Урок на тему: "«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - соціально-психологічний роман. Співавторство Панаса Мирного з Іваном Біликом. Широта представлення народного життя. Сюжет твору"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку з української літератури для 10 класу

 

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - соціально-психологічний роман. Співавторство Панаса Мирного з Іваном Біликом. Широта представлення народного життя. Сюжет твору

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №

Дата:

Тема: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - соціально-психологічний роман. Співавторство Панаса Мирного з Іваном Біликом. Широта представлення народного життя. Сюжет твору

Мета:

• навчальна – розповідати про історію написання роману, його жанрові особливості; ознайомлювати учнів із своєрідністю композиції та багатоплановістю сюжету роману, його проблематикою; допомагати самостійно визначати тему та ідею твору;
• розвиваюча – розвивати творчі здібності учнів при роботі з текстом, закріплювати вивчене про сюжетні лінії, композицію;
• виховна – виховувати прагнення жити за принципами гуманізму; плекати повагу до художнього слова.

Тип уроку – засвоєння нових знань.

Методи та прийоми: репродуктивний, інтерактивний, літературний пазл, розповідь з елементами бесіди, словникова робота, бліц-опитування, технологія «Мікрофон», перегляд презентації.

Обладнання: портрети письменника, презентація, картки психологічного настрою.

Міжпредметні та міжмистецькі зв’язки:  українська мова, інформатика.

Використана література:

1.               Білецький О. Панас Мирний / О. Білецький // Зібрання праць. – К., 1965.
2.               Панас Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні?: Посібник для 10 класу / Автори-укладачі Ю. Башкірова, Н. Кривка. —X., 2000.
3.               Сиваченко М. Корифей української прози. – К., 1967.
4.               Черкаський В. Художній світ Панаса Мирного. – К., 1989.

Часова схема уроку

1. Організаційний момент (2 хв).
2. Актуалізація опорних знань і вмінь (3 хв).
3. Мотивація навчальної діяльності (4 хв).
4. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу (23 хв).
5. Закріплення вивченого на уроці (8 хв).
6. Підсумок уроку. Оцінювання (2 хв).
7. Інструктаж до виконання домашнього завдання (3 хв).

Хід уроку

Епіграф:

Хочеться мені слави запобігти в письменстві? Ні, не хочу тії слави, їй-Богу, не хочу. Вся моя слава – Україна, якби я їй добра хоч на мачину зробив, то б мені і була слава, я більшої не хочу. Якби я зміг показати безталанную долю життя людського, високую його душу, тепле серце, як вони є в мирі – то б моя слава і моя надія справдилися…

Панас Мирний

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань і вмінь.

Літературний пазл

Учитель: Відтворіть пропущені слова у біографії Панаса Мирного.

Панас Мирний (справжнє ім’я - _______) народився ____ року в сім'ї дрібного чиновника, у _________ на Полтавщині. Навчався Панас спочатку в __________ парафіяльному училищі, а після переїзду батьків до ________ — у повітовому училищі. З 14 років працює ____________. Перші його твори — ___________________________. На одній із літературних субот сорокарічний Панас Мирний познайомився з учителькою музики Полтавського інституту шляхетних дівчат ____________. Вночі з 19 на 20 січня _____ р. стався крововилив у мозок, а 28 січня письменника не стало. Поховано його в ________. У будинку, де жив письменник, з 1903 року відкрито ___________.

 

Учні: Панас Мирний (справжнє ім’я – Панас Якович Рудченко) народився 1849 року в сім'ї дрібного чиновника, у Миргороді на Полтавщині. Навчався Панас спочатку в Миргородському парафіяльному училищі, а після переїзду батьків до Гадяча — у повітовому училищі. З 14 років працює державним службовцем (повітовий суд). Перші його твори — оповідання «Лихий попутав» (1872), нарис «Подоріжжя від Полтави до Гадячого» (1872), «Лимерівна» (1872), повість «П'яниця» (1874). На одній із літературних субот сорокарічний Панас Мирний познайомився з учителькою музики Полтавського інституту шляхетних дівчат Олександрою Шейдеман. Вночі з 19 на 20 січня 1920 р. стався крововилив у мозок, а 28 січня письменника не стало. Поховано його в Полтаві. У будинку, де жив письменник, з 1903 року відкрито літературно-меморіальний музей.

3. Повідомлення теми уроку, мотивація навчальної діяльності

Учитель: Починав Панас Мирний з поезії, а сповна його талант розкрився у прозі. Ще змолоду митець писав:

Бажали ми народові свободи,

Бажали ми, щоб очі він розкрив,

І, як другі освітнії народи,

Для поступу, для правди й щастя жив.

Ці слова можна поставити епіграфом до творчості письменника. Вірші він творив усе життя, кажучи, що вони допомагають йому краще творити «дзвінку прозу». Справжню письменницьку славу принесли Панасу Мирному два великі романи – «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» та «Повія». Здобули визнання читачів також повісті «Лихі люди», «П’яниця», «Лихо давнє й сьогочасне», оповідання «Морозенко», драма «Лимерівна».

4. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Історія написання твору

Цікавою є історія написання твору. Минуло кілька місяців потому, як П. Рудченко переїхав до Полтави, багато часу відбирала робота, тому на необхідне для митця знайомство з навколишньою дійсністю часу майже не було. Тому Мирний дуже любив службові відрядження, які надавали таку можливість. Навесні 1872р. Панас Мирний перебував у службовому відрядженні. Під час поїздки з Полтави до Гадяча хлопчик-візник розповів йому жахливу історію селянина Василя Гнидки, який вирізав сім’ю заможного козака, за що був засуджений до каторжних робіт. Особа Гнидки так зацікавила митця, що він весь час у своїх думках повертався до почутого. Під враженням цієї розповіді він пише нарис «Подорож з Полтави до Гадяча». Письменник доходить висновку: «На мій погляд, Гнидка — безталанна дитина свого віку, скалічений виводок свого побуту,— пригніченого усяким панством… — де все стало і стоїть нерухомо на однім місці, стояло, поки зачало гнити у самому корні. Де одно загнива, там починається інше заражатись, і при вонючій духоті, яку розносить усе гниле, тяжке стає життя народженому, гірке 1оло водіння з цвіллю. І от починає воно боротьбу за своє місце за життя; почина розшукувати шляху. Де ж ти знайдеш його без освіти, де ти знайдеш його у тому широкоглядному мороці, який сповива усе й усіх? А тут устає таке питання: не я задавлю — мене задавлять!.. І кидається чоловік, як звірина, на все, купається в крові людській і знаходить в тім свою утіху, пораду для свого серця».

Словникова робота

 

 

 

Улітку 1872 р. Панас Мирний пише першу редакцію повісті «Чіпка», деякі зауваження до якої зробив відомий літературний критик і публіцист Іван Білик.

• Ким був Іван Білик для Панаса Мирного? (Іван Білик – брат Панаса Мирного.)

У першій редакції автор повністю зосередився на постаті головного героя, здійснюючи намір показати, як соціальні умови руйнують особистість, творять із чесних людей «пропащу силу». Одержавши рецензію на початку 1873 року, Панас Якович переглянув текст повісті, виправив деякі суперечності в образі головного героя, дещо деталізував, накидав штрихами нову сюжетну лінію про Грицька тощо. І відклав роботу на певний час за своїм творчим принципом: «Нехай вилежиться та достигне, як та овоч на дереві». Коли ж він знову повернувся до твору, то почав писати заново — розгортати повість у багатоплановий соціально-психологічний роман.

• Хто написав перший роман українською мовою? Що це за твір? (Пантелеймон Куліш «Чорна рада» (1846).

Над четвертою і п'ятою редакціями Панас Мирний, працював разом з І. Біликом (четверта редакція, написана 1874р., мала назву «Пропаща сила», складалась із чотирьох частин). У 1875р. роман було закінчено під назвою «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Але далі над твором навис якийсь фатум. Почалося з того, що київські друкарні його чомусь не взяли. Можливо, вони були перевантажені. Коли нарешті домовилися про друк у Петербурзі — цим питанням займався композитор М. В. Лисенко,— виявилося, що цензор у поспіху не поставив свій підпис на кожному аркуші рукопису. Роман повертається до Києва, розшукують звільненого з роботи цензора. Той підписує рукопис, і роман знову "ще до Петербурга. Друк його почався тільки наприкінці травня 1876 р. І тут по цензурних відомствах пройшов горезвісний циркуляр від 5 червня 1876 року про заборону українських видань, який і припинив друк роману. 

Прогресивні громадські діячі України не могли дати загинути найвидатнішому творові часу. Тому вперше роман був надрукований М. П. Драгомановим у Женеві в 1880р., але відразу потрапив до списку заборонених видань і проникав до читачів у Росію таємно, як підпільна література. Уперше легально роман був опублікований у 1903р. в журналі «Киевская старина» під назвою «Пропаща сила».

• Про що свідчить така велика кількість редакцій твору? (Творчий принцип: «Нехай вилежиться та достигне, як та овоч на дереві»)

Твір «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — перший в українській літературі соціально-психологічний роман.

Словникова робота

Учитель: Діти, спробуйте дати визначення соціально-психологічному роману.

Учні:

 

 

 

 

 

Особливості роману:

- зображення великого й складного кола подій та явищ суспільного й побутового життя певного історичного періоду,

- тривалий час дії,

- основних дійових осіб до десяти (більше),

- відтворення складних шляхів розвитку образів – персонажів у їхніх багатоманітних зв'язках з суспільством,

- значна сюжетна розгалуженість (крім головної лінії, можуть бути три і більше побічних, що розвиваються паралельно, схрещуються і переплітаються, становлячи єдине ціле),

- докладні описи (портрети, пейзажі, інтер'єри тощо),

- докладність розповіді про події та персонажів,

- прозова форма (крім роману у віршах),

- великий обсяг (дилогія, трилогія, тетралогія).

Учитель: Спробуйте сформулювати тему роману.

Учні:

Тема твору – зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва та його залишків, напередодні та під час реформи 1861 року.

Звучить ідея гибелі людей (кращих), які гинуть як жертви соціальної несправедливості – стають «пропащою силою» (друга назва роману). В романі викрито залишки кріпацтва, показано цілковиту безправність селянства та тяжке життя бідноти в місті. («Пропаща сила» - людини, яка народжена була для справ, можливо, значних і прекрасних, але яка так і не розкрилася в своїх потенційних якостях і можливостях»,— зазначав О. Гончар.)

Композиція роману

Учитель: Кожен твір має свою будову — композицію.

Композиція — побудова літературного твору, розміщення і співвідношення його складових частин, порядок розгортання подій і розстановка персонажів. У поняття «композиція твору» входять описи подій, зовнішнього вигляду (портрети героїв), діалоги, монологи, описи природи (пейзажі), обстановки, авторські відступи. Взаємодія різних компонентів твору, що у своїй сукупності становлять єдине ціле, є його композицією.

Композиція роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», його сюжет підпорядковані головному завданню — розкрити соціально-психологічні мотиви протесту селянства, зокрема Чіпки, показати причини того, чому розумна, енергійна й здібна людина стає на шлях розбою.

Учитель: З скількох частин складається роман?

Учні: Роман складається з чотирьох частин, кожна з яких поділяється на дрібніші розділи. Кожна частина, кожний з 30 розділів має свій закінчений зміст, свій внутрішній лад, художню завершеність.

Учитель: Академік О.Білецький взагалі вважав, що композиція роману схожа «на будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом».

Як називаються частини роману? Про що у них розповідається?

Учні:

1. Дитинство і юність Чіпки. (Це експозиція. Тут ще немає боротьби, загострення конфліктів. Письменник лише знайомить нас з енергійним юнаком, не називаючи його імені. Юнак зустрічає «польову царівну». Потім виявляється, що юнак – Чіпка, а «польова царівна» - Галя. Тут чудові  пейзажі. У наступних розділах – розповідь про батьків та дитячі роки героя. Розділ «Двужон» - про кріпака Івана Вареника, який під чужим прізвищем (Хрущ) з'явився у селі Піски, одружився з бідною дівчиною Мотрею і знову кудись помандрував, залишивши «байстрюка» Чіпку на тяжке бідування. Також змальовані дитячі та юнацькі роки Чіпки та його однолітка Грицька.)
2. 100-річна історія села Піски ( в основному писав Іван Білик). Розповідається про закріпачення козацького села Піски Катериною ІІ, про завзятого січовика Мирона Гудзя, який виборов своєму родові волю, а також про життя внука Мирона — Максима, який поступово скочується на хибний шлях.
3. Складна доля селянина-бунтаря. Це вже боротьба добра і зла, правди і кривди, це невміння Варениченка відстояти своє, заробити грошей, щоб купити землі, як це зробив Грицько, і повільне, але неухильне скочування в прірву розбишацтва.
4. Трагедія Чіпки. Автор підсумовує пройдений життєвий шлях Чіпки, Максима, Пороха, Василя Семеновича Польського і дає можливість нам зробити повчальні висновки стосовно долі цих людей.

1 частина – експозиція.

2 частина – розвиток дії, передісторія.

3 частина – зав’язка («Нема землі» ─ втрата Чіпкою землі), розвиток дії.

4 частина – кульмінація, розв’язка (винищення козацької родини Хоменків; арешт героя).

У романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», як і в інших великих епічних творах, є основні та другорядні сюжетні лінії.

Учитель: Виділіть їх.

Учні:

Основні сюжетні лінії роману:

• Рід та життя Чіпки.
• Рід та життєвий шлях Максима Гудзя.
• Історія життя Грицька та Христі.
• Життєпис панів Польських, історія села Піски.

 

Другорядні сюжетні лінії роману:

• Мотрі Жуківни. (Матері Чіпки).
• Івана Вареника (Батька Чіпки).
• Явдошки.
• Василя Пороха.

 

Учитель: Які проблеми автор підняв у творі? У яких епізодах роману це видно?

Учні:

• Народна мораль.
• Батьки і діти.
• Добро і зло.
• Земля і достаток.
• Кріпацька неволя.
• «Пропаща сила».
• Становище жінки в сім’ї.
• Любов і сімейне щастя.

5. Закріплення вивченого на уроці.

Бліц-опитування

1. У якому році було написано роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875.)
2. За жанром «Хіба ревуть воли, як ясла повні» − це... (соціально-психологічний роман).
3. Хто є головним героєм роману? (Чіпка Варениченко.)
4. З скількох частин складається роман? (4 частини.)
5. Друга частина твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні» розповідає про... (Розповідає про закріпачення села Піски й долю Максима.)

6. Підсумок уроку.

Технологія «Мікрофон»

Продовжіть речення.

• «Твір Панаса Мирного зацікавив мене, тому що...»
• «Твір Панаса Мирного здався мені...»

Учитель:

- Оцініть свій настрій на кінець урок. (Додаток)

- Продовжіть речення «Сьогодні на уроці мені було…»

«Чарівний кошик» (учитель просить учнів уявити, що перед ними знаходиться великий кошик, де вміщені всі знання, уміння, навички, ідеї, почуття, що вони отримали на уроці і зараз кожен може взяти собі будь-що, ідучи додому. Він пропонує по черзі сказати: «Я йду з цього уроку…(і назвати те, що кожен бажає узяти з собою з уявного кошика).

 

7. Домашнє завдання

Прочитати теоретичний матеріал у підручнику (С. 40 – 43); виписати цитати до характеристики образу Чіпки.