урок "Народні інструменти та іграшки"

Народні інструменти та іграшки

(мистецтво, 1 клас, 28 урок)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності:

Знаннєва складова: знає поняття «народна іграшка», «українські народні музичні інструменти», пояснює нові поняття «дуда», «волинка», «кастаньєти», визначає матеріал, з якого виготовляються народні іграшки.

Діяльнісна складова: за допомогою музичних засобів виразності визначає характер мистецьких творів, особливості звучання різних музичних інструментів та пояснює їх змістовні можливості, розвиває вокально-хорові навички  (співацька постава, дикція, артикуляція, дихання, ансамблеве виконання тощо) та творчі здібності, знайомить з творчістю німецького композитора Й.С. Баха.

Ціннісна складова:  збагачує знання про народну творчість і, зокрема, про українські народні музичні інструменти та народні іграшки, усвідомлює їх роль у житті народу, засобами української народної творчості виховує  любов до музики, української культури  та рідного народу.

Хід уроку

МУЗИЧНЕ ПРИВІТАННЯ. Ранкове коло з побажаннями.

Серед різноманітних видів мистецтва музика посідає дуже важливе місце. Як ви думаєте, чому? Так, бо, слухаючи її, людина переживає багато емоцій. А яка буває музика?

Вправа «Характер музики» (сумна, весела, тривожна, бадьора, ніжна, трагічна, ласкава, урочиста, святкова тощо).

І дійсно, музика – це відображення людських почуттів та думок, і вона має інтернаціональну мову, яку розуміють усі народи та національності. Матеріалом для музики є звук музичних  звуків та співацьких голосів, тому вона ділиться на інструментальну та вокальну музику.

Зараз ми послухаємо інструментальний твір, написаний німецьким композитором Й.С. Бахом. який написав понад 1000 музичних творів! Й.Бах походив з музикальної родини, в якій усі були тісно пов’язані з музикою. Навіть існувала поговірка, що «кожен Бах – це музикант, а кожен музикант – це Бах». Цікавим фактом є те, що усі семеро живих діти композитора теж стали відомими музикантами, а у дитинстві у них була одна сімейна традиція: щовечора по черзі діти грали батькові на клавесині, аби той заснув. Тому вони дуже старанно вчили музичні твори та вправно грали, щоби їх батько швидше заснув, а вони отримали вільний час, щоб погратися.

Слухання: Й. Бах «Гра на волинці» .

Народна музика часто супроводжувалася музичними інструментами і кожен народ має власні, характерні йому музичні інструменти. А тепер пригадаймо, які ви знаєте українські народні інструменти? (сопілка, трембіта, козобас, дримба, жалійка, басоля, цитра, ліра, бугай, кобза, бандура, торбан, цимбали, коза (дуда), тулумбас).

Вправа «Чий інструмент?»

(завдання: стрілками поєднати інструмент та країну)

8                                       7                             13                             4

Як ви помітили, є інструменти, які використовуються усіма народами, тобто вони вже давно втратили свою «національність», ставши загальним культурним надбанням. Це скрипка («королева музики»), баян, піаніно, барабан та інші.

Взагалі, поява музичних інструментів сягає сивої давнини.  А зараз за допомогою інфографіки складіть розповідь про українську народну іграшку (автор – Ярина Михайлишин).

Так, одними з перших музичних інструментів є дитячі глиняні свищики у вигляді пташечок, баранчиків, конячок. воликів тощо, які дзвінко свистіли, пищали чи тьохкали. Народні іграшки, які в народі ще називають цяцьками, ляльками, цяцянками, виграшками, забавками, виготовлялися з різного матеріалу: їх ліпили не лише з глини, а й з соломи, шили з тканини (мотанки), вирізали з дерева (коники) тощо. Їх часто використовували і в календарно-обрядовому циклі, наприклад, свищиками та випеченими тістечками у вигляді пташечок колись «викликали» весну  яка, за народними повір’ями, прилітала саме на крилах пташечок. Давайте пригадаємо українську веснянку-закличку.

Повтор: «Вийди, вийди, сонечко»

Розучування: А. Філіпенко «Соловейко».

При повторному виконанні пісні створити весняний пташиний хор, використовуючи дитячі свищики.

Проявляючи емоційні враження, кожен народ створював свої власні танці, які імітували рухи тварин і пташок, відображали певні трудові процеси. Серед українських народних танців можна назвати: «Гопак», «Вервечка», «Козачок», «Журавель», «Гуцулка», «Чеберячка», «Метелиця», «Коломийка», «Аркан».

Перегляд відеофрагменту: танець «Козачок». Завдання: визначити звучання використаних народних інструментів та характерні особливості народного танцю (супровід оркестру народних інструментів, швидкий темп, веселий характер, використання жіночої партії дає можливість сприймати танець як своєрідний діалог між чоловіками та жінками).

Висновок: Таким чином, українські народні інструменти завжди супроводжували життя народу. Вони виготовлялися як авторами-аматорами , так і професіоналами. А народна іграшка - це не лише предмет гри, вона дуже багато може розповісти про історію своєї країни, про звичаї і традиції народу, про традиційний одяг наших предків та їх спосіб життя. З іграшкою пов’язано багато легенд і казок, вона вчить нас, як правильно поводити себе, і навпаки - як не варто себе вести .Впродовж всього дитинства гра і народна іграшка займає найголовніше місце у житті дитини. В грі ми з вами відтворюємо працю дорослих, елементи трудових дій. В своїй ігровій діяльності ви відображаєте те, що спостерігаєте у родинному колі. Через гру ми виховуємо любов до праці, ви засвоюєте знання про навколишню дійсність. А в іграх, наприклад, для хлопців розвиваються витривалість, взаємовиручка, сила. Недарма у народі кажуть: «Де гра, там і радість». Тож вивчаймо культуру нашого народу, бережімо національні українські традиції, тоді ми ніколи не втратимо зібраної нашими пращурами духовної спадщини і будемо  добрішими та милосерднішими.