Урок "Навіщо і чому створені заповідники"

Тема:   Навіщо і чому створені заповідники.

Мета:

навчальна: пояснити зміст понять «заповідник», «парк», «сад», з’ясувати історію заснування парку «Софіївка» в Умані та заповідника «Качанівка» на Чернігівщині;

розвивальна: розвивати навички самостійного здобування знань, користування матеріалом підручника та додатковою літературою,  Інтернет - ресурсами, розвивати ораторські здібності та творчі уміння;

виховна: виховувати інтерес до вивчення історії.

Обладнання: підручник: Олена Пометун, Юлія Малієнко, Тетяна Ремех. Досліджуємо історію і суспільство, атлас з історії України, роздавальний матеріал до теми, ілюстрації, папір А-4, фломастери, стікери.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Методи та прийоми: «історичний місток»,  «дерево бажань», словникова робота, робота в групах, web-квест, заочна екскурсія, презентація «Заповідники, парки і сади», «мої здібності».

Основні поняття: парк, сад, заповідник.

Очікувані результати: учні зможуть застосовувати поняття «парк», «сад», «заповідник»; розповідати на основі матеріалу підручника та додаткової літератури про історію заснування парку «Софіївка» в Умані та заповідника «Качанівка» на Чернігівщині, показувати на карті місце розташування цих пам’яток.

Хід уроку

І. Організаційний етап (організація класу, уваги, створення робочого настрою)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, цілепокладання

1.               Оголошення теми уроку
2.               Визначення завдань уроку та очікуваних результатів.

Інтерактивна вправа «Дерево бажань»

 Учитель: - Які ваші очікування від сьогоднішнього уроку?    (Учні прикріплюють стікери з записаними на них очікуваннями).

III. Перевірка і корекція опорних знань, умінь і навичок, їх актуалізація

Інтерактивна вправа «Історичний місток»

1. Що ми називаємо історичною пам’яткою?

2. Які вам відомі історичні пам’ятки в Україні?

 - А чи можна назвати заповідники, парки і сади історичними пам’ятками? Щоб відповісти на це запитання, ми спочатку дізнаємося, що таке»заповідник», «парк» та «сад», потім ознайомимося з цікавою історичною інформацією.

IV. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

Словникова робота + Робота з підручником

Завдання: Опрацюйте відповідний матеріал підручника і випишіть у зошити визначення понять  «заповідник», «парк» та «сад»

Що одержалося?

Заповідник - це територія або акваторія, що знаходиться під особливою охороною держави, де зберігаються в недоторканому стані природні комплекси (ландшафти, рослинний і тваринний світ), а також заборонена будь-яка господарська діяльність.

Парк - обмежена територія з природною чи спеціально посаженою рослинністю, алеями, водоймами та скульптурами.

Сад  - частина земельної ділянки, зайнята плодовими насадженнями.

Робота в групах . Вправа «Діаграма Венна»

Завдання: Намалюйте два кола, що перетинаються. У ті частини, що не перетинаються із сусідніми, випишіть: 1) характерні ознаки парку; 2) характерні ознаки саду. У спільній частині зазначте схожі ознаки парків та садів.

Презентація «Заповідники, парки і сади» + розповідь учителя

     Заповідники - це «природні лабораторії», створені для збереження рідкісних видів, екосистем та проведення наукових досліджень. Першим у світі національним парком та заповідником став Єллоустоунський національний парк (Yellowstone National Park) у США, заснований 1 березня 1872 року.

  Перші парки у світі були закладені ще у стародавні часи. Одним із перших парків вважають знамениті Висячі Сади Семіраміди, що розташовувалися у легендарному Вавилоні. Недарма їх називають одним із семи чудес світу.

Найстаріший парк в Україні - Єзуїтський - було засновано у другій половині XVI ст.  у Львові. Сьогодні він називається парк ім. І. Франка. Наприкінці ХVІІІ - на початку ХІХ ст. в Україні розквітає садово-паркове мистецтво. У цей час були створені парки, які милують своєю величною красою і сьогодні. Деякі з них було зараховано до семи чудес України.

Заочна екскурсія.  «Софіївка» в Умані (реалізація випереджаючого завдання І групи)

Слово вчителя

Потрапивши до музею живої природи під назвою «Софіївка», ви відразу переконуєтесь: тут все нагадує казку. І це справді так. За задумом архітектора, парк ілюструє окремі частини поем давньогрецького поета Гомера «Іліада» та «Одіссея». Тут, у цьому рукотворному храмі природи, який понад 200 років приваблює до себе численних відвідувачів, на вас чекають хвилюючі зустрічі з прекрасним.

Ролі екскурсоводів виконують учні 1 групи. Розповідь супроводжується демонструванням відповідного ілюстративного матеріалу та роботою з картою.

1-й учень.  Дендрологічний парк «Софіївка» розташований у північній частині міста Умань, що на Черкащині, обабіч річки Кам’янки.

 «Софіївка» є пам’ятником світового садово-паркового мистецтва.

 

Дендрологічним парк називається тому, що у ньому ростуть дерева і кущі. Їх налічується понад 2000 видів. У парку можна побачити дерева як місцевих, так і екзотичних порід.

2-й учень. Парк «Софіївка» заснований наприкінці ХVІІІ ст. власником міста Умані — магнатом Станіславом Потоцьким, та названий на честь його коханої дружини Софії Вітт-Потоцької.

  Парк «Софіївка» будували талановиті майстри-кріпаки, яких зганяли з навколішніх сіл. Вони вручну копали ставки та підземну річку, будували гранітні гроти та водоспади, насипали оглядові майданчики та острів на Верхньому ставі, прокладали алеї та вирівнювали схили. У будівельних роботах щодня було задіяно понад 800 осіб.

3-й учень. Російський мандрівник І. Долгорукий, відвідавши парк на початку ХІХ ст., писав: «Якщо ви хочете мати правдиве поняття про те, що звичайно називають земним раєм, прийдіть у Софіївку і подивуйтесь у ній генію творчому. Там природа і мистецтво, поєднуючи всі сили свої, створили пречудову картину. Ніщо не може зрівнятися з тим, що тут бачиш: все зачаровує, захоплює».

4-й учень.

  Головна алея, від якої ми розпочинаємо нашу екскурсію, привела нас до павільйону Флори.

 

   Флора — римська богиня квітів, юності і весни. На її честь весною святкували так звані Флоралії, під час яких відбувалися веселі ігри. Люди прикрашали себе квітами, жінки одягали яскраві сукні та вінки, співали, танцювали на честь богині квітів, вітали прихід весни.

Павільйон Флори виглядає велично і водночас вишукано та граціозно завдяки своїм точним архітектурним формам, високим струнким колонам й ажурному барельєфу, що зображає листя і грона винограду.

5-й учень.  Тарпейська скеля розташована праворуч по ходу Головної алеї. На ній розташована дерев'яна альтанка легкої конструкції, що продовжує скелю. Вперше її встановлено в 1839 році, пізніше, коли постаріла, - зняли, і лише в 1950 році відновили знову. При Потоцьких тут закінчувався парк.

1-й учень. Продовжуємо нашу екскурсію парком «Софіївка». Перед павільйоном Флори, праворуч, розташовані  «Срібні джерельця».

Оформлення його виконано в античному стилі. Це підковоподібна споруда з граніту, на краях якої дві вази з декоративними рослинами. В середній частині вертикальної стінки вмонтовані декоровані бронзою трубки, з яких тече джерельна вода.

2-й учень. Праворуч від павільйону Флори знаходиться виконаний з гранітних клиноподібних каменів аркового  склепіння  так званий Венеціанський міст.

Трохи нижче мосту влаштовано дерев'яний шлюз для пропуску води в русло річки Кам'янки. 

 3-й учень. Посеред Нижнього ставу з широко роззявленої пащі змії, що звивається на камені, б'ється стовп води - фонтан «Змія». Вода надходить до фонтану по самопливному підземному водогону, викладеному з гранітного тесаного каменю вздовж дороги, яка веде від академії та оранжереї до павільйону Флори. 

 

 4 учень. Справжньою красою парку є Китайська альтанка.

 

Вона зроблена повністю з дерева і пофарбована в різні кольори. Тут, далеко від гомінкої багатолюдної центральної частини парку, можна відпочити, помріяти, милуючись Великим водоспадом і Площею зборів.

Китайська альтанка із заходу прикрита ажурним гіллям модрини, а трохи збоку красується старий дуб, якому близько 400 років, - німий свідок багатьох подій, що відбувалися в цих місцях.

5-й учень. Наша екскурсія добігла кінця. На завершення пропоную здійснити подорож на човні підземною річкою Ахеронт. Тут, у глибокій тиші, в приємній свіжості та прохолоді ви швидко відновите сили.

 

Узагальнення вчителя

     Одне із семи чудес України, дендрологічний парк «Софіївку», щорічно відвідують близько півмільйона людей як з України, так і із закордоння.

    Ознайомлення з парком «Софіївка» залишає в пам’яті кожного відвідувача незабутні враження про цей видатний витвір садово-паркового мистецтва. Тож маю надію, що після уявної екскурсії, здійсненої на уроці, у вас виникне бажання особисто відвідати парк «Софіївка».

Дидактична гра «Прес-конференція»

Учні-екскурсанти ставлять уточнюючі запитання учням-екскурсоводам.

•          Чи є ще якісь цікаві місця у Софіївці? (Так, звичайно. Це і Женевське озеро, і альтанка «Грибок», і Грот страху і сумніву і Єлисейські  поля…)
•          Хто був автором  ідеї і плану будівництва? (Автором топографічного й архітектурного проекту і керівником будівництва парку було призначено військового інженера Людвіга Метцеля).

 

Заочна екскурсія. Заповідник «Качанівка» на Чернігівщині і (реалізація випереджаючого завдання ІІ групи)

Слово вчителя

  Заповідник «Качанівка» - один із найбільших і найяскравіших взірців палацової архітектури, суголосний найкращим традиціям світового палацово-паркового мистецтва. Ця окраса України розташована на південному сході Чернігівщини в Ічнянському районі, на берегах чарівної річки Смош.

Ролі екскурсоводів виконують учні 1 групи. Розповідь супроводжується демонструванням відповідного ілюстративного матеріалу та роботою з картою.

1-й учень.  Палац у Качанівці був збудований наприкінці ХVІІІ ст. як одна із резиденцій генерал-губернатора України графа П. Рум’янцева-Задунайського.

 Невдовзі було розбито великий парк. Згодом маєток декілька разів змінював господарів. У ХІХ ст. протягом 70 років садиба у Качанівці належала родині Тарновських.

2-й учень.  Качанівський парк є одним із найбільших пейзажних садів в Україні і Європі. Та не в розмірах його унікальність, а в тому, що він увібрав у себе все найкраще, чим багате світове паркове мистецтво і українська природа. У розмаїтті кольорів і пахощів, у кришталевій чистоті джерел, у дзеркальній гладі великих і малих ставків зачаровує парк своєю неповторною красою. Тут збереглись паркові мости, овіяні легендами гірки Кохання і Вірності, «Романтичні» руїни на березі Великого ставу, які є унікальною пам’яткою садово-паркового мистецтва XVIII ст. У парку росте понад 50 порід дерев і 30 видів кущів.

 

 

3-й учень.

Стоїть палац - прекрасної садиби домінанта.
Колись Він щедрістю і розкішшю вражав,
До творчості усім давав наснагу
І вчене «птаство» тут збирав.

                                  (Таїсія Жигалкіна)

   Качанівка відігравала виключну роль у творчості багатьох відомих митців ХІХ ст. Так, упродовж 1830-х рр. у садибі проводив літні канікули талановитий художник, учень Академії мистецтв Василь Штернберг. Саме в Качанівці він написав свої кращі твори.

4-й учень.

Альтанка  Глінки – диво-витвір,
Рікою музика тече...

                       (Любов Карпенко)

Улітку 1838 р. в Качанівці плідно працював над оперою «Руслан і Людмила» композитор Михайло Глінка. Тут він писав пісні, романси, а також кантату на честь Г. Тарновського «Гімн господарю». Деякі твори вперше виконувались саме в Качанівці у супроводі місцевого кріпосного оркестру, яким диригував сам маестро.

1-й учень. Знаменно, що Тарас Шевченко у травні 1843 р., під час своєї першої подорожі по Україні, їхав із Петербурга прямим призначенням у Качанівку, куди перед тим переслав свою кращу картину «Катерина». У садибному парку збереглась галявина, де під віковим дубом поет спілкувався з місцевими селянами і кріпосними музикантами.

2-й учень.

Качанівським вечором дуб величавий
Спинився розхристаний посеред гаю.
Тихесенький вітер повіяв над ставом,
Десь пісню Тарас з кріпаками співає.
У звуках тих чути і муки і горе,
Сваволю сатрапів, панів збиткування.
Та вщухла жалоба - і рвуться угору
Хорали  любові,  жаги  та  буяння.

                    (Микола Московка)

3-й учень. Свого розквіту «Качанівка» досягла у період господарювання Василя Тарновського-молодшого. Він був істинним меценатом і патріотом України, затятим колекціонером українських старожитностей. Саме Василь Васильович перетворив садибу на справжню архітектурно-художню перлину, яка і сьогодні вражає відвідувачів своєю величчю і чарівністю.

4-й учень. Колекціонуванням В. Тарновський захопився ще в студентські роки. Основу його унікального зібрання складали козацькі реліквії і безцінна шевченкіана Серед раритетів колекції були шабля Богдана Хмельницького, особисті речі Івана Мазепи, Павла Полуботка та Кирила Розумовського, козацькі клейноди, гетьманські універсали, портрети багатьох відомих діячів козацького руху.

11-й учень. Інтерес до колекції В. Тарновського привів у Качанівку в 1880 р. художника Іллю Рєпіна для продовження роботи над знаменитою картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Протягом майже всього літа художник із натхненням замальовував козацькі реліквії, писав портрети господарів садиби, пейзажі, захоплено працював над картиною «Вечорниці».

Узагальнення вчителя

Наша історико-поетична мандрівка добігла кінця. Запрошую вас відвідати заповідник «Качанівка» та на власні очі побачити палац, павільйон Глінки, Георгіївську церкву та, звичайно, помилуватися парком.

Дидактична гра «Прес-конференція»

Учні-екскурсанти ставлять уточнюючі запитання учням-екскурсоводам.

•          А від чого походить назва заповідника?
•          Чому Качанівка – заповідник?
•          Які джерела інформації ви використовували?

 

V. Узагальнення та систематизація знань

Інтерактивна вправа «Мої здібності»

Учням пропонується представити опрацьований матеріал у вигляді:

•          пантоміми,
•          реклами,
•          математичної формули чи ребусу,
•          співанки, плакату чи колажу,
•          вірша тощо.

 

 VI. Підсумки уроку.

   Учитель:

•                  Оцінювання
•                  Рефлексія

- Чи виправдались ваші сподівання? Учні знімають стікери з «дерева бажань», якщо сподівання виправдались.

VІІ.  Повідомлення домашнього завдання.

1. Обов’язковий рівень. Опрацювати відповідний параграф підручника,  §28.
2. Тренувальний рівень. Складіть порівняльну таблицю «Сади і парки»
3. Творчий рівень.  Робота в групах. Підготувати карту історичних пам’яток краю. Робота оцінюватиметься за такими критеріями:

1) Зовнішній вигляд.

2) Легенда карти.

3) Історична достовірність інформації.

4) Внесок у роботу кожного члена групи.

5) Презентація карти перед однокласниками.

 

 

 

 

 

 

Парк Івана Франка
Головна алея парку
49°50′18″ пн. ш. 24°01′09″ сх. д.Координати: 49°50′18″ пн. ш. 24°01′09″ сх. д.
Тип	громадський парк
Відкритий	кінець XVI століття
Колишні назви	Єзуїтський сад, Поєзуїтський сад, Парк імені Тадеуша Костюшка
Статус	пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення