Урок навчання грамоти 1 клас." Свято Букваря"
СВЯТО БУКВАРЯ
Свято Букваря
Мета.
Вдосконалювати навички виразного читання віршів напам’ять,
розвивати зв’язне мовлення; підвести дітей до розуміння важливості читання, як процесу розширення кола знань;
виховувати почуття прекрасного, естетичні смаки.
Обладнання.
Малюнок країни Букварії, різнокольорові букви, повітряні кульки, напис на плакаті «Прощавай, Букварику!».
Дійові особи:
Ведучі 1,2, лікар Айболить, Лінь, Двійка,сорока,Букварик, Баба яга, поштар Пєчкін.
Звучить запис пісні «Чого вчать у школі». Зал святково прикрашений. Батьки, гості сідають на свої місця.
Ведуча 1.
Зібрались дружно ми на свято
Сьогодні тут в весняний час,
Щоб наших учнів привітати
І провести у другий клас.
Ведуча 2.
На веснянім видноколі
Зайнялась зоря
Свято в школі! Свято в школі!
Свято Букваря!
Ведуча 1. Добрий день! Ми раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, всі зібралися у залі?
Ведуча 2. Та ні, когось не вистачає…
Ведуча 1. Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.
Ведуча 2.
До школи радо хто спішить?
Хто старанно уроки вчить?
Хто хоче все на світі знать,
Уміє і читати – писать?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?
Усі. Школярики!
Ведуча 1.
Хто радує і тат і мам?
Хто кожну справу робить сам?
Хто дружно й весело співа,
Родину щастям зігріва?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть–но, як цих діток звуть?
Усі. Школярики.
Ведуча 2. Що ж, вітайте! Ось він – наш перший клас.
(Дзвенить дзвінок. До зали заходять учні-першокласники)
1. Любі гості, мами й тата!
В нас – Букварикове свято.
Добре, що прийшли до нас
У наш найкращий перший клас.
2. Ми всіх гостей вітаємо
І дуже вам радіємо,
Бо ми всі букви знаємо,
Бо ми читати вміємо.
3. Є книг багато — радісних, печальних,
Товстих, тонких, барвистих, наче жар.
Але одна — книжкам усім начальник,
І звуть її по-простому — Буквар!
4. Букви старанно вивчали,
Знаєм їх від А до Я.
І сторіночку останню
Прочитали букваря!
5. З нами клопоту зазнали
Наші мами, вчителі,
Поки ми читати вчились
У новому Букварі.
6. Ми тепер вже на малі –
Ми сьогодні школярі,
На уроках не жували,
Не дрімали і не спали,
Вчились ми сумлінно
І поводились відмінно.
7. І від дзвінка і до дзвінка
Робота наша нелегка:
Рахуй, пиши, а ще читай,
Учителю відповідай.
8. Та все це не лякає нас,
Бо ми старанний перший клас!
У школі нас всьому навчать,
І роки весело промчать!
Ми – школярі, ми – перший клас,
Щасливі дні чекають нас!
(Діти виконують пісню «Вчать у школі». )
(Стукіт у двері – заходить лікар Айболить.)
Лікар Айболить.
Станьте рівно, приготуйтесь,
Руки в боки, не лінуйтесь,
Вправо, вліво поверніться,
Усі разом посміхніться,
Ніжками потупотіть,
У долоні поплескайте,
І присядемо давайте.
Що ж, огляд ми зробили вчасно:
Все впорядку, все прекрасно,
Всі веселі та здорові,
До свята всі готові!
Ведуча 1. Свято букваря, а самого Букварика чомусь на святі нема! Давайте покличемо його.
Діти. Букварику! Букварику! Букварику!
(Заходить Поштар Пєчкін.)
Поштар Пєчкін. А чи у вас сьогодні свято?
Діти. Так!
Поштар Пєчкін. Це першокласники?
Діти. Так!
Поштар Пєчкін. То отримайте листа! (Читає лист.)
«Дорогі мої першокласники, я потрапив у біду. Зможу завітати на свято, якщо ви подолаєте всі перешкоди, які перед вами постануть. Будьте сміливими, я з нетерпінням чекаю визволення.
Ваш Букварик.»
(Поштар Пєчкін виходить.)
Ведуча 2. Діти! Допоможемо Букварикові?
Діти. Допоможемо
(Заходять Лінь і Двійка і співають на мотив пісні розбійників з «Бременських музик». )
Ми ліниві до науки
І не вчилися ні дня.
Не беремо книжок в руки,
Не потрібні нам знання.
Ой-ня-ня, ой-ня-ня,
Не потрібні нам знання.
Ой-ня-ня, ой-ня-ня, ех-ма!
Букви й цифри беки, бяки,
З лінню дружимо щодня,
Щоб нас вчили, не потерпим,
Не потрібні нам знання.
Ой-ня-ня, ой-ня-ня,
Не потрібні нам знання.
Ой-ня-ня, ой-ня-ня, ех-ма!
Краще йдіть до нас, малята,
Будем бавитись щодня.
Добре жити неумійкам,
Не потрібні нам знання.
Ой-ня-ня, ой-ня-ня,
Не потрібні нам знання.
Ой-ня-ня, ой-ня-ня, ех-ма!
Лінь.
О, які маленькі, чепурні!
Як ви розігрались!
Двійка.
І кого це ви усі
Виручать зібрались?
Діти. А ви хто такі?
Лінь (гладить дітей по голові, пригортає).
Мене звуть просто — тітка Лінь.
А я хороша, я дітей жалію.
За ними я ходжу, як їхня тінь,
Для них готую спокій і безділля.
Дитиночку приспати так люблю!
Хай будуть руки в неї білі, наче з вати!
З дітьми я разом їм, охоче сплю.
Не треба зовсім діткам працювати!
Лінуйтесь, дітки, і не вчіть уроки!
Нікому не потрібні ті знання.
Двійка (співає на мелодію пісні «Кузнечик», муз. В.Шаїнського.)
Я дуже гарна дівка.
Зовусь я просто — Двійка!
У ледарів завжди я
В щоденнику живу.
І в день, і в ночі, і в день, і в ночі
В щоденнику живу.( Двічі )
Люблю я погуляти,
Погратись і поспати.
А от уроки вчити
Я зовсім не люблю.
Ні в день, ні в ночі, ні в день, ні вночі
Я зовсім не люблю. (Двічі )
(Підходить до дітей. )
Ну навіщо ці уроки!
Їх так довго й нудно вчить!
Та у вас же від навчання
Голова уже болить!
Та покиньте ви читати,
І не треба вам писати.
Ніж Букварика виручати,
Краще йдіть ви погуляти!
Діти.
Просим вас не заважайте,
Нас в дорогу відпускайте!
(Роздратована Лінь підходить до алфавіту . )
Лінь.
Ви читали в букварі,
Вам знайомі букви ці? (Показує букви.)
Діти (разом).
Ті, що у букварі,
Знаєм букви ми усі!
Лінь.
Добре знаєте? Гаразд.
Перевірю зараз вас.
Подивіться, буква... (Показує букву А)
Діти. А!
Лінь. Ви назвіть на «А» слова!
Діти. Алфавіт, Аліна, апельсин.
Двійка. Ну, а хто на букву «В» слово швидше всіх назве?
Діти. Ворота, ведмідь, Валя.
(пісня музичної абетки)
Ведуча 2. Веселе місто Алфавіт
Прощається із вами.
Маленьких літер славний рід
Обернеться словами.
Складайте в речення слова,
Їх у книжках читайте,
Веселе місто Алфавіт
Завжди ви пам’ятайте!
Двійка. Давайте я вам погадаю, які оцінки будуть у ваших щоденниках.
Дитина. Не треба нам гадати, ми і так знаємо, що оцінки у нас будуть лише гарні.
Двійка. Ну тоді я хочу, щоб ви зі мною пограли у карти, а то Букварика не врятуєте.
Дитина. А хіба у карти грати можна?
Ведуча 1. Це, звичайно, гра не для дітей. Але Букварика потрібно виручати, то давайте спробуємо.
(Двійка з рукава виймає колоду карт із прикладами. )
5 + 3 7 – 2 15 – 5 6 + 4 2 + 2 10 – 9
Двійка (нахиляючись вбік, шепоче)
Хіба вони зможуть порахувати? Адже це – тільки першокласники! (Показує приклади, діти відповідають.)
Двійка. Ні, от і не вгадали!
Дитина. А ми не гадаємо, а рахуємо.
Лінь. Ну добре, вмієте рахувати! Рятуйте Букварика далі. З такими розумненькими, добренькими ми й самі не хочемо дружити! (Йдуть).
(Співаючи, на мітлі влітає Баба Яга.)
Баба Яга.
Я летіла на мітлі,
Щоб на святі буть мені!
Свою ступу розтрощила,
Сильно ноги замочила.
(Говорить до глядачів у залі.)
Ну, нарешті він попався!
(Принюхується.)
«Фу-фу-фу! Щось школярський дух чую! Ага-га-а!»
(Повертається до дітей, торкається до них.)
Ох люблю таких пухкеньких,
Гарних, смачних, чепурненьких.
Ох тепер вже не стерплю,
Швидко всіх вас проковтну.
Діти. Бабусю, почекай!
Нас, будь ласка, ти не ковтай.
Краще з нами ти пограй
Та Букварика швидше відпускай!
Баба Яга. Добре. Якщо ви такі добрі, розумні, то буде вам завдання. Відгадайте загадки.
1. Виводить букви і слова
Ота цікава штучка.
В руці виблискує здаля
Нова, гарненька... (ручка).
2. Понад гори, понад ліс
Виріс в небі диво-міст.
Хоч знайомий дітям всім,
Та ніхто не йде по нім.
Має міст аж сім шарів
Із барвистих кольорів. (Веселка.)
3. Виросли на лузі сестрички маленькі.
Очки золоті, а вії біленькі. (Ромашки.)
4. Червонясту шубку має,
По гілках вона стрибає,
Хоч мала сама на зріст,
Та великий має хвіст.
Як намисто оченята…
Хто це? Спробуйте вгадати? (Білка.)
5. Сонечко в траві зійшло,
Усміхнулось, розцвіло,
Потім стало біле-біле
І за вітром полетіло. (Кульбаба.)
Баба Яга. Ну, добре, з цим ви впорались, а чи під силу вам таке завдання? Виконати танець.
( Танець: виконують учні першого класу)
Баба Яга.
Ну, добре, я Букварика прощу,
Із тенетів відпущу.
Але вам скажу відразу:
– Забувайте ви образу.
І на свято це своє
Запросіть ви і мене.
Дитина. Бабо Яго, будь з нами на святі, але спершу відпусти Букварика.
(Баба Яга йде за куліси. Вибігає дитина у вбранні сороки.)
Сорока.
Скре-ке-ке, скре-ке-ке!
Чи ви чули про таке?
У Букварію чарівну
Буквар іде! Буквар іде!
(Заходить «Буквар» - хлопчик в українському вбранні. )
Буквар.
Я — веселий Букварик!
Весело співаю.
Бо веселе свято в школі
Я сьогодні маю.
Я — розумний Букварик!
Все про себе знаю.
Свої літери слухняні
Вже в слова єднаю.
Я — щасливий Букварик!
Я тому радію,
Що всі діти в першім класі
Вже читати вміють.
Я — святковий Букварик!
Прошу всіх на свято.
Всіх гостей і всіх дітей
Будемо вітати.
- Добрий день, шановні друзі!
Буквар.
Я мандрую по країні,
Я з абеткою дружу.
І малечу як зустріну
Грамоті одразу вчу.
От ми гуртом і розбирем, як ви мене учили,
Чи всі зі мною - Букварем, весело дружили.
Гра «Так чи ні»
Зіграти хочеться мені
З тобою, друже, в «Так чи ні»
Тобі питання задаю,
Готуй же відповідь свою.
Відповідай, коли мастак.
Єдиним словом «Ні»чи «Так».
- Треба гарно вам читати? (так)
- Треба менших ображати? (ні)
- На перерві пострибати? (так)
- А всі парти пописати? (ні)
- Друга треба виручати? (так)
- А треба слухати матусю? (так)
- Тоді дратуйте хоч бабусю! (ні)
- У школі вибийте шибки! (ні)
- Учительці робіть все навпаки! (ні)
10.Брудне взуття носіть у школу! (ні)
11.І книги кидайте додолу! (ні)
12.Завжди старших поважайте! (так)
13. І малюків не ображайте! (так)
14.А під кінець скажи мені цікава гра у «Так чи ні»? (так)
- Молодці! Ви гарно виконали моє завдання!
Вчитель. Шановні батьки! Разом з вами діти вперше розкривали «Букварик», ви разом вчилися читати, писати, рахувати, міркувати. Раділи успіхам своїх дітей, підтримували їх, вчили долати нелегкі вершини науки і ніколи не відступати перед труднощами. Тож прийміть слова вдячності від них.
Діти.
За вашу працю, ласку і любов
Ми дякуємо вам знов і знов.
Бажаємо вам радості багато –
І дякуємо, що прийшли на свято.
Діти (разом). За те, що раненько вставали,
За те, що до школи водили,
За те, що втоми ніколи не знали
Палке вам велике СПАСИБІ!
(Вручають батькам квіти.)
Учень.
Веселе місто Алфавіт,
Йому сьогодні наш привіт!
До нього нам лягає путь –
У ньому літери живуть.
Буквар.
Літеру до літери вчили ви щодня,
Підійшли до справжнього, до світлого знання.
Допоміг я вам відкрити диво те чудове,
Як з маленьких зернят-літер виростає слово.
За науку в перші дні, що ви скажете мені?
(Учні передають буквар з рук в руки і читають вірші. )
1.
Перша книжка — мудра й мила,
Ти читати всіх навчила.
Кожна буква букваря —
Це промінчик ліхтаря.
Книжечка дитячих літ
Нас виводила у світ.
2.
Букварику, мій друже вірний,
Відверто я усім скажу —
Що нині я — твій друг покірний —
Уже читаю і пишу.
3.
Всі сторінки твої цікаві
Були для мене, як рідня.
В твоїх малюночках яскравих
Нове знаходив я щодня.
4.
Спасибі тобі за добру науку,
За паличку першу, і першу букву.
За перше слово і першу казку.
За першої вчительки щиру ласку.
Ми пам'ятатимем довгі роки
Мудрі й повчальні твої уроки.
5.
Прощавай, Букварику,
В школі перший друже,
Ми тобі, Букварику,
Дякуємо дуже!
(Діти виконують пісню «Прощавай, Букварику». )
Буквар.
Я вас навчив читати й писати
Слово «бабуся» і слово «тато»,
Я залишаю навіки з вами
Слово «Вітчизна» зі словом «мама».
Хай вам щастить на шляху широкім,
Милі діти мої ясноокі.
Хай підростає ваш перший клас,
Я залишаю вас.
Всі літери прочитані,
Усіх їх 33.
Тепер всіх вас учитимуть.
Підручники нові.
(Входять підручники)
Буквар:
Читанко добра,
Прийми естафету,
Веди школярів по дорогах планети.
Хай відкривають їх розум і руки
Незнані шляхи на планеті Наука.
Ой книжко гарна та нова!
Які ти скажеш нам слова?
З чим новим до нас ідеш?
Що цікавого несеш?
Підручник «Читанка»
Я — Читанка, щоб всі читали
Й казок, легенд багато знали.
Тут вірші є, оповідання
І різні для дітей завдання.
Про дивний світ і про культуру
Вмістила я літературу.
Щоб виучилися й читали,
Цікавого багато знали.
Тут є прислів’я і лічилки,
Ще скоромовки та мирилки.
Щоб всі ви мудрими були
Та в світ розумними ішли.
Що швидше навчитесь читати,
То більше зможете пізнати.
В мені є пісня колискова,
Й звучить чарівна рідна мова.
Щоб ви чудово розмовляли
Та розуму всі набирали.
Підручник «Українська мова»
|
Я ваша мова, діти, рідна мова! |
Підручник «Математика»
Раз, два, три, чотири, п'ять.
Вміють діти рахувать.
Але хто мене не знає,
Хай даремно не гуляє.
Щоби весело гуляти,
Всі уроки треба знати. .
Буквар . (звертається до підручників)
Цих діток я прошу навчити того, що знаєте самі.
Звертається до дітей.
А вас прошу не лінуватись
І вчить уроки день при дні.
І берегти книжки! Віднині
Найперші друзі вам вони.
Ведуча1.
|
Сюди, у залу, нас, на наше свято
Тому, Букварику чудовий, вірний друже,
|
Букварик
- Дякую вам за добрі слова. На згадку про свято я хочу вам подарувати пам’ятки. (Дарує дітям пам’ятки).
Пам’ятка
Юний друже!
Учись старанно, залюбки,
Читати полюби книжки,
Бо книжка так багато вміє:
Вона печаль твою розвіє,
В чарівний світ казок помчить,
І думати тебе навчить,
І мріяти, і співчувати,
І стільки може розказати!
Рости, як навесні трава,
І пам'ятай мої слова.
ТВІЙ БУКВАРИК
Буквар. А чи не підкажете мені, хто це у вас в гостях?
Діти. Лікар Айболить.
Лікар Айболить. Я – лікар і товариш всіх підручників, зошитів, книжок.
Лінь і Двійка (разом). Оце дивина!
Лікар Айболить. Так-так, не дивуйтеся, зошити й книжки також хворіють. Щоправда, вони не пчихають і не кашляють, не плачуть, не стогнуть, не жаліються, але часом дуже страждають в руках поганих учнів: починають непомітно жовтіти, скручуватися, розпадатися на окремі листочки.
Двійка і Лінь. Ми зрозуміли, ми зрозуміли! Ти зі своїми друзями приходиш на допомогу до таких нещасних книжок.
Лікар Айболить. Правильно! Ми клеїмо, розрівнюємо сторінки, обгортаємо книжки. Але, щоб не доводилося їх лікувати, слід дотримуватися певних правил. Ось з цими правилами вас познайомить господиня «Царства книжок», бібліотекар Водянської школи Шамрай М.К.
(Вручає дітям святковий квиток – перепустку до бібліотеки.)
Святковий квиток
Юні друзі!
Запрошую вас у сім’ю читачів нашої бібліотеки.
Бажаю подружитись з книгою, яка допоможе вам пізнати навколишній світ, розширити ваші знання.
А сторінки, немов могутні крила, –
Читай, лети на горду висоту.
Розкрили книгу – значить, ви відкрили
Нову країну – мрію золоту.
Правила.
-Беріть книги чистими руками..
-Не перегинайте книжки, від цього випадають сторінки.
-Не кладіть у книжку олівці та інші предмети, від цього вона рветься.
-Не загинайте сторінки, користуйтеся закладками..
-Не читайте книги під час їжі.
-Щоб книжка чи підручник довше слугували вам, обгорніть їх.
Буквар. Діти, а ви пам’ятаєте ці правила? (Так.)
Буквар. А ви ,(звертається до Двійки і Ліні) будете пам’ятати?
Лінь і Двійка. Так!
Лікар Айболить. (Звертається до дітей.) Вибачте, але я мушу поспішати. На мене чекають хворі в нашій незвичайній лікарні.
(Звертається до Двійки і Ліні.)
-А ви не бажаєте мені допомогти?
Лінь. Допоможемо!
Двійка. Із задоволенням!
( Лікар Айболить, Лінь і Двійка виходять.)
Буквар.
Любі дівчатка мої ясноокі!
Хай вам щастить на дорозі широкій!
Вмійте ж боротися з лихом завзято,
Непосидючі мої хлоп'ята.
Хай підростає ваш 1 клас,
Я залишаю вас.
Діти:
Вже скінчилось свято,
І прощатися пора…
Ми бажаємо всім класом…
Всі. Щастя, миру, добра!
Діти виконують пісню «Пісня про усмішку»
Використана література:
1.Журнал «Розкажи онуку» №3.2014р.ст.8-17.
2. Журнал «Розкажи онуку» №1-2, 2012р.ст.99-105.
Інтернет ресурси.
4. Журнал «Розкажи онуку» №2, 2008р.ст.144-150.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку