КЗ ” Олешківська спеціальна ЗОШ І-ІІІ ст.
Херсонської обласної ради ”
урок трудового навчання
” Обточування фасонних поверхонь на токарному верстаті ”
учитель
трудового навчання
Федоренко С.М.
2016
Тема: Обточування фасонних поверхонь на токарному верстаті Клас: Дата:
Мета:
1. Ознайомити учнів з обробленням фасонних поверхонь на токарному верстаті . Забезпечити засвоєння правил безпечної роботи;
2. Сприяти розвитку наочно-образного мислення, просторової уяви 3. Сприяти вихованню організованості, раціональності, практичності 4. Розвиток уяви про професії, пов’язані з деревообробкою.
Методи і прийоми: бесіда, розповідь, пояснення з практичним показом, ілюстрація, презентація, самостійна робота. Обладнання, інструменти та матеріали: токарний верстат, стамески, лещата, плакати, стенди, зразки порід деревини, заготовки. Міжпредметні зв’язки: українська мова, математика, креслення, природознавство. Тип заняття: комбінований урок
Хід уроку:
І. Організаційна частина.
Привітання з класом. Концентрація уваги учнів та перевірка їх наявності. Організація та перевірка готовності учнів до роботи, наявності спецодягу, створення позитивної емоційної атмосфери, призначення чергових, перевірка присутності учнів.
1. Нервово - психологічна підготовка учнів до уроку
Добре роби — добре й буде!
Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
Поясніть, що означають ці приказки.
ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду.
Фронтальна бесіда:
Для цього задаю учням ряд питань. – Які марки токарних станків ви знаєте? – З яких основних частин складається токарний верстат по обробці деревини? – Яке призначення передньої бабки? – Яке призначення задньої бабки?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
На уроці нам буде необхідно ознайомитись з обточуванням фасонних поверхонь на токарному верстаті , тому що точені дерев’яні вироби мають не лише циліндричну або конічну поверхню, а й фасонну, тобто поверхню складної форми.
1. Викладення нового матеріалу.
Методи: пояснення з елементами бесіди
На початку уроку хотілось звернути вашу увагу на вимірювально-розмічальний інструмент, яким ви будете користуватися при виконанні практичної роботи:
На мал..: 1-2 кронциркуль, 3 – рейсмус, 4 – центрошукач, 5 – лінійка з підпором, 6 – єрунок, 7 – шаблон, 8 – гребінка.
До фасонних елементів належать валики (уступи), жолобки (півкруглі канавки) та пояски.
Уступи слід виконувати за допомогою мейселя. На проточеній заготовці мейселем розмічають уступ потрібної ширини та поглиблюють канавки . Після цього мейселем з обох боків знімають деревину рухами від середини до канавок
Для отримання потрібних контурів на деталях, які виготовляються, застосовують і специфічні стамески. їх інколи виготовляють спеціально для конкретного виробу або потрібного контуру.
Нижче наведено приклад виробу та стамесок, які використовуються для його виготовлення Наприклад, для виготовлення дерев’яної кульки використовують стамески, які виготовляють під конкретний діаметр Без спеціальних стамесок таку саму кулю можна виточити й мейселем, але для точного виготовлення необхідно зробити трафарет
Для точіння профільних деталей застосовують фігурні різці зі спеціальними лезами. Існує дуже багато конструкцій таких різців. Кут при вершині в залежності від призначення різця може коливатися від 70 до 130 та дозволяють обробляти виступи, западини, кутові переходи. Закруглені, увігнуті і опуклі поверхні виточують фігурними різцями з заокругленим лезом.
Для виточування заглиблень і внутрішніх криволінійних, циліндричних або конічних поверхонь застосовують різці, що мають форму гачків.
Фасонні стамески застосовують для точіння складних виробів. Такі стамески використовують як для формування загального контуру вироби, так і для остаточної обробки профілю - точіння канавок, виточок, валиків.
Все стамески - різці повинні мати міцні і зручні рукоятки, довжина яких приблизно дорівнює половині довжини всього інструменту і становить 150 - 220 мм з діаметром 30-35 мм. Їх виточують з берези, бука, клена, ясена, підганяючи діаметр і кривизну поверхні за розміром руки.
Хорошу стамеску для точіння можна виготовити і в домашніх умовах з ножівкових полотен, старих напилків різного профілю, автомобільних ресор. Для цього матеріалу спочатку надають відповідну задумом форму на заточному верстаті, постійно змочуючи заготовку водою, щоб не спалити метал. Поява синяви свідчить про те, що сталь втратила твердість. Після термічної обробки ріжучу частину різця заточують під необхідним кутом.
Типові помилки під час роботи на токарному верстаті:
* Неправильна робоча поза і прийоми роботи.
* Установлення підручника далеко від обточуваної деталі (відстань від підручника до деталі має бути 3-4 мм).
* Підручник установлений нижче від осі обертання (підручник завжди має бути трохи вищим за вісь обертання).
* Роблять сильне натискування па різець, щоб зняти товсту стружку.
* Надто міцне затискання різального інструмента в руці, від чого точність обробки зменшується, а втома збільшується.
* Подача різця на деталь не плавна, а ривками.
* Слабке натискування лівою рукою на різець.
* Недбале закріплення заготовки.
V. Закріплення нового матеріалу
- Які різці застосовують при точінні фасонних поверхонь?
- Що належить до фасонних елементів?
- Які помилки допускають при точінні?
Фізкультхвилинка.
VІ. Практична робота
Розповісти порядок виконанні роботи.
2. Самостійна практична робота учнів та поточний інструктаж.
Форма роботи: індивідуальна.
Під час роботи постійно роблю обхід та слідкую за дотриманням дисципліни та правил безпечної праці, надаю необхідні поради, допомогу, перевіряю якість виконаної роботи та раціональне використання навчального часу учнями, при необхідності проводжу інструктаж.
3. Заключний інструктаж.
• підведення підсумків лабораторно-практичної роботи;
• аналіз найхарактерніших помилок і недоліків в роботі учнів;
• з’ясування причин, які призвели до помилок;
VІІ. Підсумок уроку.
1. Рефлексія. Вправа "Незакінчене речення".
1. На сьогоднішньому уроці я дізнався про … 2. Я познайомився з … 3. Тепер я можу … 4. Найбільше мені запам’яталося на уроці …
2. Підведення підсумків заняття.
• результати досягнення цілей заняття; • оцінка результатів колективної та індивідуальної праці учнів на занятті; • виставлення оцінок у класний журнал та у щоденники учнів; • прибирання робочих місць і приміщення майстерні