Предмет |
Українська мова |
Інформатика |
Тема уроку |
Відокремлені члени речення |
Робота з текстом |
Мета уроку: |
||
Навчальна |
Повторити теоретичні відомості з теми „Синтаксис”, зокрема другорядні члени речення, внесення; Визначити загальні умови відокремлення другорядних членів речення; Знаходити відокремлені члени речення в тексті та відчувати їх в усному мовленні; Практично простежити за інтонаційним та пунктуаційним виділенням відокремлених членів речення. Сприяти формуванню практичних вмінь і навичок застосування отриманих знань в стандартних (речення) ситуаціях; Порівняти синтаксичні явища „внесення” та „відокремлені члени речення”. |
Закріпити поняття текстового редактора, тексту, редагування, форматування, фрагмент; Закріпити навички роботи в середовищі текстового процесора MSWord; Закріплювати навички редагування тексту та форматування символів. |
Розвиваюча |
Розвивати логічне мислення, вміння аналізувати мовні явища, узагальнювати, робити висновки; Розвивати зв’язне мовлення. |
Розвивати логічне мислення, увагу, акуратність під час роботи за комп’ютером. |
Виховна |
Виховувати культуру мовлення (лексичне багатство, синтаксичну різноманітність, граматичну правильність); Виховувати повагу до рідної мови та багатих народних традицій. |
|
Тип уроку |
Комбінований: засвоєння нових знань, умінь і навичок |
Застосування знань, умінь і навичок |
|
Бінарний інтегрований урок (8-А клас) |
|
Методи навчання |
Пояснювально-ілюстративний, репродуктивний |
репродуктивний |
ФОПД |
Групова, фронтальна, індивідуальна |
Індивідуальна |
Обладнання та матеріали |
Індивідуальні комп’ютери, мультимедійна дошка, картки з набором речень, картка оцінювання, текст на дошці, картки з новою термінологією, картки з домашнім завданням, порівняльна табличка. |
№ п/п |
Етапи уроку |
Завдання з української мови |
Діяльність вчителя укр.мови |
Діяльність учня |
Завдання з інформатики |
Діяльність вчителя інформатики |
Діяльність учня |
Обладнання та дидактичні матеріали |
1 |
Мотивація |
|
Вступне слово |
|
|
|
|
|
2 |
Перевірка д/з, актуалізація опорних знань „Синтаксичний брейн-ринг” |
Повторити терміни |
|
|
Повторити терміни |
|
|
|
|
„Синтаксична мозаїка” |
9 + 9 термінів укр.м. |
Перевірка правильності відповідей, оцінювання |
Дві групи відповідають по черзі з місця |
|
Лаборант |
|
М/ д Синтаксична мозаїка (2) |
|
„Гарячий стілець” 9 + 9 |
5 +5 термінів укр.м. |
Задає питання, оцінює |
Два учні по черзі |
4 + 4 терміни інф. |
Задає питання, оцінює |
Відповідь на питання
|
Стілець |
|
„Ланцюжок” |
Звертання, вставні слова |
Перевірка правильності відповідей, оцінювання |
Дві групи відповідають по черзі з місця |
|
|
|
|
|
Узагальнення |
Систематизувати знання з теми „Внесення” |
Підсумок |
Заповнити першу частину порівняльної таблички |
|
|
|
Порівняльні таблиці (17) |
3 |
Оголошення теми, мети, завдання уроку |
Зрозуміти поняття відокремлені члени речення, загальні умови відокремлення, навчитись визначати в тексті відокремлені члени речення, підкреслювати їх та віділяти пунктуаційно. |
Оголошує тему |
|
Закріпити навички форматування тексту та редагування |
Оголошує тему |
|
|
4 |
Вивчення нового матеріалу |
|||||||
|
Робота з текстом Виразне читання Висновок |
Визначити засоби виділення відокремлених членів речення |
Висновок Визначення |
Учень виразно читає текст, всі слухають |
|
Лаборант |
|
Текст на мультимедійній дошці |
|
Підкреслення |
Підкреслити в тексті відокремлені члени речення |
Організує індивідуальну роботу |
4 учні біля дошки, 7 учнів за комп., 6 учнів за партою |
Форматування тексту Колір та тип лінії |
Організує індивідуальну роботу Інструктаж |
|
Текст на дошці, крейда, картки з текстом (6), текст в комп. наборі, інд. комп’ютери |
|
Самоперевірка |
|
Пояснення |
Самоперевірка |
|
лаборант |
|
Контрольний текст на мульт.дошці |
|
Загальні умови відокремлення |
Назвати умови |
Пояснення |
|
|
Лаборант |
|
Запис на м./д. Умови |
|
Лінгвістична довідка |
Пояснити умови |
|
Повідомлення на основі індивідуального випереджуючого д/з (4 учні) |
|
Лаборант |
|
Запис на м/д Умова і речення для пояснення |
|
Нові терміни |
Вивчити нову термінологію |
Називає і пояснює нові терміни |
Розуміє і запам’ятовує |
|
Лаборант |
|
Запис на м/д Картки з термінами |
5 |
Закріплення вивченого |
|||||||
|
Фронтальна бесіда Що? Чому? Як? |
Знайти ВЧР, назвати, використовуючи нову термінологію, підкреслити ВЧР |
Читає речення |
Називає ВЧР, пояснює, всі підкреслюють 7 учнів за комп. 10 – за партами |
Редагування |
Організація інд.роботи |
Редагування 7 учнів |
м/д малюнки про хліб, картки з реченнями про хліб (10), набрані реч. на інд.комп. |
|
Систематизація вивченого |
Погрупувати за умовами відокремлення |
Організація інд.роботи, перевірка |
Систематизувати дані в табличці |
Редагування, робота з фрагментами |
Організація інд.роботи, перевірка |
Редагування, робота з фрагментами |
Картки (10) Комп.табл. (7) |
|
Народознавча мозаїка |
Поставити розділові знаки при ВЧР |
Організація інд.роботи, перевірка |
Відкриває клітинку, називає її, робота з реченнями |
редагування |
Організація інд.роботи, перевірка лаборант |
Редагування 7 учнів |
Картки (10) Комп.набір (7) м/д мозаїка |
|
Самостійна робота |
Підкреслити ВЧР |
Організація інд.роботи, перевірка |
Робота з картками
|
редагування |
Організація інд.роботи, перевірка лаборант |
Редагування 7 учнів |
м/д малюнки про весілля, картки з реченнями, комп.набір |
6 |
Узагальнення вивченого |
Порівняти внесення і ВЧР |
Підсумок |
Заповнити порівняльну таблицю |
|
Лаборант |
|
м/д заповнена порівняльна таблиця |
7 |
Домашнє завдання |
Підкреслити ВЧР, написати твір-розповідь про народні звичаї, обряди, свята на основі власних спостережень, використовуючи ВЧР, в електронному варіанті |
Оголошує д/з |
|
Набір, редагування і форматування тексту |
Роздає картки з д/з |
|
Картки з д/з (веснянки) |
8 |
Оцінювання |
|
Оцінює роботу учнів на основі карти оцінювання |
|
|
Оцінює якість роботи за комп’ютером |
|
Карта оцінювання
|
9 |
Додатковий матеріал |
Творче конструювання |
Контроль |
Утворити речення з ВЧР |
|
Лаборант |
|
м/д речення для конструювання |
Мотивація
Мене сьогодні голуб розбудив.
Він прилетів і плакав на балконі.
Я не прошу поблажливості Долі.
Хіба це мало – незабутня мить?
Мені снилась бабуся. Що вона ще жива.
Підійшла як у церкві. Засвітила слова.
І свят-вечір у хаті, і з медом кутя.
Всі зайці ще вухаті, і я ще дитя.
Стіни білі-пребілі, і натоплена піч.
Інкрустований місяць в заворожену ніч.
Ми починаємося від наших батьків, від землі, з дитинства припадаємо до цілющих народних джерел, вчимося рідної мови і мудрості життя. Не забувайте, що духовна пам'ять формується на основі знання своєї мови, культури, традицій. Людина не може вважати себе культурною і вихованою, справжнім громадянином, якщо не знає народних витоків.
На жаль, сучасний автоматизований і комп’ютеризований світ відводить нас все далі від народних звичаїв, традицій, свят, і наше „незабутнє... вже інеєм взялось”. Ми так поспішаємо за прогресом, що забуваємо про власну душу і пам’ять предків.
В моєму дитинстві не було комп’ютерів, для вас це вже звична річ, улюблена іграшка, яка декому замінює книжку, друзів, спорт. А чи завжди комп’ютер приносить користь? Як користуєтесь комп’ютером ви?
Результати соціологічного опитування учнів нашого класу: 15 учнів класу мають вдома комп’ютер, використовують його для ігор, роботи з текстовим редактором, слухання музики, перегляду фільмів та кліпів, спілкування з друзями, користуються інтернетом для пошуку інформації, сканером, принтером. Насторожує кількість часу, яку дехто проводить за комп’ютером: 6 – 10 годин, хоча є й розумні межі використання комп’ютера : від 15-30 хвилин до 3 годин протягом дня. Ви розумієте, що при надмірному користуванні комп’ютер може шкодити людині – погіршувати зір, викликати залежність, даремне витрачання часу, погіршення навчання. Якщо ж розумно використовувати, то комп’ютер може приносити багато користі для навчання, роботи і відпочинку.
Ми з Оленою Анатоліївною хочемо показати , як можна використовувати комп’ютер при вивченні української мови. Сьогодні на уроці, вивчаючи відокремлені другорядні члени речення, з допомогою комп’ютерних технологій спробуємо зазирнути в чарівний світ українського слова та народних традицій.
Сподіваюся, що на урок прийшли розумники й розумниці, бо гарно того вчити, хто хоче все знати. Синтаксичний брейн-ринг допоможе визначити, як ви підготували домашнє завдання, адже сьогодні вам знадобляться знання не лише з української мови, а й з інформатики.
Синтаксична мозаїка 1
Синтаксис |
Речення, види речень за метою висловлювання |
Види речень за будовою
|
Словосполучення |
Види словосполучень за будовою і головним словом |
Види односкладних речень |
Види зв’язку в словосполученні |
Підмет |
Присудок
|
Синтаксична мозаїка 2
Означення |
Додаток |
Однорідні члени речення
|
Звертання |
Прикладка |
Внесення
|
Вставні слова |
Обставина |
Вставлені речення
|
Коляда - веселе дійство, що відбувається або пізно на Святвечір, або безпосередньо на Різдво (7 січня). Колядували діти - заради смачних пиріжків та дзвінких копієчок. Колядували також парубки, які обирали головного (отамана, ватагу чи березу) та міхоношу, який збирав і носив зібрані гостинці. Колядники ходили із зіркою(на Сході) або з вертепом(на Заході). Зірка символізувала ту саму «віфлеємську зірку», що сповістила про народження Ісуса Христа. Також розігрували ігри з масками: «водили козу».
Великодні гаївки – веснянки.
Івана Купала – свято літнього сонцевороту, свято молодості, краси й очищення. Головним атрибутом були віночки, з якими пов’язано чимало звичаїв та дівочих ворожінь на долю. Дівчата плели вінки, а хлопці розпалювали гарне вогнище. Святкування відбувалося біля води. Із настанням сутінок стрибали попарно через вогнище. Це була перевірка для обох: дівчину перевіряли на довіру, а хлопця – на відповідальність. Прикрашали дерево або гілку (Марену, Купало), ходили з піснями навколо неї, а потім Марену топили, начебто вона символізувала русалку. Це могла бути й не гілка, а солом’яна лялька. Ніч на Івана Купала відома ще й славнозвісними пошуками цвіту папороті.
Зелені свята (Трійця) – символізували початок літа. П’ятдесятий день після Великодня. Святкування починали в Зелену неділю. Хату прикрашали зеленими гілочками, на покуті стояли запашні трави, тому Зелену неділю називали ще клечальною. Святили криниці, оселі, щоб протистояти русалкам. У понеділок поминали родичів, навіть самогубців. Водили Тополю, якою обирали найкращу дівчину з села. У четвер після Трійці відзначали Русалчин великдень, люди вірили, що русалки, вийшовши із води, ходять нивами і городами, шукають своїх родичів.
„Гарячий стілець”
1. Поширені означення
2. Дієприкметник
3. Дієприслівниковий зворот
4. Неузгоджені означення
5. Прикметниковий зворот
6. Текстовий редактор
7. Текст
8. Редагування
9. Команда для форматування символів
Лінгвістична легенда
Одного разу відокремлені члени речення – діти однієї матері – зав’язали суперечку. Вони ніяк не могли з’ясувати, хто з них найголовніший. Адже всі виділяються інтонацією та паузою у вимові, вносять у речення додаткові відтінки, повідомлення, доповнюють основну думку.
Відокремлене означення поважно і гордовито промовило:
Тут обізвалася відокремлена прикладка:
У розмову втрутилась відокремлена обставина:
- То все байки! Дерете разом носа невідомо чому. Хіба тому, що кожна людина може змінювати вас, як їй заманеться. Я не з тих. Себе викривляти в різних відмінках і числах не дам. От ще тримаюсь дієслова і з прислівником родичаюсь, оскільки в реченні здебільшого виражаюсь дієприслівником або дієприслівниковим зворотом. Уточнюю в реченні основну дію та вказую на час, причину, умову та спосіб дії. А ще пильную, щоб у наше дружнє коло не потрапили інші слова(тобто сполучники), які не належать до нього.
- Гай, гай, які тепер часи настали. І навіщо зчиняти стільки галасу? Коли б я відокремлювався в реченні частіше, навчив би вас розуму і довів до згоди. А то, відповідаючи на питання непрямих відмінків, тільки пояснюю, уточнюю, обмежую сказане в основній частині речення, - сказав відокремлений додаток.
Почувши суперечку між рідними дітьми, до хати увійшла усміхнена і по-святковому прибрана їхня рідна мати Мова.
Відокремлені члени речення взялися за руки і водин голос пообіцяли:
- У дружбі й злагоді будемо здорові і щастя дамо нашій матері Мові.
Святкування Івана Купала в Україні відбувається в липні, саме в розквіті літа. На мальовничих просторах збирається молодь, влаштовуючи гуляння. На видному місці, посеред поляни, розводиться вогнище. З розгону хлопці й дівчата перестрибують через нього, очищаючись від гріхів, хвороб, усього поганого. Поблизу багаття ставиться деревце, прикрашене квітами, зіллям. Кругом нього дівчата водять хороводи, співаючи купальських пісень. Починають піснею „Купало, Купало, де ти зимувало?”. Пізно увечері, близько до півночі, дівчата плетуть вінки і пускають їх на воду. Крім молоді, у святі беруть участь старші люди і діти.
Святкування Івана Купала в Україні відбувається в липні, саме в розквіті літа. На мальовничих просторах збирається молодь, влаштовуючи гуляння. На видному місці, посеред поляни, розводиться вогнище. З розгону хлопці й дівчата перестрибують через нього, очищаючись від гріхів, хвороб, усього поганого. Поблизу багаття ставиться деревце, прикрашене квітами, зіллям. Кругом нього дівчата водять хороводи, співаючи купальських пісень. Починають піснею „Купало, Купало, де ти зимувало?”. Пізно увечері, близько до півночі, дівчата плетуть вінки і пускають їх на воду. Крім молоді, у святі беруть участь старші люди і діти.
Висновок:
Другорядні члени речення можуть виділятися інтонаційно з метою надання їм більшої виразності, підкреслення їх особливого смислового навантаження.
Визначення:
Другорядні члени речення, які для підсилення їх смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі комами (рідше тире), називаються відокремленими.
Загальні умови відокремлення
Загальні умови відокремлення
Степ, оповитий тишею, дихав пахощами росяних трав.
Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.
Нарешті закружляв сніг, лапатий і сріблястий.
Нарешті закружляв лапатий і сріблястий сніг.
Проста, барвиста, веселкова, увійшла в уста і засіяла моя рідна українська мова.
В лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням.
Пливе місяць молоденький, розігнувши роги.
Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле.
Вихований українською матір’ю і рідною землею, поет був палким патріотом України.
Вірний син поневоленої України, Шевченко став найглибшим виразником народних дум і надій.
Переляканий, розтривожений, я вискакую в затоплений місячною повінню двір.
Нові терміни
Погрупувати речення за умовами відокремлення
№ п/п |
Умови відокремлення |
Речення |
1 |
Порядок слів у реченні |
|
2 |
Ступінь поширеності члена речення |
|
3 |
Додаткове смислове навантаження |
|
4 |
Граматична несполучуваність слів |
|
Погрупувати речення за умовами відокремлення (відповідь)
№ п/п |
Умови відокремлення |
Речення |
1 |
Порядок слів у реченні |
1.Земля, дощами не полита, в останнім полум’ї горить. 4.Нова хата, біла, чепурна, привітно виглядала з-за оголених осінньою негодою груш.
|
2 |
Ступінь поширеності члена речення |
5.Здалеку йшла хмара куряви, здіймаючись до неба. 6.Замість високих дерев, там були лише пеньки.
|
3 |
Додаткове смислове навантаження |
4.Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив. 7.Зайнятий цією думкою, Копиленко не помітив, як добрів до хати.
|
4 |
Граматична несполучуваність слів |
2.Розтривожений, він до самого ранку не склепив очей. 8.Довго чув я, полонений сном, солов’їну пісню за моїм вікном.
|
Відокремлені означення
1
|
Ніжна блакитна хвиля, чиста й тепла, кидала на берег мереживо піни. Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі. |
Непоширені узгоджені однорідні означення після означуваного іменника, перед яким є узгоджене означення. |
2 |
Зацвіла весна, молода, ясна. Небо, ясне й бірюзове, рідко бачили мандрівники. |
Непоширені узгоджені однорідні означення після означуваного іменника. |
3
|
Листя, вимите рясним дощем, поблискувало на сонці. Десь далеко в морі, оповитому темрявою, світив вогниками пароплав. |
Поширене узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом, після означуваного іменника. |
4 |
Під самою кручею застигло болото, повне пташиного галасу. Невільник, вбогий вчора ще, сьогодні – цар розкутий. |
Поширене узгоджене означення, виражене прикметниковим зворотом, після означуваного іменника. |
5 |
Напоєна життєдайним теплом весняного сонця, мліла під блакитним небом земля. Зайнятий цією думкою, Копиленко не помітив, як добрів до хати. |
Поширене узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом, із додатковим відтінком причини перед означуваним іменником. |
6 |
Осторонь, замаскований у кущах, стояв козак. Батько сидів з веслом на кормі – веселий і дужий. Гуляє вітер по полях, ласкавий і добрий. |
Означення відділені від означуваного слова іншими членами речення, найчастіше присудками. |
7 |
Сильна і вправна, вона працювала завзято й самовіддано. А він, самотній, уночі ще довго в вогнище дивився. |
Означення, що відносяться до особового займенника (незалежно від позиції) |
8 |
Не відомий нікому, сідаю на лавку, слухаю і дивлюся. Розтаю у просторах, спрямований очима до урочистого неба. |
Означення відносяться до головного члена речення, вираженого дієсловом 1 особи, що співвідноситься з особою мовця (я). |
9 |
Кремезні козаки, в одних кольорових сорочках, чистили коней. |
Неузгоджені означення після означуваного іменника, перед яким є узгоджене означення. |
Відокремлені прикладки
1 |
А він, вітер, шугав між блакитним небом і зеленим морем, і перекидався, і купався в просторах. Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини. Повалили такі могутні сліпі сніги, що навіть і він, Сіроманець, злякався. Природний співак, він любив народні пісні. |
Поширені і непоширені прикладки, що стосуються особового займенника (незалежно від позиції). |
2 |
Григорій Сковорода, великий український філософ, любив рідну Україну і свій народ. Соняхи, щирі огнепоклонники, сходу кивають златоголово. Вечірня зірка, далека невідома красуня, алмазно світить з неба на чабанське подвір’я. Завершенням їхньої екскурсії була Нова Каховка, славетне молоде місто з могутньою греблею гідростанції. |
Поширені прикладки після означуваного слова, вираженого загальним іменником чи власною назвою. |
3 |
Орфографію, або правопис, повинен знати кожен. Мавками, або лісовими русалками, здавна звалися на півночі й заході України міфічні лісові істоти. Тайга, тобто заболочений хвойний ліс із домішкою осики, тягнеться на сотні кілометрів. У Сквирі лікар був, на прізвище Рушилов. |
Прикладки, приєднувані до означуваного слова за допомогою слів або, чи, тобто, наприклад, як-от, а саме, навіть, зокрема, родом, на ймення, на ім’я, на прізвище. |
4 |
Поряд рив траншею Сава Григорович, учитель. |
Непоширена прикладка, виражена загальним іменником, після власної назви. |
5 |
Встає над землею людина – господар своєї землі. Тихо-тихо стікає на землю зерно – перестиглі сльози степів. |
Поширена прикладка із значенням уточнення після означуваного слова (в кінці речення). |
6 |
Як учений, етнограф і фольклорист, Франко все життя з палким інтересом ставився до народної творчості. І.П.Котляревському, як найбільш талановитому із попередників основоположника нової української літератури Т.Г.Шевченка, належить одне з найпочесніших місць у літературі першої половини ХІХ ст. |
Прикладка із сполучником як відокремлюється, якщо має додатковий відтінок причини і виділяється інтонаційно. |
7 |
Ліс як сировина широко використовується в народному господарстві. Шевченко як поет відомий всьому світові. |
Прикладка з сполучником як не відокремлюється, якщо має значення „в ролі кого чи чого”. |
8 |
Людина високогуманна, щира й добра, сам непоганий художник, Сошенко з величезним довір’ям і піклуванням ставився до Шевченка. |
Поширена прикладка з обставинним значенням перед означуваним іменником. |
Відокремлені додатки
1 |
Обов’язково треба, крім спеціальної науки, винести зі школи чесні погляди на свій народ. Майже всі твори видатного художника, включаючи етюди, були представлені на цій виставці. Ні птиць, ані людей, опріч ясної зірки з високості. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна. Замість майстерні художника, Тарас опинився на панській кухні. |
Додатки, виражені іменниками зі словами крім, окрім, опріч, всупереч, замість, зокрема, за винятком, особливо, на відміну від, включаючи, із значенням включення, виключення, заміщення, уточнення, виділення когось або чогось із ряду осіб чи предметів. |
2 |
Шматочки мармуру на вулицях Помпеї колись служили замість ліхтарів. (служили за ліхтарі) Замість квіток шаблі, списи виблискують в долині. (не квітки, а шаблі, списи) |
Додатки з прийменником замість не відокремлюються, якщо можна замінити прийменником за або однорідними додатками із протиставленням. |
Відокремлені обставини
1 |
Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Відходив серпень, запаливши наостанку білі вогні пізніх гречок. Виблискуючи проти молодого місяця мокрим днищем, серединою ріки повільно плив за течією перекинутий човен. Рано-вранці товариші повставали й, нашвидку поївши, взялися до роботи. |
Поширені обставини, виражені дієприслівникови зворотом (незалежно від позиції). |
2 |
Незважаючи на всілякі перешкоди, рідне слово скрізь пробивало собі шлях. Незважаючи на погану погоду, біля під’їзду театру панувало пожвавлення. На плацдармі, незважаючи на ранній час, ніхто вже не спав. |
Поширені обставини допусту, виражені іменниками з прийменниками наперекір, всупереч, незважаючи на, за наявності, за відсутністю, перед присудком. |
3 |
Попрацювавши, можна й відпочити. Нудьгуючи, людина зневірюється в своїх силах, занепадає духом, никне. За Таманню по ярах шуміли, спадаючи, весняні води. |
Непоширені обставини, виражені одиничним дієприслівником (незалежно від позиції). |
4 |
Вона сиділа замислившись. Із вирію летять курличучи ключі. Ідуть дівчата в поле жати та, знай, співають ідучи. |
Одиничний дієприслівник після присудка, обставина способу дії. |
Поставити розділові знаки.
1. На світі все знайдеш крім рідної матері.
2. Всі за винятком Бойчука здивовано дивились на свого шкіпера.
3. На його дворі замість похилої хатини стояв будинок.
4. Старий зараз ніякої роботи не визнає окрім пасіки.
5. У хліві крім ластів’ячого гнізда під кровлею нічого не було.
6. На відміну від безлюдних кучугур земля тут була така що могла б родити.
7. Цитати із дум та пісень без музичного їх оформлення тобто мелодії багато втрачають.
8. Замість високих дерев там були лише пеньки.
9. Всі хлопці поїхали на екскурсію за винятком Миколи.
10. Ця вказівка стосується і літератури і всіх видів мистецтва зокрема народної творчості.
11. Нікого тут нема крім мене й господині.
12. І ніхто того не чує не знає і не бачить опріч Марка маленького.
Поставити розділові знаки.
Поставити розділові знаки.
Поставити розділові знаки.
КУПАЛА
1.Тим часом дівчата побігли до річки, тримаючи віночки з свічечками.
2.Спустивши вінки на воду, дивились, куди він попливе.
3.Хлопці намагались привернути віночки до свого берега, кидаючи поперед них камінчики.
КОБЗАРІ
Виконуючи у супроводі бандури думи та пісні, оспівуючи героїв визвольної боротьби, кидаючи заклики до повстання, запалюючи на перемогу, кобзарі підіймали народ на боротьбу проти іноземного панування, кріпосницького гніту.
КАЛИНА
1.Калина – це той символ, що пам’ять людську береже, нагадуючи про милі краї, символ безсмертя, невіддільний від життя.
2.Козак, умираючи на чужині, просить насипати високу могилу, а в головах посадити калину.
КОЛИСКА
1.Щедро насичений символікою обряд з квітами, які приносила на хрестини баба-повитуха в решеті, поклавши в нього невеличкі букетики, зібрані по стеблинці з живих або сухих квітів і трав ( волошок, м’яти, рути, барвінку, ромашки, чорнобривців).
2.Мов ясочка, схилилася над дитячою люлечкою молода мати, обережно коливаючи свого первістка.
3.Торкається тендітних пальчиків, нашіптуючи лагідні слова.
ТРОЙЦЯ
1.Напередодні дня святої Тройці, в суботу ранком, до схід сонця, дівчата й молодиці йдуть на левади або в поля рвати запашне зілля: чебрець, полин, любисток і татарське зілля.
2.Гілля й молоді деревця, зрубані в цей день для оздоби двору й хати, називають клечанням.
ЗИМОВІ СВЯТА
1.Рано-вранці на Василя (14 січня) заходять до хати посипальники, тримаючи у торбинці чи в рукавичці зерно.
2.Заходячи до хати, символічно посівають, примовляючи: „На щастя, на здоров’я, на Новий рік. Роди, Боже, жито, пшеницю, на загороді бика й телицю, у кошарі барана й ягницю, у запічку дітей копицю.”
3.Після обрядових дійств господарі пригощали посипальників, обдаровуючи яблуками, бубликами, пиріжками та іншими ласощами, а часом – дрібними грішми.
4. Малим хлопцем ходив я з товаришами від хати до хати, співаючи колядки.
5. Пречиста Діва Марія і сам Господь уявлялись мені як живі люди, зодягнені в наші гуцульські байбараки та кожухи.
КНИГИ
1.Рукописні реліквії України, книги, що вціліли у вирі історичних подій, здебільшого ветхі, пошкоджені.
2.Треба витратити багато часу й зусиль, щоб ожили рукописні шедеври, розпорошені по сховищах бібліотек і архівів.
ОДЯГ, ВІТАННЯ
1.Парубки в чорних і сірих суконних свитах, підтягнені червоними, зеленими чи білими поясами, в чорних і сивих смушевих шапках, з суконними або плисовими верхівками, ідуть чинно, весело ступаючи.
2.Всі вони, порівнявшись з поважними людьми, скидають перед ними шапки, а ті вітають їх: „День добрий, будьте здорові, з святою неділею!”
ЖНИВА
1.Зажинаючи ниву, мати збирала першу жменю колосся.
2.По закінченню жнив поля густо вкриті копами.
3.Високі навантажені гарби, ритмічно поскрипуючи, везуть урожай з поля додому.
4.Між колоссям ставили воду і клали хліб, приказуючи: „Оце тобі, борода, хліб, сіль і вода!”
ХЛІБ
1.Повчання при хлібі, присмачені гумором, у своєрідних небуденних обставинах справляли на дітей належне виховне значення.
2.Малі засвоювали й моральні настанови, пов’язані з хлібом: „Не кидайся хлібом – він святий”, „Хто хлібом кидається, того щастя цурається”, „Де хліб на землі, там немає злагоди в сім’ї”.
3.У святкові дні хліб ділили, примовляючи: „Скориночка малесенька – для горобчика, а вже друга скибочка – для дідусенька, третя – для бабусеньки, четверта – для батечка, п’ята – для неньки, а решта – для діток, яких багатенько”.
4.Допомігши висадити паляниці у піч, діти виходили з хати, щоб хліб не злякати, доки він буде рости.
5.Відчувши запах спеченого хліба, стукали у двері: „Дозволь, мамо, в хату увійти, хліб з печі вийняти допомогти”.
6.Далі діти спостерігали звичай розділення першої хлібини, супроводжуваний діалогом між батьками.
7.Батько, вимивши руки, сідав до столу й звертався до матері.
8.Мати перекидала через ліве плече чистий вишиваний рушник „щастя і долі”, брала в ліву руку хлібину, а в праву – ніж і, приклавши до грудей, відрізала скибочку.
9.Відрізаючи, приказувала: „Оце тобі, Оленочко, донечко наша рідна. Гарною зростаєш, батькам допомагаєш. Хай не обходить тебе щастя і доля. Щоб люди тебе шанували, а хлопці – цілували – ось тобі цілушечка”.
10.Відрізаючи наступну скибку, мати говорила синові: „А це тобі, Іванку. Рано синок встає, всьому лад дає. Рости здоровим та дужим, будеш Мар’янці добрим мужем”.
ВЕСІЛЛЯ
1.Виходячи заміж, дівчина забирала з собою скриню, котра символізувала працелюбність нареченої та її родини.
2.На весіллі при перевезенні скриню оглядало все село, обговорюючи її вартість і художнє оздоблення.
3.Покохавшись літо чи два, парубок до батьків дівчини посила старостів.
4.Коли батько і мати поблагословлять, то дівчина, перев’язавши старостам рушники через плечі, подає зарученому своєму на тарілці хустку.
5.Молоду садовлять на діжі, застеленій кожухом вовною догори – символом щастя.
6.Старша дружка, звертаючись до старости, просить дозволу молоду розплітати.
7.Прощаючись з косою, молода плаче, а дружки співають.
КУПАЛА
1.Тим часом дівчата побігли до річки, тримаючи віночки з свічечками.
2.Спустивши вінки на воду, дивились, куди він попливе.
3.Хлопці намагались привернути віночки до свого берега, кидаючи поперед них камінчики.
КОБЗАРІ
Виконуючи у супроводі бандури думи та пісні, оспівуючи героїв визвольної боротьби, кидаючи заклики до повстання, запалюючи на перемогу, кобзарі підіймали народ на боротьбу проти іноземного панування, кріпосницького гніту.
КАЛИНА
1.Калина – це той символ, що пам’ять людську береже, нагадуючи про милі краї, символ безсмертя, невіддільний від життя.
2.Козак, умираючи на чужині, просить насипати високу могилу, а в головах посадити калину.
КОЛИСКА
1.Щедро насичений символікою обряд з квітами, які приносила на хрестини баба-повитуха в решеті, поклавши в нього невеличкі букетики, зібрані по стеблинці з живих або сухих квітів і трав ( волошок, м’яти, рути, барвінку, ромашки, чорнобривців).
2.Мов ясочка, схилилася над дитячою люлечкою молода мати, обережно коливаючи свого первістка.
3.Торкається тендітних пальчиків, нашіптуючи лагідні слова.
ТРОЙЦЯ
1.Напередодні дня святої Тройці, в суботу ранком, до схід сонця, дівчата й молодиці йдуть на левади або в поля рвати запашне зілля: чебрець, полин, любисток і татарське зілля.
2.Гілля й молоді деревця, зрубані в цей день для оздоби двору й хати, називають клечанням.
ВАСИЛЯ
1.Рано-вранці на Василя (14 січня) заходять до хати посипальники, тримаючи у торбинці чи в рукавичці зерно.
2.Заходячи до хати, символічно посівають, примовляючи: „На щастя, на здоров’я, на Новий рік. Роди, Боже, жито, пшеницю, на загороді бика й телицю, у кошарі барана й ягницю, у запічку дітей копицю.”
3.Після обрядових дійств господарі пригощали посипальників, обдаровуючи яблуками, бубликами, пиріжками та іншими ласощами, а часом – дрібними грішми.
КНИГИ
1.Рукописні реліквії України, книги, що вціліли у вирі історичних подій, здебільшого ветхі, пошкоджені.
2.Треба витратити багато часу й зусиль, щоб ожили рукописні шедеври, розпорошені по сховищах бібліотек і архівів.
ОДЯГ, ВІТАННЯ
1.Парубки в чорних і сірих суконних свитах, підтягнені червоними, зеленими чи білими поясами, в чорних і сивих смушевих шапках, з суконними або плисовими верхівками, ідуть чинно, весело ступаючи.
2.Всі вони, порівнявшись з поважними людьми, скидають перед ними шапки, а ті вітають їх: „День добрий, будьте здорові, з святою неділею!”
КОЛЯДКИ
1.Малим хлопцем ходив я з товаришами від хати до хати, співаючи колядки.
2.Пречиста Діва Марія і сам Господь уявлялись мені як живі люди, зодягнені в наші гуцульські байбараки та кожухи.
ЖНИВА
1.Зажинаючи ниву, мати збирала першу жменю колосся.
2.По закінченню жнив поля густо вкриті копами.
3.Високі навантажені гарби, ритмічно поскрипуючи, везуть урожай з поля додому.
4.Між колоссям ставили воду і клали хліб, приказуючи: „Оце тобі, борода, хліб, сіль і вода!”
ВЕСНЯНКИ
1.На Івана Предтечу, тобто 9 березня, матері випікали спеціальне печиво, так звані „жайворонки”, котре мало форму різноманітних пташечок.
2.Дітлашня юрбою йшла селом, високо тримаючи печиво в долонях, і наспівувала:
„Ой весна, весна – днем красна, що ж ти нам, весно, принесла?”
3.На Полтавщині зустрічали диких гусей, підкидаючи догори пучок соломи зі словами: „Гуси, гуси, гусенята, нате вам на крилята! Щоб і в нас лупились пташата, як і в вас!”
4.В поліських районах урочисто зустрічали лелек, пропонуючи їм спеціальну булочку, „бусньову лапу”, „гальопу”, і приказуючи: „Бузьку, бузьку, на тобі галопу, дай мені жита копу!”
5.Давній хлібороб, перебуваючи у гармонії з природою, пильно стежив за її станом, не залишаючи поза увагою жодного явища.
? Порівняти внесення і відокремлені члени речення.
Спільне:
*відокремлюються інтонаційно та пунктуаційно із структури речення;
* ускладнюють речення.
Відмінне:
*Внесення не виступають членами речення, *не підкреслюються,
*не відповідають на питання,
*можна вилучити із речення без шкоди для змісту;
*Відокремлені члени речення виступають членами речення,
*підкреслюються,
*відповідають на питання,
*не можна вилучити із речення без шкоди для змісту.
Тести
А. То освітлюючи гранатами шлях перед собою, то потай обходячи задніми дворами прилеглі до готелю будинки, штурмові групи пробиралися до самого ранку в глиб кварталу.
Б. Щоб виграти війну, окрім хоробрості, потрібне ще вміння воювати.
В. Ви сидите собі, спустивши руки, та й граєте в ідилію з селянами.
Г. Я поглядом, повним любові й тепла, на крихітку рідну дивлюся.
А. Утомлені своїм довічним рабством, вони гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї.
Б. Окрім старого майстра, в кімнаті було двоє молодих хлопців, зодягнених у темні ватянки.
В. Штаби і тилові бази, які в польових умовах, згідно з статутом, розташувались на певній відстані від фронту, зараз дістали можливість базуватись біля самого переднього краю.
Г. Луги, струшуючи срібну росу, розляглися співами своїх соловейків, голосним куванням сивих зозуль.
А. Купаючись у ласкавому промінні ранкового сонця, підіймається у блакитну височінь сіренький лісовий жайворонок.
Б. Дві маленькі синички, сірі, з чорними смужками на білих пухнастих щічках, працювали дзьобиками по сухому дереву.
В. Вітряки завжди вабили нас, малечу, і своєю красою, і якоюсь таємничістю.
Г. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна.
А. Крім вогневої Брянського, тут розмістився командний пункт батальйону з усім своїм штатом.
Б. Кінь, відпочивши, бадьоро вистукував копитами по лункій дорозі.
В. Гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла під олив’яним небом.
Г. За селищем, під самою горою, на висячім мосту виднілись вагонетки, а нижче, між великими конусами дробленого каміння, пролягала вузькоколійка.
А. Птахи затихли, звернувши натомлені за день крильця на мягкі гніздечка, гріючи свої тільця пахучим, ласковим, по-материнськи ніжним теплом розігрітої за день землі.
Б. Птахи затихли, звернувши натомлені за день крильця на м’які гніздечка, гріючи свої тільця пахучим, ласкавим, по-материнськи ніжним теплом розігрітої за день землі.
В. Птиці затихли, звернув натруджені за день крильця на м’які гніздечка, грія свої тільця пахучим, ласковим, по-материнськи ніжним теплом розігрітої за день землі.
Г. Птахи затихли, звернувши натомлені за день крильця на мягкі гніздечка, гріючи свої тільця пахучим ласковим по-материнськи ніжним теплом розігрітої за день землі.
А. Уточнення.
Б. Винятку.
В. Приєднання.
Г.Пояснення.
Д. Заміщення.
А. Жайвір сіє проміння, як умілий сіяч, з-під крила.
Б. О, ти зі мною був бадьорим, як лікар у розмові з хворим.
В. І знову степ як щедрий вулик, і сяє золото хлібів.
Г. Як рибалка, я повинен бути людиною поважною і розсудливою.
Д. Чужих країв ніколи я не бачив, принад не знаю їхніх і окрас, та вірю серцем щирим і гарячим: нема землі такої, як у нас.
А. Граматична несполучуваність означуваного слова і означення.
Б. Означення стоїть після означуваного слова.
В. Означення відділене від означуваного слова іншими членами речення.
Г.Означення з відтінком причини, що стоїть перед означуваним словом.
Д. Ступінь поширеності відокремленого члена.
А. Чуєш, мамо, горлиця мені знову нагадала давню пісню колискову.
Б. Вона, Леся Українка, мала залізну волю, безмежну сміливість та допитливість думки.
В. Мовчить мій цілий світ, загорнутий в лихі словесні целофани.
Г. Старий, столітній дуб підкошено під корінь.
Д. Тут народився у простій колибі син коваля, народу славний син.
А. Усміхаючись, роздивляючись на всі боки, вийшла Люба на край лісу.
Б. Прославши скатерті на обелісках своїх солдатів поминають вдови.
В. Забувши сміх, і примовки, і жарти, ми слухали, схилившися на парти.
Г. Під’їжджаючи до дому разом з Катериною, Кравчина помічає світло і рух у домі.
Д. Не піймавши на крадіжці, не кажи, що злодій.
А. В полі, мамо, з пісні проросло жито.
Б. Проблем для людей не стає менше й сьогодні, в епоху НТР, життя висуває все новфі й нові творчі завдання, масштабні, вселюдські.
В. Література, в тому числі й критика, має сьогодні жити з іще більшою творчою напругою.
Г. І водночас творилася пісня, бриніла бандура, ця українська арфа.
Д. Там десь далеко, за тисячі кілометрів звідси, загинула дорога серцю Віра.
12.Структура якого речення ускладнена відокремленою прикладкою.
А. Люд без мови – то глина безлика, без’язика отара овець.
Б. У горах Брянський, як командир, зустрівся з новими труднощами.
В. Остап – хлібороб справжній.
Г. Учителю, стою перед тобою, малий, вчарований до німоти.
Д. Тут мені, як і птиці, все знайоме у ріднім краю.
Творче конструювання
Утворити речення з відокремленими членами.