність, через збільшення поборів зросли борги селянства.

Користуючись давньою традицією — правом переходу на нові землі, достаток яких був особливістю Росії, селяни-боржники нерідко йшли від землевласників. Єдиним виходом було прикріплення селян до землі, обмеження (а потім і заборона) права зміни місцепроживання.

У 1581 р. Іван IV скасував право переходу селян до інших феодалів у Юр’їв день (після завершення орних робіт). Це стало причиною масових селянських повстань у подальші десятиріччя.

Спільне та відмінне у процесі створення централізованих держав у Західній Європі й у Московському царстві

Загальні ознаки
Розвиток продуктивних сил (сільське господарство і ремесло). Зростання, розвиток і посилення ролі міст як центрів ремесла і торгівлі. Встановлення економічних зв’язків між різними районами країни, розвиток товарно-грошових відносин. Розвиток феодальних відносин, загострення класових суперечностей. Потреба в обороні сприяла централізації держав. Зацікавленість більшості населення (дрібних, середніх феодалів, церкви, городян, селян) у сильній центральній владі
Особливості
Західна Європа	Московське царство (XIV–XV ст.)
Швидкий розвиток капіталістичних відносин — поява мануфактури	Розвиток економіки відбувався повільно через посилення кріпацтва
Розвиток товарно-грошових відносин і встановлення економічних зв’язків між районами країни	Збереження натурального господарства та слабкий розвиток товарно-грошових відносин, обміну між містом і селом, нерівномірний розвиток районів
Розвиток зовнішньої торгівлі. Вплив Великих географічних відкриттів	Розвитку зовнішньої торгівлі заважала відсутність виходів на моря
У боротьбі з феодалами міста в Європі відвоювали самоврядування	Міста стали центрами політико-адміністративної влади
Формувалися як національні держави	Формувалися як багатонаціональна держава