Урок сприяє поглибленню учнями поняття «літературна казка», дає первісне уявлення про поему; допомагає з'ясувати відмінності літературної казки від народної; зацікавлює творчістю письменника; сприяє розвитку навичок вдумливого виразного читання та розуміння прочитаного; збагачує словниковий запас; виховує духовні якості.
Тема. Олександр Пушкін. Традиції народної казки та багатство авторських образів у вступі до поеми "Руслан і Людмила".
Мета: поглибити уявлення учнів про поняття «літературна казка», дати первісне уявлення про поему; допомогти з’ясувати відмінності літературної казки від народної; розповісти учням про дитячі роки життя О.Пушкіна, зацікавити їх творчістю письменника; розвивати навички вдумливого виразного читання , розуміння прочитаного, усного малювання, формувати вміння уважно слухати; збагачувати словниковий запас; виховувати духовні якості.
Обладнання: презентація до уроку; український переклад вступу; мультфільм за мотивами вступу до поеми «Руслан і Людмила».
Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу
Хід уроку
І. Етап орієнтації.
ІІ. Етап визначення мети.
ІІІ. Етап проектування. (слайд 2)
ІУ. Етап виконання плану діяльності.
Затишно дітям в пазусі казок.
Отак би й слухав про царя Салтана
або про те, як весело казок
обманює турецького султана.
Про карих коней з полуменем грив,
про чаклуна, що все нас віті може.
І хто б там що кому не говорив,
а згине зло, і правда переможе!
Той у Яги царівну одбере,
той кам'яне поле переоре,
Кощей Безсмертний непремінно вмре
і всі безглуздя раптом переборе.
Лише борись, а щастя не втече–
не схаменешся — півжиття позаду.
І день, і ніч, і тисяча ночей…
Спасибі вам за цю Шехерезаду.
- Яким ви уявляєте собі О. Пушкіна?
- Що особливого було в біографії поета?
Ім’я Олександра Сергійовича Пушкіна відоме не тільки в Росії, а й за її межами. Сучасники вважали його грандіозним явищем для всієї російської культури. Микола Гоголь назвав Олександра Пушкіна "великим національним поетом». Для дітей усіх країн світу знайомство з О. Пушкіним розпочинається з його літературних казок, які зачаровують і надихають на прекрасне.
Олександр Пушкін народився 6 червня 1799 р. в м. Москві. (слайд 6).Батько майбутнього поета, Сергій Львович, цікавився літературою і театром, з ним юний Олександр не раз відвідував драматичні вистави. Мати поета, Надія Йосипівна, досконало володіла французькою, англійською та німецькою мовами. У сім’ї було троє дітей: крім Олександра, сестра Ольга й молодший брат Лев. Сім’я Пушкіних мала чудову бібліотеку, у якій діти проводили багато часу. Літератори Москви нерідко відвідували гостинну й освічену родину. У вітальні Пушкіних уголос читали художні твори, улаштовували домашні спектаклі, виконували музичні номери.
Дядько О. Пушкіна, Василь Львович, писав вірші, він першим помітив у Олександра поетичний дар, який розвинувся дуже рано. На виховання й становлення юного Пушкіна вплинули два основні чинники, насамперед французька культура. У той час дворяни1 говорили й писали французькою мовою, яка стала мовою освіти й культури. Тому в сімействі Пушкіних дітей учили досконало володіти французькою, яка відкривала двері для майбутньої кар’єри. Освічені гувернери (домашні вчителі) дали хлопцеві прекрасне знання французької мови. Він так добре вивчив у дитинстві французьку, знання якої поглибив пізніше в Ліцеї, що його ліцейські товариші навіть дали йому прізвисько «Француз». Крім французької, Олександра навчали німецької, англійської, латинської мов, а також танцювати, їздити верхи, грати на музичних інструментах.
За спогадами сестри поета, уже змалку він виявив великі здібності до вивчення іноземних мов, які відкрили йому світ європейської літератури. У дитинстві хлопчик прочитав казки Ш. Перро і Ж. де Лафонтена, деякі твори Й. В. Ґете і навіть почав писати вірші — теж спочатку французькою! Батьки всіляко заохочували сина до літературних спроб.
На початку XIX ст. російська мова не була популярною в суспільстві, вона вважалася простонародною. Однак О. Пушкін, незважаючи на панування французької стихії, уже в дитинстві виявив великий інтерес до рідної культури. Його бабуся, Марія Олексіївна, прилучила хлопчика до народного життя, усної поетичної творчості, світу природи й російської мови.
В Олександра був слуга Микита Козлов (слайд 7), який був прекрасним розповідачем. Від нього хлопець почув чимало народних переказів і пісень. Була ще одна людина, важлива для становлення О. Пушкіна як поета, — це няня Орина Родіонівна Яковлєва. (слайд 8). Вона знала безліч казок, прислів’їв, приказок, пісень, загадок і вміла чудово їх розповідати. Няня чутливо переживала всі події в житті свого вихованця, раділа його першим крокам у літературі, плакала, коли О. Пушкіна за його сміливе й вільне слово вислали до с. Михайлівського (родинного маєтку Пушкіних неподалік від м. Пскова), подалі від столиці. Разом з нею Олександр слухав зимові заметілі, осінні дощі, а ще — її казки... Перебуваючи в Михайлівському, він писав братові в 1824 р.: «...ввечері слухаю казки — і тим самим ліквідовую прогалини свого поганого виховання. Що за радість ці казки! Кожна є поемою!»
У сімейства Пушкіних було ще одне родове гніздо — Болдіно (неподалік від м. Нижнього Новгорода). Тут, восени 1833 р., він написав «Казку про рибалку та рибку» і «Казку про мертву царівну і сімох богатирів», а 1834 р. — «Казку про золотого півника».
В основу літературних казок О. Пушкіна покладено не тільки російські народні казки, а й західноєвропейський фольклор.
Захоплення О. Пушкіна фольклором вплинуло не тільки на створення літературних казок, а и на інші твори митця, наприклад, на поему «Руслан і Людмила» (1820), у якій діють казкові герої, відбуваються чарівні події, до неї поет навіть спеціально дописав казковий зачин — вступ. (слайд 9)
Казки О. Пушкіна — це органічне поєднання краси й мудрості фольклору з величезним талантом поета. Як і в усній народній творчості, у його казках панує атмосфера чарівності (золота рибка розмовляє з рибалкою і виконує його бажання, мертва царівна воскресає). Тут діють хоробрі й благородні герої, які долають зло і допомагають тим, хто на це заслуговує. Природа сприяє таким героям, вона вступає з ними в розмову, спрямовує їхній шлях. У казкових творах поета триває боротьба добра і зла, темряви і світла. За законами усної народної творчості добро і світло завжди перемагають. 1 кожний знайде в казках митця щось своє, близьке своєму серцю...
Жил-был поп,
Толоконный лоб.
Пошел поп по базару
Посмотреть кой-какого товару.
Навстречу ему Балда
Идет, сам не зная куда.
(«Сказка о попе и работнике его Балде»).
В синем море звезды блещут,
В синем море волны хлещут,
Туча по морю идет,
Бочка по морю плывет.
(«Сказка о царе Салтане...»)
Жил старик со своею старухой
У самого синего моря;
Они жили в ветхой землянке
Ровно тридцать лет и три года.
Старик ловил неводом рыбу,
Старуха пряла себе пряжу.
(«Сказка о рыбаке и рыбке»)
На девичник собираясь,
Вот царица, наряжаясь
Перед зеркальцем своим,
Перемолвилася с ним:
«Я ль, скажи мне, всех милее,
Всех румяней и белее?»
(«Сказка о мертвой царевне...»)
«Посади ты эту птицу, -
Молвил он царю, - на спицу;
Петушок мой золотой
Будет верный сторож твой:
Коль кругом все будет мирно,
Так сидеть он будет смирно;
Но лишь чуть со стороны
Ожидать тебе войны,
Иль набега силы бранной,
Иль другой беды незванной,
Вмиг тогда мой петушок
Приподымет гребешок,
Закричит и встрепенется,
И в то место обернется».
(«Сказка о золотом петушке»).
— Як відомо, зі слів Орини Родіонівни Пушкін записав кілька народних казок, серед них була й така: «Що за диво,— говорить мачуха,— ось що за диво: біля моря-лукомор’я стоїть дуб, а на тому дубі золоті ланцюги, і по тих ланцюгах ходить кіт; угору йде — казки розповідає, вниз іде — пісні співає”. Царевич прилетів додому і з благословення матері переніс перед палац дивний дуб». У цьому ж зошиті поета були й знайомі нам рядки з прологу до поеми «Руслан і Людмила» «Край лукомор’я дуб зелений…».
Поема — великий віршований твір, у якому розповідається про життя та подвиги героїв, дається оцінка їхнім учинкам;
пролог — вступ;
лукомор’я — вигин морського берегу у формі лука;
витязь — лицар, воїн;
смарагдовий — яскраво-зеленого кольору;
ватаг — ватажок, командир.
“руський дух” – духовний світ народу, розуміння народо прекрасного, як доброго реального.)
Гра «Плутанка».
10) цар золотий
11) вовк морський
12) дух учений
У. Етап контрольно-оцінювальний.
- Урок підійшов до кінця.
- Сьогодні ви отримаєте бали за виразне читання вступу, усні відповіді на уроці та вправу «Плутанка».
УІ. Заключний етап.
1) Казки Пушкіна неповторні та самобутні, їх треба читати.
2) Казки О.Пушкіна сучасному читачеві нецікаві.
3) Я не визначився з позицією щодо цього.