Тема. Написання великої букви К. Письмо складів, слів і речень
з вивченими буквами. Розвиток зв’язного мовлення
(Одяг і взуття).
Мета. Ознайомити учнів з великою рукописною буквою К; навчити її писати. Формувати вміння писати склади і слова з вивченими буквами. Удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, складати і списувати речення. Розвивати спостережливість, логічне мислення, мовлення.
Формувати компетентності спілкування державною мовою, соціальну, громадянську. Виховувати охайність, старання, дбайливе ставлення до свого одягу і взуття.
Обладнання: таблиця-зразок написання букви, іграшка Колобок, ілюстрації до казки «Колобок», предметні малюнки із зображенням одягу та взуття, цеглинки LEGO.
Тип уроку: комбінований.
Освітні галузі: мовно-літературна, соціальна, природознавча, здоров’язбережувальна.
Хід уроку
I.Організація класу.
Емоційне налаштування на урок.
І знову дзвоник кличе в клас,
Знання нові чекають нас.
Ми дуже любимо навчатись,
Тож до роботи треба братись!
Ми починаємо урок,
Нехай знання ідуть вам впрок!
II.Актуалізація опорних знань
Хто утік від баби з дідом,
Не сидів він на вікні,
А зустрівсь із зайченятком,
Й ну співать йому пісні? (Колобок)
2.Звуко-буквений аналіз слова .
- Давайте промовимо разом слово Колобок.
- Скільки в ньому складів? Визначте наголошений склад.
- Викладіть звуками слово. Під звуками викладіть відповідні букви.
- З якого звука починається це слово? Яким закінчується?
- Чим будуть відрізнятися букви к під час запису цього слова? (Перша буде великою, а остання – маленькою.)
- А чому перша буква буде великою?
-А чи вміємо ми її писати? А хочете навчитися?
III.Повідомлення теми і мети уроку
IV.Вивчення нового матеріалу
У кожної групи аркуш паперу з рукописною буквою К.
Вони домальовують малюнок і перетворюють букву на уявлений ними предмет.
Зозуля
Сіла пташка на дубку,
Завела своє ку-ку!
Долоні розгорнуті до себе, великі пальці випрямлені від себе й переплетені (наче чіпляються один за одний). Великі пальці – голова пташки, інші пальці – крила. «Помахайте» крилами.
Пальчик, пальчик- тук- тук-тук,
По цеглиночці – тук, тук.
Плесни, плесни – раз, два, три,
Ти цеглиночку бери.
Її другу передай, гру спочатку починай!
V. Розвиток зв’язного мовлення.
1. Відгадування загадок.
* Лютих не боїться зим, хутром вкриє нас густим. (Шуба).
* Не вдягають її хлоп’ята, мов принцеси, в ній дівчата. (Сукня).
* Комірець і рукава, більш для хлопчиків вона. (Сорочка).
* На голову вдягаємо, вушка захищаємо. (Шапка).
- Як одним словом можна назвати ці предмети?
* Ані тіла, ані духа, мають рота, шкіру й вуха.( Чоботи).
* У домівці їх взувають, біля ліжечка знімають. (Капці).
- Яким словом можна назвати ці предмети?
2. Слухання учнями тексту «У магазині одягу».
У магазині одягу
Ми з мамою і братиком Васильком прийшли до магазину одягу. Спочатку пішли у відділ, де продають одяг для дівчат. Мама сказала:
3.Гра «Знайди одяг».
На дошці картинки із зображенням предметів одягу.
4.Гра «Що я купив би в магазині одягу». Робота в парах.
Костюм тепле.
Сукня коротенька.
Кофтинка святкова.
Светрик вишивана.
Спідничка спортивний.
Сорочка пухнастий.
Пальто шовкова.
5.Робота в зошитах ( с. 42)
* Дібрати одяг «по сезону».
* З’єднати одяг з дітьми.
6. Робота над віршем Г. Бойка «Бруднуля».
Шапочка у глині, сажа на коліні,
Пальчики зелені, плаття у смажені,
У смажені навіть ніс, на щоках сліди від сліз.
Отака Ганнуля, дівчинка – бруднуля.
Мама доню одягала, в коси бантик заплела.
Відійшла лиш мама – бантик під ногами.
Отака Ганнуля, дівчинка – бруднуля.
В пальтечку своїм новім вийшла вона з дому.
А вернулася у дім ніби у старому.
-З гірки я спускалася,на пальті каталася!
Отака Ганнуля, дівчинка – бруднуля.
Спать вона лягала – не помила ніжки.
Плаття і панчішки кинула під ліжко.
Отака Ганнуля, дівчинка – бруднуля…
7. Заучування вірша.
Про охайність пильно дбай,
Чистим одяг свій тримай.
VI.Підсумок уроку. Рефлексія.
(Велика бука – червона цеглинка; маленька – синя цеглинка.)
Київ, кіт, корова, Крим, Конотоп, капці, коровай, Кривий Ріг, куля, Китай, кінь, Карпати, ковзани.
Зелена цеглинка – я задоволений уроком; він був корисним для мене.
Жовта цеглинка – урок був цікавим, здебільшого корисним.
Червона цеглинка – користі від уроку я отримав мало, розумів не багато з того, про що йшлося на ньому.