20 червня о 18:00Вебінар: Особливості організації навчальної діяльності учнів, що мають розлади аутистичного спектру

Урок "О. Пушкін. Традиції народної казки та багатство авторських образів у вступі до поеми "Руслан і Людмила".

Про матеріал

Урок сприяє поглибленню учнями поняття «літературна казка», дає первісне уявлення про поему; допомагає з'ясувати відмінності літературної казки від народної; зацікавлює творчістю письменника; сприяє розвитку навичок вдумливого виразного читання та розуміння прочитаного; збагачує словниковий запас; виховує духовні якості.

Перегляд файлу

Тема. Олександр Пушкін. Традиції народної казки та багатство авторських образів у вступі до поеми "Руслан і Людмила".

 

Мета: поглибити уявлення учнів про поняття «літературна казка», дати первісне уявлення про поему; допомогти з’ясувати  відмінності літературної казки від народної; розповісти учням про дитячі роки життя О.Пушкіна, зацікавити їх творчістю письменника; розвивати навички вдумливого виразного читання , розуміння прочитаного, усного малювання, формувати вміння уважно слухати; збагачувати словниковий запас; виховувати духовні якості.

Обладнання: презентація до уроку; український переклад вступу; мультфільм  за мотивами вступу до поеми «Руслан і Людмила».

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу

Хід уроку

І. Етап орієнтації.

  • Мотивація навчальної діяльності школярів
  • На минулому уроці ми написали контрольну роботу за темою «Казки народів світу». Сьогодні ми продовжуємо з ними знайомитися. Але про які казки йтиме мова?
  • Прочитайте тему уроку. Можливо в ній є підказка? Які казки ми будемо читати ? (казки, які мають автора).
  • Як називаються такі казки? (літературні або авторські). Яка головна їх ознака? (мають свого автора). Впродовж декількох уроків ми дізнаємося й про інші ознаки,які відрізняють літературні казки від народних.

ІІ. Етап визначення мети.

  • Без перебільшення скажу, що О.Пушкіна вважають одним з кращих казкарів у світі. Недарма  видатний російський поет, старший сучасник О. Пушкіна, Василь Андрійович Жуковський подарував поетові свій портрет із написом: «Переможцеві учневі від переможеного вчителя в той високоурочистий день, коли він закінчив свою поему "Руслан і Людмила”». (слайд 1).Отже, на сьогоднішньому уроці ми дізнаємося багато цікавого про О.Пушкіна, познайомимося зі вступом до поеми «Руслан і Людмила»; будемо відпрацьовувати навики виразного читання поетичного твору і просто зануримося у казковий світ, створений уявою О.Пушкіна.

ІІІ. Етап проектування. (слайд 2)

  • Складання плану роботи. Запис тематичних питань.
  1. Родина О.Пушкіна.
  2. Ставлення до няні Орини Родіонівни.
  3. Народна творчість - джерело натхнення поета.

ІУ. Етап виконання плану діяльності.

  • Актуалізація знань з теми "Народні казки".
  • Давайте пригадаємо, які твори називають казками?
  • Як створюються народні казки?
  • Які види казок ви знаєте?
  • Послухайте вірш української поетеси  Ліни Костенко.  (слайд 3). Героїв яких казок згадано в ньому? А яких казкових героїв знаєте ви? Які з них уособлюють добрі, злі сили?

Затишно дітям в пазусі казок.

Отак би й слухав про царя Салтана

або про те, як весело казок

обманює турецького султана.

Про карих коней з полуменем грив,

про чаклуна,  що все нас віті може.

І хто б там що кому не говорив,

а згине зло, і правда переможе!

Той у Яги царівну одбере,

той кам'яне поле переоре,

Кощей Безсмертний непремінно вмре

і всі безглуздя раптом переборе.

Лише борись, а щастя не втече–

не схаменешся — півжиття позаду.

І день, і ніч, і тисяча ночей…

Спасибі вам за цю Шехерезаду.


  • Робота над поняттям "літературна казка".(слайд 4)
  • Літературна казка з'явилася не як наслідок колективної творчості, її написав конкретний автор (Наприклад, Г.К.Андерсен "Снігова Королева", Льюїс Керрол "Аліса в Країні Чудес".)
  • Ми не тільки знаємо, хто написав ту чи іншу казку, ми відчуваємо присутність автора у ній. Автор не приховує свого ставлення до героїв, до того, що відбувається. Автор сміється, співчуває, жаліє, співпереживає.
  • Літературна казка створюється у писемній формі.
  • У казці літературній наявні побутові подробиці, часто вказано час і місце, де відбуваються події (із казки "Попелюшка" ми дізнаємося про тогочасну моду; про те, що Малюк і Карлсон мешкають у Стокгольмі, а Аліса - у Країні Чудес).
  • Літературна казка може бути не тільки прозовою, а й віршованою ("Казка про мертву царівну та сімох богатирів" О.Пушкіна).
  • А щоб збагнути всю глибину та мудрість казки, погодьтеся, треба ближче познайомитися з її автором.
  • Робота з портретною галереєю О.Пушкіна. (слайд 5)

- Яким ви уявляєте собі О. Пушкіна?

- Що особливого було в біографії поета?

  • Слово вчителя про дитячі роки письменника.

Ім’я Олександра Сергійовича Пушкіна відоме не тільки в Росії, а й за її межами. Сучасники вважали його грандіозним явищем для всієї російської культури. Микола Гоголь назвав Олександра Пушкіна "великим національним поетом». Для дітей усіх країн світу знайомство з О. Пушкіним розпочинається з його літературних казок, які зачаровують і надихають на прекрасне.

Олександр Пушкін народився 6 червня 1799 р. в м. Москві. (слайд 6).Батько майбутнього поета, Сергій Львович, цікавився літературою і театром, з ним юний Олександр не раз відвідував драматичні вистави. Мати поета, Надія Йосипівна, досконало володіла французькою, англійською та німецькою мовами. У сім’ї було троє дітей: крім Олександра, сестра Ольга й молодший брат Лев. Сім’я Пушкіних мала чудову бібліотеку, у якій діти проводили багато часу. Літератори Москви нерідко відвідували гостинну й освічену родину. У вітальні Пушкіних уголос читали художні твори, улаштовували домашні спектаклі, виконували музичні номери.

Дядько О. Пушкіна, Василь Львович, писав вірші, він першим помітив у Олександра поетичний дар, який розвинувся дуже рано. На виховання й становлення юного Пушкіна вплинули два основні чинники, насамперед французька культура. У той час дворяни1 говорили й писали французькою мовою, яка стала мовою освіти й культури. Тому в сімействі Пушкіних дітей учили досконало володіти французькою, яка відкривала двері для майбутньої кар’єри. Освічені гувернери (домашні вчителі) дали хлопцеві прекрасне знання французької мови. Він так добре вивчив у дитинстві французьку, знання якої поглибив пізніше в Ліцеї, що його ліцейські товариші навіть дали йому прізвисько «Француз». Крім французької, Олександра навчали німецької, англійської, латинської мов, а також танцювати, їздити верхи, грати на музичних інструментах.

За спогадами сестри поета, уже змалку він виявив великі здібності до вивчення іноземних мов, які відкрили йому світ європейської літератури. У дитинстві хлопчик прочитав казки Ш. Перро і Ж. де Лафонтена, деякі твори Й. В. Ґете і навіть почав писати вірші — теж спочатку французькою! Батьки всіляко заохочували сина до літературних спроб.

На початку XIX ст. російська мова не була популярною в суспільстві, вона вважалася простонародною. Однак О. Пушкін, незважаючи на панування французької стихії, уже в дитинстві виявив великий інтерес до рідної культури. Його бабуся, Марія Олексіївна, прилучила хлопчика до народного життя, усної поетичної творчості, світу природи й російської мови.

В Олександра був слуга Микита Козлов (слайд 7), який був прекрасним розповідачем. Від нього хлопець почув чимало народних переказів і пісень. Була ще одна людина, важлива для становлення О. Пушкіна як поета, — це няня Орина Родіонівна Яковлєва. (слайд 8). Вона знала безліч казок, прислів’їв, приказок, пісень, загадок і вміла чудово їх розповідати. Няня чутливо переживала всі події в житті свого вихованця, раділа його першим крокам у літературі, плакала, коли О. Пушкіна за його сміливе й вільне слово вислали до с. Михайлівського (родинного маєтку Пушкіних неподалік від м. Пскова), подалі від столиці. Разом з нею Олександр слухав зимові заметілі, осінні дощі, а ще — її казки... Перебуваючи в Михайлівському, він писав братові в 1824 р.: «...ввечері слухаю казки — і тим самим ліквідовую прогалини свого поганого виховання. Що за радість ці казки! Кожна є поемою!»

У сімейства Пушкіних було ще одне родове гніздо — Болдіно (неподалік від м. Нижнього Новгорода). Тут, восени 1833 р., він написав «Казку про рибалку та рибку» і «Казку про мертву царівну і сімох богатирів», а 1834 р. — «Казку про золотого півника».

В основу літературних казок О. Пушкіна покладено не тільки російські народні казки, а й західноєвропейський фольклор.

Захоплення О. Пушкіна фольклором вплинуло не тільки на створення літературних казок, а и на інші твори митця, наприклад, на поему «Руслан і Людмила» (1820), у якій діють казкові герої, відбуваються чарівні події, до неї поет навіть спеціально дописав казковий зачин — вступ. (слайд 9)

Казки О. Пушкіна — це органічне поєднання краси й мудрості фольклору з величезним талантом поета. Як і в усній народній творчості, у його казках панує атмосфера чарівності (золота рибка розмовляє з рибалкою і виконує його бажання, мертва царівна воскресає). Тут діють хоробрі й благородні герої, які долають зло і допомагають тим, хто на це заслуговує. Природа сприяє таким героям, вона вступає з ними в розмову, спрямовує їхній шлях. У казкових творах поета триває боротьба добра і зла, темряви і світла. За законами усної народної творчості добро і світло завжди перемагають. 1 кожний знайде в казках митця щось своє, близьке своєму серцю...

  • Вікторина "Сторінками казок О.Пушкіна".

Жил-был поп,

Толоконный лоб.

Пошел поп по базару

Посмотреть кой-какого товару.

Навстречу ему Балда

Идет, сам не зная куда.


(«Сказка о попе и работнике его Балде»).


В синем море звезды блещут,

В синем море волны хлещут,

Туча по морю идет,

Бочка по морю плывет.


(«Сказка о царе Салтане...»)

 


Жил старик со своею старухой

У самого синего моря;

Они жили в ветхой землянке

Ровно тридцать лет и три года.

Старик ловил неводом рыбу,

Старуха пряла себе пряжу.


(«Сказка о рыбаке и рыбке»)


На девичник собираясь,

Вот царица, наряжаясь

Перед зеркальцем своим,

Перемолвилася с ним:

«Я ль, скажи мне, всех милее,

Всех румяней и белее?»


(«Сказка о мертвой царевне...»)

 


«Посади ты эту птицу, -

Молвил он царю, - на спицу;

Петушок мой золотой

Будет верный сторож твой:

Коль кругом все будет мирно,

Так сидеть он будет смирно;

Но лишь чуть со стороны

Ожидать тебе войны,

Иль набега силы бранной,

Иль другой беды незванной,

Вмиг тогда мой петушок

Приподымет гребешок,

Закричит и встрепенется,

И в то место обернется».


(«Сказка о золотом петушке»).


  • Слово вчителя

— Як відомо, зі слів Орини Родіонівни Пушкін записав кілька народних казок, серед них була й така: «Що за диво,— говорить мачуха,— ось що за диво: біля моря-лукомор’я стоїть дуб, а на тому дубі золоті ланцюги, і по тих ланцюгах ходить кіт; угору йде — казки розповідає, вниз іде — пісні співає”. Царевич прилетів додому і з благословення матері переніс перед палац дивний дуб». У цьому ж зошиті поета були й знайомі нам рядки з прологу до поеми «Руслан і Людмила» «Край лукомор’я дуб зелений…».

  • Словникова робота

Поема — великий віршований твір, у якому розповідається про життя та подвиги героїв, дається оцінка їхнім учинкам;

пролог — вступ;

лукомор’я — вигин морського берегу у формі лука;

витязь — лицар, воїн;

смарагдовий — яскраво-зеленого кольору;

ватаг — ватажок, командир.

 

  • Декламація вступу до поеми "Руслан і Людмила" вчителем (українською мовою).
  • Бесіда (на первинне сприйняття).
  • Що ви уявляли, коли слухали ці рядки Пушкіна?
  • Який твір вам нагадав уривок? (казку)
  • Які картини зображені в уривку? (казкові)
  • Яких казкових героїв ви запамятали?
  • Що нагадує вступ за структурою?(Казку. Складові частини якої – зачин, основна частина, кінцівка).
  • Що означає «руський дух»? Чи відчули ви його та у який спосіб? ”?(У поета

     “руський дух” – духовний світ народу, розуміння народо прекрасного,  як доброго реального.)

  • Перегляд мультфільму за мотивами вступу. Слухання вступу мовою оригіналу. (слайд 10)
  • Слово вчителя про особливості читання вступу.
  • Читати повільно, урочисто.
  • Робити логічні наголоси.
  • Виділяти казкові картини паузами.
  • Звернути увагу на вимову застарілих слів: дол, брег, чредой, златом. (Ці слова роблять картини вступу чарівними, казковими, відчувається, що події відбуваються дуже давно).
  • Виразне читання вступу учнями.
  • Усне малювання.
  • Які ілюстрації виконали б ви до вступу?
  • Евристична бесіда, виконання пошуково-дослідницьких завдань.
  • Герої яких російських народних казок згадуються в пролозі до пушкінської поеми? («Царівна-Жаба», «Мар’я-Царівна», «Баба-Яга», «Казка про Івана-царевича, Жар-птицю і Сірого Вовка», «Кощій Безсмертний» та ін.)
  • Скориставшись підручником, запишіть усіх героїв та фантастичні образи, які населяють казковий світ Лукомор’я. (Лісовик, русалка, хатка на курячих ніжках, тридцять витязів, чаклун, богатир, царівна, бурий вовк, Баба-Яга в ступі, цар Кощій, королевич, грізний цар, ватаг морський)
  • У пролозі часто (14 разів) повторюється слово «там». З якою, на вашу думку, метою? (Щоб підкреслити, що все діється десь там — у казці.)
  • У кінці прологу автор говорить, що і він «там був», «і мед… пив», «і кіт учений» своїх казок його вчив. Що це означає? (Це означає, що в душу поета назавжди увійшов чарівний світ російської народної казки.)
  • Порівняйте текст оригіналу та перекладу. Зробіть висновок про якість перекладу (точність, художність).
  • Яка головна думка уривка? ( у казці можливе будь-яке диво)
  • Закріплення матеріалу.

Гра «Плутанка».

  • Перевіримо, наскільки ви були уважними.Знайдіть логічні пари — предмет та його ознаку, з’єднавши їх стрілочками.
  1. Дуб                             бурий
  2. ланцюг                 грізний
  3. кіт                             руський
  4. доріжки                   смарагдові
  5. страхіття                 чудові
  6. берег                             зелений
  7. витязі                             нечувані
  8. хвилі                             невідомі
  9. ватаг                              дикий

                 10)  цар                             золотий

                 11)  вовк                             морський

                 12)  дух                             учений

У. Етап контрольно-оцінювальний.

- Урок підійшов до кінця.

- Сьогодні ви отримаєте бали за виразне читання вступу, усні відповіді на уроці та вправу «Плутанка».

  • Домашнє завдання.
  • вивчити напам’ять пролог до поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила», знати відомості про О.Пушкіна;
  • зробити ілюстрації  до вступу (за бажанням).

УІ. Заключний етап.

  • Інтерактивна вправа «Займи позицію».
  • Оберіть одну з позицій:

1) Казки Пушкіна неповторні та самобутні, їх треба читати.

2) Казки О.Пушкіна сучасному читачеві нецікаві.

3) Я не визначився з позицією щодо цього.

 

 

 

docx
Додано
29 червня 2018
Переглядів
427
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку