Урок "Населення, його расовий склад та розміщення. Походження та формування сучасного населення Південної Америки. Політична карта. Основні держави".

Про матеріал
Матеріал про населення Південної Америки, його расовий склад та розміщення. Походження та формування сучасного населення Південної Америки. Політична карта. Основні держави. Україна та держави Південної Америки.
Перегляд файлу

Тема. Населення, його расовий склад та розміщення. Походження та формування сучасного населення Південної Америки. Політична карта. Основні держави. Україна та держави Південної Америки.

Мета: поглибити й систематизувати знання про освоєння території) материка, походження і формування сучасного населення Пів­денної Америки; формувати знання про особливості населення материка, його кількість, склад та розміщення; ознайомити з політичною картою Південної Америки; вдосконалити практичні вміння та навички характеризувати головні риси населення материка, використовуючи тематичні карти атласу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: політична карта Південної Америки, атласи, підручники.

ЗМІСТ УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

1. «Лист двієчника»

До вашої уваги твір учня, який не систематично готується до уроків географії. Якщо ви не згодні з відповіддю, вдарте в долоні.

Подорож до Амазонії

Настав час нашої подорожі до Південної Америки, найбільшого материка планети, що лежить у східній півкулі, яку Гумбольдт назвав «Новий Світ».

Під крилом літака найдовша річка світу – Амазонка, яку заслужено називають «Матір'ю морів». Свої води вона несе в Тихий океан. Довго підшукуємо місце для посадки літака і нарешті приземляємося на полі одного з фермерів, яких тут називають гаучо.

Після довгого перельоту в голові шуміло, і нам здалося, що це муха Це-це. Ми швидко подалися до лісу, але раптом кроків за десять від нас прострибав велетенський рудий кенгуру, мабуть. Він злякався хижого рику тигра. Ми зайшли в хащі сельви. Яка краса! Стрункі евкаліпти підіймалися вгору на сотню метрів, а їхні стовбури були обплетені ліанами. На одній із них ми й побачили горилу, яка кинулася тікати і зникла за розлогими баобабами. Ми рушили далі, бо хотіли дістатися до підніжжя Кіліманджаро ще до настання ночі. Стояла страшенна спека, і від сухого повітря пересохло в горлі.

Настала світла тропічна ніч. Зупинилися на перепочинок і ще довго слухали спів кондора в нічний тиші.

2. Завдання Шеллі Холмс

3. Числовий диктант «Природні зони Південної Америки» (Фронтальне письмове опитування)

Завдання: Розподіліть названі типи ґрунтів та живих організмів у відповідні комірки таблиці, записавши їх цифрами-кодами.

Вологі екваторіальні ліси

Савани та рідколісся

Степи 

Напівпустелі

Анди

1. Мурахоїд, 2. анаконда, 3. кондор, 4. сельва, 5. червоно-жовті ферралліти, 6. акація, 7. ковила, 8. нанду, 9. шиншила, 10. лінивець, 11. пума, 12. орхідеї, 13. броненосець, 14. червоні ферралліти, 15. очковий ведмідь, 16. фікус, 17. колібрі, 18. червоно-бурі, 19. льянос, 20. пампа, 21. 12 ярусів, 22. папуга.

4. Географічний крос

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.  Питання для усного обговорення: (Фронтальне усне опитування)

1.    Пригадайте план опису материка. Які пункти плану вже були висвітлені?

2. Які спостерігаються в Південній Америці загальні закономірності та особливості у зміни природних зон? Порівняйте з Африкою.

3.    Назвіть та покажіть на карті основні природні зони материка.

4. Як подібні природні зони існують у Південній Америці та Африці? Поясніть чому. 

Вивчення та порівняння природи материків Африки, Австралії, та Південної Америки дозволяють дійти висновку про те, що найбільшим багатством та різноманіттям, контрастами природи відрізняється Південна Америка. До того ж Південна Америка має дуже різноманітний етнічний склад населення. Причини різноманіття природи ви визначали на попередніх уроках. А для визначення причин строкатості етносів потрібно пригадати, як відбувалося заселення та освоєння материка.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• Пригадайте, як відбувалося заселення Південної Америки в стародавні часи? Звідки прийшли корінні жителі материка – індіанці?

     На думку вчених, Південна Америка почала заселятися 15-17 тис. років тому індіанцями з Північної Америки. Вони належать до монголоїдної раси. Тому найбільш вірогідно, що їх предки прийшли в Америку з Азії.

1. Історія заселення материка.

На думку багатьох учених, заселення Америки йшло через «Беринґів міст», який понад 35 тис. років тому був на місці Беринґової протоки. Корінні жителі Південної Америки — індіанці — це нащадки азіатських племен, які поступово просувалися на південь. Вони з'явилися в Південній Америці близько 15—17 тис. років тому, зай­малися полюванням, збиральництвом і рибальством. Майже 7 тис. років тому тут виникли землеробство і тваринництво, почали розви­ватися ремесла.

Приблизно з 1500 р. почалася імміграція іспанців і португальців. Розширюючи свої володіння, колонізатори прагнули обернути ін­діанців на рабів, відтіснили їх усередину материка на незручні для життя землі. Значна частина індіанського населення була винищена через чинений ними опір, вимерла від непосильної праці на планта­ціях і рудниках або від-занесених колонізаторами хвороб. Слідом за іспанцями в боротьбу за захоплення територій на материку вступили французи, англійці й голландці. Щоб компенсувати дефіцит робочих рук, європейці почали ввозити рабів з Африки. У період із XVI до початку XIX ст. було продано в рабство і привезено до Америки понад 10 млн. африканців. Після скасування рабства в першій поло­вині XIX ст. для роботи на плантаціях почали приїжджати китайці та індійці, У XIXXX ст. до Південної Америки приїхало багато вихідців з інших країн — японців, арабів, німців, а також росіян та українців.

    Які расові ознаки мають представники монголоїдної раси?

     До прибуття європейців материк заселяли кілька десятків різних народів, які через помилку Христофора Колумба одержали спільну назву “індіанці”. Вони мали різний рівень розвитку. Одні жили за умов первісного ладу. Займалися мисливством, рибальством та збиранням плодів диких рослин. Їх нащадками є нинішні племена індіанців Амазонії. Найбільша група – тіпу-гуарані, яких нараховується близько 150 тис. чол. Вони говорять власними мовами та дотримуються традиційних вірувань. Лісові індіанці прикрашають себе пір'ям птахів, татуюванням тіла. Завдяки індіанцям Амазонії людство дізналося про гамак та сильну отруту кураре, яку одержують з соку рослин. При надходженні у кров кураре має паралітичну дію. Індіанці використовували її для отруєння стріл. Нині кураре використовується у медицині.

Інші індіанці досягли високого рівня розвитку. Так інки створили в Андах могутню державу з розвинутою цивілізацією ще у Х ст. до н.е. Давня столиця держави інків Тігуанака знаходилася на березі озера Тітікака. В імперії була єдина мова – кечуа, єдина релігія – культ верховного божества Віракоча. Праця чітко планувалася. Жителі країни займалися землеробством, будували дамби, дороги, зрошувальні канали. На голову держави – Верховного Інку – працювали тисячі підданих, віддаючи третину своїх статків, а ще третину храмам бога Сонця Інті. Донині вражають залишки величних храмів інків, їх палаци, мережа водогонів, зрошувальних систем, доріг, головна з яких довжиною у 5250 км була подолана за протяжністю лише на початку ХХ ст. Свої фортеці інки споруджували без цементу з велетенських брил, вагою до 200 тон. Найбільша брила має масу 361 т. Вони підігнані з такою точністю, що й донині не можна знайти жодної щілини між ними.

Відомі досягнення інків у медицині, астрономії, терасовому землеробстві, а також витвори мистецтва, ткацтва, ювелірної справи, кераміки. Свої знання інки передавали за допомогою “кіпу” – зв’язок кольорових шнурків з вуликами. Для їх розшифрування готувалися спеціальні люди. Історія інків збереглася у піснях, які уславили дії вождів. Інки були хорошими музикантами й танцюристами, вміли складати вірші.

Нащадками інків є індіанці кечуа, що живуть у Перу, Еквадорі та Болівії. Їх загальна кількість – 15 млн. Мають свою мову – кечуа. Головною їжею кечуа є страви з кукурудзи. Давній народний напій – шоколад. Завдяки індіанцям Америки людству відомі картопля, томати, бавовник, соняшник, натуральний каучук.

Пригадайте, якими європейськими країнами здебільшого відбувалося заселення та освоєння Південної Америки після її відкриття Христофором Колумбом?

Після відкриття материка європейцями на нових землях почали селитися іспанці і португальці. Для роботи на сільськогосподарських плантаціях вони завозили чорношкірих рабів з Африки. Пізніше у Південну Америку почали емігрувати й представники інших європейських та азійських держав. Були серед них і українці, які створили свої діаспори в Аргентині, Бразилії, Чилі.

Сучасне населення материка складається з представників усіх основних людських рас. Змішані раси утворилися в результаті шлюбів між представниками різних рас. Нащадків від шлюбів білих та індіанців називають метисами, білих і негрів — мулатами, негрів та індіанців —  самбо.

Основна маса населення континенту спілкується іспанською мовою, в Бразилії — португальською. Оскільки ці дві мови близькі до латині, то Південну Америку і країни Панамського перешийку називають ще Латинською Америкою.

У деяких країнах Південної Америки індіанці й досі складають значну частку населення. Вони спілкуються своїми мовами.       

2. Раси і народи.

Завдання.

За картами атласу визначте, представники яких рас проживають у Південній Америці. Спробуйте пояснити різноманітний етнічний склад населення материка.

Населення Південної Америки, як і Африки, відрізняється над­звичайно різноманітним расовим складом. На Південноамерикан­ському континенті проживають представники європеоїдної (25 %), монголоїдної (15 %), негроїдної (10 %) рас, а також змішані раси (50 %), які виникли на їхній основі. Представників змішаних рас на­зивають креолами, метисами, мулатами, самбо.

Креоли — нащадки від шлюбів іспанців і португальців в Аме­риці.

Метиси — нащадки від шлюбів європейців з індіанцями.

Мулати — нащадки від шлюбів європейців і негрів.

Самбо — нащадки від шлюбів індіанців і негрів.

Інтенсивне міжрасове змішання почалося в колоніальний період, у результаті чого склад населення материка набув надзвичайної склад­ності. Тривалий процес злиття мов, звичаїв, традицій привів до ут­ворення нових народів Південної Америки. Змішане населення пе­реважає в багатьох країнах материка. Більшість населення говорять іспанською мовою, у Бразилії — португальською, деяким групам ін­діанців удалося зберегти свої рідні мови.

Південній Америці проживають більш як 400 млн. осіб. За останні півстоліття кількість населення збільшилася майже в три рази і продовжує швидко зростати. У родинах південноамериканців традиційно багато дітей, тому Південну Америку часто називають континентом «молоді». Приблизно 43 % його населення — молодь віком до 15 років.

Завдання.

За картами атласу визначте райони найбільшого та найменшого скупчення населення в Південній Америці. Порівняйте населення Південної Америки та Африки за складом і густотою.

Населення розміщується по території материка нерівномірно, Майже 90 % його живе в приморській частині континенту, де роз­ташовані великі міста, серед яких є й міста-мільйонери: Сан-Паулу (16,1 млн.), Буенос-Айрес (10,2 млн.), Ріо-де-Жанейро (7,2 млн.).

Ще однією особливістю розміщення населення Південної Амери­ки є його «високогірне» проживання. У деяких андійських країнах значна частина населення проживає на висоті 2400—2600 м над рівнем моря.

В той же час величезні простори Південної Америки в районі екваторіальних лісів і на півдні залишаються майже незаселеними.

3. Формування політичної карти.

Гра «Запрошуємо до мандрівки» (робота в групах).

Кожна група представляє свою країну у вигляді туристичного опи­су, демонструє підібрані ілюстрації (або відеоматеріали), власноруч створений герб країни.

Матеріал для повідомлень учнів

1. Бразилія.

Бразилія — найбільша держава Південної Америки та одна з найбільших на земній кулі. Вона займає близько половини материка, охоплюючи частину Ґвіанського плоскогір'я, Амазонську низовину й Бразильське плоскогір'я. Майже 1/3 території країни займають вологі вічнозелені екваторіальні ліси Амазонії, решта території — перемінно-вологі ліси, савани й рідколісся яскраво вираженими вологим і сухим сезонами.

Природа щедро обдарувала Бразилію природними ресурсами. У ЇЇ надра: зосереджені найбільші запаси залізної руди, золота, бокситів, марганцю інших рудних корисних копалин. Повноводні річки мають величезний гідро потенціал. На них побудовані найбільші в Південній Америці ГЕС. Одна і них — Ітайпу — найбільша гідроелектростанція у світі, побудована спільно з Параґваєм на річці Парана.

Екваторіальний ліс — ще одне багатство Бразилії. За запасами дерев цін них порід Бразилія посідає перше місце у світі.

Амазонська сельва по праву вважається найбільшим світовим заповідником дикої природи. Простори саван сприятливі для вирощування різно­манітних сільськогосподарських культур. В умовах теплого клімату можна одержувати по кілька врожаїв на рік.

Бразилія — найбільш населена країна Південної Америки. Майже по­ловина бразильців — молодь віком до 20 років. Більшість жителів мають змішане європейське, африканське та індіанське походження. Близько 80 % населення країни зосереджено на вузькій смузі уздовж узбережжя Атлан­тичного океану. Національному характеру бразильців властиві сентимен­тальність, щиросердна теплота, товариськість і, звичайно ж, любов до танців, карнавалів і футболу.

Бразилія — найбільш розвинута країна Південної Америки. Вона посідає перше місце на материку за обсягами видобувної промисловості, а з видобування залізної руди — друге місце у світі (після Китаю). Тут розвинуті автомобільна, хімічна, текстильна, швейна та інші галузі промисловості. Бразилія посідає шосте місце у світі з виробництва комп'ютерів, а створені нею супутники освоюють космічні простори. Бразилія — найбільший у світі виробник кави, цукрової тростини і какао. Тут вирощують банани і цитрусові. У Бразилії багато великих міст. Найзнаменитіше місто країни — Ріо-де-Жанейро, культурна столиця Бразилії. Ріо-де-Жанейро — одне з найбільших міст континенту. Одним із символів Ріо-де-Жанейро є статуя Ісуса Христа, який простягнув над містом руки. Місто щорічно відвідують 5,3 млн. туристів. Багато хто з них прагне потрапити на знаменитий карнавал. Карнавал у Ріо- де-Жанейро — головне свято країни. Воно проходить у лютому, а готуються до нього цілий рік.

Найбільше місто країни — Сан-Паулу (18 млн.) — третє за величиною місто світу. Офіційна столиця Бразилії — Бразиліа. Воно було спеціально спроек­товане і збудоване як столичне місто.

2. Аргентина.

Арґентина — друга за площею і рівнем економічного розвитку країна Південної Америки. Вона займає південно-східну частину материка, схід острова Вогняна Земля і деякі невеликі сусідні острови. У рельєфі аргентинської території чітко простежуються дві частини: рівнини на півночі та сході й гори, на заході й півдні. Оскільки Арґентина витягнута на 3500 км із півночі на південь, клімат країни дуже різноманітний і змінюється від тропічного на півночі до помірного на півдні. Головне багатство Арґентини — пампа — великі рівнини з родючими ґрунтами. За площею пампа перевищує територію України, У минулому пампу покривала природна трав'яниста рослинність, тепер значна її частина перетворена на сільськогосподарські угіддя з безкрай­німи полями та пасовищами.

Арґентина — типова переселенська країна. Спочатку в'їзд у неї дозволяв­ся тільки іспанцям і неграм — рабам з Африки. У середині XIX ст. після знят­тя заборони сюди ринув потік переселенців із Європи — італійців, німців, поляків, росіян, українців. Як і в Бразилії, більша частина населення краї­ни живе в містах, і понад 1/4 — 12 млн. — у столиці Буенос-Айресі. Буенос-Айрес — одне з найбільших міст світу, культурний, науковий, промисловий центр Арґентини.

Завдяки сприятливим природним умовам країна змогла перетворитися на одного з найбільших світових виробників зерна, м'яса, вовни. Добре роз­винуті машинобудування, хімічна, харчова, легка промисловість, видобувні галузі. Арґентина посідає перше місце серед країн материка за довжиною за­лізниць, а за загальною довжиною транспортних шляхів поступається лише Бразилії.

Буенос-Айрес став столицею в 1816 р. Це важливий транспортний центр Південної Америки, найбільший залізничний вузол і найбільший порт на континенті.

3. Чилі.

Чилі — «найдовша» з усіх південноамериканських країн — близько 4300 км, при цьому середня ширина її території становить лише 175 км. У Чилі представлені всі природні й кліматичні зони. У цій країні є і вулкани, і пустелі, і рівнини з помірним кліматом. Через усю країну простягаються Анди. Чилі є найбільшим у світі виробником міді. Природним багатством країни є 30 національних заповідників, де охороняються унікальні об'єкти флори і фауни.

Чилі — одна з відносно економічно розвинених країн Південної Америки. Вона займає одне з провідних міст у світі за видобутком та продажем міді, природної селітри, йоду, молібдена.

4. Перу.

Перу — третя за площею країна Південної Америки (1,3 млн. км2). Назва країни походить від індіанського слова «биру», що означає річка. Перу — країна найдавніших цивілізацій, країна з багатою історією, яка носить титул Археологічного музею Південної Америки. Перу — батьківщина декількох давніх культур, центр колись великої імперії інків, столиця якої — місто Куско, розташована на півдні країни. Майже 45 % населення складають корінні американці — індіанці кечуа, аймара. Природа країни надзвичайно різно­манітна та контрастна. Поряд із Тихим океаном височіють величні Анди, ро­дючі долини міжгірських улоговин межують із засніженими вершинами, є й пустельні території, й безкрайні лісові масиви. На території Перу та Болівії, в Андах, розташоване найбільше високогірне озеро світу — Тітікака. У пе­рекладі з індіанської мови ця назва означає «олов'яне поле», що відображає незвичайний колір води — чим далі від берега, тим синіша вода.

На висоті 3400 м над рівнем моря в глибокій гірський чаші розкинулося місто Куско, яке було столицею імперії інков. Під час іспанської колонізації багато пам'яток давнього Перу були знищені. Однак духовна культура ін­ків була збережена нащадками та існує в наш час у вигляді усної творчості, музики, танців, відображена в одягу та побуті. Як і в давнину, ремісники виготовляють пончо — короткий плащ з прямокутного шматка вовняної тка­нини з отвором посередині. У перуанських містах та селищах проводяться веселі музичні карнавали.

Столиця сучасного Перу — місто Ліма.

VI тис. н. є. в Південній Америці виникли перші держави. Задовго до появи знаменитої імперії інків на схилах Анд існували могутні індіанські держави — Чавін, Мочіка та Паракас. Чавінці займалися землеробством, були прекрасними будівельниками, уміли робити витончений посуд із глини, прикраси та статуетки із золота й срібла. Жителі Мочіки відкрили секрет виплавки міді з руди, освоїли виготовлення бронзи, вирощували на схилах гір маїс, маніок, картоплю, розводили лам. Паракаські лікарі знали хірургію і вміли робити складні операції. На момент приходу європейців на материку існувала могутня імперія інків. Вони будували величні храми, міста, дороги високо в горах, виготовляли найтонші вовняні тканини, посуд, ювелірні прикраси. Конкістадори припинили розвиток дивної імперії. Наприкінці XV — на початку XVI ст. територія Південної Америки була поділена між декількома країнами Європи.

Плавання X. Колумба, військові експедиції Ф. Пісарро та інших конкістадорів привели до затвердження іспанського панування на і всьому материку, за винятком Бразилії, яка стала належати Португалії, і Ґвіани, захопленої Англією, Голландією і Францією. У результаті національно-визвольної боротьби, яка на початку XIX ст. охопила весь континент, на материку утворилися нові держави. На сучасній І політичній карті Південної Америки є 15 країн, із них 12 — незалежні. Усі країни континенту належать до групи країн, що розвиваються. Майже всі країни Південної Америки, крім Болівії і Парагваю, мають вихід до океанів. Найбільшими за площею є Бразилія та Аргентина.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання.

Складіть характеристику географічного положення однієї з країн Південної Америки за планом: а) у якій частині материка розташова­на; б) із якими державами межує; в) якими морями (океанами) оми­вається; г) приблизна протяжність із півночі на південь та із заходу на схід; д) назва столиці, її географічні координати.

Запитання.

  1.    У чому полягають особливості расового і національного складу населення Південної Америки?
  2.    Якими причинами обумовлене швидке зростання кількості на­селення на материку? Які проблеми виникають у зв'язку з цим процесом?
  3.    Чому населення Південної Америки розміщується нерівномір­но? Які райони континенту найбільш густо заселені? Якими причинами це обумовлено? Чим пояснюється досить висока густота населення на заході Південної Америки в гірських об­ластях?
  4.    Які великі міста розташовані в Південній Америці? Що спіль­ного в їхньому географічному положенні?
  5.    Скільки держав є на сучасній політичній карті Південної Аме­рики? Які з них не мають виходу до моря? Які — найбільші за площею?

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Прийом «П'ять речень».

Учні п'ятьма реченнями формулюють висновки уроку.

  • Історія заселення Південної Америки вплинула на формування складного об'єднання народів, які проживають на материку.
  • У Південній Америці проживають представники європеоїдної, монголоїдної, негроїдної рас, а також народи, які виникли на їхній основі й належать до змішаних рас.
  • Населення Південної Америки характеризується високими тем­пами приросту, значною часткою молодого населення, нерівномірним розміщенням, швидким збільшенням кількості міського населення.
  • За давніх часів на території материка існували могутні земле­робські держави. Країни Південної Америки, як і Африки, пройшли тривалий шлях колоніального розвитку і національно-визвольної боротьби.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуйтеся до уроку тематичного оцінювання.

 

doc
Додано
24 січня 2020
Переглядів
9614
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку