Урок. Народні казки.Тематика і різновиди народних казок. Побудова казки

Тема: Народні казки

                     Тематика і різновиди народних казок. Побудова казки

Мета:

• навчальна: познайомити учнів із народною казкою як жанром фольклору, з'ясувати її тематику, різновиди, дізнатися про особливості побудови
• виховна: розвивати навички виразного читання, творчу уяву, логічне мислення, грамотно викладати власні думки, почуття, спостереження, робити висновки;
• розвивальна: виховувати почуття любові, пошани до народної творчості; прищеплювати кращі людські якості, інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

 ПЕРЕБІГ УРОКУ

    І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

• Як ви гадаєте, що таке переказ?
• Чи відбиває назва "переказ" досить точно  суть цього жанру?
• Чи відображають перекази  весь хід подій?
• Що цікавого для себе ви дізнались із переказів?
• Чого вони на­вчають?

Коментар учителя за змістом.

3. Актуалізація опорних знань

• Як ви вважаєте, що таке казка?
• Від кого ви вперше почули казку?
• Назвіть ваші улюблені казки?
• Як казки з’являються на світ?
• З чого вони складаються?
• Хто найчастіше  є казковим героєм? Наведіть приклади.
• Чи полюбляєте ви  мріяти?
•  Чи хотіли б ви створювати самостійно казки?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

Мабуть, немає на Землі людини, яка не любила б казок?  Адже з дитячих років казка навчала вас уявляти та мріяти, радіти й сумувати. Читаючи чи слухаючи українські народні казки, можна побачити, що вони прищеплюють любов українців до волі, сміливість, мудрість, прагнення до справедливості, працьовитість, а засуджу­ють рабство, брехню, жорстокість, ледарювання, лицемірство. За такими неписа­ними моральними законами, змальованих в казках, віками жив наш народ, сподіваючись на остаточну перемогу сил Добра над Злом.

       Особливе місце в духовній сфері нашого народу належить казці. Казка незвичайним почуттям живе у кожному з нас від колиски до змужніння, адже це особлива форма мислення, форма творчості. Поряд з цим, вона – джерело знань, бо у ній зашифрований життєвий досвід багатьох попередніх поколінь, відображаються усі аспекти людського життя, а казкові сюжети розкривають ситуації та проблеми, які переживає в своєму житті кожна людина.

В усіх народах здавна цінували виховне значення казки, адже вона несе в собі культуру, світогляд, стиль взаємин, цінності, моральні норми свого народу. Через казки різних народів дитина має можливість пізнати життя і погляд на Світ в різних куточках Землі, бо ж у казках зазвичай передається найпотаємніше і найхарактерніше для нації. Такі казки - чудовий засіб розуміння внутрішнього світу, образу думок і "правил гри" людей, що живуть інакше, ніж ми.

Упродовж багатьох віків казка трансформувалася, дещо в ній переосмислювалося, губилося й додавалося відповідно до зміни в світогляді людини. Але давні казки не відкидалися зовсім, а пристосовувалися до нових умов життя, збагачувалися набутим досвідом і у такому довершеному вигляді дійшли сьогодні до нас.

Робота з словником

Казка — це різновид художньої прози, що походить від народ­них переказів, коротка й захоплива розповідь про вигадані події та явища, які сприймаються і переживаються як реальні. Казки відомі з найдавніших часів у всіх народів світу. Це один з основних жанрів народної творчості, чарівного, авантюрного чи побутового характеру усного походження з настановою на вигадку. Саме слово казка походить від слова «казати» — розповідати. У казковому світі живуть персонажі, створені народною уявою, наділені характер­ними національними рисами, тому вони й перемагають сили зла. Зазвичай у казковому світі торжествує Добро й Правда, усе закін­чується щасливо.

З давніх-давен, наші предки передавали нам свій життєвий досвід, розказували історичні події, вчили високим моральним цінностям, розказуючи казки. Нажаль, в наші дні, з винаходами телебачення та інтернету, ця передача інформації стала не такою популярною. Але все одно, багато людей читають книжки з казками своїм дітям. Адже саме казка дарує вам, діти, тепло, увагу, допомагає проявити та виразити батьківську любов. Чарівні історії вчать взаємопідримці, протистоянню злу, розказують людині, що в житті може зустрітися багато труднощів, але добро та терпіння завжди їх переможе. Казки народів світу, казки про тварин, казки про сильних та мужніх героїв, чарівні казки - все це різнобарв’я  обов’язково сподобається вашому малюку.

2. Тематика і різновиди народних казок

За змістом казки поділяються на кілька різновидів:

казки про тварин є найдавнішими, пов’язані з тотемічними уяв­леннями. Головними героями тут виступають звірі. Згодом казки втрачають міфологічний і магічний сенс і набувають повчально-виховного характеру;

фантастичні казки первісно також мали магічне призначення, яке невдовзі утратилося; в них органічно поєднується міфічне, фан­тастичне і героїчне начала. Провідні мотиви: змієборство, добування і використання чудодійних предметів (цілюща вода, жар-птиця, меч-кладенець, шапка-невидимка, чоботи-самоходи) та ін. Герої фантастичних казок, як правило, наділені надзвичайною силою, здібностями, винахідливістю, які допомагають їм подолати усі ви­пробування на шляху до мети;

у побутових казках переважають мотиви повсякденного життя. Героями виступають бідний селянин, кмітливий наймит чи солдат, бурлака, вередлива жінка тощо. Часто у цих казках зустрічаються персоніфіковані образи — Доля, Щастя, Горе, Правда, Кривда.

Найдавніші казки у всьому світі — це народні казки. Їхньою особливістю є відсутність особи автора. Народні казки — це витвір усього суспільства. Звичайно, що кожна казка в основі має розпо­відь, яку розповіла певна людина, але відтоді цю казку зазвичай переказує велика кількість людей.

Українські народні казки також мають свої особливості. На­приклад, їхні герої нерідко потерпають від космічних сил (сонце, місяць, вітер, мороз, град). Особливо популярні два мотиви: до­ходження знищеного урожаю і розшукування жінки, котру хапає сонце, вітер або інша сила. Також у казках присутні фантастичні надприродні земні єства: дух землі, лісовик, мавка, Баба-Яга, Змій, Кощій.

Інтерактивне  навчання:  технологія  «Мікрофон».

Пропонуємо  учням  продовжити  речення:

• Я  люблю  читати  казки,  тому  що… 
• Пригадайте  відомі вам  казки.
• Хто  найчастіше  є  героєм  народної  казки?
• Кого  висміюють,  а  кого  прославляють  казки?
• На  які  групи  поділяються  казки?  Які  з них  найдавніші?
• Які  особливості  побудови  казки?
• Що  таке  зачин  і  кінцівка?  Які  найвідоміші  зачини  і  кінцівки  ви  знаєте?
• Чим  казки  подібні  до  легенд  та  міфів,  а чим  відрізняються  від  них?
• Як  ви  розумієте   слова   «Казка – це  дитинство  людства  і  його  мудрість»?

Таким  чином  підводимо  учнів  до  думки,  що К А З К А — це  цікаве  усне  оповідання  про  вигадані  повчальні  події.

3. Побудова та функції казки

Для казки характерні традиційність структури і композиційних елементів, контрастне групування дійових осіб, відсутність розгор­нутих описів природи і побуту. Її сюжет багатоепізодний, із драма­тичним розвитком подій, зосередженням дії на героєві і щасливим закінченням. Казка відзначається «замкнутим часом» і заверше­ністю, пов’язаною з досягненнями героєм мети і перемогою добра над злом. Функціональна палітра казки надзвичайно розмаїта: її естетичні функції доповнюються і взаємопереплітаються з пізна­вальними, морально-етичними, соціально-виховними, розважаль­ними та ін. У казок народів світу багато спільного, що пояснюється подібністю культурно-історичних умов їхнього життя. Водночас казки відзначаються національними особливостями, відображають спосіб життя народу, його працю і побут, природні умови, а також індивідуальні риси виконавця-оповідача (казкаря).

Казка має своєрідну побудову:

• вона складається із зачину, основ­ної частини та кінцівки: «Жив собі...», «Був собі...», «Це було за царя Панька, як була земля тонка...» — так традиційно розпочинається багато казок. Це і є зачин.
• В основній частині розповідається про дійових осіб, події роз­гортаються як ланцюжок пригод. Характерною ознакою казок є ви­користання чисел 3, 7, 12. Змії мають три голови, живуть три брати, сходяться три дороги тощо.
• Кінцівка — це характерний вислів, яким традиційно закінчуєть­ся казка: «Живуть-поживають, добра наживають» чи «Вам казка, а мені бубликів в’язка» та інші.

     4. Теорія літератури

Народна казка — популярний фольклорний жанр, у якому пере­дається з покоління в покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Літературна   вікторина.   Гра  « З  якого  це  твору ?»

Вчитель  демонструє  ілюстрації  до  казок,  на  яких  зображено  дійових  осіб  народних  казок, і  пропонує  назвати  казки,  в  яких  діють  зображені  персонажі.

Колективна казка : перший представник групи починає розповідати власну казку (1 речення), наступний учень про­довжує казку власним реченням і так далі. Перемагає та група, яка за визначений час (5-7 хвилин) придумає найбільшу казку.

Примітка: казка обов’язково має мати зачин, основну частину та кінцівку.

     V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Навчальна гра  «Чи правда, що…?»     (ДОВЕДИ або СПРОСТУЙ)

1. … народна казка – це жанр фольклору?
2. … у казках завжди перемагає неправда і зло?
3. … казки навчають нас мудрості?
4. … учні 5 класу активно попрацювали на уроці і одержали високі бали?

Учитель. В народних казках передається з покоління в покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття. У казках також знайшли відображення важливі історичні події. Одні казки виховували любов до рідної землі, рідної домівки, рідної матері, інші до народу і Батьківщини в цілому. Є також гумористичні і сатиричні твори, які не мають педагогічного характеру. Але незважаючи на те, що різні групи казок відрізняються темами і формою, ідеї у них подібні. Усі вони прославляють мудрих, хоробрих та кмітливих і засуджують зрадливих, ледачих і підступних. 

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати  казку, придумати власне продовження до неї (8-10 речень).