Урок української мови для 5 класу "Корінь слова. Форми слова і спільнокореневі слова"

Українська мова

5 клас

Урок 2

Тема. Корінь слова. Форми слова і спільнокореневі слова

Мета. Поглибити знання учнів про корінь як значущу частину слова, зʼясувати різницю між формами слова та спільнокореневими словами;

розвивати вміння правильно вживати спільнокореневі слова в мовленні, уникаючи невиправданих повторів, розвивати звʼязне мовлення учнів, збагачувати їх словниковий запас;

виховувати уважність до свого мовлення, інтерес до рідної мови.

Тип уроку: комбінований

Обладнання:

1. записи на дошці або на демонстраційному екрані;
2. довідники «Будова слова».

Підручник: Українська мова. 5 кл.: підруч. для закладів загальної середньої освіти / О.П.Глазова. – Вид. 2-ге, доопр. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2018. – 240 с.: іл.

Домашнє завдання попереднього уроку

1. Вивчити правило в зошиті;
2. Вправа 133 (І).

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка теоретичних знань. Бесіда

• Що таке морфеміка, морфеми?
• Що таке закінчення? Як його визначають?
• Що таке основа? Що вона виражає? Із яких частин складається?

ІІІ. Оголошення теми, мети. Мотивація

2. Спостереження над мовним матеріалом. Лексична робота. Евристична бесіда

• Тема – уроку: Корінь слова. Форми слова і спільнокореневі слова
• Прочитаймо текст на дошці.

• Яка тема тексту? Основна думка?
• Чому пролісок називають миттєвим, а дуб віковічним?
• Миттєвий і віковічний – це синоніми, антоніми чи омоніми?
• Доберіть  синоніми до слова магічне (чарівне, незвичайне, казкове).
• Випишіть слова, що мають корінь -ліс- (з прийменниками). Виділіть корінь.
• Які слова різняться тільки закінченням? Виділіть його.
• А які зміни відбулися в решті слів? (префікс, суфікс)

ІV. Вивчення нового матеріалу. Закріплення знань, вироблення вмінь і навичок

3. Пояснення

• Отже, якщо в словах змінюються лише закінчення, то це форми одного й того ж слова (відмінкові, родові, числові, особові). А якщо додаються суфікси чи префікси – то утворюються нові спільнокореневі слова.
• Отож, підкреслені слова – це форми слова ліс чи спільнокореневі слова?

4. Вправа 136

• Виконаймо завдання до вправи:

реч. 2 – разом на дошці;

реч. 1, 3, 4 – одночасно на дошці 3 учні (слабкі).

5. Спостереження над мовним матеріалом. Евристична бесіда. Опрацювання теорії за довідником (або підручником)

• Запишіть слова у 2 стовпчики:

• Виділіть корені.
• Чи в обох стовпчиках слова можна вважати спільнокореневими? Чому?
• У другому стовпчику маємо слова з омонімічними коренями, які у своєму лексичному значенні не мають нічого спільного. А в першому стовпчику – дійсно спільнокореневі слова. Їхнє лексичне значення хоч і відмінне, але все одно між їхніми значеннями обовʼязково присутня  деяка спорідненість.
• Прочитаємо про це в довіднику (або в підручнику с. 77).

6. Вправа на редагування. Резерв

• Памʼятайте, що невиправдане вживання спільнокореневих слів в одному або в сусідніх реченнях є лексичною помилкою. Відредагуйте речення.

Річні оцінки цього року в мене найкращі. Ми зробили з паперу паперових птахів. Щоранку я роблю ранкову зарядку. Бабуся назбирала малини і зварила малинове варення. Нові робітники швидко виконали роботу.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

1) довідник – «Морфеміка – спільнокор. слова» \ с.77 – правила;

2) впр. 137 (І, ІІ) – інструктаж!

ДОДАТОК ДО УРОКУ

Сторінка з довідника «Будова слова»

Корінь – головна значуща частина слова. корінь – спільна частина споріднених (спільнокореневих) слоів.

Щоб визначити корінь, треба дібрати кілька спільнокореневих слів (таких, щоб у їхній спільній частині залишалося якомога менше спільних букв).

 Почути – чути, чутки, чую, чуйний.

 Спільнокореневі (споріднені) слова – це слова, лексичні значення яких хоч і різні, але мають між собою щось спільне (відносяться до однієї теми):

 Море, моряк, морський.

 Спільнокореневі слова можуть належати як до однієї, так і до різних частин мови.