Урок на тему "Види присудків. Тире між підметом і присудком"

    ВИДИ ПРИСУДКІВ.    ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ

Мета:    закріпити знання про види присудків, уміння визначати види присудків, ставити та обґрунтовувати розділові знаки між підметом і присудком. Розвивати самостійне мислення учнів, їх активність. Виховувати національну гідніть і  гордість.

Обладнання: мультимедійний проектор (тема уроку,  схема-алгоритм, мовні тексти,  таблиці).

Тип уроку: закріплення програмового матеріалу.

Мовна тема.  Всюди добре, а вдома – найкраще.

Проблема.       Як визначити види присудків?

Хід     уроку

1.  Організація класу.

2.    Повідомлення теми, мети,  завдань уроку. Мотивація навчальні

діяльності  / розвиваюча і навчальна мета/.

3.    Актуалізація опорних знань.

Дати відповіді на питання, висвітлені на екрані.

Який член речення називається присудком?

Які типи присудків знаєте?

Перевірка первинного засвоєння умінь і навичок.

Робота з текстом.    Аналіз присудків.

1.  Любов до рідної землі починається з отчого дому,  краю, де ти народився.      2. Берег нашої любові - Чернігівщина.

3. Чи можеш ти уявити собі наш край без верби над ставом, калини в лузі, тополі край дороги,   соняшника у городі?

4.  Верба, калина, тополя, соняшник - одвічні українські символи.   

5. Символи,   звичаї, традиції,  рідна мова, мамина пісня, бабусина казка - це корені народу. 

  6. Вони уособлюють душевність добро і ласку, віру і надію,  щирість і щедрість.

7. Давайте ж ми повернемося серцем до краси народної, збагатимо серце наше берегинею!

Чи завжди легко визначити вид присудка?

Формулювання проблеми.   Як визначити вид присудка? Щоб розв’язати проблему, треба  знати, яким шляхом визначається вид присудка.

Повторення уже засвоєних правил-орієнтирів.

Мовний двобій:      Запитання класу учневі,    що стоїть біля дошки:

а )  про способи вираження простого дієслівного присудка /у чому, напр., відмінність між простим і складним дієслівним присудком?/;

б) про способи вираження складеного дієслівного присудка

/напр., який компонент обов'язковий?/;

в) про способи вираження складеного іменного присудка /напр.,

який компонент основний?/.

4. Закріплення  знань.

Учні мають знати і засвоїти способи навчальної діяльності /систему мислительних операцій /кроків/,    що лежить в основі відповідних навичок, у яких реалізовується правило/.

 Демонструється на екрані  модель алгоритму.

Щоб визначити модель алгоритму треба:

І. Визначити,  із скількох слів складається

2.   Аналіз  проблемного речення із використанням схеми-алгоритму.

3.   Проблемне завдання: визначити присудок у реченні.

Всюди добре, а вдома – найкраще.

У  5-му реченні поданого вище тексту присудок теж іменний складений із нульовою дієслівною зв’язкою.

Розв'язання поставлених проблем.

Чому в 1-му реченні поданого вище тексту між підметом і присудком немає тире, а. в 2-му є?

Коли ставиться тире між підметом і присудком?

Складіть модель-схему /можна використовувати підручник/. Один учень будує на  дошці.

Учні пояснюють запропоновану учителем схему /на прикладі 2-го і 3-го речень вище поданого тексту/.

Закріплювальні вправи:

а/ Індивідуальна  роботі  за картками;

б/ біля дошки:

Визначити види присудків.

Кому байдужа вже і рідна мова,  того не  збудить і стріла громова до боротьби та до життя.

/Перевіряються індивідуальні завдання./

Мово рідна, ти - життя нараду і культури рідної краса.

/Чому тире ?    Інтонація,  присудок - іменник./

в/ перебудувати речення так, щоб між підметом і присудком стояло тире.

Я знаю,  що мова мамина свята.    /Інтонація/.

Це жива вода нараду.  Вона як сонце. /Інтонація/.

Зневажати її було і є зрадою нараду,   зрадою себе.

 /Зрадити народ - зрадити себе/.

г/ творча робота. Виписати із тексту присудки,  визначити їх вид, скласти твір    "Звернення до українців".

Де той рік, де той місяць,

тай проклятий тиждень і день,

коли ми перестали гордиться,

що ми - українці.

ї що ми на Вкраїні

таки український народ,

а  не просто юрба...

I що є у нас мав»

І що українська вона,

без якої наш край -

територія, а не Вкраїна.

Запитаймо себе,

відколи,  з якої пори

почали українці себе у собі забувати,

що солодшим од меду

нам видався час забуття

рідних слів і пісень,

і джерел, і стежок від порога.

Українці мої!    Дай Вам,  Боже,  і  щастя,  і сил.

Можна жити хохлом, і від того

не згіркне хлібина,

тільки хто ж колись небо

прихилить до наших могил,

як не зраджена нами,

зневажена нами Вкраїна.

/В. Баранов/.

5.   Оцінювання.

6.  Домашнє  завдання. Дописати твір за виписаними присудками.