Урок розвитку мовлення розраховано для учнів 3 класу. Діти вчаться розрізняти науковий та художній тексти. Ознайомлюються із маловідомою українською орхідеєю - зозулин черевичок.
Урок №___ ________________
«Побудова наукового тексту» Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Побудова наукового тексту на основі художнього опису. Зозулині черевички. Мета. Вчити дітей складати науковий текст на основі художнього. Формувати практичні вміння застосовувати вивчені правила для написання слів із орфограмами; збагачувати словниковий запас. Розвивати творчу уяву, спостережливість учнів, мовлення, використовувати опорні питання для побудови зв’язного висловлювання. Виховувати любов до природи, бажання оберігати її. Обладнання. Відео із зображенням літніх квітів для вступу. Фото птахів для розповіді легенди. Фото квітки. Тексти про квітку. Опорна таблиця. Хід уроку І. Організаційний момент. Слухання вірша під супровід відео із зображенням літніх пейзажів. Літо, літечко! Тепленько, сонячно, гарно! Та, ні... Не просто гарно, а чудово, казково! Така благодать на землі, коли приходить чарівне літо. Теплі промені яскравого сонечка зігрівають навколишній світ. Все цвіте, достигає. Колоситься збіжжя, наливаються солодкими соками сади і городи. І кожна ягідка додає радість і задоволення. Літо приносить красу, тепло і радість. Манить до себе річка і озеро, кличе синє море у лагідні хвилі. А в лісі яка краса! Прохолодно, свіжо і тебе він напуває ароматом різнотрав’я і дерев, які десь під самим небом гойдаються, сходяться своїми верхівками і розходяться, сходяться і розходяться... Скільки гарних квітів розквітає. Конвалія, фіалка, братки (анютині оченята), барвінок, волошки, гвоздики, незабудки, зозулині черевички. Чудова пора року! Хочеться, щоб літо ніколи не закінчувалося. Та дні швидко минають і ось уже на горобині починають червоніти ягідки. Достигають яблука і груші... Добігає до кінця літо-літечко... ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
Які почуття у вас викликали фото? Які квіти вам сподобались? Яку квітку ви побачили вперше?
По всій території України можна побачити дивну красуню, квітку – зозулин черевичок. Українську орхідею. Про неї є навіть цікава легенда. (Виступають підготовлені учні) Колись давно Зозуля була дуже хвалькуватою. Не могла й дня прожити, щоб не вигадати, чим ще перед птаством похизуватись. А так як вдалася не дуже вродливою, то вигадувала для довірливих пташок всілякі нісенітниці: то літає вона вище орла, то плаває краще за лебедя. – У мене є найкращі в світі черевички! Я придбала їх минулого року на ярмарку. – повідала якось Зозуля Сороці – Тільки ти нікому не кажи! – Де ж ті черевички? – схилила голову Сорока на босі Зозулині пазурі. – Еге! Я надіваю їх тільки у свято. А по буднях тримаю у мішку, щоб не зносилися. Зозуля похапцем закінчила розмову і злетіла в небо, проспівавши цікавій Сороці на прощання пісеньку: – В мене сховані в ліску Черевички у мішку. Сорока не втрималася і розбовкала Зозулин секрет усім знайомим пташкам. Дуже хотілося крилатим подругам хоч краєчком ока глянути на черевички. Аж ось і настав день Пташиного Свята! Прилетіла й зозуля – пишається, бо вбрана гарно, але боса, як і все птаство. – Із святом тебе, Зозуленько! Де ж твої черевички? Покажи нам скоріше! – защебетали навперебій гості. – Там, далеко у ліску Черевички у мішку! – розгублено викручувалася Зозуля і швидко полетіла геть. Пташки за нею. Так літали довго по лісу, поки не стомилися. Зозуля озирнулася навкруги і, щоб якось викрутитися, швиденько зірвала дві квітки з кущика, що ріс неподалік, всунула в них свої лапи і гордовито завмерла на пеньку. По одній спускалися пташки до пенька і здивовано оглядали незвичайне Зозулине взуття, з якого стирчали великі кігті. Та раптом зрозуміли, що їх дурять і стали сміятися та глузувати з лісової модниці. Зозуля від сорому не знала де дітися. Вона заплакала і подалася геть з лісу. Квітки, які спробувала взути Зозуля, також здавна звуться зозулиними черевичками.
Ось про які гарні квіти ми сьогодні будемо складати науковий текст. ІІІ. Підготовча робота.
У такому тексті багато прикметників, порівнянь, емоційного, образного опису. Такий текст передає не тільки ставлення автора до теми, а й його почуття.
У ньому більше іменників, інформація подається коротко і точно. У тексті передається чітке доведення й відповідь на поставлене запитання. Такі тексти частіше використовують у енциклопедіях, підручниках, словниках.
Прочитайте текст, скажіть, який він - художній, чи науковий? «Піди туди – невідомо куди, принеси таке – невідомо яке», - загадують героям у казках. І коли сміливці зрештою приносять те, що від них зажадали, ми навіть не дуже дивуємося: адже у казці все збувається. Інша річ, коли таке трапляється в житті. Ми ходили туди - хтозна й куди, шукали таке - ледь відомо яке. Бо шукали рослину, знайти яку хіба що трохи легше, ніж цвіт папороті. Так-от, націлилися ми на зозулині черевички. Росте ця квітка по всій Україні. Цю красуню можна знайти у лісі, ярі, серед чагарників. В народі її ласкаво називають Венериним черевичком, Мар’їним черевичком чи півником. ЇЇ квітка дуже нагадує м’який світло-жовтий черевичок із бордовими стрічками, наче зшитий для ніжки прекрасної крихітної лісової феї, що забула його на тонкому стеблі висотою всього 20-50 сантиметрів. Ця казкова красуня готується до свого виходу 15років, підбираючи свій найкращий наряд. А як розквітне, то сором’язливо прикриває свою квітку темно-зеленим овальним листям.
У травні – червні збирають люди букетики пахучих, ароматних квітів й не знають, що занесена вона до Червоної книги.
Коли це вгорі - шуг! - птаха. І враз полинуло з верховіття: "Ку-ку! Ку-ку!" Прямісінько над нами! Що таке зозулин черевичок? Де росте квітка? Де поширена рослина? Яка інша назва квітки? Який вигляд має квітка? Якої довжини стебло? Яке листя? Коли цвіте квітка? До якого списку занесена квітка? ІV. Фізкультхвилинка. (Діти присіли, імітують нерозкриті голівки квіточок) Раз-два-три, виросли квіточки! (Діти повільно підносять руки вгору і розкривають долоні з розімкнутими пальцями, імітуючи квіти) До сонця потягнулися високо, (тягнуться на пальчиках, дивляться вгору) Стало їм приємно й тепло! Вітерець пролітав, гілочками похитав (дитина - « вітерець» пролітає серед дітей) Вліво похитнулись — низько пригнулись. Нахилили тулуб вліво, вправо, Похитнулись — вперед. Низько пригнулись ( нахили тулуба вліво, вправо, вперед, пригинання) Вітерець, тікай! (вітерець тікає) Квіточки не ламай! ( сваряться пальчиком) Нехай вони цвітуть, ростуть, Дітям радість несуть! V. Практична робота. 1. Усне складання тексту за опорним планом.
2. Усне складання твору. Зозулин черевичок – це квітка, що росте у лісах, ярах та чагарниках. Поширена у будь-яких куточках України. Інша назва квітки: Венерин черевичок, Мар’їн черевичок чи півник. Квітка невеличка, що складається із великої пелюстки світло-жовтого кольору та декількох бордових тонких пелюсток. Стебло рослини тонке, довжиною 20-50 сантиметрів. Листя овальне, темно-зеленого кольору. Розквітає вона один раз на 15 років. Занесена до Червоної книги України.
VІ. Підсумок уроку. Про яку квітку ми сьогодні говорили? Що для вас було цікавим? Чим відрізняються художній та науковий тексти? VІІ. Домашнє завдання. Визначити свою особливу квітку, скласти науковий текст. |
|
||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
«Піди туди – невідомо куди, принеси таке – невідомо яке», - загадують героям у казках. І коли сміливці зрештою приносять те, що від них зажадали, ми навіть не дуже дивуємося: адже у казці все збувається. Інша річ, коли таке трапляється в житті.
Ми ходили туди - хтозна й куди, шукали таке - ледь відомо яке. Бо шукали рослину, знайти яку хіба що трохи легше, ніж цвіт папороті. Так-от, націлилися ми на зозулині черевички.
Росте ця квітка по всій Україні. Цю красуню можна знайти у лісі, ярі, серед чагарників. В народі її ласкаво називають Венериним черевичком, Мар’їним черевичком чи півником.
ЇЇ квітка дуже нагадує м’який світло-жовтий черевичок із бордовими стрічками, наче зшитий для ніжки прекрасної крихітної лісової феї, що забула його на тонкому стеблі висотою всього 20-50 сантиметрів. Ця казкова красуня готується до свого виходу 15років, підбираючи свій найкращий наряд. А як розквітне, то сором’язливо прикриває свою квітку темно-зеленим овальним листям.
У травні – червні збирають люди букетики пахучих, ароматних квітів й не знають, що занесена вона до Червоної книги.
На серці якось особливо святково. Адже ми знайшли чарівний квіт мрії. А в народі й справді повір'я таке є, що той, кому пощастить натрапити на розквітлі зозулині черевички, матиме в усьому удачу.
Коли це вгорі - шуг! - птаха. І враз полинуло з верховіття: "Ку-ку! Ку-ку!" Прямісінько над нами!
Мимоволі сяйнула думка: а може, й справді це зозуля свій черевичок загубила?
_______________________________________________________________________
«Піди туди – невідомо куди, принеси таке – невідомо яке», - загадують героям у казках. І коли сміливці зрештою приносять те, що від них зажадали, ми навіть не дуже дивуємося: адже у казці все збувається. Інша річ, коли таке трапляється в житті.
Ми ходили туди - хтозна й куди, шукали таке - ледь відомо яке. Бо шукали рослину, знайти яку хіба що трохи легше, ніж цвіт папороті. Так-от, націлилися ми на зозулині черевички.
Росте ця квітка по всій Україні. Цю красуню можна знайти у лісі, ярі, серед чагарників. В народі її ласкаво називають Венериним черевичком, Мар’їним черевичком чи півником.
ЇЇ квітка дуже нагадує м’який світло-жовтий черевичок із бордовими стрічками, наче зшитий для ніжки прекрасної крихітної лісової феї, що забула його на тонкому стеблі висотою всього 20-50 сантиметрів. Ця казкова красуня готується до свого виходу 15років, підбираючи свій найкращий наряд. А як розквітне, то сором’язливо прикриває свою квітку темно-зеленим овальним листям.
У травні – червні збирають люди букетики пахучих, ароматних квітів й не знають, що занесена вона до Червоної книги.
На серці якось особливо святково. Адже ми знайшли чарівний квіт мрії. А в народі й справді повір'я таке є, що той, кому пощастить натрапити на розквітлі зозулині черевички, матиме в усьому удачу.
Коли це вгорі - шуг! - птаха. І враз полинуло з верховіття: "Ку-ку! Ку-ку!" Прямісінько над нами!
Мимоволі сяйнула думка: а може, й справді це зозуля свій черевичок загубила?