Тема. Новела «Сойчине крило» – жіноча доля в новітній інтерпретації. Образ героя-адресата – уособлення боротьби між «естетикою» і «живим чоловіком». Гуманізм новели
Мета (формувати компетентності): предметні : знання про І. Франка як прозаїка, розуміння ідейного змісту новели, символіки у творі; уміння аналізувати літературні образи; аргументовано доводити свою думку; ключові : уміння пояснювати важливий моральний урок, який продемонстрували герої власним учинком; висловлювати судження про кохання, яке долає час, про вірність, справедливість; ефективно шукати інформацію, використовуючи різні джерела; загальнокультурні : усвідомлення неминучості перемоги добра над злом, шанобливе ставлення до творчості І.Франка.
Тип: урок засвоєння нового матеріалу (урок-дослідження) .
Обладнання: портрет І.Франка, ілюстрації до твору, мультимедійне обладнання, різнокольорові аркуші паперу.
Хід уроку
І.ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Слово вчителя
НАМ
Це мені й тобі
неба вишина,
квіти голубі,
радість весняна.
Це тобі й мені
віє знов і знов
в сонячнім огні
крилами любов.
Володимир Сосюра
Вічна загадка Любові… Саме вона породжує прекрасне й вічне на землі, звеличує людину, робить щасливою чи приносить душевний біль. Скільки існує людство, стільки нерозгаданою залишається таємниця почуттів, що надихають художників і композиторів, скульпторів і письменників...
Бесіда
- Зараз я невипадково прочитала саме цей вірш В. Сосюри, у якому двом закоханим віє «крилами любов» (звертаю увагу на число слова крила). А яку назву має новела І. Франка?
- Чи може птах полетіти з одним крилом?
- А чи легко людині бути самотньою?
Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчення новели « Сойчине крило», яка допомагає кожному з нас замислитися над вічним, розкрити світ почуттів і пристрастей, створений словом великого майстра. Тема уроку….(записуємо з дошки в зошит)
Завдання уроку: творчо осмислити ідейний зміст новели; неоднозначність образу Марії; дослідити образ героя-адресата; розвивати зв’язне мовлення, навички роботи над змістом прозового твору, уміння з’ясовувати символіку новели.
ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Хома. Сороковий рік життя, так як і тридцять дев’ятий, і тридцять восьмий, починатиму зовсім інакше. Відлюдьком, самітником. Жити для себе самого, з самим собою, самому в собі! Я витворив собі оте життя як не здобуту твердиню, в якій живу й паную… Ся твердиня побудована в моїй душі.
Думав, що й вона буде, без неї празник не празник, і Новий рік не Новий рік. Попробуймо обійтися без неї.
Марія. Чи тямиш мене? Тямиш мій сміх? Ха,ха,ха! Ха,ха,ха! Тямиш той ліс, мій рідний ліс, якого нема другого в світі? Се не був ліс, се я була… Я сконцентрувала всю силу своєї волі, весь огонь своєї пристрасті, всі чари своєї душі і тіла, щоб навіки вписатися у твою тямку…
Хома. Женщино, демоне! Чого тобі треба від мене? Чого ти завзялася мучити мене? Я віддав тобі все, що було найкраще в моїй душі… Я вірив у тебе, як у себе самого… Говори собі, пиши собі що хочеш! Я тепер дивлюся на все оком естетика. І де ти сміятимешся, я байдуже здвигну раменами. І де ти плакатимеш, я засміюся.
Марія. Не сердься на мене, мій Массіно, не сердься на мене! Не сердься на мене, Массіно мій! Я не винувата, що ти в моїм житті був тим палким сонцем, але ти не вірив у мене, у мою щирість, в мою любов… Я покарала тебе, і, коли у тебе є хоч шматочок людського серця в грудях, ти мусиш відчути ту кару. Та проте, Массіно, не сердься на мене! Я, караючи тебе, потерпіла сто, тисячу разів дужче, як ти.
Хома. А, може, її й правда?
Марія. Посилаю тобі сойчине крило. Здається мені, що се летить до тебе половина моєї душі. А як одна половина залетить, то від твоєї душі буде залежати, чи прилетить і друга.
Хома. Впадаєте в сентиментальність, шановна пані! Ваша історія з сойкою зовсім не до речі приточена.
Марія. Я знаю, Массіно, ти не любиш сентиментальності. І тебе вже занудило отеє балакання без змісту.
Хома. Се чорт, не женщина! Завважую, що вона, пишучи се, немов душею розмовляла зі мною і, вкладаючи свої фрази, рівночасно своїми ящірчатими очима слідила кождий рух моєї душі.
Марія. Ти віриш у силу сповіді? Массіно, любий мій, єдиний на світі, кого я правдиво і беззавітно любила і досі люблю, прошу тебе, слухай моєї сповіді!
Хома. Та що се я? Три чверті на дванадцяту! Господи! А я сиджу над цим листом і весь змочив його сльозами…
Голубонько моя! Де ти, озовися! Нехай у сю новорічну годину хоч дух твій перелине через мою хату, торкне мене своїм крилом. Може, і я прокинуся, і стрясу з себе ті пута і рвонуся до нового життя.
-Хто ці люди?
4) Проблемне питання
Повідомлення учня-зоолога
Сойка — лісовий птах родини воронових. Довжина тіла близько 34 см. У природі сойка уникає відкритих місць, більше полюбляє перельоти з крони на крону. По землі пересувається невпевненими стрибками, тому внизу довго не затримується.
Харчується переважно комахами, дрібними тваринами, а також жолудями і горішками бука (у період їхнього дозрівання).
Впізнати сойку можна за білим пір’ям з внутрішнього боку хвоста, чорним хвостом, чорно-блакитним «люстерком» і білими плямами на крилах.
Сойка дуже полохлива, тому зазвичай вдається побачити тільки її хвіст, коли вона вже відлітає. Як тільки сойка побачить, що хтось чужий у лісі з’явиться, то своїм криком вона сповіщає про небезпеку. Уміє птах імітувати (наслідувати) різні звуки: козине бекання, стрекіт сороки, звук мотора, скрип підводи... За ці здібності її птахом-пересмішником називають. Але якщо поруч немає небезпеки, сойки співають тихо і красиво.
Повідомлення учня-фольклориста
11 грудня в народі подекуди називали Сойчиним днем. Ця пташка належала до «віщих» пернатих, таких як сорока, ворона чи сова. Почути цього дня крик сойки було гарною прикметою. Вважалося, що птах може показати шлях до щастя.
У Сойчин день селяни рано-вранці підходили до криниці і слухали воду: якщо чутно було тихе дзюркотіння, то це віщувало прибуток; коли ж стояла тиша – сподіватися на примноження статків не доводилося.
Висновок. Марія називала себе Сойкою. Вона надіслала в листі до Хоми сойчине крило, а друге залишила собі. Отже, сойка - це символ самої героїні, а ще, за народними уявленнями, шляху до щастя.
5) Робота в групах ( 1 група аналізує образ Хоми, 2 група - Марії, 3 група надає заздалегідь підготовані додаткові відомості, знаходить спільне і відмінне в образах )
1 етап
Завдання 1 групі:
Завдання 2 групі:
Учитель. Новітня інтерпретація жіночого образу : освідчення в коханні з вуст закоханої дівчини ми чуємо вперше в українській прозі.
Завдання 3 групі:
Готуючись до цього уроку, ви повинні були дослідити змістовий потенціал імені героїв. Ця деталь служить своєрідною «программою» персонажа і пояснює деякі його вчинки чи певні сюжетні ситуації.
Дослідження імені героя
Хома́ — християнське чоловіче ім'я. Походить через старослов'янське посередництво з грецької і означає «близнюк».
Апостол Хома— один з дванадцяти учнів Ісуса Христа. Згідно з Євангелієм, не вірив вісті про його воскресіння, допоки не переконався в цьому особисто. Словосполучення «Хома невіруючий» вживається досі щодо недовірливої людини.
Висновок.
Близнюк означає певну подвійність. Головного героя звуть Хома (якось просто, грубувато ), а Марія називає його по-іншому – Массіно, тобто спостерігаємо подвійність імені. Також Хома весь час наголошує на тому, що живе подвійним життям: на роботі він – звичайний чиновник, але вдома, у «святая святих» – актор, аристократ, романтичний герой.
А його роль «Хоми невіруючого», «апостола», вищої істоти, ніж жінка, призвела до прагнення героїні покарати ту зарозумілість.
Дослідження імені героїні
Ім’я Марія має давньоєврейське походження, варіанти значення — «гірка», «бажана», «безтурботна». Згідно з іншою версією, Марія походить від кореня слова «відкинута». У православній традиції це ім’я означає «пані».
Марія є найпоширенішим ім’ям у світі, тому що саме так звуть матір Ісуса.
Висновок.
Дійсно , спочатку Марія була бажана і безтурботна , але через свою необережність стала «відкинутою» з нормального життя. Біблійний мотив передбачає повернення (повертаються до Матері Божої) і символізує «возз’єднання душі з Духом». Марія повертається ніби з небуття (у героїні справді було кілька спроб суїциду), щоб почати новий цикл, і героя теж відроджує до справжнього життя, руйнуючи ретельно витворений ним світ ізоляції і самоти.
Хвилина емоційного розвантаження
2 етап
Слово вчителя
Скласти психологічний портрет - це означає проаналізувати психологічні особливості героїв:
1. Сприйняття навколишнього світу.
2. Особливості мислення та уяви.
3. Почуття та емоції.
4. Характер.
5. Особливості діяльності, суспільних інтересів, спілкування.
Наші літературні герої – чоловік та жінка, які умовно психологічно відрізняються один від одного. Тому дослідити ці відмінності дуже цікаво.
План, за яким треба скласти психологічний портрет героїв у вас є (на партах).
Завдання 1 групі: скласти психологічний портрет Массіно.
Завдання 2 групі: скласти психологічний портрет Манюсі.
Завдання 3 групі: зробити висновок стосовно психологічного портрета героїв, скласти діаграму Вена: з’ясувати спільні та відмінні риси Массіно й Марії.
Учитель.
1 група ( Массіно )
«Естет» — любить музику, книги, квіти. Глибоко ображений зрадою дівчини, викреслив її з пам’яті. У любові спокійний, самовпевнений, не розуміє жіночої психології, того, що жінку треба «завойовувати» постійно, що кохання потребує душевних зусиль, праці.
Під впливом листа змінює погляди, розуміє, що таке справжнє життя і справжні пристрасті, стає «живим чоловіком».
2 група ( Марія )
Емоційно багата натура, життєрадісна, передбачувана, примхлива, прагне до пізнання світу й отримує це пізнання до жахливих глибин. Її приваблюють яскраві натури.Романтична, розуміє справжність свого почуття лише пройшовши важкі випробування.
3 група
Герої І.Франка, чоловік і жінка – різні психологічні типи, але саме цим вони цікаві один одному й притягують одне одного.
Пройшовши через важкі випробування, вони зберегли здатність до справжніх глибоких почуттів.
Спільне між Массіно і Марією: глибокі почуття, перевірені часом; бажання щастя.
6) Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»
− Які основні ідеї новели Франка «Сойчине крило»?
Орієнтовні відповіді:
− кохання – це високе, облагороджуюче почуття, це «робота душі»;
− тільки втрачаючи, людина розуміє цінність втраченого;
− за помилки у виборі доводиться відповідати, нести спокуту;
− не можна жити лише емоціями;
− на першому місці у стосунках між людьми мають бути гуманізм, відповідальність за власні вчинки.
Учитель.
Віповідь:
Сойчині крила – символ душі, символ втраченого кохання.
Сукня героїні ( червона з білими цятками ) – символ збереженого почуття.
Дзвінок – символ тривоги, очікування чогось.
7) Метод «Прогнозування»
Новела закінчується тим, що до Хоми прийшла жінка в червоній сукні в білу цятку. Фінал твору відкритий.
Спрогнозуйте продовження твору.
ІV. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
Гра «Фундамент»
Життя – будиночок, який складається з цеглин нашого досвіду. А твори письменників є своєрідним фундаментом, на якому ми можемо будувати власне життя.
На різнокольорових аркушах паперу записати відповіді на питання:
«Який життєвий урок ви винесли із цього заняття?»
(Діти читають відповіді, а вчитель розташовує аркуші у вигляді фундаменту.)
V. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Скласти усне висловлювання за новелою І.Франка «Любов – добро чи зло?».
2. Виписати вислови видатних людей про кохання ( за бажанням).