26 серпня о 18:00Вебінар: Навчання в умовах пандемії: рекомендації ООН та світовий досвід

Урок на туму: "Валер'ян Підмогильний - автор інтелектуальної прози, перекладач".

Про матеріал
Конспект першого з трьох уроків вивчення творчості Валер'яна Підмогильного в 11 класі. Урок на тему:"Валер'ян Підмогильний - автор інтелектуальної прози, перекладач".
Перегляд файлу

Українська література

11 клас

Автор розробки:

Зоріна Лариса Леонідівна, учитель української мови і літератури

                                                             БНВО «Перша Білоцерківська

гімназія – школа І ступеня»

Тема: Валерян Підмогильний – автор інтелектуально-психологічної прози,                                                             перекладач

Мета: ознайомити учнів  із життєвим і творчим шляхом письменника, його     трагічною долею, зацікавити творчістю, з'ясувати проблематику його творів та особливості стилю; розвивати вміння складати тези почутого; виховувати зацікавлення творчістю В.Підмогильного.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: мультимедійна презентація  «Валер’ян Підмогильний – автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач»;                                                     фрагмент документального фільму Н.Огородньої «Розстріляне Відродження. Валер’ян ОПідмогильний»

 

 

Очікувані результати: учні знають найосновніші події творчої біографії митця, про його трагічну загибель; розуміють суть екзистенціалізму.

 

Перебіг уроку

 

І. Мотивація навчальної діяльності школярів.

  Оголошення теми й мети уроку            

 

 Вступне слово вчителя

       Талановитому українському письменникові й перекладачу Валер’янові Підмогильному випала та ж доля, що й десяткам, сотням  митців його генерації. Арешт, сфабрикований процес, Соловки й  розстріл у 1937-му.

     У своїх і нині популярних «Розповідях про неспокій» Ю. Смолич писав: «Коли б хтось із читачів оцих моїх літературних спогадів та запитав мене, кого з молодих українських письменників двадцятих-тридцятих років я вважаю найбільш інтелектуально заглибленим, душевно тонким або, по-просту кажучи, найбільш інлелігентним, то я б ні на хвилинку не задумався і відказав:— Валеріана Підмогильного».

ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Повідомлення учнів про дитячі та юнацькі роки В. Підмогильного.

    Народився Валер’ян Петрович Підмогильний 2 лютого 1901 року в с. Чаплі на Дніпропетровщині в селянській родині. Після церковнопарафіяльної школи він  закінчив Катеринославське  реальне училище, профілем якого були точні науки.  Того ж 1918 року вступив на математичний факультет Катеринославського університету, згодом перейшов на  правничий факультет.  

    Він особливо захоплювався історією, і це захоплення пояснював знайомством з Дмитром Яворницьким. Юнак любив розмовляти з ученим, часто бував у музеї, допомагав наставникові.

   Багато часу приділяв самоосвіті, мав надзвичайні здібності до навчання: один раз прослухавши урок, міг більше не повтоювати. З різних причин Підмогильний так і не отримав вищої освіти, але це не завадило йому бути одним із найосвіченіших людей свого часу.

    Самотужки  вивчав іноземні мови. Вільно володів французькою, німецькою, англійською. Студіював західноєвропейські літератури, філософію, психологію. Друзі називали його «університетом на дому».

 Уже в 17 років Підмогильний виявив себе цілком зрілим письменником. У 1919 році в катеринославському журналі «Січ» друкуються його оповідання «Гайдамака»,  «Старець»,  «Баня».  А в 1920 р. виходить перша збірка оповідань «Твори, том І».  «Ота тоненька книжечка, – писав В. Шевчук, – у сірій обкладинці й друкована на поганому папері може по праву вважатися однією з найцікавіших книжок… Тут наявна свіжість письма, небуденність ситуацій, а слово дихає енергією і своєрідним «ароматом» – дебют, кажемо, був багатообіцяючий».

  Кинувши науку, шукає вчительського хліба спершу в Катеринославі й Павлограді, а потім у Ворзелі під Києвом. Там, у Ворзелі, він зустріне й свою долю: донька місцевого священика Катерина Червінька стане його дружиною і другом – упродовж тринадцяти років, які їм відпущено бути разом, і тоді, коли чорна біда впаде на сім’ю, – летітимуть її тужні листи-сповіді до соловецьких мурів…

Учитель. Ми маємо можливість переглянути фрагмент документального фільму Н.Огородньої «Розстріляне Відродження. Валер’ян Підмогильний», у якому йдеться про київський і харківський періоди життя митця.

 

2. Бесіда за фільмом

 

?   Що ви довідалися про уасть В. Підмогильного в літературному житті Києва?

( Він створив об’єднання «Ланка», членами якого були Богдан Антоненко-Давидович, Григорій Косинка, Євген Плужник, Теодосій Осьмачка...Ці митці захищали традиції класичної літератури, орієнтувалися на модерні стилі, відкидали політичну заангажованість літератури. Потім «ланківці» перейменували своє обєднання на МАРС – Майстерня революційного слова.)

?  Яка тема найбільше хвилювала митця?

(Тема протистояння міста й села.)

?  У яких творах вона прозвучала?

( У новелі «Третя революція» автор розглядав феномен махновського руху: чому за Махном пішли селяни, кривди, які завдало місто селу. Повість «Остап Шептала», романи  «Місто», «Невеличка драма».)

?  Після написання «Повісті без назви», яка знову ж таки зазнала нищівної критики, Підмогильний припиняє письменницьку діяльність і вдається до перекладів. Кого з європейських майстрів слова він перекладав?

( Анатоля    Франса, Гі де Мопассана,Оноре де Бальзака, Густава Флобера, Вольтера, Дідро, Проспера Меріме, Жуля Верна...)

?  Зачинателем якої стильової течії модернізму був В. Підмогильний?

(Екзистенціалізму.)

3.Учитель. Пояснення нового матеріалу

 Своїми творами  Валер’ян  Підмогильний утвердив критику в тому, що він «цікавиться не людством, а людиною». Ця на сьогодні позитивна характеристика звучала дуже небезпечно в той час, коли в радянській літературі вироблявся курс на уславлення колективізму, а психологізм зневажався як традиція дрібнобуржуазної, ворожої нам ідеології.             

Екзистенціалізм — філософський напрям, який сформувався у французькій філософії та літературі в першій половині XX ст. Його основоположником є датський філософ Серена К’єркегор (кінець XVIII ст.), який уважав, що наука недостатньо звертає увагу на конкретну людину, її переживання та страждання, емо­ції та думки. Як філософська течія екзистенціалізм сформувався після двох світових воєн, багатьох локаль­них конфліктів, революцій, переворотів, світової економічної кризи 1929-1933 рр. у Франції та Німеччині.  Це все зробило актуальним проблему людського виживання, збереження психологічної повноцінності, віднай­дення себе в екстремальних ситуаціях. Представники екзистен­ціалізму звернули свою увагу саме на внутрішній світ людини в екстремальних ситуаціях; вони вважали, що немає людини, яка б не відчувала хоч трохи відчаю; немає людини, у чиїх сокро­венних надрах не приховувалася б якась стурбованість, тривога, дисгармонія, якийсь страх перед невідомим або чимось таким, що його вона навіть не бажає усвідомлювати.

Кожен має свою внутрішню сутність, свою індивідуаль­ність, своє «я», свою екзистенцію. Екзистенція (з грецької «існування»)  – втілення духовної психоемоційної неповторності особи.

Філософія: Я – унікальний.

Основні ознаки українського екзистенціалізму:

  • підвищена увага до таємних закутків душі;
  • наявність прихованого зла в кожному;
  • викриття бажань і прагнень людини на рівні підсвідомості.

Прикметно, що те,  до чого прийшли західноєвропейські митці, усвідомивши руйнівний вплив суспільства на внутрішній світ людини,  після війни з фашистами,  Підмогильний пізнав ще під час громадянської війни уряду проти свого народу.

Отже, звернення Валер’яна  Підмогильного  на початку 30-их років до екзистенційних питань було новаторським не тільки для української літератури, а й для світової.

 

4.Учнівське повідомлення  про арешт  В. Підмогильного і суд над ним.

Над українською землею вже нависли «совині крила» ката Кагановича. Процес українізації, що розпочався на початку 20-х років, згортається. Звинувачено в націоналістичних гріхах письменника Миколу Хвильового. Літературно-мистецькі групи саморозпускаються.  Збираються вже хмари й над письменниками жовтневого призову. В. Підмогильний відчує це на собі одним із перших.

 У час літературних доносів, сполітизованої критики твори Підмогильного здебільшого критикувалися й паплюжилися. Ось що написав, приміром, у газеті «Більшовик» невідомий автор: «Зніжений автор (Підмогильний В.) органічно не може пропустити через себе високий вольт  пролетарської активності.» На жаль, таких оцінок не бракувало.Вони зробили своє:  арешт – суд - вирок – Соловки – новий вирок – розстріл…

Уже 8 грудня 1934 року, невдовзі після вбивства Кірова, Підмогильного заарештовують як учасника терористичної організації. Таких організацій було «викрито» десятки в різних кутках країни, серед «терористів» опинилися і Є. Плужник, і М. Куліш, і Г. Епік,  і М. Зеров і багато інших.

В архівах НКВД  зберігаються протоколи всіх допитів  письменника. Запитання: «Ви звинувачуєтеся як учасник контрреволюційної організації, що ставила собі за мету терор проти вождів партії. Ви визнаєте себе винним у цьому?» Відповідь: «Ні, винним себе у цьому не визнаю». З офіційної заяви слідчому: «…Ніколи ні до якої терористичної організації я не належав і не належу…».

 Слідство вже тривало майже місяць. Підмогильний починає втрачати сили.  На допиті  11 січня він, відчувається, був доведений до стану говорити все, що від нього вимагали: «Останнім часом я належав до групи письменників-націоналістів з терористичними настроями у ставленні до вождів партії. З цими письменниками я вів контрреволюційні й терористичні розмови…». Щоправда, ця «страшна» група, як виявилося, складалася з нього самого та двох найближчих друзів: В. Вражливого й В. Поліщука, які теж з грудня 1934 року сиділи десь у камерах поруч із ним. В. Підмогильний, як і раніше, пояснював лише свою позицію.

 28 березня за участь у неіснуючій групі терористів-контрреволюціонерів іменем Союзу Радянських Соціалістичних Республік письменникові було оголошено смертний вирок, який,  проте, замінили в останню хвилину десятилітнім ув’язненням на Соловках.

5.Учнівське повідомлення  про перебування В. Підмогильного на Соловках і смерть митця.

 Чи розумів Валер’ян  Підмогильний  , письменник-психолог, письменник-інтелігент, що чинилося в країні? Безперечно. Не просто розумів. «…Класовий ворог, це в нас на кожному заводі й у кожній установі ніби штатна посада, яку хтось та повинен займати», – говорить один із персонажів оповідання «З життя Будинку».  Уже цих слів досить було, щоб піти в небуття.  Утім, найбільшим гріхом був талант.

В. Підмогильний потрапляє на Голгофу ХХ століття – Соловки, але й там продовжує плідно працювати, у чому нас переконують листи письменника до дружини, матері та сестри. У них є згадка про твори, над якими  працював  («Наташа і Маша», «Осінь 1929»), які так і не побачив читач. Письменник мав задум створити ще вісім оповідань.

В. Підмогильний ще сподівається, що все складеться інакше. «Пізніше я буду просити про зміну умов відбуття покарання (я дуже хочу працювати)…» – повідомляв у листі до дружини 6 липня 1935 року. І згодом: «Що мені треба? Надішли паперу, копірки, кілька хороших чорнильних олівців…». Народжуються задуми. З’являються перші твори, написані там. З’являються, щоб назавжди залишитися непрочитаними – ніким і ніколи. Сталінська куля таки наздогнала В. Підмогильного. Його останній лист із Соловків датовано червнем 1937 року. Відтоді сліди загубилися. Донедавна вважали (така була офіційна версія), що Валер’ян Підмогильний помер 1941 року. Насправді це трапилось на чотири роки раніше.

Соловки були переповнені. Особлива трійка УНКВД Ленінградської області  3 листопада 1937 року до 20-літнього ювілею Жовтневої революції винесла новий вирок низці українських митців – «розстріляти». За браму Соловецького монастиря востаннє виводили довгу шеренгу «ворогів народу». Серед них були В. Підмогильний, М.Зеров, М. Куліш, Л. Курбас,   Г. Епік, М. Яловий...

До 1989 року творчість Підмогильного в Україні була забороненою.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

?  Ви памятаєте принципи , які ввідстоював  Микола Хвильовий у літературній дискусії  1925-1928 років («високий рівень художньої майстерності та освіченості митця»; «геть від Москви»; «вперед до психологічної Європи»; «романтика вітаїзму»; «азіатський ренесанс»). Чи відповідав таким вимогам Валер’ян  Підмогильний?

VІ. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

 – Мене вразило....

VIІ. Домашнє завдання

 Знати зміст роману «Місто». Випереджувальні завдання (для окремих учнів): підготувати повідомлення про історію написання та видання роману «Місто»; характеристику образу міста в романі.

Література

1.       Підмогильний В. Оповідання. Повість. Романи. –К., 1991.

2.       Мельник В. Суворий аналітик доби: Валер’ян Підмогильний в ідейно-естетичному контексті української прози першої половини ХХ ст. –К., 1994.

3.       Шевчук В. Полинова зоря Валер’яна Підмогильного // Українська мова і література в школі. –1991. -№2.

4.       Костюк Г. Валер’ян Підмогильний // Українське слово: Хрестоматія укр. літ. та літ. критики ХХ ст. – К., 1994, 2001. — Кн. 2.

5.       Мовчан Р. Проза Валер’яна Підмогильного. Доля. Людина. Стиль // Дивослово. – 2000. - №1; Український модерністичний роман: “Місто”, “Невеличка драма” В. Підмогильного // Дивослово, 2001. — № 2.

 

 

 

 

 

 

 

doc
До підручника
Українська література (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Авраменко О.М., Пахаренко В.І., Мовчан Р.В.)
Додано
20 квітня
Переглядів
87
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку