Урок-образ "Давньогрецький театр.Трагедія Есхіла «Прометей закутий»

Тема: Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві. Основні жанри давньогрецької  драми – трагедія і комедія. Трагедія Есхіла «Прометей закутий»

Мета:

• ознайомитись з особливостями виникнення, облаштування та функціонування давньогрецького театру, з основними фактами про життя і творчість Есхіла;
• сприяти усвідомленню того, що давньогрецький театр був важливим засобом виховання народу;
• опрацювати зміст уривків із трагедії Есхіла «Прометей закутий»,
• дослідити образ Прометея, встановити схожість і відмінності поміж міфологічним образом та його утіленнями в літературному творі;
• розвивати навички аналізу літературного тексту;
• виховувати інтерес до театру як особливого виду мистецтва, бажання долучатися до скарбниці світової культури.

Обладнання:комп’ютер, мультимедійний проектор, презентація, підручник «Зарубіжна література», 8 кл., портрет Ф.Ліста,

Тип уроку: урок формування нових знань в формі подорожі.

Міжпредметні зв’язки: художня культура, всесвітня історія, українська література
Теорія літератури: трагедія, комедія, драма.

Методи та прийоми навчання: «Мікрофон», інсценізація, прийом «Навчаючи – вчусь», випереджальні домашні завдання, постановка проблемного запитання, «гранування»,

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності.

• Слово вчителя.

-Які асоціації виникають у вас при слові «театр»?

- Хто з вас був у театрі?

           - Хто з вас грав ролі у шкільних виставах? Чи подобалася  вам ця гра?

          - А чи задумувалися ви над питанням, коли виник театр і кого із письменників вважають основоположниками основних театральних жанрів: комедії, трагедії, драми?

ІІ.Цілепокладання

• Слово вчителя.

Сьогодні на нас чекає чудова умовна подорож до Давньої Греції. Ми ознайомимося з особливостями виникнення, облаштування та функціонування давньогрецького театру, з творчістю видатного давньогрецького драматурга Есхіла, детально проаналізуємо трагедію Есхіла «Прометей закутий», а також розвиватимемо ваші акторські здібності.

 
ІІІ. Етап проектування, залучення учнів до діяльності.

• Слово вчителя. Сьогодні ми будемо працювати за таким планом:

1. Екскурсія до давньогрецького театру.
2. Знайомство з «батьком трагедії» Есхілом.
3. Повторення міфу «Про Прометея».
4. Виразне читання  уривка з трагедії Есхіла «Прометей закутий»
5. Конкурс на кращого знавця трагедії Есхіла.
6. Робота з текстом над образом Прометея.
7. Виступ літературознавців та мистецтвознавців.
8. Підведення підсумків уроку.

Слово вчителя.. Що ви очікуєте від вивчення даної теми уроку, які завдання ставите перед собою? (слайд №4)

За допомогою методу «Мікрофон» пропоную учням закінчити речення:
-«Від вивчення теми «Театр у Давній Греції та знайомства з творчістю Есхіла» очікую … (побачити давньогрецький театр, познайомитися з героями творів Есхіла)

-«Перед собою ставлю завдання… (дізнатися коли, чому виник давньогрецький театр, які вистави там ставилися, хто писав ці вистави)».

ІV. Етап організації виконання плану діяльності компетенції учнів.

1. Перевірка рівня засвоєння матеріалу попередніх уроків
   - Назвіть відомі драматичні жанри (драма, комедія, трагедія).

• Прочитайте визначення жанру комедія (запис в зошити) (комедія – драматичний жанр, що висміює негативні суспільні явища та людські вади).
• Прочитайте визначення жанру трагедія (трагедія – драматичний жанр, в основу якого покладений гострий та непримиренний конфлікт, який часто завершується смертю героя або героїв).
• Прочитайте визначення жанру драма (драма – один із видів драматичних жанрів, що зображує складний, серйозний конфлікт, напружену боротьбу між дійовими особами).
• А хто пам’ятає, скільки було муз у давньогрецькій міфології (9).
• Як назвав Платон поетесу Сапфо? (десятою музою).
• Як називали муз комедії та трагедії (Талія та Мельпомена).

2. Слово вчителя. Сьогодні з Давньої Греції до нас завітали гості. Муза комедії Талія та муза трагедії Мельпомена. Із якою метою вони до нас завітали музи повідомлять самі.

• Виступ-розповідь «муз» про давньогрецький театр.

Мельпомена.

Ми розповімо вам про виникнення давньогрецько­го театру, про його облаштування, про те, як відбувалися вистави. А все починалося зі свята! Улюблений бог давніх греків Діоніс постійно потребував свят, розваг, веселощів. А давні греки вміли веселитися. Тричі на рік вони влаштовували свята на честь бога Діоніса: у грудні («Малі Діонісії»), у січні—лютому («Ленеї») та у березні—квітні («Великі Діонісії»). Але драми ставилися лише під час «Великих Діоні-,сій» та «Леней». Перша постановка відбулася 534 р. до н.е. Театр у житті давніх греків відігравав значну роль. Під час постановок вистав припинялося життя міста, і усі громадяни не тільки із великим задоволенням йшли до театру, а й вважали це своїм обов'язком. Якщо у бідних не вистачало грошей на білети, вони отри­мували спеціальну допомогу — субсидію.Як же організовувалось свято? Керівником дійства, до яко­го готувалися заздалегідь, був хорег— забезпечений громадянин міста, від щедрості якого залежала пишність постановки та її успіх. Вибір хору й акторів теж був його обов'язком.

Мельпомена. Постановки п'єс відбувалися у межах змагання між трьома поетами, які спочатку виступали також у ролі музиканта і балет­мейстера. В Афінах, наприклад, журі складалося з 10 громадян, по одно­му представникові з кожного афінського округа. Саме журі визначало переможця, ім'я якого увічнювалося на мармурових табличках. Інші, учасники теж отримували нагороди, але переможцем вважався лише один із трьох поетів.

- Як же виглядав театр давніх греків?             

3.Слово учителя

Одна з найважливіших відмінностей давньогрецького театру від су­часного полягає в тому, що гра відбувалася просто неба, при денному світлі. Відсутність даху і використання природного освітлення пов'яза­ні були також і з величезними розмірами грецьких театрів, які значно перевищували розміри навіть найбільших сучасних театрів. Наприклад, афінський театр міг умістити 17 тисяч людей, а театр міста Мегалополя в Аркадії — 44 тисячі глядачів. В Афінах вистави спочатку відбувалися на одному з міських майда­нів, де для глядачів були споруджені дерев'яні помости. Після того, як вони одного разу розвалилися під час гри, з цією метою почав викорис­товуватися південний скелястий схил Акрополя, до якого прикріплюва­лися дерев'яні сидіння. Зверніть увагу на план театру.
Основна частина театру — орхестра (майданчик перед сценою де грали актори), де розміщувався хор і жертвенник богу Діонісу; театр (місце для глядачів), де у першому ряду було розташоване місце для жреця бога Діоніса; скена (споруда, розташована позаду орхестри, де перевдягалися актори).
На початку V ст. до н. є. дерев'яні лави були замінені кам'яними. Орхе­стра, на якій розташовувалися хор і актори, набула форми підкови. В ел­лінські часи актори вже грали на високій кам'яній естраді — проскенії.
План грецького театру класичної епохи.              (слайди 10, 11)


Талія. Якими були актори давнього театру? Спочатку головною фі­гурою дійства був хор, що складався з 12-15 чоловік. У піснях хору за­суджувалися або вихвалялися діяння героїв. Приблизно з VI ст. до н. є. з хору виділився драматичний актор, за часів Есхіла акторів стало уже двоє, а Софокл увів ще й третього артиста.                 (слайд 12)

Мельпомена. Усі ролі виконували лише чоловіки. Актори повин­ні були не тільки добре промовляти слова п'єси, а й співати і танцювати. Актори носили на обличчі маски, які змінювалися не тільки під час змі­ни ролі, а навіть під час виконання однієї ролі, якщо герой знаходився під впливом різних почуттів. Необхідність збереження маски була зу­мовлена величезними розмірами грецького театру, адже міміку актора було б погано видно глядачеві. Щоб збільшити свій зріст, актори носили взуття на високій підошві — котурни. Одяг трагічних акторів був над­звичайно пишним, прикрашеним різнокольоровими вишивками. Акто­ри комедії були вдягнені звичайно?                                                                                               (слайд 13)

4. Слово вчителя.

Основними жанрами давньогрецького театру були трагедія та комедія. «Батьком трагедії» вважають Есхіла. Наступна подорож познайомить нас з Есхілом.

5. Розповідь екскурсовода учня-літературознавця про життя і творчість Есхіла.
6. Слово вчителя.

Трагедія «Прометей закутий» – одна з семи трагедій Есхіла, які повністю дійшли до нас. Вона належала до тетралогії разом із трагедіями «Прометей вогненосний» і «Звільнений Прометей», які нажаль, не збереглися. Тетраролія – це 3 трагедії та 1 сатирівська драма, які поети повинні були подати на розсуд журі на літературному турнірі. В основу трагедії «Прометей закутий» Есхіл взяв відомий давньогрецькій міф про Прометея. Скориставшись популярним в Елладі міфом, Есхіл створив узагальнений образ тираноборця, вічного революціонера – так за нових часів сприймаю цей образ прогресивне людство. Пригадайте міф про Прометея.

7. Переказ змісту міфу «Прометей». Метод   «Мікрофон»
8. Слово вчителя.

Подорожуємо далі в чарівний світ поетичного слова. Проаналізуємо трагедію Есхіла «Прометей закутий». В ході аналізу трагедії будемо працювати над проблемним питанням: «Що уславлює Есхіл своїм твором?».
- В першій сцені трагедії зображено покарання Прометея. Виконавці волі Зевса – Влада і Сила – проводять його у Скіфію, де Гефест приковує його до скелі.

9. Інсценування уривка «Покарання Прометея».( музичний супровід) (Пустинні скелі на березі моря. Три божества — Гефест, Влада і Сила вводять закованого в ланцюги Прометея. Додаток №1).
10. Слово вчителя. Друзі, зверніть увагу на музику Ф. Ліста, що звучить в ході інсценізації.
    -Чи передає музика Ф. Ліста зміст уривку, який ви щойно побачили. Які вона викликає почуття?

Непереможний титан-бунтівник, який не ско­рився волі Зевса, залишився один, прикутий до скелі. Сила говорила з іронією, що Прометею допоможуть хіба що смертні. Хто ж потрібний Прометею? Прометей-визволитель. Ним може стати хтось із вас. Звільнить Прометея той, хто найкраще знає зміст тра­гедії Есхіла, тобто, найуважніший читач.

11.Конкурс-гра на кращого знавця трагедії Есхіла «Хто звільнить Прометея»

- Яким транспортом появився хор Океанід? (У кри­латій колісниці).
- Кому належать слова: «Від Прометея — всі в людей умілості»? (Прометею).
- Хто прибув до Прометея за Океанідами на крилато­му коні? (Океан).
- Що пропонує Океан Прометею? (Замиритися із Зевсом).
- Прометею боляче за долю Атланта. В чому його му­ка? («...опорний стовп землі і неба... тримає на плечах своїх»).
- Хто з титанів допоміг Зевсові у боротьбі з Кроном заволодіти Олімпійським троном? (Прометей).
- У якому вигляді з'явилася перед Прометеем Іо? (Пе­ретворена Герою в корову).
- Яку долю віщує Прометей нещасній Іо? (Дівчині треба перебороти довгі страждання і труднощі, та зре­штою до неї повернеться її врода, і вона стане родона­чальницею могутнього роду героїв).
- Про що, за велінням Зевса, намагається дізнатися Гермес? (Про шлюб, який лишить влади Зевса).

- Хто виходить переможцем у боротьбі: Зевс чи Прометей? (Прометей ніби терпить поразку, але на­справді він стає моральним переможцем).
- Яке нове покарання наслав Зевс на Прометея? (Земля розходиться, і Прометей разом зі скелею падає у бе­зодню, потрапляє в чорний Тартар).

(Учень-переможець, нагороджений лавровим вінком, звільняє Прометея).

Слово вчителя. Продовжуємо подорож в чарівний світ твору.

12. Робота з текстом над образом Прометея.

• Хто був катом Прометея і як він ставився до титана? (Гефест співчуває, шанує і бідкається, що жахлива доля випала Прометею, але покірний волі Зевса стає катом).
• Які почуття переживає Прометей? (Серце розривається від ганьби своєї, він мовчить).

13. Слово вчителя. Есхіл навчає громадянській мужності. Прометей не відповідає на погрози, докори, образи, коли Гефест починає мордування – мовчить).Він розуміє скільки зробив для людей.

Зараз ви складете гроно «Чому Прометей навчив людей, що зробив для них». Для цього використаєте картки з правильними та неправильними відповідями.

• Робота в групах. «Гронування»
• Слово вчителя. Продовжуємо подорож-аналіз образу Прометея.

-Як ставиться хор до Прометея? (співчуває і застерігає «Про смертних не турбуйся понад міру ти. І не занедбувай у нещасті сам себе.»)

- Що передбачає далекозорий Прометей і що вимагає від нього Зевс? (Загибель Зевса. Титан посилає до Прометея Гефеста, який вимагає, щоб Прометей відкрив, чого треба остерігатися Зевсові, як уникнути небезпеки. Та Прометей сміється з прислужника титана. «Ні мук таких немає, ані хитрощів, щоб змусити героя підкоритися»).

- Якими новими муки чекають Прометея? Як про це сказано в трагедії?
(«Орел Кривавий»… шматки великі рватиме пожадливо твого тіла, і щодня приходити цей буде гість незваний і печінкою живитися твоєю почорнілою. Стражданням цим не дожидай закінчення …»)

Слово вчителя. Прометей розуміє, що покараний несправедливо «Я страждаю безвинно».Він з гордістю відповідає: «Ніколи мене не вбити!» Ці рядки не можна не порівняти з Шевченковими:

 

Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий добрі ребра
Й серце розбиває,
Розбиває, та не вип’є
Живущої крові, -
Воно знову оживає
І сміється знову

Так писав про Прометея у поемі «Кавказ» Т.Г.Шевченко. У нього цей образ – символ борця проти гнобителів, символ нескореної нації, що бориться й перемагає. Закінчується трагедія лаконічною ремаркою: «При громі й блискавицях скеля з Прометеєм провалюються в безодню».

15. Робота над проблемним питанням.

Звертаючись до проблемного питання визначимо, що уславлює Есхіл своїм твором?

(Силу духу людини-борця. У образі Прометея втілює розум, мудрість і силу духу, волелюбність і велич подвигу в ім’я щастя людей).

Слово вчителя. Трагедія Есхіла «Прометей закутий» свідчить про те, що її автор не просто відтворює древній міф про відомого титана, а й по своєму продовжує його. Прометей постає не тільки богоборцем і тираноборцем, а й творцем , майстром, філософом, який зробив дуже багато для розвитку людства.

Образ Прометея став першим «вічним образом» у світовій літературі. До вжитку увійшов термін «прометеїзм» тобто невгасиме прагнення до свободи, до нових звершень в науці, поезії, мистецтві, потреба в героїчних діяннях на благо народу. Образ Прометея надихав поетів, художників, композиторів, скульпторів. І зараз ми завітаємо до їх творчих лабораторій. Перша подорож до творчих лабораторій поетів, які зверталися до образу Прометея.

 16. Виступ літературознавця І

До образу Прометея постійно звертається людство. Німецькі письменники Й.Гете, Й.Гердер, А.Шлегель в своїй творчості звертаються до образу Прометея. Широкою популярністю користувався уривок, незавершеної драми. Гете «Прометей» У цьому творі Прометей висловлює впевненість у справедливості своєї справи, у своєму призначенні служити людству.

Особливої популярності образ Прометея набуває за доби романтизму. Він стає символом непокори, тираноборства і людинолюбства. Яскравим свідченням цього є спадщина видатних англійських романтиків – Дж.Байрона і П.Б. Шеллі, у творчості яких образ Прометея відіграє важливу роль. Недарма Байрона називали «Прометеєм ХІХ ст.», а Мері Шеллі, дружина поета, зазначала, що «Прометей – душа поезії Шеллі».

Вірш Байрона «Прометей» тематично пов'язаний з трагедією Есхіла «Прометей закутий». У творі містяться роздуми поета, про долю ліричного героя, автор висловлює співчуття героєві, готового пожертвувати собою заради інших.

17.Виступ літературознавця ІІ.

 
Образ Прометея надзвичайно популярний і в українській літературі. Прометея уславив Т.Г.Шевченко не тільки в поемі «Кавказ». Прометеївські мотиви лунають в усіх його творах «Караюсь , мучусь але не каюсь», - скаже про себе на засланні укр. Прометей І.Франко, схожий із бунтарем Прометеєм. Він переконаний, що справжній поет – також носій прометеїзму, його зброя – «Вогонь в одежі слова», «правдива іскра Прометея».

Прометеєвою дочкою називають Лесю Українку. У численних віршах і драматичних поемах вона згадує Прометея. У поезії «Ніобея» Леся Українка пише про горду жінку, в якої вбили всіх дітей, та не зігнули, не підкорили. «Я дочка Прометея – і милосердя для себе не буду благати.» А в драматичній поемі «У катакомбах» поетеса порівнює прометеїзм і християнську релігію.

Раб-неофіт відкидає проповідь смирення:

«Я честь віддам титану Прометею,
що не творив своїх людей рабами,
що просвітив не словом, а вогнем,
боровся не в покорі, а завзято,
і мучився не три дні, а без ліку,
та не назвав свого тирана батьком,
а деспотом всесвітнім і прокляв,
віщуючи усім богам погибель».

Мине час і в мистецтві з’явиться образ звільненого Прометея, як символу перемоги над силами зла. До образу титана зверталися П.Г.Тичина, Л.С. Первомайський, М.Т.Рильський та А.С. Малишко.

У вірші «Прометей» М.Рильський прославляє перемогу героя і робить це досить лаконічно, збуджуючи уяву читача:

«Увірвався ржавий ретязь,
Скеля порохом розпалась,

У титана під ногою
Переможений Кавказ»

Братом Прометея назве Павло Тичина татарського поета Мусу Джаліля – героя Другої Світової війни, який загинув у фашистській катівні.

Слово вчителя.А зараз подорожуємо до творчих лабораторій художників, композиторів, скульпторів.

17. Виступ мистецтвознавця

Образ Прометея надихав славетних майстрів пензля – Мікеланджело, Тіціана, Рібейру, Сальватора Розу. Зверніть увагу на картини, в яких художники надзвичайно талановито змалювали образ нескореного борця титана Прометея.

Композитори Бетховен, Ліст, Танєєв, Скрябін теж не залишились осторонь цієї теми. Так. Скрябін присвятив титану Прометею симфонію «Поема вогню» - першу в світовому мистецтві спробу поєднати музику і світло.

А в Дніпродзержинську Прометеєві спорудили пам’ятник. Під наглядом архітектора Олексія Яковича Сокола монумент почали споруджувати 1920 року. Високу колону увінчала фігура титана, що розірвав пута. Невгасимий факел палає в його руці. В Москві в Третьяковській галереї знаходиться скульптура Гордєєва «Прометей». В Сочі на орлиних кручах возвеличується Прометей архітектора Манніна.

Слово вчителя. На кожному щаблі історії прометеївська тема звучить по новому. Міф про Прометея зазнає різноманітних трансформацій. У свідомість народів ім’я Прометея увійшло як символ борця за свободу та носія світоча Розуму. А саме таким він постає у «Прометеї закутому», створеному «батьком трагедії» Есхілом.

V. Етап контрольнооцінюючий

1. Виставлення оцінок учнями та вчителем.
2. Самооцінка уроку.

- Що нового ви дізналися на уроці, чому навчилися?
- Як оцінюєте урок, свою роботу на уроці.

VI. Осмислення домашнього завдання.
Опрацювати матеріал  підручника.Групі «літературознавців» скласти сенкан на тему «Прометей». Групі «мистецтвознавців» намалювати образ Прометея. Групі «біографів» - підготувати повідомлення про життя і творчість Софокла.
 

Додаток №1

9. Інсценізація уривка «Покарання Прометея»
   Влада.

 От і прийшли ми аж на самий край землі,

В безлюдну далеч Скіфії пустельної.

Пора, Гефесте, повеління виконати

Отцеве і АО кручі стрімковерхої

Оцього міцно прикувать зухвалого

Нерозривними ковами залізними.

Сила. Твій Квіт, укравши на усе придатного

Вогню, він сяйво смерт­ним лав, — за гріх оцей

Повинен кари від богів зазнати він,

Щоб научився Зевсові коритися

І так прихильно до лю­дей не ставився.

Гефест. О Владо й Сило, волю вже ви Зевсову

Вчинили — більше вам робити нічого.

А я прикути бога чи на­важуся?

...Та зважитись повинен неминуче я, —

Отцевим страшно по­велінням нехтувать...

(до Прометея) Високо­думний сину велемудрої Феміди!

Хоч недоброхіть, кайданами

Тебе припну я до беске­ту голого,

Де ти людського не по­чуєш голосу

Й обличчя не побачиш, сонцем палений,

Увесь ти почорнієш і радітимеш,

Що світло дня барвистошатна вкрила ніч...

Та знову сонце ранню росу висушить,

І знов тебе ця вічна мука гризтиме,—

Бо ще й не народився визволитель твій.

Ось плід твоєї до людей прихильності.

^ Ти, богом бувши, гніву не боявсь богів.

І понад міру смертним ти пошану дав, —

Отож ці кручі завжди стерегтимеш ти

Без сну й спочинку, ніг не розгинаючи,

І марні будуть скарги всі і лементи...

Влада. Ти ланцюгом швидше прив'яжи його,

Щоб батько твого не побачив гаяння.

Сила. Вклали злочинця руки в них і, молотом

їх заклепавши, міцно до скали прикуй

(Гефест приковує ланцюгом Прометея до скелі)

Гефест. Готово, — не даремно потрудився я

Прометей. Ефіре божественний! О джерела рік!

О бистрокрилі вітри й незліченної

Морської хвилі гомін! Земле, мати всіх,

І всевидящій сонця круг, — вас кличу я,

Погляньте, що — сам бог — я від богів терплю!

Подивіться, ганебне яке

Мордування довгі тисячі літ

Терпітиму я!.. Дав-бо смертним я

Почесний дар — за це мене й засуджено -.

В сухім стеблі сховавши, джерело вогню

^ Я переніс таємно, й людям сталося

Воно на всі мистецтва їх навчителем

Оцей-бо злочин я тепер покутую,

В кайданах лютих просто неба висячи.

Влада. Тепер зухвальствуй і кради богів дари

Для тих недовго денних! З тяжких мук твоїх

Здолають, може; смертні увільнять тебе?

Сила. Даремно Прометея прозорливого

ім'я ти маєш — сам-бо потребуєш ти

В недолі Прометея-визволителя.

(Гефест, Влада і Сила відходять).