Знайомство з народними традиціями писанкарства. Малювання писанок.
Мета: Розповісти учням про звичаї та обряди святкування Великодня; вчити дітей розписувати писанки, прикрашати їх декоративним розписом; організовувати конкурс на найкращу композицію писанок великодніх свят; закріплювати навички роботи з різними художніми матеріалами; виховувати старанність, акуратність; сприяти формуванню поваги до праці народних майстрів і розумінню народно-прикладного мистецтва.
Обладнання: Писанки, крашанки, мальованки, дряпанки, малюнки, ілюстрації, зразки дитячих робіт, присвячених великоднім святам, яєчні шкарлупки, фарби, писанки, віск (парафін), ножиці, клей.
Хід уроку.
І.Організація класу. Повідомлення теми і завдань уроку.
ІІ. Робота над темою уроку.
1. Декламування вірша вчителем.
Гарна писанка у мене –
мабуть кращої нема!...
змалювала дрібно квіти,
вісім хрестиків малих,
і дрібнесеньку ялинку,
й поясочок поміж них…
Я ту писанку для себе,
для зразочка залишу,
а для мами і для тата
дві ще кращих напишу.
(К.Перелісна)
2. Вступна бесіда.
З давніх - давен люди святкують Великдень – Пасху. Це – день, коли воскрес Ісус Христос, якого ми бачимо на іконах у церквах та в оселях. Саме цієї пори приходить справжня весна, все починає рости, квітувати. На Пасху дорослі розписують та фарбують яєчка, дарують їх дітям, приказуючи:
«Христос воскрес!» Діти відповідають: «Воістину воскрес!»
Сьогодні, діти, ми з вами відкриємо для себе красу наших писанок, ознайомимось із великоднім звичаями.
3. Літературна композиція.
(Клас прикрашено вишивками. На стіні – ікона. За столом сидять діти спостерігають за роботою бабусі, яка розписує писанки. На столі горить свічка, у мисці лежать писанки, крашанки, дряпанки, мальованки.)
Бабуся. Розкажу вам, діти, про часи давні і теперішні, про великодній звичай.
Хлопчик. А ми вже здогадались. Адже перед Великоднем татусь побілив хату, матуся прикрасила оселю вишитими рушниками, а ми прибрали подвір’я.
Бабуся. Так, коли вже скрізь був порядок, настав час для писанок.
Бо що то за свято Великоднє без писанок.
Дівчинка. Бабусю, які чудові писаночки виходять у вас, зовсім не схожі одна на одну!
Хлопчик. Бабусю, чуєте, бабуню, а що це у вас за квіточка намалювалася?
Бабуся. То, Іванку, не квіточка. То – знак сонечка золотого.
Івасик.(Розглядає писанку). То не цяточки, Івасику, то чарівні знаки дощу. Орнаменти писанок пов’язані з місцевостю. Зірки, хрести сонця, що ними щедро оздоблюють писанки, символізують щастя, добробут, добрі прикмети. Сонце малюють у вигляді кола, ружі; зірку – у вигляді променів воду – у формі хвиль.
Розкажу вам, внучатка, як розписували писанки в нашому краї. Найчастіше це робили жінки. Кожне яйце мили вони у трав’яній фарбі, яку називали галункою. Розмальовували яйце колосками, щоб нива щедрою була; пташками, щоб з весни до осені щебетали та серце людей звеселяли; квітами, щоб скрізь гарно було; малювали сонечко красне, щоб світило ясно.
Хлопчик. А я знаю, що не всі яйця годяться для писанок. Вони повинні бути чистими, білими, без жодних цяточок і плям. Їх старанно вимивають у холодній воді, а потім кладуть у тепле місце, щоб висохли й зігрілися, бо до теплого яйця віск краще пристає. Де нанесено віск, там фарба не візьметься. Розмальовування треба починати з найяскравішої фарби і закінчувати найтемнішою. Потім яйце опускають у теплу воду, щоб розтопився віск. Писанка готова.
Дівчинка. А я розкажу вірш про писанку.
Спекла мама на Великдень
Біленькі паски,
А я куплю фарб і спишу
Гарні писанки.
Розмалюю на писанках
Квіти, ялички,
І роздам їх на Великдень
Поміж діточки.
А братові маленькому
Дам писанки дві,
Щоб качав їх по зеленій
Шовковій траві.
Писанка
Розмалюю писанку, розмалюю,
Коника гривастого намалюю.
Розмалюю писанку, розмалюю,
Соловейка-любчика намалюю.
Розмалюю писанку, розмалюю.
Різьблену сопілочку намалюю.
А сопілка буде грати,
Соловейко – щебетати,
А гривастий кониченько – танцювати.
(Д.Чередниченко)
Хлопчик. Я також знаю гарний віршик про Великодні свята.
Може б, мамо, ви нам з ласки
Та дали святої паски,
Що красили для діток?
Постривайте: свято в мене
Буде завтра посвячене;
Завтра янголи з небес
Скажуть вам «Христос воскрес!»
І вже час той недалечко,
Що покотиться яєчко
Й ви погонитесь за ним,
І червоним, і ясним. –
Позаснули хлопченята,
Кличуть голосно з небес:
«Годі спать: Христос воскрес!»
(Я.Щоголів).
Бабуся. А хочете, я вам розповім казочку про писанку?
Діти. Так, так, хутчій!
Бабуся. Залишивши гніздечко, покотилось яєчко… Та котилось воно недалечко.
Квочка з курчатами на подвір’ї гуляла, діток своїх забавляла.
- Мамо, он яєчко по стежці котиться, - сказало найменше курчатко. – Ану ж, яке воно на колір? – Біле, як сніг, - сказала квочка. – А сніг який, - спитав півник, бо курчаток взимку ще не було, і снігу вони не бачили. – Такий білий, як оте яєчко, що котиться, - відповіла квочка. – Однак скоро Великдень. То давайте пофарбуємо яєчко, щоб воно було барвисте, як весна.
Закотили курчатка яєчко до своєї хати й ну його фарбувати.
Припустив теплий дощик, потім стала веселочка в небі.
Курчатка у веселки фарб позичали, на білому яєчку весну малювали. Малювали лапками та писали пір’ячком – і покотилася писанка зеленим подвір’ячком. Курчатка її доганяли, на крилечках піднімали й дівчині Наталочці, яка їх зеренцями годувала, водицею напувала, на свято Великдень подарували. І зацвіли вишні, черешні. Став гарний, як писанка, садочок увесь. І проказала Наталочка:
Без писанки не обходиться жоден Великдень. Як символ Христового Воскресіння, її освячують в церкві разом із Паскою, ставлять на святковому столі, дарують на щастя рідним. Як найдорожчу пам’ятку брали з собою писанку українці, вирушаючи в далекі краї. Так наша писанка стала відома в усьому світі.
А прикотилася до нас писанка із сивої давнини. Для наших пращурів яйце було символом зародження життя, символом сонця, тепла і вічності.
Дотепер вважається, що писанка приносить щастя.
Ще одна легенда говорить, що після того, як Спаситель вознісся на небо, Марія Магдалина прийшла до Риму, щоб проповідувати Євангіліє. У Римі вона стала перед імператором Тиберієм і піднесла йому червоне яйце, сказавши: «Христос воскрес!» Так вона почала свою проповідь.
Вчені вважають, що історія походження писанки сягає далекого минулого українського народу і з’явилось це мистецтво ще за часів язичництва як атрибут народних обрядів, пов’язаних із пробудженням землі весною.
4. Перегляд демонстраційного матеріалу. (З коментарем вчителя)
5. Словникова робота.
Залежно від місцевих традицій, техніки оздоблення розфарбовані яйця мають такі назви:
«писанки» - коли орнамент наносять на білу поверхню яйця розтопленим воском за допомогою писачка;
Писанки – мистецькі розписані пасхальні яйця – належать до найкращих зразків українського народного мистецтва.
Писанки - це техніка воскового розпису трубочкою. Вона дає змогу проводити рівномірні лінії різної товщини, створювати різні орнаменти, зображення. Сферу яйця спочатку поділяють «меридіанами» та «паралелями» на окремі симетричні сектори, в яких створюють якийсь візерунок, що повторюється.
«дряпанки» - коли на поверхні яйця гострим кінчиком ножа або голки видряпують візерунок;
Техніка дряпанки полягає в нанесенні візерунка гостроконечним писаком на поверхню яйця, пофарбовану в один колір.
«мальованки» - яйця, розмальовані пензлем довільно, від руки;
Мальованки виконують технікою малювання пензликом олійними фарбами на світлому тлі шкаралупи.
«крашанки» - (галунки) – яйця, пофарбовані одним кольором.
Крашанка – техніка накрапування на шкаралупу яйця розплавленого воску, коли віск охолоне, яйце фарбують. Віск із пофарбованого яйця видаляють.
Кольорам крашанок надавали великого значення, оскільки кожний колір щось символізував. Так, червоний означав радість життя, любов; жовтий – колір сонця, зірок – означав тепло, врожай; зелений – воскресіння природи, багатство рослинного й тваринного світу; блакитний – символізував небо, здоров’я.
6. Бесіда про техніку безпеки.
7. Практична діяльність учнів.
Ще раз роздивіться зразки візерунків на писанках та поміркуйте над тим, як вони розташовані та як узгоджуються з овальною формою яйця.
Придумайте свій візерунок і, коли фарба висохне, продряпайте його на яєчку – цвяхом або сухим стержнем з кулькової ручки.
Готову писанку можна вирізати. В кінці уроку всі писанки ми наклеїмо на один великий аркуш. Вийде святкова композиція. А вдома спробуйте зробити крашанку, обкладену рослинами.
Для цього яйця обкладіть натуральним листям (петрушка, деревій, листочки з квітів, що ростуть у вазонах), тимчасово закріпіть їх ниткою або марлею, опустіть у відвар з цибулиння чи інший барвник і проваріть 5 – 10 хвилин. Ложкою витягніть яйце, висушіть, зніміть нитку і листочки. Ви отримаєте світлий відбиток рослини на шкарлупі. Нехай батьки допоможуть вам у роботі.
ІІІ. Фізкультхвилинка.
Раз, два, три, чотири - Як торкнетеся підлоги.
Всі підняли руки вгору. Раз, два, три, чотири –
П’ять, шість, сім, вісім - Всім треба знову прямо встати.
Всі схилилися додолу. П’ять, шість, сім, вісім –
Не згинайте, діти, ноги, Можемо спочатку починати.
ІV. Підсумок уроку.
1. Декламування вірша В.Костів «Писанка».
Ось була я білою, як стіна,
А зробилась розцвілою, як весна.
Всі дали всього потрошку:
Бджілка – дрібку воску,
Галка – дрібку воску,
Галка – кінчик вушка,
Щоб чим тонша смужка.
Свічечка – пломінчик,
Сонечко – промінчик,
Цибулина – гарну
Золотисту барву. Небо – барву лену,
А трава – зелену.
Всю ж мене списали
Пальчики Оксани…
Потім освятило…
Просяне кропило…
І усім я щиро дякую за це,
Не забуду й курку,
Що знесла яйце.
2. Перегляд і демонстрування дитячих робіт.
3. Бесіда.
- Якій події присвячено виготовлення писанок?
- Які ще види декорування яєць ви знаєте?
- Чим відрізняється мальованка від крашанки?
- Що символізують кольори крашанок?
- Чи сподобалась вам робота?
Писанка – це дивосвіт.
Цю красу шанує світ.
З року в рік і крізь віки
Всіх чарують писанки.