Урок на тему: "Завершення та підсумки Другої світової війни"

Тема: Завершення та підсумки Другої світової війни:

Мета:

• охарактеризувати бойові дії на завершальному етапі Другої світової війни, Берлінську
операцію; усвідомити значення Потсдамської конференції для країн—учасниць війни;
показати вплив на перебіг бойових дій використання атомної зброї; визначити результати
Другої світової війни;

• розвивати вміння систематизувати та узагальнювати історичний матеріал, вміння
  критично мислити, працювати з різними історичними джерелами, висловлювати власну
  точку зору; вміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах;
• виховувати в учнів почуття патріотизму, почуття поваги до радянського воїна-
  визволителя.

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.

Обладнання: політична карта світу; карта-схема «Берлінська операція», текстові таблиці, документи та відеоматеріали до теми.

Поняття: капітуляція, денацифікація» демілітаризація, декартелізація.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Тема уроку та план вивчення нового матеріалу записані на окремому аркуші паперу, який позначений як «Додаток 1» і є на кожному робочому столі. Учитель сприяє самостійному ціле-покладанню учнів шляхом використання наступного завдання. Завдання учням.

• Поставити запитання до теми та плану вивчення нового матеріалу.
Прогнозована відповідь

• Які бойові операції проходили на завершальному етапі війни?
• Коли і як капітулювала Німеччина?
• Хто брав участь у Потсдамській конференції і які її результати?
• У результаті яких подій капітулювала Японія?

• Хто і за яких обставин здійснив атомне бомбардування японських міст?

• Чи виправданим було це бомбардування?
• Якими були наслідки Другої світової війни?

Учитель фіксує поставлені запитання на дошці, зазначаючи, що відповісти на них є завданням уроку.

II. Вивчення нового матеріалу.

1. Завершення бойових дій у Європі. Капітуляція Німеччини. Учитель. Світ вступив у 1945 рік. Друга світова війна точилася вже майже 4,5 роки. Поразка Німеччини була очевидною. В 1944 році був звільнений Радянський Союз. Запитання учням.

1. Які країни були звільнені в 1944 році радянськими військами? Покажіть їх на карті.

2. Коли і де був відкритий другий фронт у Європі?
3. Які території були звільнені союзниками?

Учитель. Легких перемог не було і в 1945-му. Наприкінці березня 1945 р. союзники почали операцію з форсування Рейну і захоплення Рура (промислового центру Німеччини). Внаслідок успішного форсування Рейну німецьке угруповання в районі Рура було оточене, 17 квітня 1945 р. воно припинило опір. Після цієї поразки німецькі війська майже не чинили опору на Західному фронті, до того ж у них не було підготовлених позицій, де можна було цей опір організувати. Війська союзників швидко просувалися на схід, і 18 квітня їхні передові частини вийшли до Ельби. 26 квітня в районі Торгау відбулася зустріч американських і радянських військ. Тим часом радянські війська завершували знищення берлінського гарнізону, який капітулював 2 травня. Найдраматичнішою сторінкою Другої світової війни стала Берлінська операція. При обороні столиці рейху гітлерівське командування робило все для реалізації гасла «Берлін залишиться німецьким!».

Запитання учням.

1. Якими силами здійснювався наступ на Берлін? (Використати карту-схему «Берлінська операція»).
2. Чи згодні ви з коментатором відеосюжету, що великих втрат можна було б уникнути, якби Берлін взяли в облогу, а не здійснювали штурм міста?
3. Як ви думаєте, ці документальні кадри коментував сучасник тих подій чи людина післявоєнного часу? На підставі чого це видно?

Вправа «Лінія цінностей».

У кожного учня на парті знаходиться аркуш клейкого паперу. На дошці проведена лінія, з обох сторін якої висять таблички «Ні» і «Так».

Учитель просить учнів визначитися зі своєю думкою, відповівши на запитання: «Чи виправданим був штурм Берліна?».

Учні повинні прикріпити свій аркуш паперу на ту позицію, яка відповідає їх ставленню від чіткого «Ні» до чіткого «Так», вибираючи також і проміжні позиції.

Відстань аркуша від таблички означає позицію учасника. Аркуші можна підписати. Попросити декількох учнів прокоментувати свій вибір.

Робота з документами.

Оцінки битви за Берлін.

Маршал Г. Жуков.

«Боротьба за Берлін ішла не на життя, а на смерть. З глибин матінки Росії... прийшли

сюди наші люди, щоб завершити справедливу війну з тим, хто зазіхнув на свободу їхньої

Батьківщини... Всі прагнули вперед... щоб здійснити важливу справу — встановити

Прапор Перемоги у Берліні».

Маршал В. Чуйков.

«Ми розуміли, що там, в центрі Берліна, зарилися у кам 'яних руїнах не просто солдати,

що там зосередилися фашистські маньяки, злочинці, в яких руки по лікоть у крові, їм було

байдуже, де помирати —у Берліні під кулями радянських військ чи з лави підсудних іти на

смертну кару».

Генерал Дж. Маршалі, начальник штабу армії СІНА.

«Своєю перемогою у Берлінській операції радянські війська завдали блискавичного удару

по гітлерівській воєнній машині. Втративши головний військовий, економічний і

політичний центр, Німеччина була позбавлена можливості чинити опір... Штурм

столиці нацистської Німеччини — одна з найскладніших операцій радянських війську ході

Другої світової війни...»

Запитати в учнів, чи ніхто не змінив свою думку. Якщо такі є, вони можуть поміняти місцями свої аркуші на лінії цінностей і пояснити причину зміни своєї думки.

Учитель. 30 квітня Червоний прапор замайорів над рейхстагом. Штурм Берліна став не тільки військовою операцією, а й перемогою радянських людей над фашизмом. Всі прагнули вперед. І спинити людей, коли така близька Перемога, було складно. 2 травня Берлін капітулював. 8 травня був підписаний Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Це була Перемога. 9 травня ми святкуємо День Перемоги. Але навіть 9 травня гинули бійці, які звільняли в цей день столицю Чехословаччини — Прагу. 24 червня відбувся Парад Перемоги на Красній площі в Москві.

Завдання учням. Прочитайте визначення поняття «капітуляція» і запишіть у зошити

2. Потсдамська конференція та її рішення,

Учитель. Війна закінчилась. Питання переоблаштування повоєнного світу вирішували на Тегеранській та Ялтинській конференціях. 317 липня по 2 серпня 1945 р. відбувалась Потсдамська конференція, яка фактично підтвердила рішення Ялтинської конференції. Країни-учасниці: США (Трумен), Великобританія (Черчіль, а з 28 липня - Еттлі), СРСР (Сталін).

 

Завдання учням.

1. Розгляньте таблицю (додаток 2), ознайомтесь з рішеннями Потсдамської конференції і дайте відповідь на запитання.

• Які три основних питання розглядалися на Потсдамській конференції?
• Які доповнення ухвалили з німецького питання?

 

2. Зверніться до додатка 1, прочитайте визначення понять, запишіть їх у зошити.
3. Розгром Японії. Атомне бомбардування міст Хіросімі і Нагасакі.

Учитель. СРСР зобов'язався вступити у війну проти Японії. 6 серпня 1945 р., за два дні до передбачуваного вступу СРСР у війну з Японією, з важкого американського бомбардувальника Б-29 на японське місто Хіросіму була скинута атомна бомба. 9 серпня цей експеримент повторили на місті Нагасакі, Загальна кількість жертв досягла 200 тис.осіб.8 серпня 1945 р. СРСР оголосив війну Японії.

Робота з документами.

Клас об'єднується у три групи. Можна за варіантами. Читають документ і характеризують його за алгоритмом.

Алгоритм аналізу історичного джерела (документа).

1. Уважно прочитайте документ.
2. Зверніть увагу на дату його написання.
3. Про яку конкретну подію йде мова в документі?

4. Чи зацікавлений автор документа в правильному відображенні подій? Чому?
5. Які вислови з документа (процитуйте) наштовхують на роздуми і чому? Ваші роздуми.

Документ 1

З листа президента США Г. Трумена професору Чиказького університету Джеймсу Кейту (12 січня 1953 р.)

«Коли до Потсдама надійшло повідомлення про успішне ядерне випробування у Нью-Мексико, було багато жвавих розмов про те, як це відобразиться на війні з Японією, що тривала.

Наступного дня я сказав прем'єру Великобританії й генералісімусу Сталіну про успіхи випробування. Британський прем'єр зрозумів і оцінив мою інформацію. Сталін посміхнувся і подякував мені, але я впевнений, що він не зрозумів значення події...

Я запитав генерала Маршалла, скільки життів коштуватиме висадка на Токійську рівнину та в інші міста Японії. На його думку, таке вторгнення обійшлося б мінімум у чверть мільйона жертв, а могло б обійтися й у мільйон з американського боку і в таку саму кількість з боку ворога. Інші присутні військові погодилися із цим.

Я запитав міністра Стімсона, які міста в Японії виробляють виключно військову

продукцію. Він швидко назвав кілька, серед них Хіросіму і Нагасакі.

Ми відправили Японії ультиматум. Він був відхилений.

На зворотному шляху із Потсдама, коли ми перебували посеред Атлантики, я наказав скинути атомні бомби на два згаданих міста.

У Вашому листі Ви відзначаєте, що директива генералу Спатсу підготувати доставку бомби датована 25 липня. Звичайно, необхідно було запустити військову машину, що й робив цей наказ, але остаточне рішення залишалось у моїх руках і не приймалось до мого від їзду з Потсдама.

Бомбардування завершило війну, врятувало життя і дало вільним націям шанс поглянути на факти».

Документ 2

Зі спогадів прем'єр-міністра Великобританії У. Черчілля.

«...Ми вважали, що наступ на території власне Японії здійснюватиметься за допомогою масових повітряних бомбардувань і вторгнення величезних армій. Ми передбачали відчайдушний опір японців, що билися на смерть з відвагою самураїв не тільки на полі бою, а й у кожному окопі, в кожному укритті.

Переді мною постав образ острова Окінави, де тисячі японців замість того, щоб капітулювати, стали в стрій і знищили себе ручними гранатами після того, як їхні командири урочисто здійснили обряд харакірі. Для того щоб придушити опір японців і завоювати їхню країну метр за метром, потрібно було б принести в жертву мільйон життів американців і половину цього життя англійців або й більше, якщо ми зможемо доправити їх туди, бо ми твердо вирішили також;: взяти участь у цьому випробуванні.

Тепер уся ця жахлива перепекти ва зникла. Замість неї малювалась прекрасна. Уявлялась тоді картина закінчення всієї війни одним або двома сильними ударами. Я відразу ж подумав про те, що японський народ, хоробрістю якого завжди пишався, зможе угледіти у появі цієї надзброї виправдання, яке врятує його честь і звільнить його від обоє загинути до останнього солдата.

Документ З

Про воєнне значення Хіросіми і Нагасакі (з мемуарної книги Д. Хорикоші, М. Окумія, М. Кайдін «Зеро!» (Японська авіація в роки Другої світової війни).

Місто Хіросіма доти не зазнавало страшних ударів «Суперфортець». Ми знали, що в ньому все ще зберігалося багато споруд, які могли привабити до себе зливу бомб. Там розміщувався штаб 2-ї групи армій, яка відповідала за оборону всієї південної Японії.

Впродовж: війни у Хіросімі були зібрані десятки тисяч солдатів. Місто стало важливим сховищем і центром комунікацій.

Нагасакі був одним із найбільших портів південної Японії. Він мав важливе значення для наших збройних сил, бо в місті було багато заводів, зокрема і воєнних. На одній вузькій вулиці розташовувалися з південного боку сталеливарний завод Міцубісі й верф цієї ж компанії, а з північного -торпедні майстерні Міцубісі - Уракамі.

Коли наші військові і урядові кола усвідомили, що перед ними стоїть фантастична зброя, яка може примусити навіть жахи килимових бомбардувань * вважати дрібними негараздами, вони не змогли себе примусити наполягати на безглуздому продовженні безнадійної війни.

* Під час американського бомбардування Токіо 9 березня 1945 р. загинуло понад 70 тис.мешканців міста, 1 млн залишився без даху над головою. Бомбардування Хіросіми і Нагасакі призвело до загибелі 102 тис.осіб одразу, згодом 245 тис. померло від радіації та поранень.

Завдання учням.

1. Яку мету переслідували США, застосовуючи атомні бомби проти Японії?
2. Чому саме Хіросіму і Нагасакі обрали для бомбардувань?

Учитель. 2 вересня 1945 р. Японія капітулювала. Закінчення війни проти Японії передбачало укладення мирного договору з нею. Проте США, порушивши свої попередні домовленості, відмовились передати підготовку мирного договору з Японією Раді Міністрів закордонних справ, затягували розв'язання питання про мирне урегулювання в Тихоокеанському басейні.

Японія і захоплені нею території буди розділені на окупаційні зони між США, СРСР,

Англією і Китаєм. Власне Японія потрапила в американську окупаційну зону, і 6 вересня 1945 р. американські війська висадилися на її території.

4. Наслідки Другої світової війни.

Розгляд цього питання можна провести, використовуючи метод «Мозкового штурму».

Метод «Мозковий штурм».

Учитель формулює проблему. (Які причини поразки Німеччини та й союзників і перемога країн антигітлерівської коаліції?)

1. Учні висловлюють свої ідеї.
2. Учитель записує їх на дошці, не вносячи коректив і не пропускаючи жодної.
3. Учитель активізує висування учнями ідей, пропонуючи власні.

4.Слід заохочувати учнів, які прагнуть розвивати або змінювати ідеї однокласників.

5.Підсумком роботи має стати обговорення і оцінка ідей.
Запитання учням

Кому належить головна заслуга у перемозі в Другій світовій війні? Відповідь обґрунтуйте на основі аналізу наступних позицій.

У радянській історіографії панувало переконання, що СРСР виніс на своїх плечах основний тягар війни з Німеччиною та її союзниками, зробив вирішальний внесок у розгром Японії. Перемоги СРСР врятували людство від фашизму. На радянсько-німецькому фронті було знищено 607 дивізій Німеччини та її союзників (близько 77% людських втрат), 62% літаків, 75% танків і штурмових гармат, 74% гармат. Американські історики наголошують на тому, що США відіграли роль «архітектора перемоги», стали арсеналом антигітлерівської коаліції, виграли гонку озброєнь і економічне суперництво з ворогом, розгромили основні сили Японії. Англійці стверджують, що вони воювали сам на сам з Німеччиною у 1941—1942 рр., усунули загрозу німецького вторгнення на Британські острови, завдали німецькій авіації втрат, які вона не змогла відновити; врятували Америку від підводної блокади тощо.

III. Підбиття підсумків уроку.

Учитель звертає увагу учнів на дошку, де записані їхні запитання до теми і плану уроку, і пропонує визначити, чи на всі запитання дані відповіді протягом уроку. Учитель. Завершальні бої Другої світової війни не були менш кривавими, ніж у попередні роки. Війна до останнього забирала життя людей. Проте переможці і переможені вже були відомі. Війна була однією з найстрашніших воєн в історії людства. Здавалося, що після таких жахливих подій настане міцний мир, але саме тоді почали проявлятися ознаки майбутнього протистояння двох наддержав - СРСР і США. Завершення Другої світової війни стало водночас і початком нової ядерної ери.

IV. Домашнє завдання.

Відповідний параграф підручника. Прочитати, дати відповіді на запитання до нього.