Урок " Натюрморт у різних видах мистецтва"

                   Урок з образотворчого мистецтва в   6 класі

Тема уроку:  Натюрморт у різних видах мистецтва.

  Навчальна мета. Ознайомити учнів із зображенням натюрмортів у різних видах образотворчого мистецтва– живописі, графіці, скульптурі, худож­ньому фото.

Розвивальна мета. Розвивати  творчу уяву під час виконання навчальної композиції.

Виховна мета. Виховувати відчуття композиції і пропорції,  виховувати естетичні смаки.

Тип уроку: комбінований.

Наочність: натюрморт з фруктів, підсвічник; презентація.

Хід уроку

І.Організаційний  момент.                                                                                      .

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Гра « Склади натюрморт».

  На столі лежать овочі, фрукти, різні предмети. Завдання для 2 х  учнів . Потрібно скластии натюрморт  взявши   предмети, які на їх думку будуть доцільні для їх натюрморту. Учні працюють а вчитель розповідає.

Речі які ми використовуємо в натюрморті повинні виражати головну думку художника , ідею картини.В склад картини повинні водити предмети різні по формі,розміру, фактурі і кольору, щоб зробити картину більш цікавою.

Представлення учнями своїх натюрмортів. Вчитель звертає увагу на те, що предмети не повинні бути розкинуті на весь стіл, а повинні бути згруповані.

Дякую учням.

ІІІ. Подача теми, мети, завдання уроку.

Тема уроку:    Натюрморт у різних видах мистецтва.  

 На минулих уроках ми з вами розглянули натюрморт в живописі , сьогодні познайомимо з натюрмортом у  графіці, скульптурі, художньому фото.

  Натюрморт був і залишається одним з улюблених жанрів класичного образотворчого мистецтва. Завдяки натюрморту ми можемо побачити , що стояло у художника на столі 100, 200 років тому.Ми можемо побачити красу тих простих предметів, яких не помічали , і тільки зараз , дивлячись на натюрморт побачили красу звичайної вази ,  чи відчули запах  яблук, які розсипалися на столі.

 Натюрморт в живописі.

Натюрморт в живописі - зображення статичних неживих предметів, об'єднаних в єдиний ансамбль. Натюрморт може бути представлений як незалежне полотно, але іноді стає частиною композиції жанрової сцени або цілої картини.                  Натюрморт в живописі поступово трансформувався в окремий значимий жанр. Цей процес зайняв не одну сотню років, а кожне нове покоління художників розуміло полотна і колір згідно віянням епохи. Натюрморт в живописі як самостійний жанр покликаний достовірно передавати красу речей, що щодня оточують людину.

  Натюрморт у графіці.

Графіка (нім. Graphik, грец. graphikos «написаний») — вид образотворчого мистецтва, для якого характерна перевага ліній і штрихів, які творять контур предмету або фігури,  використання контрастів білого і чорного та менше, ніж у живописі, використання кольору. Твори можуть мати як монохромну, так і поліхромну гаму.  Графіку можна вважати основою всіх образотворчих мистецтв

У Давній Греції головними виразними якостями графіки були лінії і силуети (античний чорнофігурний вазопис, червонофігурний вазопис). З епохи Відродження малюнок набуває самостійного значення у формі ескізів, альбомних замальовок, етюдів, які виконуються із застосуванням багатьох засобів: олівця, вугілля, крейди, сангіни, пера, пензликів і різних сортів чорнил, туші, акварелі. Ускладнення графіки йшло разом з винаходом нових фарб — акварелі, гуаші, пастелі, темпери. Хоча у використанні цих фарб певну роль відіграє колорит, а також можливість використання багатьох фарб, що не притаманно первісній графіці.

 Отже, якщо в живопису на першому місці стоїть колір, а малюнок грає хоч і  має важливу роль , але не головну , то в графіці  роль малюнка – вирішальна. Малюнок є основним видом графіки.  

 Крапкова графіка.

 Крапкова графіка має багатовікову історію. Її особливість – передача об’єму, глибини, рельєфу за допомогою більш чи менш насичених ділянок зображувального простору крапками.  Як правило, крапельна графіка «обслуговувала» книжковий світ, бо не потребувала додаткових кольо­рів і  на папері виглядає дуже фактурно.  Цей вид графічного зображення дає багату фантазію для митця. Особливо, якщо він шукає глибинний зміст у поєднанні чорного і білого, кольору і тону

 Натюрморт у гравюрі.

Рити́на або ґравю́ра (фр. gravure) — вид графічного мистецтва, створення тиражованих зображень шляхом контрастного друку з рельєфних поверхонь або через трафарет. Кожен відбиток з друкарської форми вважається авторським твором.

Українське слово «ритина» утворене від дієслова «рити», який колись, окрім значення «копати», ще мав значення «різати», «робити заглибини». Від цього значення утворені також споріднені терміни: ритівня («майстерня з виготовляння ритин»), ритівник, ритівничий(«ґравер»)

Ритина, як різновид мистецтва виникла досить пізно порівняно з іншими різновидами мистецтв. Для друку спочатку використовували різні матеріали: тканину, дерево, шкіру, картон. Але всі вони обмежували тираж. З кінця 14 ст. в країнах Західної Європи поширилося використання паперових млинів. Ритина одразу отримала дешевий та простий матеріал, надзвичайно легкий для друку та розповсюдження. Папір став класичним матеріалом майже всіх різновидів ґравюри. З'явилися художники суто ритинники та їх колекціонери. Завдяки їм для людства збережені роботи граверів 14-15 ст., найдавніші серед ритин Європи.

Практику оздоблення друкованої книги малюнком друкарі запозичили з рукописів. А розвиток ритини, як різновид мистецтва добре допоміг друкарям. Ґравюру використали для створення титульної сторінки та оформлення при початку та закінченню розділів книги в техніках. До створення титульних сторінок зверталися видатні ритинники і навіть майстри художники. Багато титульних сторінок створив, наприклад, Пітер Пауль Рубенс.

 Надзвичайно повною є збірка ритин країн Європи в музеї Альбертіна у Відні (понад 1 000 000 аркушів та 65 000 малюнків), відділи Художньо-історичного музею. Власні збірки ґравюр мають музеї Лувр,Метрополітен-музей, Ермітаж, музей мистецтв імені Варвари та Богдана Ханенків у Києві та інші.

         Натюрморту ксилографії.

Ксилогра́фія або дереворит — гравюра на дереві. Виникла ксилографія в Китаї не пізніше VI століття.  Перші зразки західноєвропейської гравюри, що їх виконано в техніці обрізної гравюри на дереві, з'явилися на межі XIV — XV століть. У 1780-хроках художник і гравер Томас Бьюїк винайшов спосіб торце́вої гравюри на дереві (на поперечному зрізі стовбура твердих порід). Він сам створив ілюстрації до «Загальної історії чотириногих» і двотомної «Історії птахів Британії».

   Відома в Україні (в основному на Волині та Галичині) з початку 14 століття. Майже забута у 18 — 19 століттях, втім до того часу відносяться роботи київського ієродиякона Севастяна. Мистецтво ксилографії, відроджується у 1920-х рр. В цьому стилі працювали Хасевич Ніл, Яків Гніздовський.

В обрізній гравюрі використовують дошки подовжнього розпилу стовбура дерева.

На відшліфовану поверхню дошки (якщо передбачається тиражувати гравюру на друкарському верстаті, то завтовшки близько 2,5 см) наноситься малюнок, після чого лінії цього малюнка обрізаються з обох боків гострим ножем, а фон вибирається широкими стамесками до глибини 2-5 мм. Після цього дошку можна прокатувати фарбою і виконувати відтиснення на папері.

 Натюрморт  в офорті.

Офо́рт (фр. eau-forte, буквально — міцна вода; азотна кислота)  — різновид гравюри на металі, котрий дозволяє отримувати відтиски з друкарських форм, які попередньо оброблені кислотами.

На металевій дошці голкою роблять малюнок, а заглиблення елементів зображення посилюють шляхом травлення металу кислотами, витравлені місця наповнюють фарбою і на спеціальному станку друкують відбиток на зволоженому папері. Офорт виник у Західній Європі в 16 столітті. Цим засобом широко користувалися українські митці, зокрема Т. Шевченко.

За іншою версією офорт виник на зламі 15-16 століть і, можливо, в Німеччині. Роботи майстра з Аугсбургу Даніеля Хопфера цього часу якраз не що інше, як офорти.

Допитливі італійці майже одразу запозичили цю нову техніку створення гравюр. Італії 15-16 століть належала художня ініціатива в Західній Європі. Тому навчатися сюди приїздили майстри з усіх усюд. Офорт став надбанням майже всіх розвинених країн Старого Світу. Офорти робили італійці, німці, французи, особливо багато-голландські майстри. Саме голландець зробив гравюру-портрет Богдана Хмельницького в 17 столітті.

Спочатку травленню підлягали дошки з заліза, саме ними користувався геніальний Альбрехт Дюрер(1471–1528). Але дошки з заліза швидко псуються. Більшість майстрів перейшла на дошки з міді, навіть Дюрер. В 19 ст. майстри офорту почали використовувати дошки з цинку.

Техніку офорту використав Т. Шевченко для виготовлення задуманого ним періодичного видання «Живописна Україна». 

Т.Шевченко   прекрасно володів різними методами графічного зображення, чудово поєднував офорт і акватинту. Саме за мистецтво гравюри Тараса Шевченка удостоїли звання академіка.
Постійний контакт з агресивними речовинами небезпечний для майстрів. Тому в 20 ст. офорт має обмеження в використанні.

  Натюрморт в літографії.

Винахідники пішли шляхом вдосконалення та відкриття нових засобів гравіювання. Цікавою та досить безпечною є літографія(литос-камінь, графо-писати). Йоган Алоїз Зенефельдер з міста Мюнхен близько 1798 р. винайшов цю техніку. В Мюнхені 1806 р. Зенефельдер відкрив першу літографську майстерню, а в 1818 р. надрукував підручник для літографів. Наклад з друкарської форми літографського каменю перевищував всі інші техніки гравіювання на той час. В 19 ст. літографія поширилася надзвичайно. Користувалися літографією визначні митці 19 ст.- Оноре Дом'є, Адольф фон Менцель, Ежен Віктор Делакруа, Теодор Жеріко,Едуар Мане, Анрі Тулуз-Лотрек, Каміль Піссарро та інші.

На поверхні каменю (мармуру, пісковику або металевої пластини) малюють жирним олівцем чи тушшю. Наносять фарбу, а потім роблять відбитки на папері. Виникла й кольорова літографія. Уславлений майстер кольорової літографії- Ханс Ерні .  

   Натюрморт в ліногравюрі.

Ліногравю́ра (від лінолеум і гравюра) — опукла гравюра, створювана вирізуванням малюнка на лінолеумі. Щодо техніки та художніх засобів подібна до ксилографії. Виникла на початку 20 століття.

  Найвідоміші майстри ліногравюри в Україні — Олена Кульчицька, Олександр Пащенко, Валентин Литвиненко, В. Левицький, Іван Селіванов, Олексій Фіщенко, Георгій Якутович та ін. В області ліногравюри також працював видатний український художник 1930-х років Сергій Конончук.

   Натюрморт у художньому фото.

 Зараз майже у кожного з вас  є фотоапарат чи мобільний телефон, який може робити фото. Звичайно цікаво робити фото пейзажів, коли заходить сонце, чи фото вранішньої роси на сонці, але не менш цікавим є фотографування натюрмортів, які ви можете створювати самі.

   Художня фотографія – це вид  образотворчого мистецтва, який за допомогою технічних засобів, створює образ, який виразно і достовірно відбиває момент дійсності. Той , хто створює фотографію називає себе фотохудожником. Фотомитець здатний через фотографію виразити своє власне ставлення до зображуваного на знімку, а техніка фотознімання тільки полегшує пошук бажаного відображення дійсності.

Натюрморт в скульптурі.

Натюрморт в дереві.

ІV. Практична робота.

Сьогодні ми будемо малювати натюрморт в графіці.                                                       Перед тим як намалювати натюрморт олівцем, поетапно розмістимо предмети один біля одного, не забуваючи про джерело світла. Об'єкти можуть розташовуватися на деякій відстані, але цікавіше буде, якщо вони злегка перекривають краї один одного. Потік світла від лампи дозволить виразніше акцентувати контраст відтінків і відблисків. Краще, якщо він падає збоку. Покладаючись не так на штучний, а на сонячне світло, необхідно пам'ятати про те, що світило не стоїть на місці, тому ракурси світла і тіні будуть змінюватися

Начерк робимо легкими ковзаючими лініями. Щоб не помилитися з пропорціями предметів, подумки уявімо центральну вісь для кожного з них.

Як намалювати натюрморт олівцем, поетапно створюючи об'єм предметів? Тут головну роль відіграють тіні і світлові відблиски. Скопіюємо їх з натури, щільніше заштриховуючи  темніші частини предметів. Також важливо звернути увагу на те, в якій частині композиції затемнення більше згущені, як і де предмети відкидають тіні на інший об'єкт і на площину.

 Олівець  краще брати графітний, середньої м'якості (ТМ, М) він  є основним інструментом для виконання малюнка. Графітний, не м'який і гостро заструганий олівець дає змогу виконати тонкий, але чіткий малюнок. Гумка має бути м'якою. Зловживати нею не слід, бо псується поверхня паперу

Отже, починаємо з ескізу малюнка, а потім промальовуємо весь натюрморт.

 Під час малювання натюрморту звчить легка музика.

Допомагаю учням індивідуально.

 V.Підсумок   уроку.

   Виставляю оцінки. Мотивую. Називаю і показую кращі роботи на клас.

VІ.Домашнє завдання.                                                                                   

  Стоврити фотографії натюрмортів на камеру мобільного телефону ( по бажанню).