Урок "Насiнина. Розвиток насіння, особливості його будови і різноманітність".

 

 

 

 

Урок 18

Тема НАСІНИНА

Мета: Формувати основні життєві компетентності учнів (комунікативну, пізнавальну, самоосвітню); продовжити розвивати поняття про процеси життєдіяльності рослинного організму (розвиток насіння, особливості його будови і різноманітність); продовжувати формувати вміння і навички роботи з природнім матеріалом; розвивати інтерес до вивчення предмета, мислення, мовлення, уяву, творчий потенціал кожної дитини;

виховувати спостережливість, старанність, любов до природи, бережливе ставлення до свого здоров’я.

Терміни і поняття: насінина, зародок, ендосперм, насінна шкірка, сім’ядоля.

Обладнання: ноутбук, проектор, зразки насіння різних рослин, набухше та проросле насіння квасолі, плакат із зображенням дерева, вирізані кольорові листочки та квіти.

 

 Хід уроку

І. Організаційний момент

 Пролунав уже дзвінок,

 Починається урок.

 Сьогодні він у вас незвичайний,

 Адже відкритий для усіх.

 Тож повернімося один до одного обличчям

 І скажем лагідно: «Привіт!».

 

ІІ. Психологічний настрій учнів на співпрацю

 Любі учні! Я рада вас вітати у стінах біологічної лабораторії. У мене в руках кімнатна рослина. Ви всі її знаєте – це узумбарська фіалка. Вона має гарні квіти і листя. А чи можуть ці органи існувати окремо? Ні! Тож і вчителя без учня не існує, як не існує без вчителя і учня. Тому ми з вами об’єднаємо свої зусилля, щоб здобути якомога більше знань. Я розраховую на вашу активну роботу і сподіваюсь, що дух партнерства допоможе нам у цьому. А девізом нашого уроку я пропоную взяти вислів Н. Тінбергена: «Людина не повинна соромитися цікавості, яку пробуджує в ній природа.»

А що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? У нас є дерево, яке ми з вами разом прикрасимо зеленими листочками, із зазначеними на них особистими очікуваннями. (Діти прикрашають дерево листками зі своїми очікуваннями.)

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Але спочатку давайте пригадаємо(бесіда):

1.               Які є органи у рослин?
2.               Що є генеративним органом рослин?
3.               А яка будова квітки?
4.               Для чого квітка потрібна рослинам?
5.               Які частини квітки забезпечують продовження існування певного виду рослин?
6.               Що таке запилення?
7.               Які є види запилення?
8.               Пригадайте ознаки самозапильної квітки.
9.               А тепер на аркушах паперу, що лежать у вас на партах, швиденько запишіть ознаки комахозапильних квіток (І варіант), та вітрозапильних (ІІ варіант), використовуючи ознаки зазначені у таблиці. (Після роботи, учні зачитують ознаки квітів, а представники протилежного варіанту перевіряють правильність виконання завдання).
10.          Наступне ваше завдання: учні І варіанту на аркушах зазначають номери вітрозапильних рослин, що показані на дошці, а учні ІІ варіанту – комахозапильних.
11.          Що ж відбувається після запилення у рослин?
12.          Поясніть як відбувається процес запліднення у квіткових рослин.
13.          Як називається явище, коли одночасно відбувається запліднення двох клітин?
14.          Хто і коли вперше його відкрив?
15.          Діти, а що ж розвивається із заплідненої яйцеклітини? А із центральної клітини?

Отже, із насінного зачатка розвивається ……насінина. Покриви насінного зачатка перетворюються на шкірку насінини.

 

ІV. Оголошення теми і мети уроку

Саме про насіння і піде мова на нашому уроці. Відкрийте зошити і запишіть сьогоднішнє число і тему нашого уроку. «Насінина».

Давайте разом сформулюємо мету нашого уроку. На даному уроці ми дізнаємось про….., вивчимо…., з’ясуємо…….. .

 

V. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя

 Що ж таке насінина?

 НАСІНИНА – це утвір у насінних рослин, що містить зародок, за допомогою якого ці рослини поширюються.

 Насіння квіткових рослин різноманітне за розмірами, формою, забарвленням. Розгляньте зразки насіння різних рослини у себе на партах. Ви, мабуть, звернули увагу, що найчастіше зустрічаються насінини кулясті, видовженокулясті - такі, щоб за певного об’єму вони мали якнайменшу площу поверхні. Контакт насіння при цьому зводиться до мінімуму, що полегшує її виживання у несприятливих умовах.

 Діти! А чи знаєте ви, у яких рослин найбільше та найменше насіння? Найбільше насіння у світі в сейшельської пальми, а найменше – у орхідей. В Україні найменша насінина теж у представників орхідних, а найбільша – у горіха.

 Придивіться уважно до виданих вам зразків насіння, а особливо квасолі. Ви побачите гарно виражений рубчик – це слід від насінної ніжки та пилковходу.

 Візьміть до рук набубнявівше насіння квасолі і легенько, за допомогою нігтя, зніміть шкірку. Що ви бичите? Це сім’ядолі. Зазначу, що все насіння має шкірку, що може набувати різного забарвлення. Але із сухої насінини ви не завжди зможете її зняти. Спробуйте зняти шкірку із сухої насінини квасолі. Чи вдалося вам це зробити?

 За будовою все насіння поділяють на дві групи: односім’ядольні та двосім’ядольні. Головна відмінність у їх будові – кількість сім’ядолей, що відбивається у назві. Цю ознаку вчені використовують в класифікації квіткових рослин, виділяючи два класи: Однодольні та Дводольні. До класу Однодольні відносять жито, пшеницю, цибулю, тюльпани. До класу Дводольні – горох, квасолю, гарбуз, соняшник.

 Розглянемо будову двосім’ядольної насінини на прикладі насіння квасолі, та односім’ядольної на прикладі пшениці.(За допомогою слайда.)

 Прошу звернути увагу на те, що у двосім’ядольного насіння поживні речовини, що необхідні під час проростання зародка насіння, знаходяться в сім’ядолях. У односім’ядольного - сім’ядоля не містить поживних речовин, - вони знаходяться в ендоспермі. У них друга сім’ядоля редукована, а та, що є представлена тоненькою плівочкою між зародком і ендоспермом та називається щиток. При проростанні насіння крізь щиток відбувається всмоктування зародком поживних речовин. А чи знайомий вам такий термін як «щиток»? коли ви з ним зустрічалися? (Діти відповідають, що є суцвіття щиток. Вчитель пропонує назвати рослини в яких суцвіття щиток.)

Учні, разом із вчителем креслять схему поділу насіння на групи, зазначають приклади рослин, їх класифікацію.

Хто квасолі з вас не знає, кожен їв її не раз.

Ось квасоля виростає на городику у нас.

Ще весною посадила квасолинок тільки п’ять,

А тепер яка вродила! Он які кущі стоять!

Марія Познанська

 Отже, як проростає насіння? Які умови необхідні для його проростання. Зараз ми з вами це з’ясуємо.

 Зауважу, що рослину з моменту проростання називають проростком. (Діти записують у зошити визначення терміну «проросток».)

 Давайте переглянемо відео, де демонструється процес проростання насіння. (Перегляд відео.)

 Зацікавилися? Сподобалося? Так, це таїнство природи – загадка яка не переставала дивувати людей у різні часи. Ось як Олександр Довженко описує любов до праці, природи у повісті «Зачарована Десна»: «…А що робилось на початку літа. Огірки цвітуть, гарбузи цвітуть, картопля цвіте, цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля, а соняшнику, а маку, буряків, лободи, укропу, моркви. Чого тільки-но не насаде наша невгамовна мати?

Нічого в світі так не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало. Коли вилізе саме із землі всяка росиночка, ото мені радість, - любила проказувати вона…»

Отже. При проростанні насіння спочатку проростає зародковий корінь, потім брунечка. Корінь прориває насінну шкірку і росте в глибину грунту, а пагін спрямовується до його поверхні.

 Ви переглянули відео, а зараз зверніться до підручника і з’ясуйте, які ж умови необхідні для проростання насіння і запишіть їх у зошити. (Діти виконують завдання протягом 1 хвилини, потім зачитують і обговорюють. Переглядають слайд «Умови проростання насіння».) А які ще фактори впливають на проростання насіння?(Роздуми дітей, розповідь вчителя.)

Отже, запам’ятаємо це і будемо використовувати у своїй практиці, коли висаджуватимемо насіння. А як правильно зберігати насіння? Яких умов потрібно дотримуватися, щоб насіння не загинуло? (Роздуми дітей. Пояснення вчителя.)

Говорячи про проростання насіння не можна не згадати про схожість насіння. Схожість насіння – це його здатність до проростання. А як можна визначити схожість насіння?(Роздуми дітей. Пояснення вчителя.)

 За способом проростання насіння можна поділити на два типи: підземне (горох, пшениця, дуб) і надземне (квасоля, гарбуз, редька). (Перегляд слайда із поясненнями вчителя.) Треба зазначити, що у багатьох рослин спостерігається поєднання обох типів проростання насіння.

 Бачу, що ви вже трішки заморилися і потребуєте відпочинку. Пропоную зробити гімнастику для очей. За моєю командою проводимо погляд за указкою по кольорах. А тепер закрийте очі і повторіть ці рухи ще раз.

 Як же розповсюджується насіння? Які є способи розповсюдження насіння?(Переглядаються слайди, вчитель пояснює і зазначає що саме потрібно помітити в зошити.)

Яке ж біологічне значення насіння? (Відповіді дітей, корекція вчителем.)

 А яке значення насіння та плодів в житті людини? (Їжа, естетичне задоволення, корм для тварин, сировина для харчової, хімічної, медичної, парфумерної галузей промисловості, отрута для людини.)

 Діти, на жаль щороку багато дітей страждає від отруєння насінням та плодами отруйних рослин. І хоча вчителі, батьки, класні керівники неодноразово нагадують не брати до рота незнайоме насіння, плоди – це трапляється кожного року. Я застерігаю вапс , адже наслідки можуть бути непоправимі. Особливо небезпечне насіння Дурману звичайного, Рицини звичайної. Ваше завдання на наступний урок підготувати повідомлення не лише про дію цих рослин на організм людини, а й інших рослин, в яких отруйними є плоди і насіння. Свою увагу прошу звернути на ознаки отруєння та правила надання першої допомоги в разі отруєння.

 

VI. Лабораторне дослідження № 5

Тема: Будова насінини

Мета: ознайомитися з будовою насінини та розкрити її значення.

Лабораторне дослідження проводиться за інструктивною карткою.

 

 

VII. Узагальнення знань учнів

 1). Фронтальна бесіда

•                   Про що йшла мова на уроці?
•                   Які нові терміни ви запам’ятали?
•                   Що вони означають?

 2). Тестові завдання:

 1. Сім’ядолі – це:

а) видозміни пагона; б) перші видозмінені листки зародка;

в) видозміни квітконіжки; г) частини плода.

 2. Зародок квасолі має:

 а) квітку; б) плід; в) кору; г) стебло.

 3. Дві сім’ядолі є в насінинах:

 а) цибулі; б) пшениці; в) гороху; г) кукурудзи.

 4. Основну частину насіння жита займає:

 а) зародок; б) сім’ядоля; в) ендосперм; г) оболонка.

 5. Основні запасні поживні речовини в насінні квасолі розташовуються:

 а) в ендоспермі; б) в оболонках;

 в) в одній із сім’ядоль; г) в обох сім’ядолях.

 6. У пшениці сім’ядоля:

 а) містить основні поживні речовини;

 б) відокремлює ендосперм від зародка;

 в) відсутня; г) оточує зародок.

7. Насіння дихає:

 а) іноді; б) завжди; в) тільки під час проростання;

 г) тільки під час формування зародка.

8. За температури грунту 1-2 ^оС проростає насіння:

 а) огірків; б) рису; в) жита; г) кукурудзи.

9. Під водою проростає насіння:

 а) рису; б) льону; в) коноплі; г) маку.

10. Підземний тип проростання насіння характерний для такої рослини:

 а) цибулі; б) квасолі; в) редьки; г) дуба.

11. Надземний тип проростання насіння характерний для такої рослини:

 а) жита; б) квасолі; в) пшениці; г) дуба.

12. Дрібні насінини цибулі потрібно сіяти на глибину:

 а) 1-2 см; б) 5-6 см; в) 10-12 см; г) 15-20 см.

 

Відповідь. 1-б. 2-г. 3-в. 4-в. 5-г. 6-б. 7-б. 8-в. 9-а. 10-г. 11-б. 12-а.

 

 3). А які вам відомі казки, легенди, де мова іде про насіння?

 

 4). А які українські звичаї, обряди пов’язані із насінням? (Вчитель розповідає про весільний обряд посівання зерном молодих, щедрування. Пропонує дітям пригадати щедрівки).

 На щастя, на здоров’я

 Та на Новий рік,

 Щоб родило краще,

 Як торік – жито,

 Пшениця, усяка пашниця.

 Дай Боже!

 Сію, вію, посіваю

 З Новим роком Вас вітаю!

 Роди, Боже, жито, пшеницю.

 З Новим роком!

 Будьте здорові!

Сійся, родися, жито,

Пшениця і всяка пашниця,

Щоб на другий рік було

Більше, ніж торік,

Щоб цвіли, як квіти,

Українські діти!

 

VIII. Рефлексія

 Ось і добігає урок свого завершення. Я хочу вас запитати: чи справдилися ваші очікування від уроку? Якщо так, то рожеві квіточки, що є у вас на партах, прикріпіть на наше деревце, щоб воно розквітло. А якщо ваші очікування не справдилися, то залиште ці квіточки собі.

 А ще мені хочеться запитати:

 Чи отримали ви задоволення від уроку?

 Чи здобули ви нові знання?

 Що вам сподобалося найбільше?

Як ви оцінюєте свою працю?

 

 IX. Підсумок уроку

Учитель виставляє оцінки, коментуючи роботу учнів на уроці. Роздає наліпки відповідно до активності дитини на уроці.

 Швидко спливають хвилинки,

 От і прощатись пора.

 Я на прощання вам зичу

 Щастя, здоров’я, добра!

 

 

 

 X. Домашнє завдання

1.               Опрацювати відповідний параграф.
2.               Підготувати презентацію «Умови проростання насіння».
3.               Знайти цікавинки про насіння, легенди та вірші.