Урок:Науково – практична конференція
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВСП «МОГИЛІВ – ПОДІЛЬСЬКИЙ ТЕХНОЛОГО _ ЕКОНОМІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ
ВІННИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ»
ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ОКРЕМИХ ГРУП СПОЖИВАЧІВ
МЕТОДРОЗРОБКА
відкритого заняття
Дисципліна «Технологія виробництва кулінарної продукції»
спеціальність G13 Харчові технології
ОПП «Виробництво харчової продукції»
2025
Автор: Соляр Л.В. – спеціаліст вищої категорії, викладач – методист ВСП « Могилів – Подільський технолого – економічний фаховий коледж ВНАУ»
Рецензент: Бережна Г.М. – спеціаліст вищої категорії, викладач – методист ВСП «Могилів – Подільський технолого – економічний фаховий коледж ВНАУ»
Методрозробка передбачає проведення заняття в формі конференції із широким застосуванням міжпредметних зв’язків, інтерактивних методів навчання, а саме: захиту власних проєктів, експрес-опитування, експрес-дослідження, обміну досвідом, інформаційних повідомлень, дискусії тощо.
Розглянуто і схвалено на
засіданні циклової комісії
харчових технологій
Протокол № __ від _______ 2025р.
Голова ц/к: ___________Сітнікова Н.О.
Дисципліна: Технологія виробництва кулінарної продукції
Вид заняття: Науково – практична конференція.
Тема заняття: Особливості харчування окремих груп споживачів.
Навчальна мета: Мета конференції полягає в обміні ідеями, досвідом та пропозиціями, практичними надбаннями у питанні раціонального харчування окремих груп споживачів, формування стійких професійних компетенцій, необхідних для майбутньої професійної діяльності.
Виховна мета: Виховувати відповідальність за якість отриманих знань, професіоналізм, творче ставлення до справи; формувати технологічну грамотність, розуміння ролі своєї праці у повсякденному житті громадян своєї держави.
Розвиваюча мета: Розвивати професійний світогляд , творчий підхід до виконання практичних завдань, уміння проявляти ініціативу, інтерес до дисципліни та обраної професії.
Методична мета: реалізація проєктної технології навчання на заняттях спеціальних дисциплін.
Міжпредметні зв’язки:
П. Товарознавство харчових продуктів
П. Мікробіологія та фізіологія харчування
П. Органічна хімія
П. Біохімія
П. Організація виробництва у закладах ресторанного господарства П. Організація обслуговування у закладах ресторанного господарства
П. Санітарія і гігієна.
Наочні посібники: соціальна мережа Інтернет
Роздатковий матеріал: програма конференції
Технічні засоби навчання: мультимедійний проєктор, ноутбук
Навчальні місця: конференцзала
Література: Г.І. Шумило – Технологія приготування їжі – К. Кондор, 2003
Зміст заняття – конференції:
І. Організаційний момент (1-2 хв.)
ІІ. Підготовка студентів до конференції (8-10 хв.)
а) Повідомлення теми і мети конференції ( 1 хв.)
Тема науково – практичної конференції: «Особливості харчування окремих груп споживачів»
б) Вступне слово викладача(презентація:
Правильне харчування має важливе значення для життєдіяльності здорового організму. Особливого значення воно набуває для людини хворої. При лікуванні багатьох захворювань використання тільки медикаментів не дає належного ефекту, якщо воно не поєднується з відповідним лікувальним харчуванням. Лікувальним або дієтичним є харчування, що повною мірою відповідає потребам хворого організму в харчових речовинах та способах кулінарної обробки продуктів. Основне завдання його – відновити порушену рівновагу в організмі людини під час хвороби. Лікувальне харчування організовують у лікарнях, санаторіях, профілакторіях, дієтичних їдальнях та їдальнях при промислових підприємствах, установах, навчальних закладах. З цією метою в робітничих їдальнях виділяють не менш як 20%, студентських –10%, загальнодоступних –5% місць.
в) Мотивація навчальної діяльності. ( 3 – 4 хв.)
Харчування молоді (школярів і здобувачів освіти) здійснюється в підприємствах харчування, які розміщені на території закладів (їдальні або буфети). Організація раціонального харчування студентів сприяє нормальному фізичному і розумовому їх розвитку, зміцненню здоров’я, підвищенню працездатності та успішності в навчанні.
Правильне харчування підвищує опір організму до інфекційних захворювань та інших несприятливих факторів навколишнього середовища.
При розробленні раціоні для молоді і складанні меню сніданків і обідів необхідно суворо дотримуватись норм харчування, калорійності раціону і добової потреби в необхідних поживних речовинах; вони мають бути повноцінними і містити необхідну кількість білків, жирів і вуглеводів.
Раціони харчування студентів повинні складатися на науковій основі з врахуванням віку, бути різноманітними як за асортиментом продуктів, так і за способами теплової обробки.
Недостатня кількість білків у харчуванні призводить до затримки росту і розвитку, порушується діяльність залоз внутрішньої секреції, знижується опір організму до різних захворювань. Тому ми сьогодні спеціалісти галузі ресторанного господарства повинні знати значення правильного харчування в житті людини, режими приготування страв, поняття про лікувально -профілактичне харчування, характеристику дієт, особливості приготування страв для різних дієт та лікувального харчування, особливості харчування школярів та студентів.
План
2.Коротка характеристика дієт.
3. Особливості приготування страв.
4. Особливості харчування школярів та студентів.
ІІ Проведення науково – практичної конференції (представлення та захист проєктів – презентацій студентів)
Програма конференції:
- Тема: «Особливості харчування окремих груп споживачів» (виконавець: Пилипенко Анастасія, гр. ВХП 41/9).
- Тема: «Раціональне харчування підлітків – основа здоров’я» (виконавець: Ляшенко Тетяна, гр. ВХП 41/9).
- Тема: «Особливості приготування страв» (виконавець: ВХП 41/9).
- Тема: «Меню раціонального харчування» (виконавець: Ляшевська Крістіна, гр. ВХП 42/9).
- Тема: «Особливості харчування: Школярі та студенти» (виконавець: Вихристюк Юлія гр. ВХП 41/9).
- Тема: «Традиційні і сучасні системи харчування» – (виконавець: Кліпайло Тетяна, гр. ВХП 42/9).
- Тема: «Основи дієтичного та лікувального харчування» (виконавець: Приходько Діана, гр. ВХП 42/9).
- Тема «Дієтичні страви» (виконавець: Гончарук Олександра, гр. ВХП 42/9).
- Тема: «Кетодієта: «за» і «проти»» (виконавець: Боднар Вікторія, гр. ВХП 42/9).
- Тема: «Особливості технології приготування дієтичних страв» (виконавець: Калинчук Марія гр. ВХП 42/9).
1питання: Значення правильного харчування в житті людини, режими приготування страв, поняття про лікувально-профілактичне харчування.
Особам, що потребують дієтичного харчування, за рекомендацією лікаря призначають раціони, або дієти, які вміщують певний комплекс страв і продуктів. Кожна дієта має номер. Основними дієтами, які найчастіше використовуються у дієтичних їдальнях, є дієти № 1, 2, 5, 7, 9, 10. В нумерації дієти № 7 і 10 наводяться під загальним № 7/10, оскільки вони мають багато спільного. Дієтичне харчування здійснюється під постійним контролем медичного працівника, посада якого вводиться в штат їдальні.
Лікувальне харчування ґрунтується на загальних принципах раціонального харчування і має бути повноцінним, ураховувати особливості захворювання, їжу для хворих готують за правилами раціональної технології. Вона має ряд особливостей, які передбачають певний набір продуктів для кожної лікувальної дієти, забезпечення щадних режимів харчування, застосування спеціальних прийомів обробки, що зменшують вміст певних речовин (цукрів, екстрактивних речовин), обмеження солі і прянощів, підвищення вітамінної активності страв. Набір продуктів визначається характеристикою дієт.
Для приготування дієтичних страв використовують такі продукти: хліб пшеничний з борошна вищого, І і II сортів (крім дієти № 9) вчорашньої випічки; масло вершкове і топлене; оливкову, кукурудзяну, соняшникову олію; нежирну яловичину; курей, кролів, нежирну рибу (тріску, судака, окуня, навагу, щуку); крупи і макаронні вироби; молоко, кефір, кисле молоко, некислий сир; свіжі овочі з деякими обмеженнями залежно від характеру дієти.
Для приготування страв для всіх дієт забороняється використовувати копчені ковбаси, закусочні консерви, жирне м’ясо, гусей, качок, жирну рибу, свиняче сало, чорний хліб, тістечка з кремом, гострі приправи. Різні види м’яса і птиці є важливим джерелом повноцінних білків. Проте екстрактивні речовини, що містяться в них, сприяють сильному виділенню шлункового соку. Велика кількість жирів негативно впливає на роботу печінки, нирок і протипоказана при багатьох захворюваннях (виразкова хвороба шлунка, гастрит з підвищеною кислотністю). Тому для лікувального харчування використовують м’ясо, що містить мало сполучної тканини, без кісток і жиру, а при захворюванні печінки, нирок, подагрі, атеросклерозі його споживання різко обмежують. Крім загальних рекомендацій щодо набору продуктів для лікувального харчування є також ряд обмежень, які стосуються вмісту в стравах окремих хімічних речовин (екстрактивних, холестерину, цукрів), що зумовлено особливостями кожної дієти. Досягається це особливим набором продуктів і спеціальними прийомами кулінарної обробки. Так, при цукровому діабеті з раціону виключають цукор і обмежують загальний вміст у стравах вуглеводів.
Для зниження вмісту вуглеводів у раціоні обмежують кількість меду, круп, макаронних виробів, бобових, хліба, плодів, овочів, які містять багато цукрів і крохмалю. Крім того, продукти піддають спеціальній кулінарній обробці.
Наприклад, моркву, буряки, картоплю дрібно нарізують і кілька разів промивають холодною водою. При захворюванні нирок з раціону виключають екстрактивні речовини і різко обмежують вміст солі. Для зниження вмісту екстрактивних речовин м’ясо і рибу відварюють, бульйон зливають, а з варених продуктів готують страви.
Виключаючи з раціону окремі речовини або різко обмежуючи їх, слід зберегти при цьому смакові властивості їжі. Коли їжа смачна, вона краще перетравлюється і засвоюється організмом. Щоб їжа була м’якою, мала ніжну консистенцію, продукти слід варити на парі в спеціальних пароварильних апаратах, протирати, збивати для насичення повітрям.
У процесі приготування дієтичних страв застосовують такі прийоми теплової обробки: варіння у воді або на парі, припускання, іноді смаження основним способом і запікання попередньо відварених продуктів до утворення ніжної, ледь помітної кірочки.
Технологічна обробка продуктів для страв лікувального харчування має забезпечувати щадний режим. Розрізняють хімічний, механічний і термічний щадний режими. При хімічному з раціону виключають сильні подразники окремих ділянок травного каналу і його залоз: міцні бульйони, грибні відвари, кислі соуси і приправи, гострі продукти.
Смаження не застосовують, оскільки при цьому утворюються продукти пірогенетичного розщеплення білків, жирів, вуглеводів, меланоідини та інші речовини, які подразнюють травний канал. Дуже шкідливими є продукти окислення жирів і акролеїн, які утворюються при смаженні.
Механічний щадний режим застосовують при виготовленні страв для осіб з виразкою шлунка і порушенням функції жувального апарату. При цьому їжу готують протертою або подрібненою (супи-пюре, січені вироби, киселі). Для того щоб на виробах не утворювалася груба кірочка, їх не смажать, а варять у воді, на парі або припускають. Виключають продукти, які містять грубу клітковину (сирі овочі).При термічному щадному режимі температура подавання гарячих страв – 60–65°С, холодних –10–12°С.
Лікувально-профілактичне харчування організовують на промислових підприємствах для робітників, що працюють в умовах шкідливих професійних факторів (підвищена температура або вологість, вібрація, виділення шкідливих газів), які негативно впливають на здоров’я людей. Організовують його так само, як і лікувальне харчування.
У спеціальні дієти вводять продукти харчування, які прискорюють виведення з організму шкідливих речовин, і вилучають продукти, що сприяють швидкому їх засвоєнню. Лікувально-профілактичне харчування сприяє захищеності організму від впливу зовнішнього середовища.
Підприємства, в яких готують дієтичні страви, оснащують м’ясорубками з дрібними решітками, протиральними машинами, механізмами для розмелювання продуктів, пароварильними казанами і шафами, електричними плитами, холодильниками. У достатній кількості мають бути кухонний посуд (казани-коробіни, рибні, казани з сітчастими втулками, глибокі листи, сотейники), мірний посуд та інвентар (шумівки, сита для протирання продуктів, копистки, вінчики, друшляки). Матеріали, з яких виготовлені обладнання, посуд, інвентар, мають повністю виключати можливість хімічних і електрохімічних реакцій між металом та їжею.
У дієтичному харчуванні слід суворо додержуватися правил санітарії й гігієни. Дуже важливо, щоб меню певної дієти було різноманітним, а страви мали привабливий вигляд і збуджували апетит.
2 питання: Коротка характеристика дієт.
Дієта № 1. Призначають при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічному гастриті з нормальною або підвищеною секрецією шлункових залоз після операцій на шлунку.
Мета дієти –щадити слизову оболонку шлунка, обмежуючи хімічні, механічні та термічні подразнення.
Хімічний склад дієти, г: білків –100–110 (60% тваринних), жирів –100–110 (20–30% рослинних), вуглеводів –400–450, кухонної солі –до 8, вільної рідини –1,5 л; енергетична цінність –2900–3100 ккал.
Для цієї дієти страви готують у протертому або подрібненому вигляді, їх варять основним способом, на парі або припускають, овочі й борошно не пасерують.
Для приготування страв забороняється використовувати м’ясні, рибні та грибні бульйони, консервовані овочеві відвари, овочі, багаті на ефірні масла і глюкозиди (редиску, редьку, петрушку, селеру, цибулю) і ті, що містять грубу клітковину (огірки, бобові, капусту). Виключають з раціону кислі ягоди і фрукти, які містять велику кількість клітковини (абрикоси, виноград, сливи), сухі непротерті фрукти, солоні та квашені продукти, здобне тісто, печені вироби.
Режим харчування –5–6 разів на день.
Дієта № 2. Призначають при хронічному гастриті з пониженою шлунковою секрецією без фази загострення; хронічному ентероколіті без фази загострення; порушенні функції жувального апарату; в період видужування після гострих інфекцій та операцій, її мета – сприяти нормалізації моторної функції шлунка і кишок, підвищенню шлункової секреції.
З раціону виключають продукти з грубою клітковиною, дуже кислі плоди і ягоди, квашені та солоні продукти, гострі приправи. Технологічна обробка продуктів для цієї дієти має забезпечувати механічне щадіння травного тракту.
Їжу готують здебільшого відварною і на парі. Допускаються смажені вироби (з м’яса, риби) без панірування. Як окремі страви можна подавати моркву, картоплю, шпинат, цвітну капусту, відварені і заправлені вершковим маслом, м’ясо, рибу і птицю, відварені й посічені; в’язкі каші з розмелених круп, бабки, макаронні вироби, солодкі страви, соки, кисломолочні продукти. Спеції, сіль –у помірних дозах.
Дієта № 5. Призначають при захворюванні печінки і жовчного міхура. Мета дієти – сприяти відновленню порушеної функції печінки, нормальному жовчовиділенню, запобігти утворенню каменів у жовчному міхурі та жовчних шляхах. При приготуванні страв для дієти № 5 механічне щадіння суттєвого значення не має.
До теплової обробки висуваються особливі вимоги: слід максимально обмежити застосування тваринних жирів і виключити продукти термічного розщеплення. Тому використовують тільки вершкове масло й олію без теплової обробки. З цією метою страви готують у вареному і запеченому вигляді, а овочі, крім того, використовують і в сирому вигляді. Виключають пасерування овочів і борошна.
З раціону виключають каву натуральну, какао, м’ясні, рибні, грибні бульйони, щавель, ревінь, часник, редиску, бобові, гриби, квашені й солоні продукти, яйця, тваринні жири, страви з мозку.
Дієти № 7/10. При захворюваннях нирок призначають дієту № 7, а при серцево-судинних –№ 10. Мета дієти № 7 –обмежити вміст екстрактивних речовин, зменшити подразнення нирок та залежно від потреби посилити виведення з організму рідини, знизити артеріальний кров’яний тиск, а дієти № 10 – щадити серцево-судинну систему, зміцнювати серцевий м’яз, посилювати виведення з 
організму недоокислених продуктів обміну і рідини.
Ці дієти характеризуються різким обмеженням солі, обмеженням рідини, виключенням азотисто-екстрактивних речовин м’яса, риби, грибів, а також продуктів, що містять холестерин. М’ясо і рибу вживають у вареному вигляді або з подальшим обсмажуванням. Як приправи використовують сметану, натуральний оцет, лимон, цедру, томати, овочеві та фруктові соуси, виварену цибулю, їжу готують протертою або добре розвареною, для дієти № 7 страви готують без солі, а для дієти № 10 її кількість різко обмежують.
Забороняється використання м’ясних, рибних, грибних і міцних бульйонів і соусів, смаження у фритюрі, солоні продукти і страви, м’ясні та гастрономічні товари, жири –яловичий, свинячий, баранячий, здобне тісто, креми, тістечка, бобові, шпинат, щавель, какао, шоколад.
Дієта № 8. Призначається при ожирінні, яке виникає внаслідок систематичного переїдання або порушення обміну речовин. У всіх випадках ожиріння свідчить про те, що кількість споживаних продуктів перевищує енергетичні витрати організму. Дієта характеризується зменшенням калорійності їжі проти фізичних енергетичних витрат людини. Забороняються: цукор і солодощі (цукерки, борошняні кондитерські вироби, всі види борошняних виробів, морозиво), сильно наваристі м’ясні і рибні бульйони і соуси на їх основі, гострі закуски, смажені страви, гострі приправи (перець, хрін, гірчиця).
Дієта № 9. Призначається при цукровому діабеті.
Мета дієти – створити умови для нормалізації вуглеводного, частково –жирового, водно-солевого і білкового обміну. Дієта характеризується різким обмеженням вуглеводів, помірним обмеженням жирів і органічних продуктів, які утруднюють роботу печінки (екстрактивні речовини м’яса, риби), і прийомів теплової обробки (смаження). Страви для дієти готують відварними і запеченими. Забороняються напої, які містять велику кількість цукру (хлібний квас, солодкі сиропи і соки), цукор, мед, варення, цукерки, кавуни, виноград, родзинки, інші плоди і ягоди, багаті на цукор, жирне м’ясо, гуси, качки, жирна риба, сало, гострі закуски.
Дієта № 11. Рекомендується при туберкульозі легенів і кісток у стадії затихання або хронічній формі, при виснаженні після хронічних захворювань, травм, операцій, пониженому опорові організму до захворювань.
Мета дієти –активізувати процес загоювання, підвищити захисні сили організму і його опір до хронічних і інфекційних захворювань, покращити живлення організму. Дієта характеризується підвищеною енергетичною цінністю, збагаченням білками тваринного походження (особливо молочних), вітамінами, мінеральними речовинами (особливо кальцієм) та помірною кількістю жирів і вуглеводів. Кулінарна обробка без обмежень.
Виключаються дуже жирні сорти м’яса, птиці, дуже жирні і гострі соуси, кулінарні жири, кондитерські вироби з великою кількістю жирного крему.
Дієта № 15. Рекомендується в дієтичному харчуванні для адаптації одужуючих хворих до переходу на загальне раціональне харчування. Мета дієти –забезпечити повноцінне харчування відповідно до фізіологічних потреб організму. Призначається одужуючим хворим для перевірки їхньої готовності до засвоєння звичайної їжі. Дієта фізіологічно повноцінна. Не рекомендується вживати продукти, які важко перетравлюються (жирна баранина, свинина, гуска, качка, гострі закуски і прянощі). Допускаються всі способи теплової обробки продуктів.
3питання: Особливості приготування страв.
Холодні дієтичні страви і закуски
У лікувальному харчуванні для приготування холодних страв і закусок використовують сирі та варені овочі, нежирне м’ясо, сільськогосподарську птицю, кроликів, печінку, яловичий язик, рибу, несолоного оселедця.
Холодні страви і закуски з овочів включають, в основному, в меню дієт № 2, 5, 7/10, 9. Для дієти № 1 асортимент їх обмежують. Для дієт № 5, 7/10 закуски готують без солі, а для поліпшення смаку овочі поєднують з плодами й ягодами.
Для салатів і вінегретів з варених овочів картоплю варять цілими обчищеними бульбами, а потім охолоджують і нарізають, моркву і буряки обчищають, нарізають кубиками і припускають окремо у невеликій кількості води. Моркву припускають з жиром; в припущені буряки додають оцет або лимонну кислоту для відновлення забарвлення. Салати заправляють сметаною.
У дієті № 9 замість цукру використовують 0,2%-ний розчин сахарину. З риби готують салати, рибу заливну фаршировану (дієти № 2, 5, 7/10, 9), рибний паштет (дієти № 1, 2, 5, 7/10 , 9), оселедцевий паштет (дієта № 2), рибу в маринаді (дієти № 5, 7/10).
М’ясні закуски готують в основному для дієт № 2 і 9. Це м’ясний салат (дієта № 9), паштет з печінки (дієта № 2), холодець (дієти № 2, 9).
А деякі –для решти дієт. Це м’ясний сир (дієти № 1, 2), язик відварений з овочами (дієти № 1, 2, 5, 7/10, 9). Для дієт № 11, 15 готують різні закуски і холодні страви, не використовуючи лише гострих і жирних.
Перші дієтичні страви
Для лікувального харчування перші страви готують за загальними правилами. Рідкою основою для них є овочеві та круп’яні відвари (дієти № 2, 5, 7/10, 9), м’ясні та рибні бульйони (дієти № 2, 15), молоко (дієти № 1, 2, 5, 7/10), кисломолочні напої, кваси.
Перші страви включають до меню всіх дієт, оскільки вони мають сокогінну дію, сприяють виділенню шлункового соку, задовольняють 20% потреби організму у воді, мають харчову цінність тих продуктів, які входять до складу даної страви. Маса однієї порції –400–500 г, а для дієти № 7/10 –200–250 г.
Температура подавання гарячих перших страв –65°С, холодних – 15°С. Перед подаванням перші страви вітамінізують, додаючи дрібно посічену зелень.
Для дієти № 1 готують протерті перші страви з круп, овочів, на відварах, молочні з крупами, макаронними виробами, овочами, а також солодкі з фруктів і ягід.
Для дієти № 2, крім перелічених перших страв, рекомендують супи на концентрованих м’ясних бульйонах.
Для дієти № 5 готують заправні перші страви на овочевих відварах або на воді без цибулі. Овочі тушкують, припускають, але не пасерують. Рекомендують також різні молочні перші страви, а влітку – холодні у вигляді холодного борщу бурякового й окрошки.
Для дієти № 7/10 готують супи такі ж, як і для дієти № 5, але без солі. Щоб покращити смак, у деякі супи додають натуральний лимонний сік, а також підсмажену ріпчасту цибулю, яку попередньо відварюють. Рекомендують фруктові супи.
Для дієти № 9 готують такі самі супи, як для дієти № 5, а також дієти № 15, але такі, в яких мало вуглеводів.
Страви з овочів для дієтичного харчування
Для приготування других страв усіх основних дієт лікувального харчування широко використовують овочі.
Вони мають особливо важливе значення у харчуванні людей з запальними захворюваннями, гіпертонічною і серцевою хворобами, які супроводжуються набряками. Овочі містять багато солей калію порівняно з невеликим вмістом натрію. Калію багато в кабачках, гарбузах, баклажанах. З них готують пюре (дієти № 1, 2, 5, 7/10, 9), пудинги (№ 1), оладки (№ 2), бабки (№ 1, 2), смажать (№ 2, 7/10, 15). У широкому асортименті готують страви з моркви.
Для дієт № 1 і 2 майже всі овочеві страви готують у протертому вигляді. Для дієти № 1 їх готують паровими і вареними, а для дієти № 2 – паровими, вареними, тушкованими і запеченими. Заборонені страви з ріпи, редьки. Для дієт № 5, 7/10 використовують дуже широкий асортимент овочів, крім щавлю, шпинату і грибів. Страви готують у вареному і запеченому вигляді.
Для дієти № 9 готують різні страви з тих овочів, які містять мало вуглеводів. Моркву, буряки, ріпу, картоплю обов’язково відварюють або припускають, після чого тушкують, запікають або смажать (картоплю). Для деяких страв моркву, картоплю натирають на тертці, кладуть у тканину і опускають у холодну воду, щоб видалити вуглеводи.
Страви з круп для дієтичного харчування
Крупи широко використовуються в лікувальному харчуванні і є джерелом добре засвоюваних вуглеводів і рослинного білка. Майже всі крупи містять багато фосфору і мало солей кальцію. Для досягнення правильного співвідношення цих мінеральних речовин у харчуванні кулінарні вироби з будь-яких круп рекомендують готувати з додаванням молока або сиру.
Для приготування страв у лікувальному харчуванні використовують всі крупи, але найбільш цінні гречана, вівсяна, ячмінна, рисова.
Манна крупа і вівсяні пластівці «Геркулес» швидко розварюються і добре засвоюються організмом, тому вони широко застосовуються. Асортимент страв з круп і способи приготування їх для лікувального харчування такі самі, що й для раціонального харчування.
Серед каш віддають перевагу рідким і в’язким кашам на воді або молоці, які готують з додаванням овочів (манна і рисова каша з протертою морквою, пшоняна з гарбузом). Добре розварені каші, рідкі каші, парові пудинги краще піддаються дії травних соків і добре засвоюються. Рідкі протерті каші мало подразнюють шлунок і рекомендуються для дієт № 1,2.
Готують різні кулінарні вироби з каш: пудинги парові (дієти №1,2, 5, 7/10), котлети, биточки, кнелі (дієти № 2, 5). Для дієт № 5 і 7/10 у каші та вироби з них додають чорнослив, сушені фрукти. Для цих дієт готують запіканки і пудинги з протертим сиром, тільки для дієт № 8, 9 страви з круп різко обмежують.
Страви з риби для дієтичного харчування
Страви з риби слабко подразнюють стінки шлунка і кишок. Тому їх використовують для дієт № 1, 2 не тільки у січеному, а й у натуральному вигляді.
Страви з риби використовують і в інших дієтах. Залежно від характеру дієт застосовують різні способи теплової обробки смаження (дієти № 2 і 9), варіння (дієти № 1,2, 5), відварювання з наступним запіканням (дієта № 5), відварювання з наступним смаженням (дієти № 7/10).
М’ясні страви для дієтичного харчування
У лікувальному харчуванні використовують яловичину, нежирну свинину, курей, кроликів, індиків. Для приготування страв беруть м’ясо яловичини з невеликим вмістом сполучної тканини: вирізку, товстий і тонкий краї, верхню і внутрішню частини задньої ноги. З обрізків готують січену масу.
Для дієт № 1, 5, 7/10 м’ясо заздалегідь відварюють. Це зменшує в ньому вміст екстрактивних речовин. Для дієт № 2, 5 м’ясо після відварювання запікають, а для дієти № 7/10 –запікають або смажать.
Для дієт № 1 і 2 страви готують тільки з січеного м’яса або кнельної маси. При цьому для дієти № 1 їх варять на парі, а для дієти № 2 – смажать без попереднього панірування, щоб на поверхні не утворилася груба кірочка. Для дієти № 5 кількість солі обмежують, для дієти № 7/10 її виключають зовсім.
Страви з яєць для дієтичного харчування
В зв’язку з високим вмістом у жовтках яєць жироподібної речовини –холестерину, яйця й яєчні страви різко обмежуються для дієт №5, 7/10.
Для дієти № 1 яйця готують рідкими, дають парові омлети.
Для дієти № 2 готують омлети, яєчні смажені без грубої шкірочки.
Для дієти № 5 яйця в обмеженій кількості (до одного яйця на день) використовують для додавання в різні страви, де це необхідно згідно з технологією приготування.
Для дієти № 7/10 страви з яєць обмежуються, але допускаються натуральні страви з яєць без солі, з додаванням відвареної, а потім підсмаженої цибулі.
В дієті № 9 обмежують жовтки.
Страви з сиру для дієтичного харчування
Сир є цінним джерелом білків, незамінних амінокислот, які покращують жировий обмін. Тому він рекомендується при захворюваннях печінки, атеросклерозі. Крім цього, сир –основний постачальник солей кальцію. Відсутність у сирі азотистих екстрактивних речовин і пуринових основ дає можливість використовувати його при порушенні обміну речовин. У дієтичному харчуванні використовують свіжий сир з невисокою кислотністю, з якого готують холодні закуски, другі страви. Для відпускання в натуральному вигляді використовують тільки пастеризований сир, а для приготування страв його обов’язково протирають.
Для дієти № 1 використовують тільки свіжий сир з невисокою кислотністю –не більше 160–170° Т (Тернера).
Страви готують з протертого сиру з молоком, вершками, свіжою сметаною, на парі. Страви з протертого сиру в запеченому і смаженому вигляді, не допускаючи грубої шкірки, можна використовувати для дієти № 2.
Особливо показані страви з сиру (у натуральному, відварному і за печеному вигляді) для дієти № 5. Краще використовувати обезжирений сир.
Для дієти № 7/10 використання страв з сиру теж добре показано, тому що вони мають хороший смак без солі. В страви додають цукор, ізюм, курагу.
З метою обмеження жиру в раціоні для дієти № 9 слід готувати страви з обезжиреного сиру.
Для дієти № 11 особливо важливо готувати кальційований сир, тому що він має лікувальне значення при туберкульозі.
Солодкі страви для дієтичного харчування
У дієтичному харчуванні при різних захворюваннях (крім цукрового діабету і ожиріння) рекомендуються солодкі страви, натуральні ягоди і фрукти.
Особливо цінні солодкі страви при захворюваннях, коли протипоказана сіль і бажане введення цукрів, які легко засвоюються, тобто при дієті № 7/10. Використовують абрикоси, курагу, ізюм в сирому, вареному і запеченому вигляді для приготування киселів, компотів. Желатин підвищує згортання крові, тому жельовані страви обмежуються при дієті № 10.
При цукровому діабеті (дієта № 9) використовують кислі сорти фруктів і ягід, цукор і солодощі виключають із раціону. Замість цукру використовують сахарин, сорбіт, ксиліт. Замість 1 г цукру беруть 0,002 г сахарину. Для того щоб сахарин було зручніше дозувати, його попередньо розчиняють у гарячій воді –на 1 л води 2 г сахарину. Цього розчину беруть стільки ж, скільки потрібно на страву цукру (тобто замість 10 г цукру беруть 10 г розчину сахарину).
Для дієт №1,2,5 використовують достиглі солодких сортів ягоди і фрукти, компоти, киселі, муси, пюре, печені яблука. Із раціону виключаються кислі ягоди і фрукти, а також ті, які містять багато клітковини: абрикоси, виноград, сливи та ін.
Напої для дієтичного харчування
У дієтичному харчуванні широко використовуються фруктові й овочеві соки, а також відвари із свіжих, сушених плодів і ягід. Ці напої є цінним джерелом мінеральних речовин, вітамінів, органічних кислот і дубильних речовин.
Багато фруктових і овочевих напоїв володіють лікувальними властивостями. Особливо рекомендують соки при дієті № 1, коли забороняються сирі овочі і фрукти, а для підвищення опору організму необхідна достатня кількість мінеральних речовин і вітамінів, які поступають із соків.
Для дієти № 2 використовують фруктові й ягідні соки (крім виноградного і капустяного).
Для дієти № 5 використовують соки і напої із солодких ягід і фруктів, томатний сік, відвар шипшини.
Для дієти № 9 напої готують із замінниками цукру (ксиліт, сорбіт). Забороняються газовані напої, особливо для дієт № 1, 2, 7/10.
4питання: Особливості харчування школярів та студентів.
Харчування школярів здійснюється в підприємствах харчування, які розміщені на території школи (їдальні або буфети5роздавальні).
Організація раціонального харчування школярів сприяє нормаль ному фізичному і розумовому їх розвитку, зміцненню здоров’я, підвищенню працездатності та успішності в навчанні.
Правильне харчування підвищує опір організму до інфекційних захворювань та інших несприятливих факторів навколишнього середовища.
Особливість харчування школярів обумовлена їх віком. Є три вікові групи: молодша (7–10 років), середня (11–13 років) і старша (14–17 років).
При розробленні дитячих раціонів і складанні меню шкільних сніданків і обідів необхідно суворо дотримуватись норм харчування, калорійності раціону і добової потреби в необхідних поживних речовинах; вони мають бути повноцінними і містити необхідну кількість білків, жирів і вуглеводів.
Раціони харчування дітей повинні складатися на науковій основі з врахуванням віку, бути різноманітними як за асортиментом продуктів, так і за способами теплової обробки.
Недостатня кількість білків у харчуванні дітей призводить до затримки росту і розвитку, порушується діяльність залоз внутрішньої секреції, знижується опір організму до різних захворювань.
Найбільш повноцінні білки тваринного походження, що містяться в м’ясі, рибі, яйцях, сирі, молоці, оскільки в них знаходяться життєво-необхідні амінокислоти.
Жири необхідні для покриття енергетичних затрат і процесів терморегуляції. Вони повинні становити не менш як 30% добової калорійності раціону. Найбільш цінні в цьому випадку масло, молоко, вершки, яйця. В харчування школярів повинно входити і рослинне масло, оскільки воно є джерелом біологічно цінних ненасичених жирних кислот.
Вуглеводи –основне джерело енергії. Вони беруть участь в обміні речовин, сприяють правильному використанню організмом білків і жирів. Тому в харчуванні школярів необхідно широко використовувати хліб, різні крупи, картоплю, овочі, ягоди, фрукти, солодощі.
У школярів підвищена потреба в мінеральних речовинах в зв’язку з тим, що процеси росту і розвитку у них супроводжуються збільшенням маси клітин, мінералізацією скелета.
Мінеральні речовини містяться у всіх продуктах (м’ясі, рибі, молоці, яйцях, картоплі, овочах). Особливо важливо забезпечити організм, що росте, солями кальцію і фосфору, які входять до складу кісткової тканини. Солі кальцію необхідні для роботи серця і м’язів, нормального росту і утворення кісток.
Солі заліза необхідні для нормального кровоутворення і синтезу ряду ферментів, вони входять до складу гемоглобіну. Містяться солі заліза в яловичині, печінці, жовтку яйця, зелених овочах, помідорах, ягодах, яблуках.
Добова потреба солей заліза –12–15 мг.
В раціоні школяра повинно бути 8–10 г кухонної солі, яка є постачальником натрію. Солі калію і натрію служать регулятором води в тка нинах. Калій міститься в картоплі, капусті, моркві, чорносливі та інших продуктах. Добова потреба в солях калію для дітей вища, ніж для дорослих, і складає 3,5 г.
Велике значення має забезпечення харчування школярів необхідною кількістю вітамінів. Вони сприяють правильному росту і розвиткові дітей, беруть участь у всіх обмінних процесах.
ОСОБЛИВОСТІ ПРИГОТУВАННЯ СТРАВ
Технологія приготування страв для школярів суттєво не відрізняється від принципів раціональної технології. Основне значення має раціонально складене меню, оформлення страв, а для школярів молодшого віку і величина порцій.
Харчування в школах повинно організовуватися з урахуванням по бутових навичок і смаків, які властиві дітям шкільного віку. Одночасно необхідно прищеплювати їм смак до страв з найбільш цінних продуктів і виробляти навички раціонального режиму харчування.
Рибу використовують без дрібних кісток, розробляють її на філе і шкірою без реберних кісток або на філе без шкіри і реберних кісток. Широко використовують страви з котлетної маси, м’яса, риби, птиці (биточки, котлети, тюфтелі, рулети).
З м’яса готують дрібношматкові страви, щоб при споживанні не потрібно було користуватися ножем. М’ясо повинно бути м’яким, не жорстким.
Не готують страви з кісточками (рагу, смажена птиця), не використовують жирного м’яса (свинину, гусей, качок).
Виключають із раціону гострі страви (солянки, харчо). Гарячі страви і напої повинні мати температуру 50–60°С, а холодні – не нижче 15°С. Тому після приготування перед відпусканням гарячі страви охолоджують до вказаної температури, а кефір, кисле молоко, холодні закуски витримують при кімнатній температурі.
Асортимент овочевих страв повинен бути широким і різноманітним за способами приготування (відварні, тушковані, смажені, запечені).
Щодня в меню мають бути молочні страви протертий сир, пудинги, запіканки, вареники з сиром, супи молочні, ватрушки, киселі молочні.
Велику увагу приділяють оформленню страв. Всі елементи оформлення страв повинні бути їстівними.
Гарному оформленню страв сприяє правильне нарізання продуктів, відповідне розміщення їх на страві за кольором і конфігурацією. Необхідно широко застосовувати для запіканок, пудингів порційні форми, фігурне нарізання шматків у вигляді ромбиків, трикутників, прямокутників. Посуд для відпускання страв використовувати з малюнками.
Велике значення має режим харчування, їжу діти повинні одержувати не менше чотирьох разів на день, в один і той самий час. Порушення режиму харчування викликає порушення діяльності травних залоз, зменшує апетит.
Супи: асортимент супів шкільних їдалень мало чим відрізняється від раціонального, але виключаються дуже гострі страви: солянки, харчо,борщ флотський та ін. В меню слід включати картопляні супи з крупами, бобовими, макаронними виробами, м’ясними або рибними фрикадельками, а також з макаронами, локшиною, вермішеллю, рисом.
Борщ, розсольник з крупою готують за звичайною технологією, але не гострі і не кислі. В літній період готують супи на фруктово-ягідних відварах, які подаються з рисом, локшиною, галушками.
Страви з овочів: у раціон дітей необхідно включати велику кількість страв з різних овочів. Асортимент овочевих страв через їх трудомісткість у шкільних їдальнях невеликий, і обмежується найчастіше овочевими гарнірами (картопляне пюре, капуста тушкована) і стравами (рагу овочеве, картопляні котлети, голубці овочеві).
Страви з молока, сиру та яєць: молоко, сир, яйця є дуже цінним джерелом білків, мінеральних солей і ряду біологічно активних речовин. Тому страви з цих продуктів повинні широко використовуватись у шкільних їдальнях. Молоко і кисломолочні продукти подають натуральними і з різними випеченими виробами. Сир для подавання натуральним або для різних страв необхідно про- тирати. З нього готують сиркові маси, сирники, запіканки. Сирники готують з додаванням картоплі або моркви.
Страви з риби: у шкільних їдальнях готують страви з нежирної риби і мало кісткової. Розробляють рибу на філе з шкірою без реберних кісток. Велику кількість страв готують з рибної котлетної і кнельної маси. Рибні котлети, биточки, зрази для молодших школярів бажано готувати на парі. Готують рибу тушковану в соусі томатному з овочами. На гарнір до страв з риби подають відварену картоплю, картопляне пюре. Додатково – огірки, помідори, салат з капусти.
Страви з м’яса: з м’яса в шкільному харчуванні використовують широкий асортимент страв. При цьому не рекомендується використовувати частини туші з невеликою кількістю сполучної тканини. Для приготування м’ясних страв рекомендується використовувати нежирну яловичину, телятину, кролика, курси, курчат, індиків, печінку, язик.
В меню необхідно включати більше страв з котлетної маси: котлети, биточки, зрази, тюфтелі, рулети, котлети з курей і кролика, пудинги і суфле з м’яса.
Для учнів старших класів асортимент м’ясних страв значно розши рений. Можна використовувати відварні, тушковані страви, м’ясо туш коване, гуляш, плов, печеню по5домашньому, печінку в сметані, відварні і смажені страви з м’яса, птиці, кролика і субпродуктів. Технологія приготування цих страв не відрізняється від звичайної.
Соуси: в харчуванні школярів з раціону виключають гострі соуси, а також соуси з додаванням гострих приправ (гірчиці, хрону, оцту).
Рекомендуються більш ніжні за смаком соуси. Замість соусу краще подати вершки або сметану до таких страв, як сирники, запіканки, пудинги, вареники, млинчики. До інших страв використовують соуси томатні, молочні, сметанні, солодкі.
Для учнів старших класів, крім вказаних соусів, використовують червоний соус і його похідні, грибні, рибні, маринади, майонези. Технологія приготування цих соусів звичайна, але замість оцту рекомендується використовувати лимонну кислоту, а борошно пасерувати без жиру, щоб зберегти харчову цінність страв.
Борошняні кулінарні і кондитерські вироби: значне місце в харчуванні дітей займають борошняні кулінарні і кондитерські вироби. Вони характеризуються різноманітністю і високою харчовою цінністю. Широким попитом у дітей користуються млинчики, пельмені, вареники, пиріжки, пироги та інші вироби.
Солодкі страви і напої: в добовому раціоні дітей важливе місце займають солодкі страви і напої. По-перше, вони мають приємний смак. По-друге, вони є основним джерелом вуглеводів, необхідних для організму, що розвивається, створюють почуття ситості. Крім того, натуральні плоди і ягоди, цитрусові багаті мінеральними речовинами і вітамінами.
Діти особливо люблять у натуральному вигляді кавуни, дині, цитрусові, ягоди з цукром, вершками.
Компоти, киселі бажано готувати зі свіжих фруктів і ягід, шипшини. Желе, муси, креми, приготовлені в порційних формах, прикрашають стіл і викликають у дітей апетит.
Гарячі солодкі страви (пудинги, запіканки з яблуками та ін.) не тільки смачні, а й калорійні, їх рекомендується включати в меню сніданків, вечері, а на обід подавати компот, кисіль.
Чай, кава з молоком теж користуються попитом у дітей. Але споживання їх у великій кількості викликає у дітей зайве збудження, серцебиття, поганий сон. Тому в дитячому харчуванні рекомендується використовувати замінювачі кави. В меню шкільних їдалень необхідно включати фруктово5ягідні, овочеві соки, молоко, молочнокислі продукти, молочні і вітамінні напої.
Особливості харчування студентів.
Харчування студентів має ряд особливостей. Денний раціон студентів повинен покривати енергетичні затрати, пов’язані не тільки з розумовою працею, а й роботою на виробництві, складатися у відповідності з фізіологічними нормами харчування, з вимогами науки про харчування, тобто харчування повинно бути раціональним, основні елементи якого –збалансованість, правильний режим харчування.
Харчування студентів здійснюється на основі діючих натуральних норм продуктів харчування і розрахункових грошових норм витрат на одного учня на день, які забезпечують необхідну калорійність раціонів харчування.
Норми продуктів складені з урахуванням забезпечення необхідної кількості енергії і поживних речовин. Завідувач виробництвом повинен суворо стежити за їх дотриманням не тільки протягом місяця, а й щотижня, щоб забезпечити рівнозначність раціону.
ЕНЕРГЕТИЧНА ЦІННІСТЬ І СКЛАД ДЕННОГО РАЦІОНУ
Важливим елементом організації раціонального харчування студентів є правильний розподіл об’єму денного споживання їжі. Найбільш обґрунтованим режимом харчування студентів, які проживають окремо від сім’ї, є чотириразове харчування. Загальна енергетична цінність добового раціону розподіляється та
ким чином: сніданок –30%, обід –40%, підвечірок –10%, вечеря – 20%.
Для студентів, що проживають з батьками, організовують дворазове харчування. Загальна калорійність добового раціон студентів у визначається на основі калорійності сніданку, обіду, підвечірка і вечері.
Добові енергетичні затрати в період теоретичних занять–2700–3000 ккал для юнаків, 2400–2700 ккал –для дівчат.
В період виробничої практики енергетичні затрати збільшуються.
Особливе значення при організації харчування студентів має наявність у раціоні важливих мінеральних речовин і вітамінів. Потреба організму в кальції становить 1200 мг, у фосфорі –1800 мг, у магнії –300 мг, залізі –18 мг. Забезпечити таку їх кількість для організму можна включенням в раціон страв з молочних продуктів і овочів. Тому зменшувати кількість овочевих гарнірів або заміняти овочеві гарніри круп’яними і макаронними виробами не можна. Не менше значення має забезпечення вітамінами.
МЕНЮ І ОСОБЛИВОСТІ ПРИГОТУВАННЯ СТРАВ
Важливим фактором, який забезпечує можливість харчування на основі збалансованості, є впровадження в їдальні комплексного харчування.
Меню комплексного харчування повинно розроблятися з урахуванням таких основних вимог: за енергетичною цінністю, вмістом харчових речовин комплексні раціони мають відповідати потребі в енергії, асортимент продуктів, страв повинен бути різноманітним, не дозволяється повторювання одних і тих самих страв протягом тижня. Страви, включені в меню, повинні мати високі органолептичні властивості, бути легко засвоюваними, сумісними одна з одною і викликати почуття ситості.
Сніданок має важливе значення в добовому режимі харчування учнів. Він повинен містити достатню кількість білків. В меню сніданку необхідно включати м’ясні або рибні страви з гарні ром, масло вершкове, страви з овочів, сиру, а також гарячі напої (чай, кава). Обід призначений для компенсації основних затрат енергії учня під час навчання або виробничої практики. Він складається з 3–4 страв: холодної закуски (салати, вінегрети та ін.), першої страви і другої (м’ясні, рибні з гарніром), третьої (солодкої) і напою. Підвечірок включає вироби із тіста і напій (чай, молочнокислі продукти).
На вечерю пропонуються другі страви (молочні, яєчні, овочеві, страви з круп, сиру, картоплі та ін.), а також треті страви (киселі, компоти). На кожне приймання їжі включається 100–150 г хліба. Щоб раціонально скласти меню на тиждень, потрібно розрахувати кількість страв, які необхідно включити в нього. При цьому можна прийняти такі норми виходу страв: салати і вінегрети –75, 100 г, перші страви –250, 500 г, гарніри –100, 150 г, напої –100, 150, 200 г, солодкі страви –50, 100 г.
Круп’яні гарніри добре поєднуються зі свіжими, консервованими або маринованими овочами.
У межах встановленої вартості денного раціону в їдальні навчального закладу може бути організоване дієтичне харчування для студентів, які перенесли захворювання нирок, печінки, кишечнику, шлунка.
Складання раціонів дієтичного харчування базується на загальноприйнятих рекомендаціях раціонального харчування здорових підлітків. Але при приготуванні страв для щадного харчування повинна застосовуватись спеціальна кулінарна обробка продуктів.
Приклад меню правильного харчування на день
Сніданок. В ролі сніданку найідеальніший варіант – это каша (гречана, ячна, кукурудзяна, пшенична, перлова, пшоняна), цілозерні макарони або нешліфований рис – ці продукти додадуть організму енергію і бадьорий заряд вітамінів і мінералів, а завдяки високому вмісту клітковини калорії будуть вилучатись поступово, надаючи Вам сили до самого обіду. До макаронів або рису можна додати кілька шматочків сиру або курячого м’яса. Також корисно з’їсти який-небудь фрукт, він додасть свіжості і бадьорості з самого ранку.
Обід. На обід для поліпшення травлення обов’язково потрібно з’їсти перше: будь-який суп, суп-крем, борщ і т.д. У ролі другого ідеально підійде нежирне м’ясо або риба з овочами. Такий обід поповнить Ваш організм всіма необхідними речовинами (білками, вуглеводами, жирами, вітамінами і мінеральними речовинами) і не призведе до переїдання і відчуттю тяжкості в шлунку.
Полуденок – це саме той перекус, на якому зазвичай з’їдається печиво або крекери. Але для того, щоб не просто перебити голод, а дійсно підкріпити сили, краще зупинити свій вибір на овочевому салаті, декількох фруктах, жмені горіхів або сухофруктів. Також можна похрустіти цільнозерновими рисовими хлібцями ТМ “Жменька” – в такому випадку Ви дійсно поповнитеся енергією без зайвих калорій і втамуєте голод аж до вечері.
Вечеря. Для того, щоб вночі вся вечеря не відклалася на фігурі, її необхідно влаштовувати собі, по-перше, за 3 години до сну, а по-друге, вельми легкою: гречана каша, тушковані овочі (помідор, капуста, морква, цибуля) або склянка кефіру з кількома рисовими хлібцями.
Тепер Ви знаєте, що значить правильне харчування і як створювати свій раціон здорового харчування.
Бережіть себе, уважніше ставтеся до свого меню і будьте здорові!
ІV. Підведення підсумків конференції(3-4хв.)
Відмітити активних членів, що брали участь в обговоренні важливих питань.
Викладач: __________Людмила СОЛЯР
Рецензія
на методичну розробку викладача Соляр Л.В.
з дисципліни «Технологія виробництва кулінарної продукції»
зі спеціальності G13 Харчові технології ОПП «Виробництво харчової продукції»
Методична розробка відкритого заняття з дисципліни «Технологія виробництва кулінарної продукції» зі спеціальності G13 Харчові технології ОПП «Виробництво харчової продукції» на тему «Особливості харчування окремих груп споживачів» розроблена викладачем Соляр Л.В., відповідає методичним вимогам щодо розробки методрозробок занять.
У методрозробці зазначені всі необхідні матеріали, щодо забезпечення заняття, правильно сформульовано мету – навчальну, виховну, розвиваючу та методичну.
Методрозробка доцільна, розширена, містить весь теоретичний матеріал теми науково – практичної конференції та робочої навчальної програми дисципліни.
Розроблена викладачем Соляр Л.В. методрозробка передбачає проведення заняття в формі науково – практичної конференції із застосуванням міжпредметних зв’язків, технічних засобів навчання по впровадженню проєктної технології навчання.
Методрозробка може бути використана при проведенні заняття – конференції з дисципліни «Технологія виробництва кулінарної продукції» по підготовці фахівців із спеціальності G13 Харчові технології ОПП «Виробництво харчової продукції».
Рецензент: Бережна Г.М.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку