Урок на тему: "Життєвий і творчий шлях Івана Карпенка-Карого. Багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку з української літератури для 10 класу

 

Життєвий і творчий шлях Івана Карпенка-Карого. Багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №

Дата:

Тема: Життєвий і творчий шлях Івана Карпенка-Карого. Багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів

              Мета:

• навчальна – показувати умови розвитку української драматургії др. пол. ХІХ ст.; розповідати про театр корифеїв; ознайомлювати учнів із життєвим і творчим шляхом Івана Карпенка-Карого, його роллю у формуванні національної драматургії;
• розвиваюча – розвивати навички підготовки повідомлень, акторської майстерності;
• виховна – виховувати повагу учнів до талановитих людей; формувати любов до театру.

Тип уроку – засвоєння нових знань.

Методи та прийоми: репродуктивний, інтерактивний, евристична бесіда, розповідь учителя, робота в групах, робота зі схемою, доповіді учнів, рольова гра, складання психологічного портрета письменника, технологія «Мікрофон».

Обладнання: портрет письменника, схема.

Міжпредметні та міжмистецькі зв’язки:  українська мова, образотворче мистецтво.

Використана література:

1.               Єфремов С. Історія українського письменства / С. Єфремов. — К., 1995.
2.               Падалка Н. Вивчення творчості І. Карпенка-Карого в школі / Н. Падалка.— К., 1970.
3.               Стеценко Л. І. Карпенко-Карий / Л. І. Стеценко.— К., 1957.

 

 

Часова схема уроку

1. Організаційний момент (2 хв).
2. Актуалізація опорних знань і вмінь (5 хв).
3. Мотивація навчальної діяльності (4 хв).
4. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу (21 хв).
5. Закріплення вивченого на уроці (8 хв).
6. Підсумок уроку. Оцінювання (2 хв).
7. Інструктаж до виконання домашнього завдання (3 хв).

 

Епіграф:

Обняти такий широкий горизонт,

заселити його таким множеством живих

людських типів міг тільки першорядний

поетичний талант і великий

обсерватор людського життя.

Іван Франко

 

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань і вмінь

Евристична бесіда

Учитель:

1.               Хто був організатором першого театру на Русі? (Скоморохи – за часів давньої Русі – мандрівний середньовічний актор.)
2.               Які вистави ставили студенти Києво-Могилянської академії у XVII-XVIII ст.? (інтермедії)
3.               Пригадайте, що ви знаєте про І. Карпенка-Карого з 8-го класу, який твір письменника читали?

 

3. Повідомлення теми уроку, мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Учитель: Сьогодні наша розмова піде про театр. Г. С. Сковорода, видатний український філософ, просвітитель і письменник, говорив:

Світ подібний до театру:

Щоб грати в нього успішно і з похвалою,

Беруть ролі за здібністю…

Як ставилися до театру і наскільки великою була його роль за різних часів, можна судити з таких висловлювань відомих людей: англійський поет і драматург В. Шекспір порівнював життя з театром, німецький письменник Г. Гауптман — із ланцюгом, англійський лікар, письменник Г. Браун — із чистим полум’ям, американський критик, видавець—зісходинами, російський письменник І. Гончаров — з боротьбою, Леся Українка — із шаблею.

Одним із найвидатніших творців українського театру є Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич), про якого І. Франко сказав, що він «був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом, та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література…» Тож визначимо й свою позицію в оцінці ролі театру й видатного драматурга І. Карпенка-Карого.

 

4. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Розповідь учителя

«Якби ми дожили до національного театру, то ми би стали нацією». Ці слова належать німецькому письменнику Й.Ф. Шиллеру.

70-90 роки ХІХ ст. для духовного розвитку України виявилися надзвичайно складними. Протистояти жорстокому наступу урядових  антиукраїнських тенденцій (згадайте, які ви знаєте горезвісні укази? Відповіді: Емський указ і Валуєвський циркуляр) у цей час могла тільки творча інтелігенція. Як ви думаєте, чому? Який був час, які зміни відбулися в історії?

Після скасування кріпосного права відбулося різке розшарування селянства, яке було зайняте або виживанням, або каторжною працею. У місті розорені хлібороби поповнювали ряди пролетаріату, деградували морально. І змінити ситуацію на краще у той час могли  тільки інтелігенти-патріоти.

Про національні інтереси дбали письменники, проте  вони не могли охопити найширших верств населення. На часі стала поява національного театру, адже саме Україна відзначалася розмаїттям талантів співаків і акторів. Серед них були люди, яким притаманна  висока національна свідомість. Наприклад, визначний комік  Карпо Соленик (1811 – 1851) виступав в Харкові та Одесі.

Театр «корифеїв», який постав на українських теренах вагомо, професійно й зримо, — це унікальне явище в історії світового сценічного мистецтва.

Можливо, хто поясне, що означає слово «корифей»?

Словникова робота

Учитель:

 

 

 

 

 

 

Доповіді учнів

Театр корифеїв

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розповідь учителя

Іван Франко високо оцінив діяльність І. Карпенка-Карого, назвавши його «один з батьків новочасного українського театру».

Найбільш талановитим виявився Карпенко-Карий, батько української комедії та трагедії, митець, має величний творчий доробок.  Як актор,  віртуозно зіграв ролі Назара Стодолі (твір Т.Г. Шевченка), Герасима Калитки ( «Сто тисяч»), Терентія Гавриловича Пузиря  («Хазяїн»), Мартина Борулі і Омелька («Мартин Боруля»), Потоцького і Яна Шмигельського («Сава Чалий»).

Карпенко-Карий сказав: «Сцена — мій кумир, театр — священний храм для мене». 

 

Рольова гра

Дійові особи:

Оповідач-персонаж

Батько

Мати

Сергій Єфремов

Софія Віталіївна

Голос Духу

Суд Совісті

Карпенко-Карий

 

Оповідач-персонаж. Карпенко-Карий — літературний і театральний псевдонім Івана Карповича Тобілевича. Народився І. Тобілевич 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівці, Бобринського повіту на Херсонщині. Дитинство драматурга минуло за кріпацтва.

Батько. Хлопець чув у родині про жорстокість і сваволю панів, бачив тяжку працю кріпаків на панщині і жорстоку розправу над ними. Страждання кріпаків глибоко вражало Івана, бо мати його до заміжжя була кріпачкою.

Опанувавши початкову грамоту, у сільського дяка, Івана віддали до трикласного Бобринського повітового училища, яке він закінчив із відзнакою у 1859 р.  і мріяв стати вчителем або лікарем, але через скрутне матеріальне становище сім’ї з 14 років працював чиновником-канцеляристом. Знання син здобував самотужки, наполегливо працюючи над книгою, завдяки чому і піднявся до рівня високоосвічених людей.

Мати. Ще в дитинстві Іван зацікавився театральним мистецтвом. Цьому сприяли мої хвилюючі розповіді про вистави «Наталка Полтавка», «Енеїда». Своє захоплення театром передала дітям.

Оповідач-персонаж. То ж невипадково з родини Тобілевичів вийшли й такі видатні діячі української сцени, як Панас Саксаганський, Микола Садовський, Марія Садовська (обидва молодші брати  і сестра обрали собі театральні псевдоніми Садовських — дівоче прізвище матері Євдокії Зіновіївни,  а Панас — псевдонім Саксаганський — на честь містечка Саксагань, звідки мати була родом).

Сергій Єфремов. Батько й мати мали сильні голоси, тому в їх домі часто звучала народна пісня. В родині панувало взаєморозуміння, повага до рідних. Правда, Карпо Адамович хотів, щоб діти були на службі, а не в «тіятрах», але мирився і допомагав, особливо синові Івану.

Оповідач-персонаж. У діяльності Івану Карповичу допомагали дві чудові самовіддані жінки: Надія Карлівна Тарковська — перше кохання і дружина письменника, Софія Віталіївна Дітковська — друга дружина.

Карпенко-Карий. Із першою дружиною, Надією, були пристрасними театралами, шанувальниками Шевченкового слова. Зіграли головні ролі в п'єсі «Назар Стодоля», а згодом назвали своїх дітей іменами улюблених героїв — Галя і Назар. А іменем дружини назвав хутір Надія.

Згодом народилося ще двоє дітей — Юрко та Орися, але родинне щастя було недовгим. Від хвороби помирає Надія Тарковська, а слідом — улюблена старша дочка Галя. 

Пережити горе допомагає робота в театрі, творче самозабуття і Софія Дітковська, акторка театру.

Софія Віталіївна. Дітям Тобілевича я замінила матір. Доньці, що народилася, дали ім'я сестри Тобілевича — Марія.

Усі діти одержали гарну освіту: Назар став  інженером-хіміком, Юрій, будучи студентом у Львові, заприятелював з родиною Івана Франка, Орися (Ярина) та Марія здобули освіту у стінах Паризької Сорбонни.  З усіма дітьми були теплі, задушевні стосунки.

Голос Духу. «Один з найкращих лікарів є праця! Не дурна, без мети, аби утомить себе, свободу і незалежність!» (З листа до дочки Ярина).

Сергій Єфремов. Основою життя для Карпенка-Карого була праця: працював ковалем-молотобійцем, палітурником, хліборобом, косарем, робітником нарівні з народом.

Так, довелося йому таки орати і засівати, тільки інше поле, поле української драматичної літератури і театру… І тут рівних йому не було. Прагнув, щоб кожна його п’єса стала потрібна і зрозуміла не лише інтелігенції, але й простому народу.

Голос Духу. «Я дав кілька книжок «Хазяїна» своїм дядькам. Їм сподобався твір. Я рад, що вона буде корисною». (Із листа до С. Єфремова).

Сергій Єфремов. Карпенко-Карий був абсолютно вільний і в мистецьких уподобаннях, і в життєвому виборі — служив Україні талантом, даним від Бога.

Суд Совісті. «Ради України, нам дорогої, ради скривдженого народу, не маючого навіть і порозуміння об нашій праці, — ми зробимо, що в наших силах». (З листа до Саксаганського).

Розповідь учителя

1881 – написав оповідання «Новобранець» й опубліковане М.Старицьким в альманасі «Рада» тільки через два роки у 1883р. Тут – глибоке знання народного побуту, психології трудящої людини.

(Більше автор до прози не повертається!)

1883 р. – перша п'єса – «Чабан» (пізніша назва «Бурлака»).

1900    “Хазяїн”

1903    “Суєта”

1904    “Житейське море”

1910    «Безталанна»

1910    «Бондарівна»

На матеріалі історичного минулого    осмислення якого, за переконанням І. Карпенка-Карого, покликане збагатити українську драматургію, написано п'єси “Бондарівна” (1884), “Паливода XVIII століття” (1893; підготовчим етапом було створення у 1884р. п'єси “З Івана пан, а з пана Іван”), “Чумаки” (1897), “Лиха іскра поле спалить і сама щезне” (1896), “Сава Чалий” (1899), “Гандзя” (1902).

Твори Карпенка-Карого “Лиха іскра поле спалить і сама щезне” (1896) та “Гандзя” (1902) були спробами на фольклорному матеріалі, присвяченому давньому минулому, вийти до філософських узагальнень про долю України й подати їх у цікавій сценічній формі.

 

Робота зі схемою

Умовно всі його п'єси можна поділити на такі групи:

1) соціально-побутові драми про скалічену долю вихідців із простого люду;

2) драми з життя інтелігенції, зокрема — акторів;

3) комедії, головним сатиричним персонажем яких був учорашній неграмотний селянин, який за короткий час зумів скупити чимало землі й стати багачем;

4) трагедії з історичним контекстом.

-    життя селян;

-    історичні драми;

-    викриття вад людей;

-    показ чиновників – глитаїв;

-    аморальність людей;

-    чисті почуття.

 

5. Закріплення вивченого на уроці

Змалювання психологічного портрета письменника

6. Підсумок уроку

Талановитий драматург-новатор, Іван Карпенко-Карий збагатив українську літературу творами різноманітних жанрів — соціально-побутовою і соціально-психологічною драмою, соціальною комедією характерів, історичною драмою. Високою акторською майстерністю, зокрема природженим вмінням передати найсуттєвіше у психологічно вмотивованій поведінці особистості, він вніс вагомий вклад у розвиток українського театру. І як письменник, і як один з корифеїв сценічного мистецтва Карпенко-Карий завжди залишався громадянином і патріотом свого знедоленого краю.

Технологія «Мікрофон»

Продовжіть речення.

• ««Такі люди, як І. Карпенко-Карий, на мою думку, …»
• «Мене зацікавило (вразило)…»

7. Домашнє завдання

Прочитати п’єсу «Хазяїн». Виписати цитати для характеристики героїв твору.