Тема уроку:         “Нам пора для України жить!”

                                              Патріотизм, національна ідея в циклі

                                поезій "Україна" зі збірки "З вершин і низин".

                                 " Декадент” - поетичне кредо І. Франка

                         

   

           Мета уроку:

     -  познайомити учнів із загальною характеристикою збірки „З  вершин і низин”, дати школярам інформацію про цикл поезій „Україна”, проаналізувати вірші циклу, поезію “Декадент”;

 

   - розвивати вміння аналізувати та коментувати прочитане, розвивати навички виразного читання віршів Франка, збагачувати словниковий запас учнів;

   

   -  утверджувати в юнацьких душах почуття патріотизму, відповідальність за майбутнє.

 

  Теорія літератури: поглиблення поняття про цикл віршів, ліричного героя твору, національну ідею, декаденство як мистецьку течію.

 

  Обладнання: тексти творів І. Франка „Моя любов”, „Не пора”, Ляхам”, „Розвивайся ти, високий дубе...”. Примірники збірок „З вершин і низин”, гра “Доміно” (12 карток на закріплення вивченого), книга А. Мухарського “Національна ідея модерної України”.

 

   Тип уроку:    урок — літературне  дослідження .

 

       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                   ПЕРЕБІГ  УРОКУ

 

  I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ

           Кожен прагне бути успішним. Як досягти успіху? Як втримати цю примхливу птаху у своїх руках?

          - мотиваційні стрічки ( окремі зачитуються учнями). Поняття про академічну доброчесність: 

                            ...  Той, хто не досить сміливий, щоб ризикувати, – нічого і не доб’ється у житті. –  Мохаммед Алі

                  ... Іноді щось може йти не так, як хотілося б, але ви не повинні зупинятися. – Майкл Джордан

                    ... Удосконалюватися – значить мінятися, бути досконалим – означає змінюватися часто. –  Уїнстон Черчілль

                   ... Людина вмирає тоді, коли перестає змінюватися, а похорон – просто формальність. – Генрі Форд

              ... Тільки нещасні вірять у владу долі. Щасливі світу цього приписують самим собі всі успіхи, яких вони досягають. – Джонатан Свіфт.

 

 

  II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

  

  1. Сторінка Івана Франка у Твіттері. Які події чи факти з його життя мотивують вас іти вперед, змінюватися на краще?  / розповіді учнів/

     2. Запрошуємо на львівську каву.  Етюд «Монополь», або Як Франко молодь повчав (“Молода Муза”).

 

      Святилищем, до якого вели всі шляхи, для львівської літературної богеми була кав’ярня «Монополь», або ж «Централка». Цей заклад був у будинку Шпрехера, донедавна відомому як Будинок книги, що одразу за пам’ятником Міцкевичу.

             Замовивши філіжанку кави, можна було просидіти цілісінький вечір, вичитати до останньої крапки всі журнали. Відвідувачі щовечора чули промови та дискусії, засвідчували конкурси з придумування рими. Наприклад, Богдан Лепкий привносив дух польського мистецтва та ідеї Яґеллонського університету.  Та найбільше пожвавлення вносив Іван Франко. Він заходив до кав’ярні майже щодня під вечір з оберемком рукописів та коректур під пахвою. У старому потертому одязі він сідав поруч із заможними паничами, випивав горнятко чаю, витягав із кишені срібну монету й бавився нею. Він очікував, що хтось «підкине» якусь тему для розмови, але молоді наче роти позашивали. Усі знали, що встрявати в суперечку з метром – марна справа.   «Говоріть щось!» – врешті вигукував Франко, якому хотілося поговорити й забути про те, що після цілоденної мозольної праці його чекає не менш важка робота вдома. Коли хтось починав щось несміливо белькотати, метр уважно прислухався. Потім ловив фрази, що йому аж ніяк не подобалися, і своїм звичним закидав: «Дурниці говорите!» Після цього Франко не замовкав. Кав’ярня вмить перетворювалася на аудиторію, а вся пихата літературна богема – на студентів із роззявленими ротами. Молодомузівці довідувалися чимало такого, чого б не вичитали в жодній книжці.

        - Оскільки “молодомузівці” художню красу намагалися відмежувати від суспільно-патріотичних мотивів, І. Франко вважав, що цей шлях веде літературу “ в якийсь глухий кут, де можна хіба що повіситись”.

  

   IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

 

   1.Слово вчителя. Запрошую всіх на урок відкриття  “Нам пора для України жить”.

       Погляньмо на Івана Франка як нашого сучасника, що є виразником актуальних питань сьогодення. Загляньмо у свої думки щодо майбутнього України і дамо відповіді на питання, про  існування яких багато українців воліло б не знати і не чути.

 

          Проблемні питання уроку:

        -  Що таке національна ідея?

        -  Як втілена національна ідея у циклі “Україна”  І. Франка?

 

     2. Дослідження учня щодо питання національної ідеї в історії України.

               - зробіть нотатки з прослуханого, запишіть ваше розуміння “національної ідеї”.

 

    3. Ознайомлення учнів з книгою “Національна ідея модерної України".

 Обговорення у класі:  

     - повновладдя  української нації у своїй соборній та самостійній державі - національна ідея.

    - квінтесенція національної ідеї — це поняття волі як свободи і волі як вольовий рух до свободи ( за словами А. Мухарського).

   

   Слово вчителя. За твердженням Юрія Липи, термін “українська нація” уперше в Україні вжив Б. Хмельницький. Українською національною ідеєю духовно зарядив українців Тарас Шевченко. Іван Франко могутньо розвинув цю ідею, фактично підвівши Україну до соборності. Це його, Франкова заслуга,  що корінні галичани, які називали себе русинами, перейшли на одну, соборницьку назву: українці. В “Одвертому  листі до галицької української молоді” Франко писав: “ Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без офіціальних кордонів”.

 

   IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

       1. Ментальна карта  "Збірка „З вершин і низин” на дошці

    Збірка складається з семи великих розділів, які умовно розподіляємо тут на дві нерівні частини. У перших трьох розділах — „De profundis” (з глибин), „Профілі і маски” та „Сонети” — зібрано ліричні твори, в чотирьох останніх — „Галицькі образки”, „Із жидівських мелодій”, „Панські жарти” та „Легенди” — твори епічні. Назва збірки символічна, зображує процеси і шляхи, що “вели людський дух з вершин до низин і зворотним шляхом” (Зиновія Франко).

     Прологом до збірки подано „Гімн” („Вічний революціонер”). Покладений на музику М. Лисенком 1905 р., цей вірш став справжнім гімном українського національного відродження).

   Після Шевченкового „Кобзаря” це була найзначніша за змістом і формою поетична книга.

   М. Коцюбинський охарактеризував збірку так: „Се такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв”.

 

         Бесіда з учнями

Ø Що називається циклом віршів?

Ø Який цикл віршів буде визначатися як ліричний?

Ø Які цикли віршів вам уже відомі з уроків української та зарубіжної літератури?

Довідка. Ліричний цикл — низка літературних творів на спільну або близьку тематику, створений одним автором, який відтворює його особисті почуття або настрої.

 

 

        2.   Групова робота. Складання загальної характеристики циклу „Україна”

 

 

      Ідея незалежності України є центральною у циклі “Україна” Франка.   

Завдання для 1-ї групи: проаналізувати вірш „Моя любов” і дати його стислу характеристику.

Завдання для 2-ї групи: проаналізувати вірш „Не пора” і дати його стислу характеристику.

Завдання для 3-ї групи: проаналізувати вірш „Ляхам” і дати його стислу характеристику.

Завдання для 4-ї групи: проаналізувати вірш „Розвивайся ти, високий дубе” і дати його стислу характеристику.

 

 

 

 

 

 

       Робота першої групи:

  - виразне читання поезії “Моя любов”;

  - поміркуйте, з яким образом порівнюється образ України? Знайдіть рядки і зачитайте;

   -  Які епітети використано при характеристиці образу України?

   - З якою поезією В. Сосюри тематично споріднений цей твір?

   - Зверніть на те, як побудовано вірш. Сповідь... самому собі  та зізнання в любові до рідної землі.

 

            Робота  другої групи:

   -  виконання пісні на слова Івана Франка; музика  Дмитра Січинського;

    - дайте відповіді на запитання:

         а)  До чого закликає поет? / до завзятої боротьби “ за волю, щастя і честь”;

      б)  Якою постає Україна? / образ колоніальної України, сини якої служать своїм ворогам; проливають кров за поневолювачів; люблять “царя...” - тобто в них спотворене поняття патріотизму;

        в) Чому українці у рідну хату вносять роздор? / через втрату національної свідомості українці не доходять згоди;

    г) До кого звертається Каменяр? / конкретний адресат — українська інтелігенція, ширше поняття — нація;

          д) Назвіть атрибути незалежної України — воля, і щастя, і честь;

           е) Як ставиться поет до боротьби за волю? Зачитайте останню строфу. Ця боротьба є священною.

 

 

НЕ ПОРА

Не пора, не пора, не пора

Москалеві й ляхові служить!

Довершилась України кривда стара,

Нам пора для України жить.

Не пора, не пора, не пора

За невігласів лить свою кров

І любити царя, що наш люд обдира,—

Для України наша любов.

Не пора, не пора, не пора

В рідну хату вносити роздор!

Хай пропаде незгоди проклята мара!

Під Украйни єднаймось прапор!

Бо пора ця великая єсть:

У завзятій, важкій боротьбі

Ми поляжем, щоб волю, і щастя, і честь,

Рідний краю, здобути тобі!

 

 Робота  третьої  групи:

    - виразне читання поезії  “Ляхам”;

    - дайте відповіді на запитання:

              а)  У творі часто зустрічається слово “брататись”. Як його розуміють поляки? Як автор?

           б) Що відомо вам з історії про панування Польщі над українським братом?

           в) Хоча поезія присвячена полякам, у радянський час цю поезію не друкували  тому, що читачеві одразу спадає аналог ще сумніших стосунків російського  “старшого брата” з українським  “молодшим братом” ( існувала офіційно). З огляду на сучасні події робимо висновок щодо справжнього братання між народами.  Зачитайте рядки: “Братаймося, як з рівними рівні...”

      Слово вчителя. Про польсько-українські взаємини писав І. Франко і в праці, присвяченій поемі Т. Шевченка “Ляхи”: “Збратання двох народів, злучених і роз'єднаних тисячелітньою історією, -  це як будова моста між двома берегами. Коли наш міст має бути порядний і тривкий, мусять наші береги вперед бути виразні та сухі, бо інакше наш міст буде опертий на багні й пропаде. І коли люди нетерпеливі або нетямущі, чи злої волі з тамтого берега з докором чи приманою гукатимуть нам: “ Брат! Брат!” - не забуваймо відповісти їм нашою приповідкою: “ Брат братом, а бриндзя за гроші!”

 

 

ЛЯХАМ

І ми браталися з ляхами.

Т. Шевченко

І що ж, що ми з вами братались?

Все-таки ми в дурнях остались.

Було колись волі доволі

Для нас і для вас на Вкраїні.

І хліба доволі на полі.

Лиш жити б та бути донині.

Та біс підкусив вас „брататись”,

Братерство ж навпак повернути:

Над братом панами остатись,

В ярмо його шию пригнути.

І що ти братерства ціною

Загарбав у нас те, що наше,—

Сусіди обох нас з тобою

І тиснуть, і друть, брате-ляше.

Та мало для тебе науки!

Як власті лиш крихту у руки

Дістав ти з німецької ласки,

Як крихта нам впалась свободи,—

Для нас тобі жаль тої частки,

Нас тиснеш і кличеш —до згоди!

„Братаймось!” — кричиш, і над нами

Знов панство нове закладаєш,

Немов під братерства словами

Братерського серця не маєш.

Братаймося, ляше, та щиро,

Громадою, ділом і миром,

Братаймось, як з рівними рівні,

А не як пани і піддані!

Користі хай в'яжуть нас спільні,

А не пересуди погані.

І кожний на свойому полі

Для себе і жиймо й працюймо

Для власного щастя і долі!

Рятуймось в біді, та тямуймо

Докладно слова ті хороші:

„Брат братом, а бриндзя за гроші”.

 

     Робота четвертої групи:

  - виразне читання поезії;

  -  Назвіть кордони України за твором. У якому творі такі ж кордони згадуються? Поясніть, чому?

  -  Що символізують образи-символи? / дуб — символ народу, його безсмертя, весна — нове життя, вільне, мати — символ України;

  -  До якого “святого діла” закликав письменник? / на здобування національної незалежності/

   - Чому укранців називає “блудними сиротятами”? /  через рабську покірність, пасивність/

   -  Тож у чому сенс життя справжніх українців? \  Жити, працювати для України/

    - Зверніть увагу на слово “наслужились”, з яким словом римується?   / наточились/ Як ви це розумієте?  Так, поет вкладає у слово негативне значення, як і в похідне від нього “услуга”. Які риси характеру україців висміює автор?

    - Пригадайте, що таке метонімія, знайдіть у тексті

    - Чому дослідники вважають цей твір закликом? До чого закликає Великий Каменяр? (Вірш закликає об'єднатися, побрататися для служби матері-Україні.)

РОЗВИВАЙСЯ ТИ, ВИСОКИЙ ДУБЕ

Розвивайся ти, високий дубе,

Весна красна буде!

Розпадуться пута віковії,

Прокинуться люди.

Розпадуться пута віковії,

Тяжкії кайдани,

Непобіджена злими ворогами

Україна встане.

Встане славна мати Україна,

Щаслива і вільна,

Від Кубані аж до Сяну-річки

Одна, нероздільна.

Щезнуть межі, що помежували

Чужі між собою,

Згорне мати до себе всі діти

Теплою рукою.

„Діти ж мої, діти нещасливі,

Блудні сиротята,

Годі ж бо вам в сусід на услузі

Свій вік коротати!

Піднімайтесь на святеє діло,

На щирую дружбу,

Та щоби ви чесно послужили

Для матері службу.

чи ще ж то ви мало наслужились

Москві і ляхові?

чи ще ж то ви мало наточились

Братерської крові?

Пора, діти, добра поглядати

Для власної хати,

Щоб ґаздою, не слугою

Перед світом стати!”

Розвивайся ти, високий дубе,

Весна красна буде!

Гей, уставаймо, єднаймося,

Українські люди!

Єднаймося, братаймося

В товариство чесне,

Хай братерством, щирими трудами

Вкраїна воскресне!

 

 

   3. Підсумок прочитаного.

         - Подумайте, чому ці вірші входять в один цикл, яка ідея проймає поезії  циклу?

   Заклик до боротьби за волю, незалежність рідного краю, до єднання, братання для спільної мети — жити і працювати для України.

       - Повернемося до проблемних питань уроку. Як втілена національна ідея у циклі “Україна”? Повновладдя українців на своїй незалежній, соборній державі.

    4. Слово вчителя

 -   Як називається поезія, присвячена проблемам суспільного життя, звучать заклики до боротьби, порушується питання державної незалежності, свободи слова?

   І. Франко  був твердо переконаний, що кожна людина мусить виконувати свій громадянський обов'язок. Його внеском у громадське життя країни стала його громадянська поезія — своєрідний звіт ліричного героя перед суспільством і власним сумлінням, в кожному вірші звучали заклики народу до боротьби за своє щастя й волю. На попередньому уроці ми ознайомилися із тематикою найвизначніших збірок поета, а саме згадували про збірку інтимної лірики “Зів'яле листя”. Треба сказати, що після виходу у світ цієї збірки, знайшлось багато критиків, які звинуватили Каменяра в декадансі. Одним із них був критик Василь Щурат, який написав статтю “ Доктор Іван Франко”.

 

    - Як трактується цей термін? / Декаденство -  літературно-естетична течія, яка характеризується пасивним ставленням до суспільного життя, соціальним песимізмом.

      - Як ви думаєте після опрацювання циклу “Україна”, чи можемо приписати Франка до декадентів? Прочитаємо вірш - відповідь поета В. Щуратові “Декадент”.

      - Чи погоджується автор з думкою опонента? Поясніть позицію митця.

      - Доведіть, спираючись на знання біографії І. Франка, що в нього є підстави до обурення.

       - Які рядки з поезії підтверджують цю думку?

 

IV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

     -   Гра “Доміно”;

     -  Подумайте над питаннями:

   Ø  Новаторство збірки. (Новий герой — борець за свободу; жанрова, тематична різноманітність, новизна ритмічної побудови.)

      Ø  Поняття „вершин” і „низин” у назві збірки. (Людське життя зі злетами та падіннями, різні періоди боротьби за людське щастя, протиставлення величі духу та пітьми, стан пригніченої людини і прагнення волі та людського поступу тощо.)

      Ø  Пафос збірки. (Гуманістичний)

   Ø Значення збірки для розвитку української літератури. (Сторінка, яка починає новий (жанрово, тематично, за формою) післяшевченківський період у розвитку української літератури.)

 

 

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

   □ В аналізі ліричного твору для мене найскладніше...

   □ Потребую додаткової інформації про...

   □ Необхідна додаткова інформація про літературознавче поняття...

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  Напишіть есе “ Погляд через століття. Уявна розмова з ліричним героєм “ Що забезпечує душевну гармонію і щастя  українця?” / за творами І Франка/