Урок. Олекса Стороженко. Короткі відомості про автора, його гумористичні твори. Робота з текстом оповідання „Скарб”. Морально-етичні проблеми оповідання.

ТЕМА: Олекса Стороженко. Короткі відомості про автора, його гумористичні твори. Робота з текстом оповідання „Скарб”. Морально-етичні проблеми оповідання.

МЕТА:  ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом О. Стороженка; визначити ідейно-тематичне спрямування його твору «Скарб»; дослідити морально-етичні проблеми в оповіданні; поглибити знання про гумор, зокрема про засоби гумористичного зображення; розвивати творчу уяву, увагу, пунктуальність, спритність, рішучість, образне та логічне мислення, вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження; виховувати почуття поваги, любові до творчості О. Стороженка — шанобливе ставлення до людини праці і зневага до ледарів; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Засоби навчання: підручник, презентація до уроку.

Наше щастя чи нещастя залежить від на самих.

Мішель- де Монтень

Х І Д  У Р О К У

І. Організаційний момент

Вчитель:

 - Урок у нас сьогодні незвичайний, тож для того, щоб він був цікавим, вам потрібно побути синоптиком. Спробуйте спрогнозувати свої очікування від уроку.

 Прогнозовані відповіді учнів.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вступне слово вчителя

1. Дайте визначення оповіданню як жанру художньої літератури. (Оповідання — невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному епізоді з життя одного персонажа (іноді кількох)).

Проблемні питання:

2. Що таке щастя, на ваш погляд? («Асоціативний рядок»)

Так поступово навколо слова "щастя", яке написане посередині дошки.

вимальовується словесна картина щастя.

Довідка: Радість, любов, задоволення, творчість, впевненість, цілеспрямованість, наполегливість, ніжність, дружба, турбота, здоров'я, усмішка, успіх, злагода, доброта, спокій, гармонія, повага, справедливість, сім'я,  вдача, віра, вірність, правда, чесність, милосердя.

- Переглядаючи "вернісаж" щастя, неважко зробити опис щасливої людини.

3. У яких вивчених творах було порушено проблему щастя ? (М.Стельмах «Гуси-лебеді летять», А.Чайковський «За сестрою», Г.Тютюнник «Климко»).

4. Що потрібно людині для щастя?

Презентація-асоціація «Що таке щастя?»

« Що таке щастя?» - спитаєте ви.

Це сонце і небо, поля і луги.

Це пташка в польоті й мурашка в траві,

Це все, що в нас є на прекрасній Землі!

Це водні простори: річки і моря,

У небі найперша яскрава зоря.

Це верби зелені, що стоять над річками

І грайливі хмарки, що летять над полями.

Це віддані друзі й родина твоя,

Це посмішка мами і сміх немовля.

Це мрія, що в нашому серці живе

І час, що як річка неспинно пливе.

«Що таке щастя?» - спитаєте ви.

Не кожен спроможен відповісти.

Та потрібно просто вірити в диво.

Мрій! Люби! Живи! І станеш щасливим!

Вчитель: Щастя – це стан, почуття найвищого задоволення. Щастя слід відчувати не тільки від задоволення власного «я», а від того, що ти зробив корисного для людей, яке твоє місце в житті.

Чи був щасливим головний герой  твору? Відповідь на це питання ми дамо протягом уроку…

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

Запишіть, будь ласка, в зошити тему сьогоднішнього уроку. А епіграфом є слова відомого французького письменника Мішеля де Монтеня: «Наше щастя чи нещастя залежить від нас самих», які допоможуть розкрити зміст нашого уроку.

- Про автора цього твору Іван Франко сказав, що він «талановитий оповідач, який добре володіє українською мовою», а Богдан Лепкий назвав його одним «із кращих малярів минулого».

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. «Презентація» автора.
2. Теорія літератури.
3. «Подорож у текст»:

Першу частину виділяємо від початку до слів: «...а наш Павлусь і не схаменувся, як зоставсь круглим сиротою».

Словникова робота:

похолок (підліток);

левада (ділянка землі з сінокосом, городом, плодовими та іншими деревами); пуцьвірінок (тут: маленька дитина);

лика драти (тяжко карати, бити);

юродство (тут; безглуздий вчинок, неприродна поведінка);

дяк (помічник священика під час богослужіння, псаломщик);

опецькуватий (невисокий, але товстий, незграбний);

одутлуватий, одутлий (із розпухлим, набряклим обличчям);

салогуб (товстий губатий чоловік; зневажливо – про різника, торговця, міщанина);

вечорниці ( весняні й осінні зібрання молоді, на яких у будні влаштовувалися розваги і виконувалася певна робота, а у свята – гуляння);

небога (застаріле – бідолаха, сердега);

свита (старовинний довгополий верхній одяг з домотканого грубого полотна).

«Мозковий штурм»:

1.       Хто є головним персонажем оповідання? (Павлусь)

2.     Якими були батьки Павлуся? («Були вони люди заможненькі, усього в них доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора із садочком і левадою». «...І шанували, і пестували вони того одинчика!»)

3.     Як мати ставилася до свого єдиного синочка? («І що то вже за мати була! Між матірками — навдивовижу мати! Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як із маленькою дитинкою. Було власними руками годує його, а він, телепень, тільки глита та, як той пуцьвірінок, знов рот роззявлює». «Така з неї добра і покірна жінка,а як дійде діло до її Павлуся, то як скажена стане: і очі витріщить, і запіниться, і за ніж хапається: крий Боже, що виробляє!.. Кажу ж вам, що й між матерями навдивовижу була мати»)

4.     Через що мати нікуди не пускала Павлуся? («Усю зиму й осінь з хати не випустить: «Не ходи, синку,— каже,— холодно, замерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш». Прийде весна або літо — знов не пускала: «Не ходи, синку, душно, сонце напече головку, голова болітиме». Цілісінький рік не дасть йому порогапереступити, хіба у неділю поведе до церкви та за ним і не молиться, та обома руками за його й держиться, щоб хто не то що штовхнув, а й не доторкнувся б»)

5.     Як реагував батько щодо надмірних пестощів жінки до сина? («Часом батько, дивлячись на се юродство, стане гримати на жінку і похвалятись, що він Павлуся віддасть у школу до дяка аж у друге село. Так куди!.. На яку радість ми його вигодували? Який з нього хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо? Останеться він на світі, мов сліпий без поводатаря!»)

6.     Опишіть Павлуся, застосовуючи текст твору («...Вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки....Зроду не то, щоб ціп або косу у раках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимісти хату»)

7.     Що мати вважала щастям для свого сина? («...Як Бог милосердний пошле йому щастя, то без нас житиме ще лучче, як теперечки!»)

8.      Через що мати не пускала сина на вечорниці? («...На вечорницях збиралися самі п’яниці та розбишаки, там тебе обідять, віку тобі збавлять. Почекай трошки — я сама знайду тобі дівчину, саму найкращу на всьому світі, саму роботящу, вона буде тебе і годувать, і зодягать, і доглядать, як рідна мати»)

9.     Як трапилося так, що Павлусь залишився сиротою? («...Через той мед занедужала небога та й вмерла. За нею вслід і батько ноги простяг, а наш Павлусь і не схаменувся, як зоставсь круглим сиротою»)

Другу частину виділяємо від слів: «Що з ним сталось?» до «Засміються парубки та й підуть від його».

Словникова робота:

Талан (доля, щастя);

лавка (крамниця);

ялова (безплідна, яка не має приплоду);

хура (віз);

колодка (деревина з видовбаною серединою, вживана для різних господарських потреб — як човен, посуд для напування худоби, вулик тощо);

неборак (бідолаха);

царина (пасовище, вигін).

«Мозковий штурм»:

1. Якими були наймити у Павлуся? («Наймит-парубок ще молодий, працьовитий, непитущий, а наймичка — теж чесного роду, осталась бідною сиротою, і покійниця прийняла її до себе, як рідну дитину») Як їм жилося в родині заможних людей? («За Павлусем і їм добре жилось; було чим-небудь йому угодють, то стара і дякує, і грошей їм дає, і добру одежу, а часом за наймита скотину у поле вижене, а за наймичку хату вимете і води принесе. Отож як умирала стара, то благословила наймита з наймичкою побратись, наділила їх худобою і аж руки їм цілувала та просила, щоб вони не обижали її Павлуся, доглядали б його і були йому рідним батьком і матір’ю, а вже вона на тім світі будеблагати Господа, щоб він милосердний послав їм усякого щастя і таланту»)
2. Чому життя Павлуся з наймитами після смерті батьків було щасливим? («Щастя, як горох із мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся, і урожай у його луччий, як у других, і корів нема ялових. Накупили волів і послали кілька хур у Крим за сіллю, на Дін за рибою, построїли шинок із лавкою та й годують скриню карбованцями, як свиню горохом. Кругом у сусідів талій давить скотину, а у Павлуся, як на сміх, хоч би один тобі віл іздох»)
3. Як наймичка у ставленні до Павлуся замінила йому мати? («Наймичка доглядала Павлуся, як рідна мати: і годує його, і голову йому змиє, і розчеше, і одягає, й роздягає, і стеле, так йому у вічі й дивиться, думку його відгадує...»)
4. Чим займався Павлусь щодня? У чому виявлялося для нього щастя? («...Цілісенький день їсть (а лопав здорово) та спить. Було прокинеться вранці — зараз наймичка і ставить перед його душею жарену курку або качку, або повнісеньку макітру вареників із сметаною; їсть неборак, аж за ушима лящить. Не вспіла наймичка його утерти, а він уже й уклався спати. Поспить на перині, лізе на піч спати ще у просі. Пообідає і знов куня; коли зимою, то знов у просо, а коли літом, то вийде у садок, ляже під грушею...»)
5. Що відповідав Павлусь хлопцям, які запрошували його на вечорниці? («Далеко. Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов»)

Третю частину слід виділити від слів: «Раз на зелені свята зібралося парубоцтво шукати скарба» до слів «Спав, спав, аж поки навіки не заснув».

Словникова робота:

Зелені свята (Трійця, клечальна неділя);

заступ (залізна лопата для земляних робіт);

шолудивий (облізлии, лисий, нікчемний, огидний);

хорт (мисливська собака);

поміст (поверхня з дощок, покладена на якусь основу, підлога);

дукат (срібна або золота монета).

«Мозковий штурм»:

1. Куди і для чого вирішили піти хлопці на Зелені свята? («...Зібралось парубоцтво шукати скарба. Узяли із собою заступи, лопати і горілочки не забули та й пішли у степ»). Навіщо парубки хотіли взяти з собою Павла? («Візьмемо із собою на щастя... то вже певно знайдемо скарб: він такий щасливий, що такого і на всьому світі не знайдеш!»)
2. Як пожартували хлопці з Павла Лежня? «...Візьмемо сього (дохлого) хорта та шпурнем Лежневі в хату — нехай се буде той скарб, що Бог йому у вікно вкине»)
3. Яке фантастичне явище відбулося після того, коли парубки через вікно Павлусевої хати кинули дохлого хорта? («...А він, як бебехнеться об поміст, так і брязнув, і задзвенів, і, як жар, по всій хаті розсипався дукатами!»)
4. Як О. Стороженко висловився стосовно щастя Павлуся? («Сказано:  як кому Бог дасть щастя, то не треба йому й рідної матері, не треба і скарбу шукати: сам скарб його знайде. А другому неборакові на бездоллі у те ж саме вікно, у котре вкинувся скарб, улізе злодій і останню сорочку витягне; не поробить день, то на другий і їсти нічого»)
5. Як склалося життя Павлуся після його одруження? («Найшлась і дівчина, що, як той скарб, сама до його лицялась. Послав йому Господь і діточок покірних, працьовитих, не таких, як він пудофет... І віку йому таки чимало протяг Господь: до білого волосся доспався. Спав, спав, аж поки навіки не заснув»)

Четверта частина – від слів: «Що таке на світі щастя...» до кінця оповідання — не потребує словникової роботи. Вона є найважливішою для обговорення на наступному уроці проблеми щастя.

«Мозковий штурм»:

1. Чи вважаєте ви, що щастя в тому, щоб нічого не робити, як Павлусь? Яку відповідь надає з цього приводу автор? («Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба»)
2. Чому О. Стороженко у творі порівнює дружину Павлуся зі скарбом?  Порівняйте власну думку про смисл щастя з тим, яким його вбачає автор твору. Зробіть висновок.
3.  З якими питаннями О. Стороженко звертається до читача? («1)...самі одгадайте, чи мій Павлусь справді щасливий, чи, може таким тільки прозвали його зави сливі люди? 2)...Ніхто б не схотів бути Павлусем?»)

3. Морально-етичні проблеми, порушені автором в оповіданні «Скарб»:

проблема лінощів (образ Павла);

проблема працьовитості (образ наймита);

проблема батьків і дітей: любов та байдужість (образи матері, батька і Павла);

проблема добра та зла (бажання щастя дитині; ставлення до інших / сліпа материнська любов; невдячність дитини; неробство);

проблема щастя (бачення щастя матір'ю, Павлом, парубками, символічний образ скарбу).

4. Тема: зображення щасливої долі Павлуся Лежня, який протягом свого життя був ледачим і в той же час байдужим до всього.

5. Ідея: засудження заздрості, підступництва тих, хто зазіхає на чуже майно; ледачого, паразитичного життя.

6. Композиція:

Експозиція: надмірна опіка матір’ю свого сина Павлуся.

Зав’язка: смерть батьків Павлуся, його сирітське життя.

Кульмінація: дохлий хорт у хаті Лежня виявився дукатами.

Розв’язка: роздуми автора про смисл життя, про щасливу людську долю.

7. Сюжет:

У заможній родині був син Павлусь, якого мати дуже опікала: годувала, не дозволяла йому працювати, ходити на вечорниці. Після смерті батьків Павлуся доглядали наймити, за яких він жив спокійним, розміреним життям. Павлусь цілими днями їв або спав. Одного разу хлопці вирішили піти шукати скарб і запропонували до цього залучити і Лежня (так парубки прозвали Павлуся). Той не захотів. Вважалося, що саме «якась пакость» може переутворитися на скарб. Побачивши край дороги дохлого хорта, вони принесли його до хати Павлуся і кинули йому через вікно. Хорт, впавши на поміст, перетворився на дукати. Ось який щасливий Павлусь! Незабаром Лежень одружився, були діти, але працьовиті, покірні, слухняні, всі в дружину. Так Павлусь спав, спав, спав, поки не заснув навіки.

8. Жанр: гумористичне оповідання (Оповідання — невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному епізоді з життя одного персонажа (іноді кількох)).

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

2.Інтегрована вправа «Займи позицію».

• Чи вірите ви, що можна Павлуся змінити?

3. «Мозковий штурм»

• Що символізує образ скарбу? Спробуйте розкрити його символічне значення.

(На мою думку, скарб – узагальнений образ щастя. І хоча люди заздрили Павлусеві, вважали що щастя приклеїлося до нього, та жити, так, як він, вони не хотіли. Щасливим не був і Павлусь, бо він нічого у своєму житті не бачив, окрім того, що їв та спав. А такий спосіб життя людині щастя не приносить.)

VІ. Підсумки.Рефлексія.

-        Якби вам дісталися такі гроші, як Павлусеві, на що ви їх потратили б?

Слово вчителя

На  завершення мені дуже хочеться вам розповісти одну  притчу:

Зліпив Бог із глини людину і залишився в нього невеличкий шматочок глини.
— Що тобі ще зліпити, людино?
Людина подумала й промовила:
— Зліпи мені щастя!
Але Бог, хоча й створив увесь світ, не знав, що таке щастя. Дав Він людині глину і сказав:
— Зліпи сама своє щастя!
І з тих пір кожна людина ліпить, що може.

- А я хочу повернутися до нашого епіграфу, прочитаймо його ще раз. Скажіть, чи згодні ви зі словами Мішеля де Монтеня? Чи допомогли вони нам розкрити тему нашого уроку?

- Слово вчителя

Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Історія Павлуся показує, що безділля і ситість – це ще не щастя. Не може бути щасливою людина, котра безцільно й безглуздо проживає свій вік. Хоч і таланило Павлусеві в усьому, але, мабуть, мало хто хотів би такого щастя. Тому, діти, я бажаю, щоб кожен з вас досяг свого щастя, знайшов свій скарб у житті.

VІІ. Оцінювання.

У мене в руках теж є скарб – це ваші знання. Винагорода - бали, які ви отримаєте за сьогоднішній урок.

VІІ. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Обов’язкове: підготувати усну характеристику Павлуся.

За бажанням: написати листа головному героєві оповідання з побажанням змінити спосіб життя.

Прізвище:_________________________

1. «Скарб» О. Стороженка починається рядками:
а) «жили-були дідусь з бабусею»;
б) «а чи знаходили ви будь-коли скарб?»
в) «був собі чоловік та жінка».

2. Павлусь був сином:
а) заможних людей;
б) діячів театрального мистецтва;
в) священика.

3. Любов матері до Павлуся виявлялася в тому, що вона:
а) надто опікала сина;
б) хотіла, щоб він став багатим;
в) намагалася надати йому можливість отримати вищу освіту.

4. Як Павлусь лягав спати, то мати співала йому колискової про:
а) котка;
б) мишеня;
в) русалоньку.

5. Батько хотів віддати Павлуся навчатися:
а) до чоловічої гімназії;
б) у школу до дяка аж у друге село;
в) до колегіуму.

6. Руки у Павлуся були такими, як у:
а) кріпосного селянина;
б) панночки;
в) кухаря.

7. «Останеться він на світі, мов сліпий без поводаря!» — так про Павлуся висловився:
а) батько;
б) парубок;
в) сусід.

8. Мати не пускала двадцятирічного Павлуся на вечорницю через те, що:
а) там було багато незнайомих хлопців із сусіднього села;
б) необхідно виконувати господарську роботу;
в) збиралися там самі п’яниці та розбишаки.

9. Вночі у Павлуся розболівся живіт, і тому він почав просити:
а) кефіру;
б) меду;
в) пігулку.

10. Хто доглядав за Павлусем після смерті батьків?
а) бабуся;
б) наймит з наймичкою;
в) дядька з тіткою.

11. «…Як горох із мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся…»:
а) лихо;
б) щастя;
в) золото.

12. Найкращим в господарстві Павлуся був:
а) ставок з рибою;
б) густий ліс з грибами, ягодами, горіхами;
в) урожай.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.