Урок "Одухотворення природи – характерна ознака японської культури. Мацуо Басьо. Хоку ".

Тема уроку: Одухотворення природи – характерна ознака японської культури.

Мацуо Басьо. Хоку.

(1644-1694)

Якщо люди люблять квіти,

то кожна людина – квітка.

Японська мудрість

Мета уроку: підготувати учнів до сприйняття своєрідності японської культури (оглядово познайомити з країною та її культурою ), ознайомити з життям і творчістю видатного поета Мацуо Басьо, дати поняття про хоку та його особливості ;

розвивати навички виразного читання поетичних творів, вміння виділяти в тексті цілісне зображення предмета і деталі;

виховувати вміння бачити красу природи і прагнення пізнавати її,почуття поваги до самобутньої культури Японії та заронити інтерес до неї.

Обладнання: підручник, портрет М. Басьо, магнітофон (фонозапис японської музики, компакт-диск «Звуки природи»), телевізор, DVD (презентація культури та мистецтва Японії «Краса, возведена в абсолют»), зображення сакури як символу Японії, дівчини в національному одязі, ілюстрації творчих робіт учнів, виставка книжок про Японію та елементів побуту.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок - враження.

Методичні стратегії: випереджальні домашні завдання, індивідуальні завдання, мозкова атака, групова діяльність, складання порівняльної таблиці, «сенкан».

Методичний коментар:

На минулому уроці учні працювали над темою «Замилування осінньою природою в поезії Ф. Тютчева «Я знаю в праосені пору…», на якому познайомилися з російським поетом Ф. Тютчевим та його віршем, проаналізували та довели, що вірш «Я знаю в праосені пору…» пронизаний тонким ліризмом, милуванням природою восени. Додому школярі отримали випереджальні домашні завдання: прочитати статтю підручника «Хто такий Мацуо Басьо?» на стор. 164 та зробити виписки у вигляді тезового плану; деякі учні отримали індивідуальні завдання: підготувати невеликі повідомлення про географію та культуру Японії; виразне читання напам’ять вірша С. Єсєніна «Береза».

Учні сідають у групи (по 7 чоловік), кожна з якої отримує два аркуша для групової діяльності з написами «Хоку Мацуо Басьо» та «Скласти сенкан» і аркуш на кожного учня з написом «Скласти порівняльну таблицю та дати відповідь на запитання».

Діти працюють в групах, роблять необхідні записи в зошитах, намагаються зрозуміти своєрідність японської культури, поезії, а саме, хоку М. Басьо.

На уроці лунатимуть звуки природи та японська музика, які створять відповідний настрій і нададуть уроку особливого емоційного ефекту.

Хід уроку

I Організаційний момент

Мотивація навчальної діяльності,оголошення теми та мети уроку

Слово вчителя:

Сьогодні у нас дивовижний урок. Багато хто з вас будуть вражені від почутого та побаченого…, та про це ви розкажете в кінці уроку.
Отож, почнемо. Перше здивування. Пропоную заспокоїтися, зручно сісти, заплющити очі та зануритися в атмосферу лунаючих звуків…

(диск із записом звуків природи, співом птахів)

- Що ви почули?                                                                   (звуки природи)

- Які саме?

- Як ще можно назвати все, що ви почули?                        (голоси природи)

- Природа вміє розмовляти. Який висновок?                              (вона жива)

- А якщо жива, чи має вона душу? Як ви вважаєте?

Незвичні питання, сучасне життя з його швидким рухом та інформаційним напливом не дає нам, українцям, замислитись над такими питаннями… А це так потрібно, бо ми в оточенні всього живого… Та є країна, де над цим не просто замислюються – цим живуть, в якій одухотворення природи – це характерна ознака всієї культури. Що це за країна? Увага! Послухайте.

(лунає японська музика)

- Музика якої країни зараз лунала?

Так, музика загадкової країни Японії, країни вранішнього сонця,культура якої – неповторний взірець гармонії між людиною і природою, країни, що подарувала світу неперевершених майстрів незвичних віршів. Отже, тема сьогоднішнього уроку «Одухотворення природи – характерна ознака японської культури. Мацуо Басьо. Хоку. (Запишіть тему). І мета уроку: оглядово познайомити з Японією, її культурою, з життям і творчістю видатного поета Мацуо Басьо, з жанром хоку та його рисами, спробуємо поглянути на природу люблячими очима так, як це роблять японці, з великою повагою до всієї японської культури. Бо повага до самобутньої культури будь-якого народу – це головна риса сучасної людини. А також пропоную поставити власну мету, яку ви б хотіли досягнути на уроці.

II Актуалізація опорних знань

1.     «Мозкова атака»

Учням пропоную пригадати все, що вони знають про Японію і записую на дошці у вільній скороченій формі всі висловлені ідеї.

Сакура, сумо, суші, роли, розвинені технології, самурай, ієрогліфи, їдять паличками, кімоно…

III Усвідомлення нового матеріалу

1. Повідомлення учнів за індивідуальними завданнями

Увага на екран.

2. Слово вчителя.

Це повною мірою стосується й літератури, одним з найяскравіших представників є поет Мацуо Басьо. Наприкінці 17 ст. на дорогах Японії можна було зустріти немолодого вже чоловіка, схожого на жебрака. Його будь-хто міг образити. Тоді нікому і не спадало на думку, що цього непомітного мандрівника чекає посмертна слава.

«Мандрівник!

Це слово Стане іменем твоїм.

Довгий осінній дощ…».

Так писав про себе Басьо.

3. Демонстрація портрета Басьо.

- Спробуйте описати за портретом М. Басьо його характер, вдачу, якою він був людиною?                           (Сумний, зосереджений, добрий, нездатний на злі вчинки, мандрівник…)

4. Перевірка домашнього завдання.

«Хто такий М. Басьо?»            (виписки з підручника у вигляді тезового плану)

1. Жив у 17 ст.

2. Син самурая.

3. Рано захопився віршуванням.

4.Жив в маленькій хижі, що звалася «бананове дерево»)-псевдонім Басьо.

5.Взимку 1682 р. бананова хижа згоріла.

6.Вирушив у мандри (10 р.)

7.Написав більше 1000 хоку(більшість-про враження і переживання самотнього мандрівника).

5. Слово вчителя.

Басьо більшу частину свого життя провів у мандрах, чимсь він нагадує нашого українського філософа і поета Г. Сковороду, котрий у сірій свиті, з палицею й улюбленими книжками в торбі за плечима, шукав істину по світу. «Розкіш, почесті не становлять щастя й не сприяють розуму, – вважав Сковорода. – Щастя – це постійний пошук істини, пізнання себе й природи; щастя – це чиста совість». Такої думки дотримувався й Басьо. Мандруючи, шукав він такі куточки природи, де до нього ніхто не бував. Там надходило натхнення, поетичне прозріння.

Для нього рослини, тварини, птахи, гори, стихії природи були ледве не розумні істоти. Він міг розмовляти з ними, співчувати, радіти, спостерігати. Як стверджують дослідники творчості М. Басьо, поезія японського класика – це «не лірика природи в європейському розумінні цього терміна, а лірика самої природи, де поет виступає в ролі творця, інформацію якому постачають самі явища природи. (Запис вислову в зошити).

• А пригадайте з минулих уроків, що таке лірика?

І я згодна з думкою західного літературознавця Р. Блайса, який порівнює поезію Басьо з «напіввідчиненими дверима». А що ховається за цими дверима, побачимо, коли почуємо самі вірші, бо його вірші – це загадка, яку досі розгадують.

Але спочатку зупинимося на японських віршах взагалі. Вони незвичні, самобутні і мають назву «хоку».

6. Робота з підручником.

Читання статті «Що таке хоку?» на стор. 162 – 163.

7. Розповідь вчителя та запис головного в зошити.

- Отже, що таке хоку і які його основні риси?

Запишемо. Хоку – ліричний тривірш про природу, в якому обов’язково вказується пора року. Без рими. Кількість складів: 5–7–5. Стислі. Мають сезонні слова. Отже, слова – це символи, а символи – окремі поняття.

Читання стор. 163 зі слів «За кожною порою року…»

• Як же треба читати хоку?

Повільно, бо кожне слово набуває вагомості, як у прислів’ях. Тому, треба зосередити увагу на простому, щоб зрозуміти складне, побачити велике в малому. Тож слухайте і фантазуйте.

8. Читання учителем хоку. Аналіз хоку ( колективна робота).

На всохлу гілку

Сів ночувати крук.

Глибока осінь.

Ви послухали вірш Басьо, що належить до визначних шедеврів поета.

- Яка пора року описана?

- Які слова допомогли це зрозуміти?

- Який настрій вірша?

Про що говорить вибраний поетом птах крук? І чому він один?

• Як ви думаєте про кого написав цей вірш Басьо? Що він хотів передати у вірші?                                                             (про себе, свою самотність)

Зробимо запис в зошитах.

У вірші «На всохлу гілку…» намальована картина пізньої осені, в якому поет хотів передати не тільки осінній настрій, а свою самотність.

- Зверніть увагу на малюнок учня і скажіть, чи відповідає він щойно прослуханому віршу? Поясніть.

- А зараз увага! Я покажу вам 2 кола: велике й маленьке. На зворотному боці одного написано «світ», на іншому – «людина». Яке коло символізує світ, а яке людину?                             (більше – світ, маленьке – людину)

- Ці кола потрібно з’єднати стрілкою. Яким буде напрям? (від світу до людини)

Висновок: На думку М. Басьо, спостерігаючи світ, можна глибше зрозуміти людину.

Пригадаємо вірш, відомий вам з дитинства , С. Єсєніна «Береза». А допоможе нам …                                                              (читання вірша напамять)

• Чим пронизаний цей вірш?

Поет в звичайних картинах природи намагається знайти найпрекраснішу, приваблююче, красиве. Так і М. Басьо в основу своїх віршів поклав естетичний принцип «сабі» – це особливий принцип краси, який має виражати складний зміст у простих формах.                            (Записати в зошити)

9. Читання учнями та аналіз хоку «Старий ставок».

Старий ставок!

Жабка стрибне –

Сплеск пролунає.

- Який настрій вірша?                                                       (і сумний, і веселий)

- Чому хоку викликає посмішку?                                       (Веселить жабка)

- Що змінюється у світі з її появою)             (Сплеск – звук, кола по воді-рух)

- Якщо порівняти ставок і жабку, чий час закінчений, а чий нескінчений?        (Жабка – час закінчений, ставок – був, є і буде – незакінчений)

- Як називається час, який не закінчується?                                  (вічність)

10. Індивідуальна творчість. Складання порівняльної таблиці.

- Закінчить таблицю та дайте відповідь на запитання:
Хто і що важливіший у хоку? Який знак ( ,  , = ) можна використати для позначення важливості ставка і жабки у хоку? (лунає японська музика)

Ставок                                   Час                                       Жабка

Старий                                   був                                         …

….                                           Є                                        весела

Великий                                 буде                                           …

Вічність                                 =                                             …

Висновок: світ гармонійний. У ньому однаково важливі мить і вічність, велике і мале. Навіть маленька жабка може змінити великий світ, хоча б на мить.

11. Дослідницька робота в групах.

Прочитати та пояснити зміст хоку (пора року, настрій, сезонні слова)

(Лунає японська музика)

12. Оголошення результатів дослідницької роботи.

IV Підбиття підсумків уроку (рефлексія).

1. Слово вчителя. Робота з епіграфом уроку.

- Як ви зрозуміли японську мудрість?

Японці вміють насолоджуватися красою гілки, роси, будь-чого природного, тоді, як європейці, прагнуть охопити поглядом все. Для японця природа – це скарбниця прекрасного. І нам потрібно навчитися милуватися красою природи, насолоджуватися нею, навчитися бачити велике в малому.

2. Складання «сенкану». Групова діяльність.

(Тихо лунає японська музика)

1. Хоку.

2. Короткий, стислий, символічний, ліричний.

3. Вражає, дивує, розповідає, заставляє замислитись, спонукає до роздумів.

4. Вірш без рими; обов’язкова присутність сезонних слів.

5. Ліричний тривірш.

3. Оприлюднення «сенканів»

4. Заключне слово вчителя.

«Пізнання самого себе в природі; відтворити світ, виявити в ньому прекрасне», – такої думки дотримувався М. Басьо, творчість якого є яскравим прикладом поєднання шанобливого ставлення до природи і постійного пошуку нового, високої духовності; здатності радіти звичайнісіньким дрібницям земного життя і вміння бачити найсуттєвіше. Природа одухотворена, ні з чим незрівняна краса, це – сама досконалість. А ми її діти. І нам потрібно навчитися розуміти природу, відчувати її, бо лише у поєднанні з природою людина стане досконалою.

5. «Мої враження» (диск “Звуки природи”)

Учні на рожевих квіточках пишуть свої враження, відчуття, чи досягли вони поставленої на початку уроку власної мети…

6. Оприлюднення своїх вражень.

Учні прикріплюють свої квіти до намальованої гілки, що висить на дошці, утворюючи квітучу гілку сакури – символу Японії.

7. Оцінювання.

V Домашнє завдання.

1. Виразно читати хоку (стор.167–168) і розмірковувати над їх змістом.

2. Скласти власні хоку, за бажанням проілюструвати.