Урок "Невиправдане вживання співльнокореневих слів"

Дата

Тема: Урок культури мовлення. Невиправдане вживання спільнокореневих слів                        

Мета (формувати компетентності):

Предметні:

Ключові:

• спілкування державною мовою – використовувати українську мову як державну для духовного, культурного й національного самовияву; володіти всіма видами мовленнєвої діяльності;
• уміння вчитися впродовж життя – постійно поповнювати власний словниковий запас; здійснювати рефлексію;
• соціальні та громадянські компетентності – співпрацювати з іншими на результат, запобігати конфліктам і розв’язувати їх, досягати розумних компромісів

Цілі уроку (очікувані результати):

учень редагує речення і тексти, що містять спільнокореневі слова і форми одного слова;

учень добирає спільнокореневі слова й утворює форми слова, виділяє їх із тексту;

учень розуміє багатство виражальних засобів української мови; важливість удосконалення власного мовлення, зокрема збагачення словникового запасу словами різної будови

учень уміє порівнювати, аналізувати й узагальнювати поданий мовний  матеріал.

НЛ – 1 (екологічна безпека і сталий розвиток);

          2 (громадянська відповідальність);

          3 (здоров’я і безпека)

          4 (підприємливість і фінансова грамотність

Обладнання: підручник, картки із завданнями для груп

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель. Ось ми і досягли вершини нової науки — розглянули всі поняття, що вивчає морфеміка, вміємо розрізняти значущі частини слова, робити його повний морфемний аналіз. Пропоную провести вікторину.             

ІІ. Актуалізація опорних знань

Морфемна вікторина:

1. Скільки коренів у слові газопровіднобудівний! (Три) . ,
2. У яких морфемах у слові можуть відбуватися чергування голосних та приголосних звуків? (Корінь, суфікс)             
3. Який корінь у слові Вітчизна? (вітч- від отець)       
4. Який корінь слів армія, мрія?(армій-, мрій-) 
5. Який морфемний склад слова опеньки? (о-пень-к-и)   
6. Наведіть приклад слова, що відповідає такій схемі   ¬ ͡    ^. 

ІІІ. Мотивація діяльності учнів. Оголошення теми та мети уроку

Учитель. Культурологічну тему нашого уроку мені навіяла поезія Олени Мельничук:

Я іду по зоряній стежині,

Під ногами мерехтить Чумацький шлях,

І зірки ранкові, мов сніжинки,

Тануть у долонях від тепла.

Я лечу в безмежному просторі

І зірки збираю, наче квіти,

Я зроблю собі вінок чудовий,

Буду зоряній красі радіти.

І нестерпно хочеться на землю,

Де буяють травами поля,

Де в лісах щебече соловейко,

Серце й душу людям звеселя.

Збережемо, друзі, наші квіти,

Наші ниви, зрошені дощем!

Збережемо райдугу в блакиті!

І планету нашу збережем!

Тож сьогодні на уроці ми поговоримо про ставлення людини до природи, а за епіграф візьмемо останні рядки з цього вірша. Крім того, підвищуватимемо рівень культури нашого мовлення, навчимося правильно вживати в текстах спільнокореневі слова, використовувати їх зі стилістичною метою. Запишіть до зошитів тему.

IV. Основний зміст уроку

1. Створення проблемної ситуації

Прочитайте текст. Які мовленнєві помилки ви помітили в ньому? Зробіть висновок щодо використання спільнокореневих слів і їхніх форм в одному тексті. Як називається таке явище?

ХМАРИНКА

Біла тендітна хмаринка легенько пливла собі по небу.

Хмаринка аж сяяла від радості: їй вдалось покинути маленький ставок, де ця мала хмарка була звичайною водою. Хмаринці навіть не хотілося згадувати, яким сірим і буденним було її життя в ставку. Особливо в той час, коли ставочок покривався кригою. «Ні, туди я ніколи не повернуся! — затято мовила хмарка. —Я тепер вічно житиму серед гордих зірок!»

Та раптом налетів вітер-пустун на беззахисну хмару,підняв її високо-високо і закрутив у шаленому танці. Хмарина від несподіванки аж побіліла, нахмурилась-нахмарилась. Зробилося хмароньці не по собі від такої безцеремонності. Хмарина образилась і гірко-гірко заплакала… (З учнівського твору).

(Учні роблять висновки, що надмірне використання споріднених слів переобтяжує текст, порушує милозвучність мовлення. Це явище — тавтологія. Текст потребує редагування)

2.Дослідницька робота в групах

Учитель. Отже, як бачимо, тавтологія — явище, яке потребує вивчення. І сьогодні ви самостійно спробуєте знайти відповіді на такі питання:

•   Чи завжди тавтологія є недоліком тексту?

•   Як уникнути невиправданої тавтології в тексті?

•   Які види повторів вживаються в художньому та публіцистичному стилях?

Пошуками відповіді на перше запитання буде займати­ся група «Знавці стилів», на друге — «Практики», а на третє — «Дослідники». Кожна група отримає картку із завданням та матеріалом для дослідження.

Картка № 1 для групи «Знавці стилів»

1. Проаналізуйте доцільність вживання спільнокореневих слів у тексті «Хмаринка» та текстах, наведених нижче.

Нахмарилась хмара хмарно,

Хмаринку хмурить нехмарно. (В.Тиха)

Комарі на скрипку грають,

Комарівни завмирають.

І нема на світі рівні

Комаровій комарівні..(Л. Костенко)

2. Прочитайте уривки. Визначте їх стиль. Зробіть висновки про вживання споріднених слів у текстах різних стилів. Складіть тезовий план та підготуйте коротке усне повідомлення за результатами дослі­дження.

Хліб. Хлібина. Хліб-сіль. Хлібороб. З первовіку святі слова! Бережу їх у серці, але пам’ятаю: той же корінь і в слові «нахлібник» (С. Павленко).

Чорнобиль, Чорнобиль, Чорнобиль… — гомонить гли­бока синь лісів, облитих терпким   горем,   вікова,   красою   зачарована,   як   щастя  маревом. (І Повільний).

«В рівносторонньому трикутнику всі сторони мають однакову довжину. Всі кути рівностороннього трикутника також рівні і дорівнюють 60°» (3 підручника).

Картка № 2 для групи «Практики»

1. Відредагуйте текст «Хмаринка».
2. Складіть поради з редагування текстів, що міс­тять невиправдане накопичення спільнокореневих слів.

Картка № 3 для групи «Дослідники»

1. Прочитайте наведені уривки. Визначте вид повто­рів, дослідіть їх стилістичну функцію.

Дерева мене чекають,

І падає листя на стежку,

І падають зорі в долоні,

І падає сон у траву.(І. Драч)

Не нам на прю з тобою стати.

Не нам діла твої судить!

А тільки плакать, плакать, плакать…(Т. Шевченко)

Будемо вічно в труді рости,

З серця землі підіймать пласти,

Чорного золота давні пласти.(Я. Шпорта)

Як не вітри буйні повівали,—

Як турки-яничари з чистого поля в долину припали,

Дванадцять козаків

Братославців-небувальців

В полон забрали.(Народна дума)

Спираючись на наведені приклади, розтлумачте поняття підсилювальний повтор, анафора, епіфора.

3. Представлення результатів дослідницької роботи в групах

1) Усне повідомлення групи «Знавці стилів»

Тавтологія — неусвідомлюваний, мимовільний або, навпаки, навмисний повтор у межах словосполучення, речення того самого чи однокореневих слів або різнокореневих слів з тотожним, аналогічним і подібним значенням. Це може бути виявом недостатньої куль­тури мови або спеціальним семантико-стилістичним засобом (фігура мови). Отже, в звичайному мовленні її слід уникати, а в текстах художнього та публіцистич­ного стилю можна використовувати з метою підсилен­ня, надання емоційності висловленому. У текстах нау­кового стилю повтори термінів допускаються з метою чіткого викладу інформації.

2) Усне повідомлення групи «Практики»

(Наприклад,  варіант редакції тексту «Хма­ринка»)

ХМАРИНКА

Біла тендітна хмаринка легенько пливла собі по небу й аж сяяла від радості: їй вдалось покинути маленький ставок, де ця мала хмарка була звичайною водою. Хма­ринці навіть не хотілося згадувати, яким сірим і буден­ним було її життя в ставку. Особливо в той час, коли вода вкривалася кригою. «Ні, туди я ніколи не повер­нуся! — мовила затято.— Я тепер вічно житиму серед гордих зірок!»

Та раптом налетів вітер-пустун на беззахисну хмару, під­няв її високо-високо і закрутив у шаленому танці. Ман­дрівниця від несподіванки аж побіліла, нахмурилась-нахмарилась. Зробилося їй не по собі від такої безцере­монності. Хмарина образилась і гірко-гірко заплакала…

Способи уникнення тавтології:

•    використання займенників (хмаринка — вона):

•    вживання синонімів (хмаринка — мандрівниця):

•    використання неповних речень («Ні, туди я ніколи не повернуся! — мовила затято.— Я тепер вічно житиму серед гордих зірок!»).             

3) Усне повідомлення групи «Дослідники»

Серед наведених прикладів можна визначити такі:

• Повтор — повторюється те ж саме слово, але у супроводі інших слів, котрі посилюють його виразові якості:

Дерева мене чекають,

І падає листя на стежку,

І падають зорі в долоні,

І падає сон у траву.(І-Драч)

• Анафора — повторюється початок суміжних урив­ків мовлення:

Не нам на прю з тобою стати.

Не нам діла твої судить!

А тільки плакать, плакать, плакать…(Т .Шевченко)

• Епіфора — утворюється повторенням мовних елементів наприкінці суміжних синтаксичних одиниць:
• Будемо вічно в труді рости,

З серця землі підіймать пласти,

Чорного золота давні пласти.(Я. Шпорта)

• Плеоназм – подвоєння близькозначних лексичних одиниць: 

Як не вітри буйні повівали,- 

Як турки-яничари з чистого поля в долину припали, 

Дванадцять козаків 

Братославців-небувальців

В полон забрали.(Народна дума)

Учитель. Так, справді, повтори часто використовують зі стилістичною метою. Проте ми повинні навчитись вирізняти таку тавтологію, що є проявом недостатньої логічної та мовної грамотності.             

V. Застосування знань, умінь і навичок

1. Робота в парах 

Прочитайте наведені словосполучення, користуючись тлумачним словником, визначте лексичне значення слів, що їх складають, та проаналізуйте їхню сполучуваність. Зробіть усні висновки.

1. Популярні шлягери, відомі зірки естради, одноголосний консенсус, прайс-лист цін, пам’ятний сувенір, основний лейтмотив, перший дебют, найбільш оптимальний, період часу, прейскурант цін.
2. Думу думати, зиму зимувати, криком кричати, лежнем лежати, поїдом їсти, пропади воно пропадом.             

Семантична довідка    

Шлягер — пісня, що користується особливою популярністю. 

Консенсус – (від лат. Сonsensus – згода) спосіб прийняття рішень на основі загальної згоди за відсутності принципових протиріч у більшості зацікавлених осіб.

Прайс-лист, прейскурант — (від нім. Preis — ціна) спи­сок цін на товари та послуги.

Сувенір — (від фр. Souvenir — згадка, пам’ять) предмет,призначений нагадувати про щось, наприклад, про відвідини місць паломництва туристів, музею й т.д.

Лейтмотив — (від нім. Leitmotiv— головний мотив) головна тема твору чи творчості письменника в цілому.

Дебют — (від фр. Debut) перший вияв для публіки діяча мистецтва.

Оптимальний — найбільш прийнятний.

Період — проміжок часу.

Висновки учнів. Досить часто слова іншомовного похо­дження не до кінця зрозумілі мовцю, і, вводячи їх у сло­восполучення, він дублює значення. Для уникнен­ня такого явища в мовленні слід уважно ставитись до семантики запозичених слів. Однак у стійких словосполученнях народнопоетичного походження повтори допускаються.

2. Робота з текстом:

Прочитайте текст; з’ясуйте, у чому полягає його недосконалість. Відредагуйте та запишіть виправлений варіант. Памʼятайте, що невиправдане вживання спільнокореневих слів в одному або в сусідніх реченнях є лексичною помилкою.

Річні оцінки цього року в мене найкращі. Ми зробили з паперу паперових птахів. Щоранку я роблю ранкову зарядку. Бабуся назбирала малини і зварила малинове варення. Нові робітники швидко виконали роботу.

Учні зачитують відредаговані тексти та власне продовження роздуму.

VI. Підсумки. Рефлексія

1. Вправа «Мікрофон»: .

2. Вправа «Телеграма»:

VІI. Домашнє завдання 

     Вправа 138 (достатній рівень)

     Скласти власне висловлювання на тему «Що робить людину Людиною?». У творі уникати тавтологій. (високий рівень)  

Використані джерела

1. Культура мовлення. Електронний ресурс. – Режим доступу :

https://vseosvita.ua/library/kultura-movlenna-usunenna-pomilok-povazanih-iz-nevipravdanim-povtorennam-spilnokorenevih-sliv-222333.html

2. Урок української мови. Електронний ресурс. – Режим доступу :

https://naurok.com.ua/urok-ukra-nsko-movi-dlya-5-klasu-korin-slova-formi-slova-i-spilnokorenevi-slova-161306.html

Картка № 1 для групи «Знавці стилів»

1. Проаналізуйте доцільність вживання спільнокореневих слів у текстах, наведених нижче.

Нахмарилась хмара хмарно,

Хмаринку хмурить нехмарно. (В.Тиха)

Комарі на скрипку грають,

Комарівни завмирають.

І нема на світі рівні

Комаровій комарівні. .(Л. Костенко)

2. Прочитайте уривки. Визначте їх стиль. Зробіть висновки про вживання споріднених слів у текстах різних стилів. Підготуйте коротке усне повідомлення за результатами дослі­дження.

Хліб. Хлібина. Хліб-сіль. Хлібороб. З первовіку святі слова! Бережу їх у серці, але пам’ятаю: той же корінь і в слові «нахлібник» (С. Павленко).

Чорнобиль, Чорнобиль, Чорнобиль… — гомонить гли­бока синь лісів, облитих терпким   горем,   вікова,   красою   зачарована,   як   щастя  маревом. (І Повільний).

«В рівносторонньому трикутнику всі сторони мають однакову довжину. Всі кути рівностороннього трикутника також рівні і дорівнюють 60°» (3 підручника).

Картка № 2 для групи «Практики»

Відредагуйте текст «Хмаринка».

Складіть поради з редагування текстів, що міс­тять невиправдане накопичення спільнокореневих слів.

ХМАРИНКА

 Біла тендітна хмаринка легенько пливла собі по небу. Хмаринка аж сяяла від радості: їй вдалось покинути маленький ставок, де ця мала хмарка була звичайною водою. Хмаринці навіть не хотілося згадувати, яким сірим і буденним було її життя в ставку. Особливо в той час, коли ставочок покривався кригою. «Ні, туди я ніколи не повернуся! — затято мовила хмарка. —Я тепер вічно житиму серед гордих зірок!»

 Та раптом налетів вітер-пустун на беззахисну хмару,підняв її високо-високо і закрутив у шаленому танці. Хмарина від несподіванки аж побіліла, нахмурилась-нахмарилась. Зробилося хмароньці не по собі від такої безцеремонності. Хмарина образилась і гірко-гірко заплакала… (З учнівського твору).

Картка № 3 для групи «Дослідники»

Прочитайте наведені уривки. Визначте вид повто­рів, дослідіть їх стилістичну функцію.

Дерева мене чекають,

І падає листя на стежку,

І падають зорі в долоні,

І падає сон у траву.(І. Драч)

Не нам на прю з тобою стати.

Не нам діла твої судить!

А тільки плакать, плакать, плакать…(Т. Шевченко)

Будемо вічно в труді рости,

З серця землі підіймать пласти,

Чорного золота давні пласти.(Я. Шпорта)

Як не вітри буйні повівали,—

Як турки-яничари з чистого поля в долину припали,

Дванадцять козаків

Братославців-небувальців

В полон забрали.(Народна дума)