Причини підписання угоди між УЦР та країнами четвертного союзу Німці прагнули використати українську делегацію для отримання продовольства на Україні. УЦР шукала військової допомоги в боротьбі з радянською Росією. Сторони відмовлялися від претензій на відшкодування збитків, спричинених війною, Передбачали обмін військовополоненими і поновлення взаємних економічних відносин.
27 січня (9 лютого) 1918 р. договір між УНР та державами Четверного союзу було підписано. Ним скасовувався стан війни між воюючими сторонами, встановлювалися дипломатичні зносини, економічні зв’язки і кордони України. Брест-Литовський договір було ратифіковано спеціальним законом Центральної Ради від 17 березня 1918 р. Визнання Української Народної Республіки незалежною державою та повноправним суб’єктом міжнародних відносин
Брест-Литовський мирний договір • Встановлення кордонів (кордон між УНР та Австро-Угорщиною пролягав по лінії Хотин–Гусятин–Збараж–Броди–Сокаль, майже вся Холмщина і Підляшшя поверталися УНР); • відмова від взаємних претензій на відшкодування збитків, заподіяних війною; • взаємний обмін військовополоненими; • взаємний обмін надлишками промислових та сільськогосподарських товарів; • встановлення взаємних митних пільг та режиму найбільшого сприяння у прикордонному товарообміні; • налагодження дипломатичних відносин.
Одним з пунктів договору між Росією і Німеччиною передбачав: «Росія укладає негайно мир з УНР. Україна і Фінляндія негайно звільняються від російських військ і Червоної гвардії». 3 березня 1918 року було укладено Брестський мир між РСФРР і Німеччиною та союзниками. Росія зобов’язувалася визнати угоду між УЦР і Німеччиною.
Похід Петра Болбочана на Крим Військовий похід Запорозької дивізії армії Української Народної Республіки на чолі з полковником Петром Болбочаном у квітні 1918 року на Крим проти більшовиків з метою встановлення на території півострова української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту. 22 квітня 1918 року року в ході Кримської операції під проводом полковника Петра Болбочана армія УНР форсувала озеро Сиваш і звільнила від більшовиків Джанкой, першу вузлову станцію в Криму. Завдяки цьому українська армія отримала можливість для розгортання подальшого наступу та раніше за німців дісталася Сімферополя. Перемоги було досягнуто з мінімальними втратами. Однак далі, через політичний конфлікт між керівництвом УНР і австро-німецькими союзниками, війська УНР були змушені полишити Крим, не дійшовши до Севастополя, як це було передбачено первісним планом.