Мета:
Конспект уроку з української літератури для 10 класу
Урок №
Дата:
Тема: Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного. Загальна характеристика творчості
Мета:
Тип уроку – засвоєння нових знань.
Методи та прийоми: лекція учителя, демонстрування ілюстрацій, бесіда, прийом «Ромашка», технологія «Мікрофон», перегляд презентації, відеоподорож.
Обладнання: портрети письменника, ромашка, презентація.
Міжпредметні та міжмистецькі зв’язки: українська мова, живопис.
Використана література:
Часова схема уроку
Хід уроку
Епіграф:
Бажали ми народові свободи,
Бажали ми, щоб очі він розкрив,
І, як другі освітнії народи,
Для поступу, для правди й щастя жив.
Панас Мирний
1. Роки життя Івана Нечуя-Левицького?
а) 1838-1918;
б) 1840-1920;
в) 1856-1905;
г) 1861-1932.
2. Визначте, який період життя українського селянства зображено у повісті «Кайдашева сім’я»?
а) перша половина ХІХ ст.;
б) друга половина ХІХ ст.;
в) перша половина ХХ ст.;
г) ХІХ століття.
3. Хто був головою сім’ї у Кайдашів?
а) Кайдаш;
б) Кайдашиха;
в) старший син;
г) старша невістка.
4. Хто в сім’ї Кайдашів заробляв гроші?
а) мати;
б) батько;
в) Карпо;
г) Лаврін.
5. Який засіб сміху використовує автор, показуючи, як саме Кайдашиха їде до Балашів?
а) іронію; в) сатиру;
б) гумор; г) сарказм
Учитель: «Спадщина письменника належить до тих здобутків гуманістичної літератури, які підносяться над своїм часом, виходять за межі однієї мови, стають невичерпним джерелом, з якого п'ють люди всієї землі»,— пише літературознавець П. Хропко про видатного українського письменника Панаса Мирного (справжнє прізвище — Панас Якович Рудченко). Дійсно, важко уявити собі українську літературу без оповідань, повістей і романів цього митця, якого Олесь Гончар вважав «першим симфоністом української прози». Назва одного з найбільших творів Панаса Мирного — «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — навіть стала крилатим висловом.
Звичайна зовнішність, чиновник високого рангу на царській службі, але яке серце було в цього українського патріота, захисника добра й справедливості! На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтесь більше про видатну особистість Панаса Мирного.
Лекція учителя з елементами бесіди
«Вся моя слава — Україна,— писав Панас Мирний у щоденнику,— якби я їй добра хоч на мачину зробив, то б мені і слава була, я більшої не хочу. Якби я зміг показати безталанну долю життя людського, високую його душу, тепле серце, як вони є у мирі,— то б моя слава була і моя надія справдилася...»
Він прагнув до творчості, високого злету думки, а доводилося сидіти в канцелярії, переписувати та перекладати нудні папери, вислуховувати несправедливі зауваження начальників. У щоденнику письменника є такий запис: «Чим я тобі вимещу, дурний начальнику, за твої даремні попріки, за твоє огидне і неправдиве слово? Нічим? Ні, я виставлю тебе на показ усьому мирові, твої дурні привички, твоє... [зневажання] чоловічої совісті...»
— Які риси характеру Панаса Мирного ми можемо визначити із цих рядків, зі сказаного раніше? (Патріотизм, гуманізм, критичність.)
Панас Рудченко народився 1849 року в сім'ї дрібного чиновника, у Миргороді на Полтавщині. Батькові майбутнього письменника довелося пройти всі щаблі чиновницької кар'єри, й дослужився він лише до казначея (це невисока посада). Родина Рудченків була великою — четверо синів і дочка. Жили на мізерну таткову платню. Якби не шматок власної землі, довелося б голодувати, а про навчання годі було б і мріяти. Та батько доклав усіх зусиль, щоб сини здобули освіту й стали чиновниками.
Навчався Панас спочатку в Миргородському парафіяльному училищі, а після переїзду батьків до Гадяча — у повітовому училищі. 1862 року хлопець закінчив його з похвальним листом. Він мріяв про гімназію, університет, але на заваді став брак коштів.
У 14 років Панас Рудченко поступив на службу і тягнув цю важку чиновницьку лямку аж 54 роки, дослужившись до чину, який на військовій службі дорівнювався б генеральському.
Майбутнього письменника завжди боляче вражала поведінка молодих чиновників — пияцтво, моральна розбещеність, безкультур'я, байдужість до громадських справ. Окрім того — пихате, зверхнє ставлення до простих людей, хабарництво.
Зовні життя Панаса Мирного минало тихо, спокійно. Удень —служба, увечері — сім'я, а вночі — улюблена літературна праця, кипіння думок і пристрастей. Ще в юності майбутній письменник склав для себе і ретельно виконував план літературної самоосвіти — глибоке знайомство з класикою, із сучасною літературою, з фольклором.
— Наскільки, на вашу думку, важливим для успіху в майбутньому є план самоосвіти?
За часів Панаса Мирного, як ви знаєте, українська мова була забороненою. Тому письменникові довелося друкуватися за кордоном і під псевдонімом. Перші його твори — оповідання «Лихий попутав», нарис «Подоріжжя від Полтави до Гадячого», повість «П'яниця». Панас Мирний досконало досліджував пореформену дійсність, характери, психологію, простих людей. Почав роботу над великим романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Свій твір дав почитати братові Івану Білику. Той порадив розширити історичну частину й узявся сам її дописати. Так він став співавтором. Роман почали друкувати в Петербурзі 1876 року, але в цей час вийшла заборона на друк українською мовою, тому твір побачив світ лише через чотири роки в Женеві за сприяння М. Драгоманова.
1915 року, на своє 66-ліття, П. Я. Рудченко одержав багато привітань. Його вшановували як талановитого й сумлінного чиновника високого рангу. А в цей час полтавська жандармерія розіслала циркуляр про розшук неблагонадійних осіб, серед яких значився й Панас Мирний.
Цікава історія про те, як широка громадськість дізналася, хто такий Панас Мирний. 1890 року Полтаву відвідала театральна трупа М. Садовського. Захоплений грою Марії Заньковецької, Панас Мирний підніс їй у дарунок рукопис своєї драми «Лимерівна» з присвятою. Марія Костянтинівна змогла дістати дозвіл цензури, і п'єсу було поставлено спочатку в Курську, куди автор не зміг приїхати, потім у самій Полтаві. Вистава пройшла з великим успіхом. Зворушений письменник, почувши овації, забув про свій намір не розкривати псевдонім і під вигуки публіки «Автора! Автора!» — піднявся на сцену. Перед здивованими полтавцями стояв... відомий багатьом полисілий, худий, «засмоктаний бомагами», трохи зніяковілий і розчулений колезький радник Панас Рудченко. Заньковецька увінчала його вінком.
— Про що свідчить такий факт?
На одній із літературних субот сорокарічний Панас Мирний познайомився з учителькою музики Полтавського інституту шляхетних дівчат Олександрою Щейдеман. Її обізнаність у літературі, музиці, а також молодість, прекрасні блакитні очі полонили чоловіка. Знаючи, що в дівчини є наречений, Панас усе ж зважився їй освідчитися і... домігся взаємності!
У листі до Панаса Мирного Олександра так пояснила свої почуття до нього: «Твоє добре серце в поєднанні з глибиною твого геніального розуму справляє на мене приголомшуюче враження... і невже мені, грішниці, випало таке щастя, честь бути твоєю дружиною...» У Рудченків народилося четверо синів.
Вночі з 19 на 20 січня 1920 р. стався крововилив у мозок, а 28 січня письменника не стало. Поховано його в Полтаві. Згідно з постановою уряду Української РСР в будинку, де жив письменник з 1903 року, утворено літературно-меморіальний музей. У 1951 році в Полтаві урочисто відкрито пам'ятник письменникові. Сучасний меморіальний комплекс, створений 1974 року полтавськими художниками В. Батуріним, А. Щербаком, Є. Путрею, І. Ковалевським та В. Цимбалистом, складається з меморіального будинку письменника 1860 року, літературно-виставкової частини 1985 року та господарського саду площею 1,5 га, де зберігаються дерева і кущі, посаджені власноруч Панасом Мирним. Закінчується паркова частина садиби купальнею, навколо якої ростуть вікові верби та дуби.
Твори митця багато разів перевидавалися, перекладені кількома мовами світу.
Перегляд презентації «Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного»
Віртуальна подорож музеєм-садибою письменника
Прийом «Ромашка»
Учитель: Кожен з вас отримав ромашку, на пелюстках якої ви повинні написати відповіді на запропоновані питання. Якщо ви уважно слухали, то швидко і правильно виконаєте це завдання. (Див. додаток.)
Учні: (Виконують завдання.)
Технологія «Мікрофон»
Скласти хронологічну таблицю життя письменника. Прочитати роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».