Урок.Народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожці», «Ой Морозе-Морозенку»

Тема.          Народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом  у запорожці», «Ой Морозе-Морозенку»

Мета:

• навчальна: сформувати поняття про ідейно-художнє багатство народних переказів; вчити учнів аналізувати художній твір, оцінювати вчинки героїв; розвивати навички вдумливого виразного читання, переказування;
• виховна:  виховувати в учнів пізнавальний інтерес до національних переказів; допитливість, шанобливе ставлення до наших предків; сприяти осмисленню того, що в житті постійно присутні добро і зло; виховувати активну життєву позицію щодо зла й несправедливості, до пізнання історичних фактів та постатей з історії українського народу.
• розвивальна: розвивати цікавість до героїчного минулого нашого на­роду, творчу уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

3. Актуалізація опорних знань

• Випишіть у робочий зошит імена героїв міфу «Берегиня» у дві ко­лонки: у першу тих, хто належить до світу добра й світла, у дру­гу — до світу зла та темряви.
• Розгляньте ілюстрацію до легенди «Як виникли Карпати». Чи вдало,  на вашу думку, вона передає процес створення Карпат за легендою? Чому ви так уважаєте?

• Які персонажі вивчених творів є, на вашу думку, позитивними? Обґрунтуйте свою думку,

• Хто із персонажів вивчених творів є, на вашу думку, негативними? Обґрунтуйте свою думку,

• Чи можна репліку Карпа: «За мою роботу, пане, прийдеться пла­тити» вважати зухвалістю? За що люди любили цього хлопця? Який фрагмент із легенди «Чому в морі є перли і мушлі» фантас­тичний?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

Сьогодні ми поринемо у світ ще однієї чарівної сторінки усної народної творчості – народних переказів. (Учитель записує на дошці, учні записують у зошит тему уроку)

Ви, діти, вже зрозуміли з попередніх уроків,що серед прозових жанрів фольклору перекази посідають значне місце, бо відображають життєві факти шляхом переповідання почу­того, що наближує їх до реальності. Першоосновою в них має бути свідчення про спогади очевидців. Вони на­бувають нового емоційного забарвлення,бо передаються з уст в уста, проте реальність фактів за­лишається непорушною. А мета їхня — донести до нащадків сутність тих чи інших подій, нерідко — з повчальним та виховним підтекстом.

Народні перекази відзначаються плинністю, рухомістю текстів, бо їхня форма залежить від рівня імпровізаційної майстерності оповідача. Ці твори завжди несуть у собі ідеї гуманності, соціальної справедливості, здорової етики. Вони вчать бережливого ставлення до природи, високої моралі в людських відносинах. В історико-героїчних переказах сильні патріотичні мотиви. Усе це викликає до них інтерес в різні періоди життя народу. А тому і нам трапилася можливість  по­знайомитися із ними.

2. Читання народних переказів

 «Ой Морозе-Морозенку».

Пояснення назви та цікава інформація за змістом пере­казу.

Станісла́в (Нестор) Морозе́нко (Морозови́цький, р. н. невід.— †1649) — військово-політичний діяч Хмельниччини, за походженням з галицько-подільського шляхетського роду. Навчався у Краківському і Падуанському університетах, з 1638 — полковник реєстрового козацького війська. В 1645 — 1649 — полковник корсунський, організатор військових дій на Поділлі, брав участь в битві під Пилявцями, керував кіннотою під Збаражем, де загинув у бою. Герой історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку, ти Славний козаче», в якій відображено його подвиги в боротьбі проти татар, мужність і героїчну смерть.
У 1648 М. — полковий обозний Кропивнянського полку. В 1649 очолював козацьку кінноту у війську Б. Хмельницького, брав участь у ряді битв, зокрема у Пилявецькій. Загинув під Збаражем в липні 1649. Герой історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче», у якій відображено його подвиги в боротьбі проти татар, мужність і героїчну смерть.

3. Виразне читання переказу.

4.  Аналіз народного переказу «Ой Морозе-Морозенку» у формі бесіди за змістом прочитаного твору:

• За які вчинки простий народ і Богдан Хмельницький любили Морозенка? Аргументуйте свою думку словами з тексту переказу.
• Зачитайте ті речення в переказі «Ой Морозе, Морозенку», в яких описано зміну погоди, коли Морозенко в'їжджав до замку і його смертельно ранили ворожі кулі.
• Яку роль у цій сцені відіграє пейзаж?
• Чим славний був полковник Морозенко?
• Чому він зрікся шляхетської віри?
• Як ставилися до героя вороги?
• З якою метою Морозенко поїхав до Вишневецького?
• Як загинув славний воїн?
• Чи  сумувала Україна за своїм славним лицарем?

Робота в робочих зошитах

Тема: розповідь про відважного полковника Морозенка.

Ідея: уславлення мужності, відваги славного полководця у боротьбі з ворогами.

Основна думка: слава про відважного героя залишиться у віках.

Жанр:народний переказ.

Дійові особи:  Морозенко, батько Хмель, шляхта, козаки, Ярема Вишневецький.

5. Робота над структурою переказу.

           Запишіть у зошити  перебіг подій.

Логічні частини:                                            Події:

Зачин               —        

Розвиток подій    —      

Розв'язання проблеми    —       

Кінцівка    —       

• Як реагували на смерть Морозенка козаки, гетьман Хмельниць­кий, селяни, Україна?

5. «Про білгородський кисіль».

Пояснення назви та додаткова інформація за змістом пере­казу.

Бєлгород — місто, засноване у XIII столітті як фортеця Бєлгород на історичній території Слобідської України, а тому серед місцевого населення було відоме також як Білгород. Цю фортецю неодноразово спалювали під час набігів татаро-монголів, і через це за указом царя Федора Івановича вона була відбудована заново, причому цього разу бу­дівельним матеріалом був камінь. Відтоді Бєлгород став головним міс­том 800-кілометрової оборонної лінії, яка захищала Російську держа­ву від набігів кримських татар. На початку XVIII століття, після при­єднання України, була побудована нова оборонна лінія, і стратегічне значення Бєлгорода значно зменшилося. Незабаром після завоювання Криму 1785 року місто було виключене з числа активних фортець.

Печеніги — об’єднання тюркських та інших племен. Перша згадка про печенігів у «Повісті минулих літ» датована 915 роком, коли князь Ігор уклав з ними договір, після чого вони перекочували до кордонів Візантії та Угорщини. 920 року князь Ігор здійснив похід проти пе­ченігів, але 944 року вони взяли участь у поході Ігоря на Візантію. Упродовж першої половини X ст. напади печенігів суттєво не від­бились на відносинах Русі з Візантійською імперією та мусульман­ськими державами Каспію. Після падіння Хозарського каганату кількість печенігів у Північному Причорномор’ї значно збільшилась.

968 року відбувся їхній перший напад на Київ. 972 року пече­ніги розбили біля дніпрових порогів дружину князя Святослава Ігоровича, який загинув у цьому бою. Після його смерті печеніги посилили напади на Русь. У 988-997 роках князь Володимир Святославич вів запеклу боротьбу з печенігами. Інтенсивно зміцнюючи південні кордони своєї держави, він збудував ряд укріплених замків по річках Сулі, Стугні і Трубежу.

Останній похід печенігів на Київську Русь відбувся 1036 року, коли вони зазнали нищівної поразки під Києвом від війська Яросла­ва Мудрого. На знак цієї перемоги було збудовано Софійський собор.

Князь Володимир Святославич (958-1015) — державний і по­літичний діяч з варязької династії Рюриковичів, князь новгород­ський, великий князь Київський. Син Святослава Ігоровича, вели­кого князя Київського та його рабині Малуші. 988 року охрестив Русь, першим із руських князів розпочав карбувати власну монету, канонізований католицькою і православною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир. Відомий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Володимир І.

 Виразне читання переказу.

 Аналіз народного переказу «Білгородський кисіль» у формі бесіди за питаннями:

• Чим народні перекази близькі до легенд і в чому полягає між ни­ми різниця?
• Чи є в переказі «Білгородський кисіль» фантастичні елементи? Поясніть.
• Чому печеніги змогли оточити Білгород?
• Що вирішили білгородці?
• Що порадив городянам старець?
• Як змогли білгородці перемогти ворогів?
•     Випишіть із переказу «Білгородський кисіль» слова, які в сучасній мові не вживаються. Яку роль вони відіграють у художньому тексті?

Тема: розповідь про перемогу білгородців над печенігами.

Ідея: уславлення мужності, відваги народу у боротьбі з ворогами, уміння допомогти у скрутну хвилину.

Основна думка: людина без батьківщини – що дерево без коріння.

Жанр: народний переказ.

Дійові особи:  князь Володимир, старці, городяни, печеніги.

• Як поводилися мешканці міста під час перемовин?
• Чому переказ має таку назву? Чим став Білгородський кисіль для мешканців міста?
• Які позитивні та негативні якості проявляли діючі особи пере­казу?

6.«Прийом у запорожці».

Пояснення назви та додаткова інформація за змістом пере­казу.

Козаки (запорожці) — вільні озброєні люди, представники вій­ськового стану, воїни-найманці. Члени самоврядних чоловічих вій­ськових громад, що з XV століття існували на теренах українського «Дикого поля», в районі середніх течій Дніпра та Дону. Основним заняттям козаків була війна: патрулювання торгових шляхів, за­хист українських земель від татарських навал, участь у військових кампаніях сусідніх володарів та захист кордонів сусідніх держав.

Князь Дмитро Вишневецький у 50-х роках XVI століття побуду­вав на острові Мала Хортиця фортецю. До складу гарнізону на Хортицькому острові входили як козаки, так і бояри, драби, слуги. Про­живання козаків Вишневецького єдиною громадою в специфічних умовах сприяло зародженню військово-політичної організації запо­розького товариства. Побудований Вишневецьким замок став прото­типом козацького укріплення, яке, утвердившись на острові Томаківка у 60-70-х роках XVI століття, дістало назву Запорозької Січі.

Запорозька Січ — це фортеця-містечко. На території фортеці за­звичай знаходилися площа, церква, адміністративні споруди, куре­ні, комори тощо. Стіни фортець запорозьких козаків були з насипів земляних валів і дерев’яних укріплень. Козаки жили там увесь вільний від військової діяльності час.

Виразне читання учнями переказу «Прийом у запорожців».

 Первинна рефлексія.

Поділіться своїми емоціями, враженнями, думками після прочитання твору.

 Бесіда за змістом прочитаного твору:

• Що ви знаєте про Запорозьку Січ? У якій частині України вона знаходилася?
• Як козаки вибирали собі запорожця?
• Яка риса хлопця, якого прийняли в запорожці, найбільше сподо­балася козакам?
• Знайдіть у переказі «Прийом у запорожці» жартівливі моменти й прочитайте їх.
• Випишіть із переказу «Прийом у запорожці» слова, які вживали запорожці. Яку роль вони відіграють у художньому тексті?
•  Які риси характеру перевіряли запорожці в новобранців?
• У чому полягала перевірка? Чи змогли б ви її пройти?
•  Чому більшість новачків провалювало випробування?
•  А які ще випробування ви б запропонували козакам?

Колективно, учні роблять записи в зошити.

Тема: розповідь про вибір товариства, зображення побуту та звичаїв запорізьких козаків.

Ідея:  демонстрування винахідливості українських воїнів під час вибору гідних новобранців, возвеличення сміливості, відважності запорожців.

Основна думка: людина без товариша не може бути переможцем .

Жанр: народний переказ.

Дійові особи:  запорожці, хлопці з Гетьманщини

     7. Теорія літератури

Переказ — це усна оповідь про життєві факти, драматичні ситу­ації, пов’язані з конкретними історичними подіями, інформація про які передається не очевидцями, а шляхом переповідання по­чутого. Джерелом виникнення цього жанру були розповіді оче­видців чи учасників історичних подій минулого, які, викликавши зацікавлення слухачів, почали передаватися з уст в уста. Суттєвою ознакою цього жанру є те, що оповідач перебуває зовні і не бере участі в зображуваних подіях. Найдавніші перекази стосують­ся часів Київської Русі, серед новітніх виділяються оповіді про національно-визвольні армії і рухи, події Першої та Другої світових воєн. Найчисельнішу групу становлять перекази доби Козаччини, серед яких виділяють оповіді про рядових козаків, їхній побут, звичаї, боротьбу з ворогами.

Групи переказів:

1.               перекази староруських часів і Київської Русі (княжого періоду)
2.               перекази періоду половецьких та турецько-татарських нападів;
3.               перекази доби козаччини та національно-визвольної війни 1648—1654 pp.;
4.               перекази періоду Руїни та національно-визвольних змагань 18 ст. (Коліївщина, Гайдамаччина, опришківський рух);
5.               перекази про національно-історичні події новітньої доби (національно-визвольні армії і рухи УСС, УГА УПА; події Першої та Другої світових воєн).

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

• Як ви вважаєте, чи досягли ми поставленої мети?
• Що було найважчим для вас на уроці? Що було найцікавішим?
• Над чим варто ще попрацювати?
• Оціни свою роботу на уроці.

V. Виставлення, мотивація оцінок.

Усний твір «Чи можна подвиги козаків вважати безсмертними»

VI. Домашнє завдання.

Відповідати на запитання.

Створити власні ілюстрації до творів (за бажанням).