Урок "Олег Ольжич. Життєвий шлях"

Розтоцька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

 

 

 

Конспект уроку

з української літератури

в 7 класі

на тему:

«Олег Ольжич. Життєвий шлях»

 

                      Підготувала

 Букай Н.Я.,

учитель української

мови та літератури

 

 

 

 

 

Розтоки – 2017

 

Тема: Олег Ольжич. Життєвий шлях.

 

Мета:

- окреслити учням основні віхи з біографії письменника, розкрити основні чинники формування його світогляду;

- розвивати навички роботи з додатковими джерелами, аналізу й систематизації опрацьованого;

- сприяти вихованню громадянських і патріотичних почуттів, усвідомленню активної життєвої позиції як вияву європейської, виховувати інтерес  до історії рідного народу, особистостей, які здатні мислити, уявляти і відстоювати власну позицію.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Обладнання: портрет письменника, виставка творів, презентація,

фільм «Ольжич» (1996)

 Епіграф:

"Віднайшовши героїчний життєвий ідеал, нація не боїться уже ніяких фізичних ударів. З почуттям власного благословення на чолі, назавжди рішена на свойому шляху, в революції народжена, сучасна Україна спокійним ликом зустрічає негоди і бурі, знаючи, що вони розвіються, а вона буде", - Олег Ольжич

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний етап.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1.Повідомлення теми й мети уроку.

2.Слово учителя.

У радянські часи ім’я Олега Кандиби ( знаного під псевдонімом Олег Ольжич) було під жорстоким "табу". Водночас без цієї людини неможливо уявити культурне та політичне життя української нації у 1920-1940-х рр., не кажучи вже про національно-визвольний рух періоду Другої світової війни.

Олег Ольжич - син відомого українського поета Олександра Олеся - прославився як поет, публіцист, вчений-археолог, історик, громадський і політичний діяч.
           У творчому доробку письменника - кілька поетичних збірок ("Рінь", "Вежі", "Підзамчя"), оповідання для дітей "Рудько", публіцистичні статті, наукові дослідження з археології.

Не здійснилась за коротке життя поета його мрія - бачити Україну самостійною, незалежною державою. Він був закатований фашистами у концтаборі Заксенхаузен (неподалік Берліна). Німецьким загарбникам, як і поневолювачам з боку радянської Росії, не хотілося бачити Україну вільною. І ті, і ті готували для неї ярмо. Вона була джерелом робочої сили, багатим на природні копалини краєм, місцем, де можна поживитись плодючими землями, деревиною. Одна тоталітарна система повстала проти іншої, і в цій борні такими необхідними для самосвідомого українця стали господні "дари", яких не зможе відняти ніхто:
                          Любов і творчість, туга і порив,
                          Відвага і вогонь самопосвяти!
         Маючи саме ці риси в своєму характері, українець, на думку Ольжича, зможе колись врешті стати переможцем, обрати свій шлях . Для Ольжича - це шлях  волі, національного визволення.

Ольжич гартував характер української людини, бо хотів, щоб залізний характер мала українська нація.

Про Олега Ольжича знято повнометражний двосерійний художньо-документальний фільм-трилогію за сценарієм Леоніда Череватенка, режисер Аркадій Микульський "Я камінь з Божої пращі...", що об'єднує стрічки: «Ольжич» (1996), «Доба жорстока, як вовчиця», «Незнаний воїн» (2000). Фільм удостоєний Національної премії ім. Шевченка 2002-го року.

3.Мотиваційний постер  (Перегляд відеоролика «Створення фільму»).

4.Слово вчителя.

(Уривки із цього фільму ми переглянемо пізніше).

• Про яку добу нашої історії говоритимемо сьогодні?
• Що ви знаєте про Велику Вітчизняну війну?
• Чому Німеччина воювала із Радянським Союзом?
• Що ви знаєте про ОУН ?
• Чому радянська влада переслідувала членів ОУН?

Отже, сьогодні ми поговоримо про людину, яка твердо була переконана, що українці збудують для себе й нащадків своїх Вкраїнську за духом державу!

Слайд 1.

                        (Запис учнями теми уроку в зошити)

Свою роботу сьогодні ми спрямуємо так, щоб кожен міг:

     - знати основні факти з біографії письменника;

       -  характеризувати історичну добу,в якій жив поет;

       -  пояснити роль ОУН в історії українського народу;

       - висловлювати власні судження про героїзм, патріотизм, сміливість та самопожертву Олега Ольжича в ім’я будівництва вільної держави України.

ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

     1. Коментар учителем портретної характеристики Олега Ольжича.

Слайд 2.

«Скрізь, де тільки пульсувало українське життя, можна було побачити високого, стрункого, худорлявого чоловіка в сірому осінньому, вітром підбитому плащі, капелюсі та у звичайних грубих черевиках. Цієї людини не можна було не помітити, хоч в ньому не було нічого надзвичайного. Але при першому погляді вражали й полонили його глибокі синьо-сірі очі. В його погляді перехрещувались глибина і м’якість моря з гостротою  леза сталевого меча. Тією гостротою погляду він ніколи не позував, але видко було, що від цього ока не скриється нічого», — пригадувала  О.Дніпрова.

        2. Робота в групах. Презентація випереджувальних завдань.

І група – “Український” період 1907-1913 рр. Слайд 3.

Слайд 4.  

Учень 1. Олег Ольжич народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Його батько — відомий український поет Олександр Олесь, мати — вчителька Віра Свадковська, в жилах якої текла українська, білоруська, грецька кров. Їх сина Олега, який вже змалку відрізнявся особливими здібностями, можна було б назвати улюбленцем долі. Виключні таланти могли забезпечити йому блискуче майбутнє вченого-археолога (яким, власне, він і став) і видатного українського поета. Але доля обрала його для іншого — для боротьби за свободу України.
        Вже у 8 років хлопчик починає писати вірші, потім - коротенькі оповідання про тварин (одне з них, «Рудько», нинi часто друкується у хрестоматіях для дітей). Олег змалку багато читав, в чому йому порадником та керманичем був батько .

Слайд 5.

Учень 2.
         Шкільну освіту Олег Ольжич отримав у Пущі-Водиці під Києвом, куди переїхала сім’я у 1909 р. До 16 років Ольжич жив на Україні, був свідком великих і драматичних подій. Не раз він з хвилюванням згадував рідний Житомир і шкільне навчання в Пущі-Води під Києвом. Його мати, Віра Антонівна, говорила, що коли чоловік виїхав за кордон, вони з Олегом бідували. Олег часто ходив у далекі села вимінювати за різні речі картоплю та борошно. Іноді в сніг і холод ніс на плечах важкий мішок, щоб прогодуватися під час післяреволюційної розрухи.

Незважаючи на негаразди, він охоче й напружено вчився, був дуже здібним. Батько не без гордості говорив, що Олег ще дитиною чудово малював і виявляв здібності до музики, граючи на піаніно та скрипці. «Ви звернули увагу на його пальці? Його руки — це руки віртуоза!» Олесь сяяв, коли говорив про свого сина. Ще дитиною Олег Ольжич написав п’єску на три дії про козацькі часи і сам її обробив.

Слайд 6.

ІІ група – “Чехословацький” період  1923-1929 рр. Слайд 7.

Учень 1. Слайд 8. У 1923 р. до батька, що жив тоді під Прагою, приєднався разом з матір’ю 16-річний Олег.

На початку 1925 р. Олег став студентом філософського факультету Карлового університету в Празі - одного з найстаріших вузів Європи. Там обдарований юнак захоплюється археологією та теорією мистецтв, причому вивчає ці дисципліни настільки серйозно і натхненно, що його називав своїм улюбленим учнем сам Любош Нідерле, чеський історик та археолог зі світовим ім’ям, автор «Слов’янських старожитностей».

Учень 2. Слайд 9. Займаючись наукою, молодий дослідник постійно вибирає теми, пов'язані з українською історією, археологією, мистецтвом. Щоб поліпшити важке матеріальне становище родини, Олег розпочинає самостійну археологічну діяльність. Він провадить археологічні розкопки в Галицькому Поділлі, обробляє наукову інформацію в музеях Львова, Кракова, Праги. На основі розкопок пише низку наукових праць, за які отримує гроші.

Учень 3. Слайд 10. У 23 роки Олег Кандиба здобуває докторський ступінь від філософського факультету Карлового університету за серію праць, присвячених неолітичній мальованій кераміці Галичини. Брав участь у багатьох археологічних розкопках, зокрема на Балканах. Отримав посаду доцента в Гарвардському університеті (США). Таким чином, перш ніж стати поетом,          О. Кандиба-Ольжич був відомим археологом. Можна з упевненістю сказати, що при відповідних умовах з нього виріс би вчений світового рівня. Слайд 11.

Але про ставлення до професії археолога  можна судити з листів до батька:   «…без сумніву, археологія – найменш улюблена моя «Муза». Коли я віддав їй найкращі «почуття своєї молодості», то тільки тому, що знав її вірність…Це й було причиною, що я віддав їй руку. Серце ж моє лишалось вільне. I панує над ним друга Муза – література. Тут вже дійсно «маємо до діла» з справжньою пристрасною любов'ю, що може зламати навіть життя. (…) Я переконуюся, що мистецтво і наука себе взаємно виключають. Їх можна чергувати, але ніколи комбінувати. ..»

Слово учителя: Слайд 12.Ще будучи студентом, Олег пише так звану «альбомну» поезію: це жартівливі віршики, епіграми, пародії. Вони виникали принагідно. Першим літературним успіхом Олега можна вважати оповідання для дітей «Рудько (життєпис одного півня)», яке вийшло у 1928 році у Празі

Перша збірка  поезій з’являється в 1935 році у Львові під назвою «Рінь»;

Друга прижиттєва збірка «Вежі» побачила світ у  Празі 1940 року.  Посмертно видана збірка  «Підзамче» (1946).

Слайд 13.Багато хто не чекав на появу його віршів у «серйозних» часописах — епіграми, присвяти, пародії блукали по альбомах, по листах, звучали на вечірках, але коли поезії Олега Кандиби почали з’являтися на сторінках «Літературно-наукового вістника» громада відчула, що за цим карбованим,  неначе витесаним із житомирського граніту, простим і чітким за думкою поетичним рядком стоїть горда націленість сина славетного лірика на категорично власне, абсолютно не схоже на батьківське поетичне самовираження.

Писав батькові, якого надзвичайно шанував як поета, любив і  піклувався про нього, його творчу долю: «З перспективою 52-річної людини ти, очевидно, можеш спокійно-епічно писати про золоті поля і луки, але на ділі, коли мені 24 роки, — всі справи трактуються рішуче і трагічно... Література? Тут я вірю, що докажу щось. І ця віра є рішаюча» .

Батько, поет-лірик, боявся за сина, але спинити його, звісно, вже не міг.

ІІІ група - “Націоналістичний” період 1929-1938 рр. Слайд 14.

Учень 1. Слайд 15.

У 1938 році заснував у США Український науковий інститут. Тоді ж під час наукової поїздки до Риму познайомився з головою Проводу українських націоналістів полковником Євгеном Коновальцем і вступив до ОУН.

Це була зустріч, яка повернула життя Ольжича в інший бік. Він, тоді вже відомий поет, знаменитий вчений-археолог, з головою поринає у політичну діяльність. З Євгеном Коновальцем їх єднала дружба і повна єдність поглядів на майбутнє України - омріяної вільної суверенної держави.

Слайд 16. Ідеаліст — перше організаційне псевдо Олега Ольжича, який вступив до Організації Українських Націоналістів і став незримим вояком «війська незримого поневоленої нації» — так він називав ОУН. Вступив для того, щоб реалізувати могутнє поривання до національного ідеалу — збудувати самостійну, вільну Україну.

Учень 2. Слайд 17.

З листів до батька:

«…Та й «болото» політики дуже звабливе, «ізумрудне», та й затягує страшно. Тут треба підходити до справи зі становища любові до котроїсь з цих речей і користі, які людина може принести в тому чи іншому напрямку…Я не сподіваюся від неї ні щастя, ні долі. Але влада її велика. Це таки особа з породи Богів!...

В організацію націоналістів я твердо вірю. Єдина вона, я переконаний, зробить і може зробити щось для України».

ІІІ група - “Воєнний ” період 1939-1944 рр. Слайд 18.

Учень 1. Слайд 19.

На початку радянсько-німецької війни О.Ольжич переїхав до України разом iз буковинським куренем і прибув до Києва з поетами Оленою Телігою та Іваном Ірлявським.
          Період діяльності О. Ольжича в окупованому фашистами Києві оповитий ореолом романтики й героїзму. І це зрозуміло - в умовах окупації не можна перемагати виключно завдяки діловим якостям. Необхідна особлива жертовність.

О. Ольжич був готовий до найскладніших випробувань.

 

3. Перегляд уривка із фільму «Ольжич» (сценарист – Леонід Череватенко, режисер – Аркадій Микульський) від 43 хвилини до 52 хвилини.

 

4.Слово вчителя.

Слайд 20. Ольжич багато працює. Він «фактично керує всією роботою націоналістичного підпілля в Краю». Бере активну участь у відродженні тогочасного українського життя: у заснуванні Спілки українських письменників (голова О. Теліга), часопису «Літаври», газети «Українське слово», у розгортанні підпільних мереж ОУН.

До цих пір не з’ясовано всіх обставин загибелі О. Ольжича. Відомо, що 25 травня 1944 року  гітлерівці напали на його слід і заарештували у Львові на приватній квартирі по вул. Личаківській, 32. Львівське гестапо, допити, тортури…

Як особу особливо небезпечну для Рейху, його одразу ж було направлено на допит у Берлін, а згодом - до концентраційного табору Заксенхаузен. 

Слайд 21.

У концтаборі О. Ольжич зазнав страшних поневірянь. Випробувавши на ньому всі свої звірячі методи катування, фашисти так і не змогли довідатися про підпільні структури ОУН. О. Ольжич загинув у в’язниці, прикутий до бетонної підлоги. Тіло героя спалили в крематорії.

Дізнавшись про смерть сина, 22 липня помер у Празі поет Олександр Олесь. А через кілька днів народився його внук Олег Кандиба у Катерини Білецької, з якою Ольжич повінчався 2 серпня 1943 року в православній церкві у селі Яблінка Вижня - за десять місяців до своєї смерті.

Слайд 22.

          Сьогодні в Україні виходять книги з творами Олега Ольжича, поставлений біографічний фільм «Я камінь з Божої пращі», його ім’ям названо одну з київських вулиць. Ця видатна і трагічна постать заслуговує також увічнення пам’яті меморіальною дошкою в Целенбау, де Ольжич був замучений. Інші народи вшанували своїх мучеників, повинні це зробити і українці, тобто і ми з вами.

 

 ІV. Узагальнення вивченого матеріалу.

 

1. Літературний диктант (Гра Що? Де? Коли?)

1. Де  і коли народився О.Ольжич?

2. Де навчався?
3. Коли написав перші вірші?
4. Коли О. Ольжич емігрує за кордон разом з матір’ю ?
5. Що було причиною еміграції?
6. Коли Олег став студентом філософського факультету Карлового університету в Празі?
7. Що студіює там Ольжич?
8. За що Олег Кандиба здобуває докторський ступінь від філософського факультету Карлового університету?
9. Де познайомився з головою Проводу українських націоналістів полковником Євгеном Коновальцем?
10.  Коли вступив до ОУН?
11.  Де і коли було закатовано Ольжича?
12.  Про що мріяв Олег Ольжич?

 

2. Розкрийте зміст епіграфа уроку, спираючись на події, які відбуваються сьогодні на Україні?

 

3.  Інтерактивна вправа « Мікрофон».                        

• Сьогодні на уроці найцікавішим було…         
• Було складно…                                            
• Варто поцікавитися…  

 

 

 

V. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів.

 

Сьогодні ми зробили лише перший крок на стежині О. Ольжича. Його спогади, ваші розповіді про нього  довели, що життя митця було повністю присвячене рідній землі — Україні. Він був героєм великої доби в історії України… Він  вірив, що в  недалекому майбутньому на Україну «зіпреться історія нового європейського духа». І наше завдання – продовжити справу цієї геніальної людини…

 

 VІ.  Домашнє завдання.

1 . Прочитати поезії  О. Ольжича «Господь багатий нас благословив», «Захочеш – і будеш».

2. Написати лист поету із запитаннями про його життя, сторінки якого вас зацікавили найбільше .