Урок "Однозначні і багатозначні слова"

Тема уроку. Однозначні і багатозначні слова.

Мета уроку: поглибити знання учнів про лексичне значення слова.

дати поняття про однозначні та багатозначні слова, формувати вміння розрізняти такі слова, доречно використовувати їх у мовленні; удосконалювати вміння самостійно збагачувати власний словниковий запас, в тому числі за допомогою словників; виховувати любов до природи рідного краю.

Тип уроку. Урок — казкова подорож.

Обладнання: таблиця "Однозначні та багатозначні слова”, підручник,

тлумачний та орфографічний словники, роздавальний матеріал.

Хід уроку

І.             Мотивація навчальної діяльності учнів 

1.                Поетична хвилина.

Сьогодні у нас незвичайний урок,

Сьогодні ми зробимо ще один крок

 В країну прекрасну, в країну чудову,

Яка нас чекає й збагачує мову.

Ця країна зветься Лексиконія.

І ми нині разом з вами

 Побуваємо у ній.

Де є вулиці, і площі,

І маєтки словників.

-Отже, діти, ми з вами мандруємо чарівною країною Лексиконією, знайомимося з її незвичайними жителями, скарбами.

Щоб вирушити у казкову мандрівку, давайте спочатку проведемо мовну розминку, озброївшись необхідними знаннями та вміннями з теми "Лексичне значення слова". Це нам пригодиться під час подорожі.

2.                Актуалізація опорних знань. Бесіда.

-                    У чому полягає відмінність між лексикою і лексикологією?

-                    Чи є різниця між граматичним і лексичним значеннями? Яка?

-                    Для чого потрібно людині слово?

-                    Про що ми дізнаємося у тлумачному словнику?

-                    У чому полягає подібність тлумачного та орфографічного словників і різниця між ними?

-                    Що важливіше, знати багато слів, чи вміти їх використовувати у власному мовленні?

-                    Ну, що ж, друзі, тепер ми можемо вирушати в дорогу. А ось і всюдихід. Поїхали. 

II.              Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

 Учитель. Перша зупинка - і ми у місті, в якому тільки дві вулиці. На одній із них проживають мешканці - слова Однозначні, а на другій - Багатозначні,

Оголошення теми і мети уроку. 

Пропоную учням послухати невеличке оповідання-жарт "Чому він так сказав?”

Сашко прийшов до школи розгублений.

-                    Що з тобою? - запитав його Боря.

-                    Я одержав листа від Мишка. Треба відвідати його. А може, він уже в лікарні. Ось прочитай, що він пише.

У листі було написано: "Сьогодні вдома не було нікого. Я пішов гратися на кухню. І сам не помітив, як зламав спинку, відбив носик і відкрутив вушко. Що тепер буде?”

Прочитавши листа, Боря засміявся і заспокоїв Сашка: "Не турбуйся, здоровий твій Мишко”.

Чому Боря так сказав? Як ви думаєте?

Давайте ближче знайомитися з однозначними і багатозначними словами. Використовую таблицю, на якій у два стовпчики записані слова:

У котрому стовпчику слова однозначні, а у котрому - багатозначні? Чому вони так називаються?

Доведіть.

Мовне спостереження за вправою 546 у підручнику.

Прочитайте і спишіть речення. Порівняйте значення виділених слів Чи можна їх назвати багатозначними і чому? Що спільного у їхніх значеннях (форма, колір, розташування, призначення)? Звірте свої міркування з поданими нижче.

Міркуйте. Слово голова багатозначне, бо називає різні предмети. Всі вони названі одним словом у різних значеннях: голова як частина тіла людини, орган мислення, керівник; перші ряди, перша частина чого-небудь (колони, загону, групи); частина організму деяких рослин.

Опрацювання теоретичного матеріалу підручника на с. 184-185.

Учитель. Щоб оселитися на деякий час у Лексиконії, подружитися з жителями- словами цієї казкової країни, вам доведеться пройти випробування, виконавши додаткові завдання. 

                                        ІІІ.Закріплення нового матеріалу

Завдання 1. Списати, встановивши пропущені букви, підкреслити багатозначні слова, пояснити їх значення.

Вікно, освіч...не місяцем, повіс...ло на грубку дивну м...режку, кинуло посеред хати віковий хрест.(Г. Тютюнник). Місяць лютий гостро кутий.(Нар творчість).

Завдання 2. Розподільний диктант.

Записати слова у два стовпчики. Перший - однозначні, другий - багатозначні. Калина, ясен, вітер, море, льон, зелений, полотно, букет, лінія, сонце, жайворонок.

Завдання 3. Робота із тлумачним словником.

 Користуючись тлумачним словником, визначити, яке значення має слово земля

Одній групі учнів - скласти з цим словом речення, де воно вживалося б у різних значеннях.

Другій групі - скласти римовані рядочки.

Після відповідей учнів зачитую власний варіант римованих рядків про землю.

Багато є значень у слові земля.

Земля - Батьківщина моя і твоя.

І ґрунт, на який так багаті поля.

І наша планета в космічнім просторі,

І суша, що вабить мандрівника в морі,

До родинного кличе гнізда.

Завдання 4. Гра ’’Хто про що подумав?"

Учасники гри тримають напоготові ручки. Ведучий голосно зачитує одне з наведених нижче слів, після чого гравці повинні швидко записати речення чи словосполучення, з якого б ясно випливало значення цього слова. Наприклад, якщо ведучий прочитає слово корінь, один учень може записати корінь рослини, другий - корінь квадратний, третій - корінь слова, четвертий - корінь зла тощо. Далі відповіді зачитують, і ведучий жартома оголошує, хто з учасників гри стане в майбутньому хліборобом, математиком, лікарем та ін.

Слова для гри: одиниця, гніздо, площа, порода, команда, полотно, цвісти, крутий, стрічка.

Завдання 5. Загадки.

1.                Я у дверях, у замку,

Я і в нотному рядку;

Можу гайку загвинтити і... у вирій полетіти, телеграму передати, таємницю розгадати.

2.                У зошиті з письма я коса чи пряма.

Ще можу я, повірите, і креслити, і міряти.

А якщо треба, враз шикую школу, клас.

Відповіді: ключ, лінійка.

Завдання 6. Записати відомі прислів'я та приказки з іменниками серце, око, зуби; усно з'ясувати їх значення.

Завдання 7. Уявіть, що розмовляєте з іноземцем, який ще недосконало володіє українською мовою. Продемонструйте свою спробу пояснити різницю у лексичному значенні слова корінь у словосполученнях: корінь петрушки, корінь слова, корінь невдач.