Урок "Народні символи України"

Тема: Народні символи України

Мета: Формувати у школярів ціннісне ставлення до Батьківщини, українського народу; розширити кругозір учнів про рідну Україну, про народні символи; викликати інтерес до пізнання своєї Батьківщини; розвивати в учнів почуття гордості за славне минуле рідного народу, національної самосвідомості та громадянської активності; виховувати прагнення примножувати своєю працею здобутки українського народу.

Обладнання: книги для позакласного читання "Перлинка», вишиті сорочки, рушники, мультимедійна презентація.

 

                                                      ХІД УРОКУ

І. Організація класу

                    Ось дзвінок нам дав сигнал –

                    Працювати час настав.

                    Працювати починаймо.

                    Сядьте, діти, всі гарненько,

  Руки покладіть рівненько, голову вище підійміть,

  Свої плечі розведіть, мені, діти, усміхніться,

  Веселіше подивіться.

ІІ. Підготовчий етап. Мотивація діяльності. Оголошення теми уроку

    Сьогодні у нас — незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один

              крок в країну чудову, в країну відому, що так нас чекає й збагачує мову.

 

         На землі великій є одна країна:

 Гарна, неповторна, красна, як калина.

 І живуть тут люди добрі, працьовиті

 І, скажу по правді, ще й талановиті.

 Землю засівають і вірші складають,

 На бандурах грають і пісні співають.

- Діти, як ви думаєте, про яку країну йдеться розмова у вірші?

- Правильно. Мова йдеться про нашу неньку Україну.

- Діти! Сьогодні на уроці позакласного читання  ми продовжимо знайомство з символами нашого на­роду, поговоримо про історію виникнення народних оберегів.

Народи світу розрізняються між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, що споконвіку шанують і бережуть.

•  Які ви знаєте групи символів України? (Державні, народні.)
• Назвіть державні символи України.
•  Назвіть народні символи України. (Верба, калина, рушник, писанка, віночок.)

Очікування

Слайд №1

А зараз я запрошую до себе представників першої групи "Козачата"

      Група підготувала інформацію про  РОДИННІ ОБЕРЕГИ

1 учень: Наша творча група працювала  над завданням: родинні обереги. Нам допомагали батьки, вчителька та старші товариші.  

Рідна хата — наша берегиня. Вона зігріта  теплом  материнської любові, осяяна мудрим  усміхом батька. У  цій хаті люди  народжувалися,  жили й помирали,  щоби поступитися місцем  прийдешнім поколінням. У ній — корінь нашого роду, все  одвічне, як життя, святе, як мамина пісня. Вона — символ добра  й надії. Долею суджено їй бути білою. Бо в Україні і хата біла, і сорочка весільна, і свита . Біла, бо це – символ чистоти,   морального здоров'я, душевної краси. 

 

2учень. В українській хаті піч також вважалася оберегом. Піч займала багато місця, але господарі за цим не жалували. Бо піч, казали в народі, то друга мати: і обігріє, і обсушить, і нагодує. І кожна доросла людина знає, що для опалення печі треба мало дров. Та й жар вона тримає довго, чим зігріває житло.

Піч – це оберіг родинного єднання. У хаті вона завжди займала внутрішній кут з боку дверей. За своїм призначенням піч виконувала багато функцій. Одна з вагоміших – це збереження домашнього вогнища, за віруванням вважалася основним оберегом дому від злих сил.

 

 3 учень   А я хочу розказати ще про один оберіг – криницю. У сиву давнину  криниці будували на перехресті вулиць. Їх копали до літнього свята Івана Купала. У першій криничній воді дівчата обмивали  вінки, а парубки обливали дівчат цією водою. Біля криниць у свята люди збиралися на

посиденьки. Тут лунали пісні кобзарів. У  народі криниці символізують Батьківщину, родинну домівку, пам'ять роду.

      Важливим родинним оберегом в Україні є свячена вода. Наш народ  здавна приписує їй велику чудодійну силу. Свяченою водою люди  кропили все своє господарство, домівку, щоб відігнати  нечисту силу Свята вода символізує здоров’я, силу і красу.

 

4 учень. Було повір'я в Україні, що сорочка, вишита і подарована на добро,  на хороше життя, буде оберігати людину. Сорочку вишивали і дарували рідним: дитині, братові, нареченому, чоловікові. Улюблений колір вишивки –  червоний, символ любові, а чорний – журба. Вишивкою прикрашають комір, рукави. Майстрині  вкладали у  виріб не тільки хист і здібності, але й душу.

5-й учень:  Кажуть, в українській хаті, як у віночку, бо вона так краси­во   прикрашена рушниками. До родинних оберегів належить і вишитий рушник.  Він завжди  був символом життєвої дороги,  ним прикрашалися  ікони, сімейні  портрети, вікна.

Ознакою охайності і працьовитості кожної жінки є прибрана хата, а у ній — чистий рушник. На Україні є звичай перев'язувати рушниками сватів у разі згоди дівчи­ни на одруження. Під час шлюбу молоді стають на весільний рушник, накривають рушником хліб на столі.

Коли син вирушав з дому у далеку дорогу, мати дарувала йому

рушник, як оберіг від лиха і бажала, щоб рушничком йому слалася дорога у житті. Рушник передавали як оберіг з роду в рід, з покоління в покоління. Без рушника, як і без пісні, не обходилося жодне сімейне свято.

 

Вчитель: Дякуємо першій групі за цікаві повідомлення.  А чи сподобався вам звіт групи?  (Обговорення)

Вчитель. До роботи першої групи я хочу внести і свій вклад і розповісти про ще  один оберіг.

Слайд №2

 Хліб — символ життя. З давніх-давен він у  великій  пошані в народу. Недаремно в молитві  до Бога «Отче  наш…» люди як великої милості  просили не позбавляти їх  хліба, бо він не  просто основа життя, а саме життя.  Споконвіку  хліб називають святим.

        Важливу роль відіграє хліб в обрядах і звичаях  українців. Він із людиною від народження й до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання. На знак згоди дівчина подає хліб на вишитому рушнику сватам, хлібом мати благословляє до вінця, з хлібом і зустрічає молоде подружжя. А який гарний весільний коровай, про який говорять: «Зорями уквітчаний, місяцем оперезаний».

        З хлібом-сіллю на вишитому рушнику зустрічають в Україні найпочесніших гостей. Він — ознака гостинності українського народу. З хлібом на вишитому рушнику навесні йшли оглядати поле, сіяти, жати.

А зараз попрацюємо з підручником.

Робота з оповіданням І. Сенченко «Хліб святий»

Сьогодні на уроці ми познайомимось із оповіданням Івана Сенченка «Хліб святий».

Ми вже неодноразово працювали з творами цього письменника. Давайте пригадаємо, якими?

До кращих творів письменника для дітей належать повісті "Руді вовки", «Пастух рогатий» "Діамантовий берег", збірки оповідань "Мої приятелі", "Два дні з життя Женьки і Левка" та інші.

Слайд №3

1. Словникова робота (Покуштувала, зморщила, насупилась)

2. Читання оповідання І. Сенченко «Хліб святий» кращими учнями.

3. Самостійне читання тексту учнями.

4. Питання на розуміння прочитаного.

- Що Катруся сказала про хліб? Чому вона так сказала?

- А як Юрко поводиться із хлібом?

- Чому бабуся навчала внучку?

- Чи зрозуміла дівчинка свою помилку? З яких слів це видно?

- Чому оповідання носить таку назву?

- Яка головна думка?

5. Читання тексту в особах.

Слайд №4

 6. Давайте повторимо правила поведінки із хлібом.

- Не можна хлібом гратися.

- Не бери зайвого хліба.

- Хліб потрібно доїдати.

- Не залишай крихти на столі.

- Черствий хліб віддай тваринам або птахам.

- Можна посушити сухарі, зробити грінки і т. д.

 

Запрошую другу групу  «Калинка»

Слайд №5

 Рослини-обереги. Український віночок

1 учень:   Наша творча група працювала над запитанням: «Що відноситься до рослинних оберегів?»  Працюючи в бібліотеці, ми знайшли цікавий матеріал, який дає повну відповідь на поставлене перед нами завдання.

Сьогодні на уроці ми розкажемо про рослинні символи України — червону калину, вербу,  про квіти українського віночку. Кожний народ має свої улюблені рослини-символи: для канадців це клен, для японців – сакура,  для індійців – лотос, а для нас, українців, верба та калина. «Без верби і ка­лини нема України», — говорить народна мудрість.

2 учень: Калина  є символом дівочої краси, кохання, вірності. З давніх-давен вона – символ  рідної землі, батьківської хати. Тому й садять калину біля хати, щоб не переводився рід, біля  колодязів, щоб вода була  здоро­вою і смачною.

Калина — лікарська рослина. Свіжі ягоди з медом вживають при кашлі, серцевих захворюваннях. Вона регулює тиск крові. Соком калини навіть вмивалися, щоб обличчя рум'янилось. Калину люблять і люди, і птахи. Ягоди в неї кислі і трохи гіркуваті, але додають сили і бадьорості. Проводжаючи сина в далеку путь, мати напувала його калиновим чаєм і в дорогу давала пиріжок з калиною. А ще готують калиновий квас, варять кисіль, калинове варення. На великі свята поруч з короваєм неодмінно клали і ягоди калини..

Вчитель.  Я хочу тут трішки добавити. Великий український поет Т.Г. Шевченко ду­же любив цю рослину. У «Кобзарі» він вжив слово «кали­на» 385 разів. Давайте пригадаємо деякі вірші.  ( діти з ІІ групи)

               

                       1.   Тече вода з-під явора яром на долину.

                          Пишається над водою червона калина.

 

                   2.  Защебече соловейко в лузі на калині —

                        Заспіває козаченько, ходячи по долині.

 

                   3.  Сонце гріє, вітер віє з поля на долину,

                        Над водою гне з вербою червону калину.

 

- Про калину складено багато пісень. Давайте пригадаємо одну 

                веселу українську народну пісню «Ой, є в лісі калина».

 

Фізкультхвилинка

          (співають пісню всі діти, виконують танцювальні рухи)

3 учень: Українці здавна шанують вербу. Де тільки не використовували! Із вер­бових колод майстри видовбували посуд, човни. Плели різно­манітні клітки, коши­ки, робили меблі, огорожі-тини.  Весною рубали молоді вербові паростки і заливали їх  водою. Через два—три тижні цей настій можна було вживати як цілющий напій. Широко використовується верба і у весняних обрядах. Шостий  тиждень Ве­ликого посту називається Вербним. На Вербному тижні  у церквах освячують вербові гілочки, а повернувшись додому, злегка вдаряють вербовими прутиками всіх рідних, промовляючи: «Не я б’ю, верба б’є. Великим  будь, як верба. Здоровим , як вода, багатим, як земля, а вродливим, як весна.» Освячену вербу тримають біля ікон. Верба  символізує силу, здоров'я і вроду людини.

 

4 учень    Віночки з роду - віку були  найкращою  прикрасою дівчини,  неодмінною ознакою  національного  українського одягу. Український  віночок — не просто окраса, а й  оберіг, «знахар  душі», бо в ньому є  така чаклунська сила, що  болі знімає,  волосся береже. Вплітали до віночка  багато різних квітів, кожна квітка  щось  символізувала. Відомо , що вінок має складатись не більш ніж з 12-ти квітів. Зазвичай вінок робили не надто пишним, аби він охайно прилягав до голови. Мак — квітка мрій, символ родючості, краси та молодості, волошки у віночку — символ людяності; барвінок — символ материнської любові, ружа, мальва й півонія — символи віри, надії та любові,  соняшник — символ відданості й вірності; лілея — дівочі чари, чистота,. Ромашка у вінку приносила не лише здоров’я, а й доброту й ніжність. І обов’язково вплітали калину — символ дівочої вроди та нашої України.

   Вчитель.А чи сподобався вам звіт другої групи? (Обговореня)

Слайд №6

Робота з підручником Позакласне читання. Читання легенди "Барвінок".

 

Третя група  «Лелечата»

 Птахи символи України   

1 учень. Наша група підготувала матеріал про птахів – символів України.

Лелека – священний птах для українців, покровитель сім’ї та рідного дому. Лелека – символ любові до рідної землі , туги за Батьківщиною.

Українці  для лелеки мали й інші назви – бусол,  бузько, чорногуз, гайстер.

До цих пір збереглися прізвища Чорногуз і Лелеченко, назви річок - Лелечий потік, Чорногузка, Лелечиха,  назви сіл -  Боцянівка, Лелеківка, Чорногузи.  Зображення лелеки є на гербах районів України.

Живе лелека біля людських осель. Якщо побачите лелеку, який стоїть на одній нозі і опустив дзьоба, знайте, - то він плаче. А як калатає своїм дзьобом, то так він радіє! На зиму лелеки відлітають до далеких країн за морем. Лелек  вважають провісниками весни.

 

2 учень . Журавель - названий «Божою птицею» або «птахом Сонця». Журавлині відльоти у вирій особливі. І не лише формою польоту - відомим журавлиним ключем або клином, а й самим змістом та метою осінніх та весняних перельотів. Коли люди бачать весняний журавлиний ключ, то кажуть, що це не журавлі, а «веселики» летять,  та несуть з собою безжурну весну та щасливе літо.

 

 3 учень. Зозуля - символ суму і вдівства, весни і, водночас, нещастя, туги за минулим і страждань нерозважливої матері. Вона має віщий дар – «кукує» людині літа, щасливе або нещасливе заміжжя, тобто Бог доручив зозулі кувати довгі роки життя людям. Вона може бути передвісником доброго чи поганого врожаю: коли закує на голе дерево - бути голодному літу, а якщо дерево вже розпуститься - то чекай доброго врожаю.

 Вперше почувши зозулю навесні, треба мати в кишені гроші, то будеш при грошах цілий рік. Вона першою вилітає у вирій і останньою звідти повертається. Тому не встигає вона висидіти пташенят і підкидає яйця в чужі гніздечка. Але як би там не було, про зозулю в Україні ніхто зроду не говорив погано. У народних піснях її порівнювали з матір'ю, яка піклується про своїх дітей, називали м'яко "зозуленька-Матінка".

 4 учень. Ластівка - символ весни і відродження, добра і щастя. Вона - Божа пташка, а тому, вбити її - великий гріх; зруйнувати гніздо - накликати на себе велику біду. Благословенний той дім, на якому поселиться ластівчина сім'я. Ластівка є символом матері. З ластівкою пов'язано багато прикмет та повір’їв.

 

5 учень. Соловейко - Свята і вільна Божа пташка, співець добра і кохання, символ весни і волі, високого натхнення і неперевершеного таланту. Виконати свою роботу так, як виконує свою соловейко, не здатен жоден інший птах: соловейко — найдосконаліший співочий талант пташиного світу. Навіть люди рівняються на нього, тому і кажуть про талановитого співака: «Співає, як соловейко»

Він - передвісник справжньої весни в лісах та гаях, але тільки тоді розпочинає оспівувати весну, коли нап'ється води з березового листя, і співає доти, поки не перецвітуть сади. Обсипається цвіт - поступово стихає солов'їний спів.

 

Вчитель.А чи сподобався вам звіт третьої  групи? (Обговореня)

 

 

Загадки про птахів.

Довгі ноги  - довгий ніс.

Прилетів – обід приніс.

Смачних жабеняток

Для своїх маляток.

(Лелека)

 

            

Маленька, чорненька, співає, щебече,

Під стріхою з глини зліпила гніздечко,

Роздвоєний хвостик, як ножички, має.

Що це за пташина? Хто пташку цю знає?

(Ластівка)

 

Сіла пташка на дубку,

Завела своє: ку-ку!

Стрепенувся їжачок,

І зайці, й козулі:

Всіх збудив той голосок –

Пісенька…

(Зозулі)

 

- Тьох-тьох-тьох,

Тіву-тів… -

Лине радісно з гаїв.

То співаночка чия?

Голосного …

(Солов’я)

 

Прохолоди чиста просинь —

На поріг ступає осінь.

Вдаль від рідної землі

Линуть в вирій…

(Журавлі)

 

 

Тендітна шия, ніжний стан,

Ця птаха білокрила,

Нехай шипить, а не співа,

Все ж людство полонила.

(Лебідь)

Плесніть в долоні хто мене почув....

ПІДСУМОК УРОКУ 

Вчитель: Ось і підійшла до кінця наша розмова. 

- Так про які народні символи ви дізналися на уроці?

- Діти, а про які обереги  ви почули вперше?

Чи справдились ваші очікування?

Вчитель: Добре. Але на цьому наша зустріч зі звичаями та  традиціями України не закінчується. Усі ви підготувалися до захисту свого звіту добре,

запам’ятали про що говорили ваші друзі?

То зараз ми й перевіримо. Проведемо невеличке тестування. Відповідаючи правильно, ви прочитаєте ключове слово. Тож часу не гайте, працювати починайте.

 ТЕСТУВАННЯ

1. Як називається предмет-охоронець?

М) Оберіг

Н) Пісня

О) Хата

2. Кущ – символ України?

Н) Малина

О) Калина

П) Шипшина

3. Умовне позначення якогось предмета або поняття? Л) Символ       М) Буква           Н) Малюнок

4. Символ гостинності, дороги?

Н) Віночок                   О) Рушник                     П) Валіза

5) Коло із квітів це:

Д) Вінок                  Е) Букет                          Є) Екібана

6) Який рослинний символ росте біля ставу?

Г) Тополя                  Д) Барвінок                   Е) Верба

7) Хто є берегинею роду людського?

Ф) Святий Микола                   Х) Бабуся                Ц) Мама

8) Що усьому голова?

Ь) Хліб                        Ю) Вода                         Я) Капуста

КЛЮЧ: ______________________

Так, добре.  Так яке ж було ключове слово …   «МОЛОДЕЦЬ».

Хто не прочитав це слово?

ОЦІНЮВАННЯ

Діти, мені дуже приємно було чути ваші розповіді.

Ви всі творчо підійшли до поставленого завдання,

зібрали багато цікавого матеріалу і зразково його

представили. Щиро дякую вам за вашу роботу.  Зверніть

увагу на бал, який ви отримали за урок!

Наш урок закінчено. Дякую за увагу!